Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка підприємства: теорія і практикаМельник О. В., ст. викл. кафедри стратегії підприємства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Melnyk Oksana, senior Lecturer Enterprise Strategy Department SHEE «Vadym Hetman Kyiv National


< Попередня  Змiст  Наступна >

Мельник О. В., ст. викл. кафедри стратегії підприємства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Melnyk Oksana, senior Lecturer Enterprise Strategy Department SHEE «Vadym Hetman Kyiv National


Управління має на меті забезпечити баланс «входу» та «виходу», а стратегічне управління — це процес розробки стратегій, що координує діяльність усієї організації в довготривалій перспективі і здійснюється в контексті визначених місії і цілей, аналізу середовища, визначення ресурсів для досягнення цілей, та безпосередньо реалізації стратегії та контролю її результатів. Таким чином, в умовах «нової економіки» концепція стратегічного управління має орієнтуватись на ресурси, які мають стратегічне значення для підприємства, тобто ,перш за все, — нематеріальні ресурси.

З позиції теорії стратегії розрізняють загально корпоративну, конкурентну стратегію (чи бізнес-стратегії), функціональну та операційну стратегії. Існує два підходи до розробки стратегії: це так званий зверху вниз (розробляємо стратегію і вже під неї здійснюємо пошук необхідних ресурсів) і знизу вверх (коли є ресурси і відповідно розробляємо стратегію з використанням даних ресурсів).

У контексті системи управління нематеріальними активами (далі НМА) корпоративна стратегія розглядається як спосіб, у який компанія намагається створити вартість, окреслюючи масштаби своєї діяльності на ринках і координуючи їх. Ефективність такої стратегії не зводиться лише до придбання цінних стартегіч-

УДК[005.932:657.421.3]:658.14 (043.3) kina44@gmail.com

Система управління нематеріальними активами, являє собою

сукупність елементів НМА, підсистем, технологій і комунікацій між ними, а також процесів, у рамках стратегічного управління що забезпечують ефективне функціонування підприємства.

Таким чином, розробка стратегії управління підприємством на основі системи управління нематеріальними активами передбачає насамперед визначення мінімально необхідного та максимально можливого рівня використанням НМА, а також баланс між матеріальними і нематеріальними активами

Відповідно ресурсної концепції, піраміду стратегій підприємства в контексті системи стратегічно орієнтованого управління НМА представлено на рис. 1.

Загально корпоративна стратегія

Ресурси

Необхідні

Наявні

Технологія формування НМА

Бізнес стратегії

Ресурси

НаявніНеобхідні

Функціональні стратегії

Модель формування НМА

Рис. 1. Піраміда стратегій для формування моделі стратегічно орієнтованого управління НМА

Отже, при розробці стратегії підприємства на основі системи управління НМА формується основна перевага стратегічно орієнтованого підходу — це можливість залучення до економічного

них ресурсів, якості окремих елементів чи ефективної системи управління, але й залежить від того, як функціонують і взаємодіють усі елементи системи стратегічного управління

УДК: 339.9e_mail: e_mikh@ukr.net

Михайленко Олена Феліксівна, к.е.н., доцент, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна Mykhailenko Olena, PhD, docent Vadym Hetman Kyiv national economic university, Ukraine НОВІ ІНСТИТУЦІЙНІ ПІДПРИЄМСТВ NEW INSTITUTIONAL TRANSFRONTIER ALLIANCES: EUROPEAN EXPERIENCE AND POSSIBILITIES FOR UKRAINIAN COMPANIES ТРАНСКОРДОННІ АЛЬЯНСИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД І МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ

Анотація. Описано європейський досвід застосування різних інституційних форм транскордонного співробітництва.

Основну увагу приділено економіко-юридичним особливостям ЄУТС і ОЄС і необхідним змінам у вітчизняному законодавстві, що дозволить українським підприємствам стати суб’єктами таких угруповань і підвищити ефективність стратегічного управління ТКС.

and legal aspects of EGTC and ECG, and to the necessary changes in national legislation, which let Ukrainian companies

Ключові слова: транскордонне співробітництво, транскордонний кластер, транскордонна промислова зона, ЄУТС, ОЄС. Summary.European experience of the use of different institu-tional forms of transfrontier cooperation is described. The main attention is paid to the economic to join to these groups and to in-crease the effectiveness of stra-tegic management of TFC. Key words: transfrontier cooperation, cross-border cluster, cross-border industrial zone, EGTC, ECG.

Угоди про транскордонне співробітництво (ТКС) є проявом загальносвітової тенденції до «м’якого» узгодження інтересів центру й регіонів у контексті прагнення до переорієнтації ЄС від ідеї «Європи — вітчизни» до «Європи регіонів».

управління підприємством не тільки «традиційних» ресурсів, що в свою чергу потребує пошуку, розроблення і впровадження методів і моделей підтримки прийняття рішень стосовно нововведень, оптимізації наявних методів та їх модифікацію.

Суб’єкти транскордонних кластерів розміщені у різному податковому, митному, законодавчому середовищі, однак можуть створювати спільні підприємства, користуватися спільною інфраструктурою і функціонувати на транскордонних ринках. Так, транскордонний кластер BioWalley (Швейцарія/Німеччина/Франція, заснований у 1996 р.) є провідним європейським центром біотехнологій [2].

Промислові зони та парки приваблюють інвесторів завдяки помірним цінам на землю і місцеві ресурси, додатковим інвестиційним джерелам із фондів ЄС, кваліфікованій робочій силі, технічній та інформаційній інфраструктурі. Створення таких інститутів дозволяє створити у периферійному регіоні юридичну особу, яка стає бізнес-інкубатором і фінансовим посередником в отриманні фінансової допомоги зі структурних фондів ЄС. Прикладом є зона Ческе-Веленіце — Гмюнд «Access» на чеськоавстрійському кордоні, яка охоплює промислові ділянки високої якості з повною інфраструктурою, комплексним інкубатором і консультативним центром [3]. Із 2000-х рр. почали функціонувати також такі нові форми співпраці, як європейські угрупування територіальної співпраці (ЄУТС) та організації єврорегіонального співробітництва (ОЄС), які суттєво розширюють повноваження транскордонних інститутів.

Засадничі ознаки, які відрізняють ЄУТС від інших механізмів регіональної політики ЄС:

— ЄУТС мають статус юридичної особи, розглядаються як суб’єкт держави, у якій угрупування зареєстровано і де знаходиться його штаб-квартира, та наділяються в кожній державі найбільш широкою правоздатністю, яку дозволяє національне законодавство. Це, зокрема, дає право придбавати і розпоряджатися майном, наймати персонал, виступати стороною в судовому процесі, мати власний бюджет [4];

— до складу ЄУТС можуть входити держави, регіональні та місцеві органи влади, органи публічного права та їх асоціації;

— ЄУТС фінансуються через Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд та/або Фонд єднання;

Інституціональну структуру ТКС складають переважно єврорегіони, яких у Європі створено близько двох сотень [1]. Початкові форми ТКС мали тимчасовий характер, орієнтуючись лише на поточні проблеми. Із посиленням глобалізаційних тенденцій зросла важливість переведення співпраці на постійну основу, що зумовило важливість пошуку її все ефективніших форм. Останнім часом почали використовуватись нові форми співпраці як транскордонні кластери, промислові зони, партнерства та ін.

— співробітництво в рамках ЄУТС може здійснюватися на прикордонному, транснаціональному та/або міжрегіональному рівнях [5].

Порядок утворення ЄУТС не вимагає попереднього укладання міжнародних угод з ратифікацією національними парламентами. Особливою цінністю ЄУТС є багаторівневе управління, тобто пропонується «можливість залучити різні інституціональні рівні в одній спільній структурі, що допомагає зробити європейське управління більш відкритим, інклюзивним, демократичним, підзвітним і прозорим» [6].

Станом на початок 2014 р. у Європі функціонує 46 ЄУТС, ще 19 знаходяться у стадії формування [7].

Відповідно до Регламенту № 1082/2006 [4] існує можливість участі у ЄУТС суб’єктів третіх країн, якщо національне законодавство третьої країни дозволяє таке членство. Таким чином, у перспективі після внесення відповідних змін до законодавства України, Закарпатська область України могла б приєднатися до двох ЄУТС, створених Угорщиною та Словаччиною. Хоча вітчизняні підприємства не можуть бути напряму суб’єктом групи, участь України у ЄУТС дозволить суттєво розширити попит на локальних транскордонних ринках, отримати доступ до спільної інфраструктури та фінансування ЄС.

Протокол № 3 до Європейської рамкової конвенції про ТКС стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС), підписаний у 2009 р. з метою протистояння «впливу економічної кризи, яка чинить широкий руйнівний вплив на соціальну згурто-ваність суспільства» [8], став наступним кроком у розвитку ТКС.

Важливою відмінністю членства у ОЄС є можливість включати, крім територіальних общин або органів влади, держав-членів та інших органів публічного права, також неприбуткові організації, які регулюються на основі приватного права (наприклад, торгово-промислові палати), тоді як ЄУТС не можуть включати приватні підприємства. Завдання для ЄУТС переважно зосереджені на реалізації програм територіальної співпраці, які фінансуються ЄС (спільно з іншими джерелами) і, таким чином, на економічній і соціальній згуртованості. Завдання ОЄС є набагато ширшими, і не обмежуються лише цією групою питань [9].

З участю України може бути створене ОЄС зі штаб-квартирою як на території України, так і на території іншої країни, з відповідно різною юрисдикцією. Для уникнення подвійного оподаткування членів ОЄС, коли штаб-квартира ОЄС знаходиться за кор-

Також для подальшого розвитку ТКС вважаємо за необхідне:

— у Законах України «Про транскордонне співробітництво», «Про державно-приватне партнерство», «Про концесії», «Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних доріг» передбачити застосування механізмів державно-приватного партнерства для створення на території українських регіонівучасників ТКС організацій, які, згідно ст. 3 Протоколу №3, мають право бути членами ОЄС;

— з метою вдосконалення системи стратегічного управління соціально-економічним розвитком України, рекомендуємо: передбачити розробку спільних стратегій розвитку ТКС України і Європейського Союзу та їх урахування при формуванні стратегічного плану розвитку України та її регіонів; розробити заходи щодо впровадження системи транскордонного моніторингу для своєчасної оцінки соціальноекономічного розвитку транскордонних регіонів, кон’юнктури транскордонних ринків і прийняття рішень щодо можливостей створення або розвитку кластерів, промислових зон, зон прикордонної торгівлі тощо у формі ОЄС.

Література

— Режим доступу: http://lib.convdocs.org/docs/index-37937.html?page=17

4. Rеgulation (EC) No 1082/2006 of the European Parlament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC). Official Journal of the European Union. L 210/19 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_ policy/ sources/docoffic/official/regulation/pdf/2007/gect/ce_1082(2006)_en.pdf

5. Рекомендації щодо впровадження нових форм транскордонного співробітництва / Кол. авторів за ред. Мікули Н.А. / НАН України. Ін-т

1. Бутирська І. В. Форми діяльності соціально відповідального бізнесу у транскордонному співробітництві країн V-VI розширення ЄС та України. / І. В. Бутирська // Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України: матеріали I Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (14–15 травня 2013 р., м. Луцьк): в 2 т. / [під заг.ред. Митко А. М.]. — Т. 1.

— Луцьк: Вежа-Друк, 2013. — С. 16—22.

2. Офіційний сайт транскордонного кластеру «БіоДолина» — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.biovalley.com

3. Мікула Н. А. Нові форми транскордонного співробітництва як інноваційні інструменти регіональної політики. — [Електронний ресурс].

— Режим доступу: http://lib.convdocs.org/docs/index-37937.html?page=17

4. Rеgulation (EC) No 1082/2006 of the European Parlament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC). Official Journal of the European Union. L 210/19 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_ policy/ sources/docoffic/official/regulation/pdf/2007/gect/ce_1082(2006)_en.pdf

5. Рекомендації щодо впровадження нових форм транскордонного співробітництва / Кол. авторів за ред. Мікули Н.А. / НАН України. Ін-т

доном, вважаємо за доцільне внести до Податкового кодексу України зміни до статей 13.1 і 14.1.

policy /country/commu/beneficiaries/crossborder.cfm?lang=en&PAY=eu. — Назва з екрану.

7. Register of European Groupings of Territorial Cooperation / Офіційний сайт ЄУТС — European Grouping of Territorial Cooperation.

— Режим доступу: https://portal.cor.europa.eu/EGTC/EN-US/REGISTER/Pages/ welcome.aspx. — Назва з екрану.

8. Утрехтська декларація про незалежне місцеве і регіональне управління у турбулентні часи: завдання щодо змін. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.csi.org.ua/www/?p=2416#more-2416

9. Alice Engl. Future Perspectives on Territorial Cooperation in Europe: The EC Regulation on a European Grouping of Territorial Cooperation and the Planned Council of Europe Third Protocol to the Madrid Outline Convention concerning Euroregional Co-operation Groupings. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.eurac.edu/edapресурс]. — Режим доступу: http://www.csi.org.ua/www/?p=2416#more-2416

9. Alice Engl. Future Perspectives on Territorial Cooperation in Europe: The EC Regulation on a European Grouping of Territorial Cooperation and the Planned Council of Europe Third Protocol to the Madrid Outline Convention concerning Euroregional Co-operation Groupings. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.eurac.edu/edapрегіональних досліджень — Львів, 2010. — 150 с. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://eep.org.ua/files/MR_NewForms.pdf

6. Beneficiaries of European Union Cohesion Policy / Офіційний сайт Європейської комісії. — Режим доступу: http://ec.europa.eu/regional_ policy /country/commu/beneficiaries/crossborder.cfm?lang=en&PAY=eu. — Назва з екрану.

7. Register of European Groupings of Territorial Cooperation / Офіційний сайт ЄУТС — European Grouping of Territorial Cooperation.

— Режим доступу: https://portal.cor.europa.eu/EGTC/EN-US/REGISTER/Pages/ welcome.aspx. — Назва з екрану.

8. Утрехтська декларація про незалежне місцеве і регіональне управління у турбулентні часи: завдання щодо змін. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.csi.org.ua/www/?p=2416#more-2416

9. Alice Engl. Future Perspectives on Territorial Cooperation in Europe: The EC Regulation on a European Grouping of Territorial Cooperation and the Planned Council of Europe Third Protocol to the Madrid Outline Convention concerning Euroregional Co-operation Groupings. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.eurac.edu/edap

Оберемчук В. Ф., к.е.н., доцент

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна Oberemchuk Valentina, Ph.D., Associate Professor Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Ukraine


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Поздняков Дмитрий Олегович,
Позняк Сергій
Полякова Наталія Сергіївна к.е.н., Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ», м. Горлівка, Україна Polyakova Nataliya Candidate of Economics, Automobile and Highway Institute
Проскурня Марина
Прохорова Є. В., к.е.н., доцент, доцент кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Prokhorova Yeliena, Candidate of sciences, associated professor of the
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki