< Попередня  Змiст  Наступна >

Морозюк Наталія


Володимирівна к.е.н., доцент,

Volodumurivna, Ph.D. n Economics, Associate Professor, National univ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

СКЛАДОВІ МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОДОСТАТНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Abstract.The role of agrarian subjects of managing of various

вання різних організаційносільських територій. Визначено базоутворюючі складові механізму забезпечення самодостаських виробничих кооперативів оцінено наслідки від їх впровадження. правових форм у розвитку considered. Components of the тності територіальних громад, на прикладі сільськогосподарample of agricultural production cooperatives consequences from Ключові слова: суб’єкти госсільська громада. ment of the rural territories is mechanism of providing selfsufficiency of territorial communities are determined, on the ex-their implementation are esti-mated. Key words: subjects of manag-ing, agrarian sphere, rural com-munity. подарювання, аграрна сфера,

Анотація. Розглянуто роль аграрних суб’єктів господарюe-mail: natmor@i.ua Morozyuk Nataliya ersity of life and environmental sciences of Ukraine COMPONENTS OF MECHANISM OF PROVIDING SELF-SUFFICIENCY OF RURAL COMMUNITIES IN AGRARIAN SPHERE organizational forms in develop-У процесі формування самодостатності сільських громад аграрна сфера залишатиметься базоутворюючою складовою їх економічної системи. Від її функціонування залежатиме вирішення проблем зайнятості та підвищення матеріального добробуту сільського населення, розвиток соціальної інфраструктури, формування людського потенціалу, який за якісними характеристиками відповідатиме вимогам сучасного суспільства.

Діяльність існуючих суб’єктів господарювання у сільському господарстві, спрямована на максимізацію власних прибутків будь-якою ціною. Вони, як правило, намагаються уникати участі у розвитку громад, не враховують потреби сільських жителів, які є їх кадровим потенціалом. Наприклад, середньооблікова чисельність працівників у сільськогосподарських підприємствах, що входять у структури агрохолдингів, із розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становила 2,3 працюючих. За даними М. Ф. Кропивка, НВФ «Урожай» ПАТ «Миронівський хлібопродукт» у 2013 р. орендував землі, на яких розміщено 43 села п’яти районів Черкаської і Київської областей, а до праці в НВФ було залучено в середньому по п’ять місцевих жителів на село [1].

Для подолання проблем із взаємодією сільськогосподарських підприємств з територіальними громадами, у проекті Стратегії аграрного сектору економіки України на період до 2020 року проголошується пріоритетність формування селоутворюючих господарств. До них віднесено сімейні господарства, які засновані на власній праці її членів та сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, які зареєстровані за місцем здійснення господарської діяльності, а їх власники проживають в громаді [2]. Створення таких підприємств вимагає формування відповідної правової та соціально-економічної бази. Очевидно, що у найближчому майбутньому у аграрній сфері України збере-жеться існуюча організаційна структура. У сучасних умовах її функціонування вимагає створення механізму, який би, з одного боку, забезпечував високу економічну ефективність суб’єктів господарювання, а, з іншого, сприяв сталому розвитку сільських громад і формуванню їх самодостатності.

У результаті аналізу сучасного стану та соціально-економічної ефективності різноманітних організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві та їх впливу на розвиток сільських територій, нами були виділені базоутворюючі складові такого механізму, а саме:

— багатопрофільність сільськогосподарського виробництва та розвиток галузі тваринництва;

— диверсифікація діяльності суб’єктів господарювання шляхом налагодження переробки сільськогосподарської продукції:

— формування системи участі в управлінні сільськогосподарськими підприємствами незалежно від форм власності жителів громади, на якій воно розташоване;

— розвинена система соціального захисту місцевого населення: надання безвідсоткових позик, організація відпочинку тощо;

— орієнтація у діяльності на молодь і залучення її до роботи на місцевому сільськогосподарському підприємстві;

— допомога об’єктам соціальної інфраструктури та працівникам бюджетної сфери.

Прикладом позитивних наслідків від упровадження перелічених принципів є діяльність сільськогосподарських виробничих кооперативів. В Україні їх функціонує понад 850 од. У них зайнято близько 30 тис. осіб, а використовують вони лише 3,4 % сільськогосподарських угідь держави. Хоч показники економічної ефективності в таких підприємствах є значно нижчим ніж в інших організаційно-правових формах господарювання, проте їм вдається зберегти ті населені пункти, на території яких вони функціонують, сприяючи стабілізації демографічної ситуації та збільшенню соціального потенціалу. Так, сільськогосподарський кооператив «Летава» розташований в селі Летава Чемеровецького району Хмельницької області. Населення Летави досягає 1,9 тис. осіб, чверть з яких зайнята у кооперативі. Активно запрошуються на роботу випускники школи, які не планують продовжувати навчання. Підприємство надає їм можливість перейняти досвід і здобути певний фах. Також СВК на умовах неповної зайнятості практикує залучення до роботи студентів та учнів старших класів. Проблеми із зайнятістю вирішуються завдяки функціонування численних об’єктів соціальній інфраструктурі

Кооператив надає об’єктам соціальної інфраструктури всі види допомоги: від фінансової до трудової участі в благоустрої населеного пункту. Така активна участь у соціальному розвитку села є можливою завдяки високій економічній ефективності виробничої діяльності. Зберігши цілісний майновий комплекс колишного колгоспу СГК воно мало можливість його поліпшувати та забезпечувати високу економічну ефективність виробничої діяльності.

Земля знаходиться у власності членів кооперативу. СГК вирощує ряд культур зернові, овочі, розвиває молочне та мясне скотарство, свинарство, зберігши поголів’я на дореформеному рівні. Також СГК активно диверсифікує свою діяльність, створюючи цехи по переробці сільськогосподарської продукції та виробництву продуктів харчування: олійного цеху, пекарні, виробництво зеленого горошку, кукурудзи та ячменю. Іншим яскравим прикладом успішності колективних форм господарювання є сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба», що знаходиться в селі Зоря Одеської області. У селі майже 5,5 тис. населення, з якого третина зайнята в СВК «Дружба». Рівень заробітної плати коливається залежно від обсягу виконуваних робіт і займаної посади. Наприклад, заробітна плата машиністів-трактористів під час проведення польових робіт отримують до 8 тис. грн. Зважаючи на близькість морських портів у бажаючих є можливість займатися підприємницькою діяльністю.

СВК зберегло багатопрофільність сільськогосподарського виробництва. Спеціалізуючись на зернових, воно також зберегло галузь тваринництва, зокрема молочне та мясне скотарство. Крім виробництва, підприємство переробляє молочну та мясну продукцію та реалізує її через власну торгову мережу та супермаркети міста Одеси. Також СВК забезпечує власною продукцією заклади освіти, бази відпочинку. СВК «Дружба» гарантує високі соціальні стандарти своїм працівникам. Зокрема регулярно організовує їм влітку відпочинок і зберегло власну базу на відпочинок на морі. Працівники бюджетної сфери отримують від підприємства соціальну допомогу.

Література

1. Кропивко М. Ф. Про інтегровані аграрні формування та перспективи їх розвитку в Україні / М. Ф. Кропивко // Матеріали загальних зборів Відділення аграрної економіки і продовольства НААНУ, 2014 р.

— 37 с.

2. Проект Стратегії аграрного сектору економіки України на період до 2020 року [Електронний ресурс] / Міністерство аграрної політики та продовольства України. — Режим доступу: http://minagro.gov.ua/ru/ node/7644 УДК 330.4 e-mail: oberemchuk@yahoo.com


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Рєпіна І. М., д.е.н, доцент ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана, Україна e-mail: rephouse@mail.ru Repina Inna, Doctor, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after V. Getman,
Соскін Олег Ігорович, канд. еконо. наук, доцент, професор Національної академії управління, директор Інституту трансформації суспільства, Україна Soskin Oleh I., Ph.D. in Economics, Docent, Professor
ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА ПІДПРИЄМСТВ: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ
Шевчук Лариса Миколаївна, асистент кафедри економіки підприємств
Щербина Ольга
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki