Перехід до принципово нової економіки — «економіки, що ґрунтується на знаннях» — актуалізує пошук адекватних постіндустріальному укладу методів і способів управління, зумовлює необхідність формування в працівників стратегічного мислення та передбачає активне використання в діловій практиці методичного інструментарію стратегічного управління. Визначальну роль у цих процесах відіграють менеджери стратегічного спрямування, які володіють теоретичним і практичним інструментарієм обґрунтування та прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємства за умов мінливого середовища господарювання.