Осмислення економічного зростання як категорії починається з аналізу процесу розширеного відтворення, яке розгорнулося під час промислової революції та капіталістичної індустріалізації у ХІХ ст. З переходом від мануфактури до фабрики, від ручної праці до ма-шинної збільшення обсягів випуску продукції вперше в історії люд-ства стало регулярно перевищувати приріст населення, і економічне зростання набуло самопідтримувального характеру. Протягом століть змінювалися механізми, темпи і рушійні си-ли виробництва. Водночас відбувалися кількісні і якісні зміни в структурі потреб членів суспільства, а отже, актуальною залиша-лася проблема задоволення зростаючих потреб шляхом розши-рення виробництва.