Моніторинг як теоретичний концепт у науковому знанні не має точного однозначного тлумачення, бо вивчається і використовується у межах різних сфер науково-практичної діяльності. Він являє собою регулярне спостереження за станом об’єкта або за тенденціями і закономірностями процесу з метою прийняття управлінських рішень. Моніторинг являє собою досить складний феномен, який має міждисциплінарний характер. Як метод пізнання навколишньої дійсності моніторинг використовувався людьми з незапам’ятних часів. Однак на рівень інформаційних технологій він вийшов лише в останній третині XX століття, коли суспільство винайшло певну інфраструктуру (за- соби масової інформації, телекомунікації, мережеві технології тощо). Ускладнення суспільства призвело до ускладнення процедури спостереження. Уперше моніторинг був використаний у ґрунтознавстві, потім в екології та інших суміжних науках. У даний час він використовується практично в усіх сферах людської діяльності.