Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка підприємства: теорія і практикаБойченко Катерина Степанівна, к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Boichenko Kateryna, Ph. D., associated professor of the economic of enterprises


< Попередня  Змiст  Наступна >

Бойченко Катерина Степанівна, к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Boichenko Kateryna, Ph. D., associated professor of the economic of enterprises


Непередбачуваність умов зовнішнього середовища неминуче несе за собою зміну підходів в організації підприємницької діяльності з використанням системи антикризового управління. При цьому трансформуються і виникають нові вектори науково-технічної та виробничої діяльності компанії в таких напрямках, як організаційно-виробнича основа підприємницької діяльності, форми і методи організації виробничих процесів суб’єктів господарювання, проектування і вдосконалення організації виробництва на вітчизняних підприємствах в умовах кризи.

Одним із головних завдань трансформації розвитку підприємства з використанням системи антикризового управління є мінімізація негативних ефектів впливу кризи на соціально-економічні об’єкти, управління, а також розвиток основ підприємництва в цілому. У зв’язку з цим, актуальність теми даного дослідження визначається об’єктивною необхідністю у теоретично обгрунтованих і практично значущих розробках з метою вдосконалення основ розвитку компанії, що допомагають в умовах кризи мінімі-

УДК: 330.341e-mail: boychenka@ukr.net

Проблеми подолання кризових явищ на підприємствах досліджували зарубіжні вчені: І. Ансофф, С. Г. Бєляєв, І. А. Бланк, О. П. Градов, А. Г. Грязнова, А. П. Ковальов, Г. Саймон, Е. А. Уткін, Я. А. Фомін, Д. Форрестер, Д. Шим, Ю. В. Яковець та інші. Основу досліджень у даній сфері у вітчизняній науці було закладено науковими працями таких учених, як: І. П. Булєєв, Н. Ю. Брюховецька, В. А. Забродський, В. Я. Заруба, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова, В. С. Король, Л. О. Лігоненко, О. І. Пушкар, О. О. Терещенко, А. М. Турило, О. М. Тридід та інші. Даними науковцями створено необхідний фундамент для продовження досліджень у напрямку повнішого визначення можливостей і перспектив застосування системи антикризового управління в процесі трансформації розвитку підприємств, а також практичних підходів до її вдосконалення.

Трансформація підприємства — це комплексні зміни, що забезпечують базові установки та цінності в компанії, і мають результатом ряд позитивних моментів: безперервні поліпшення результативності бізнесу, підвищення конкурентоспроможності, досягнення високого рівня адаптації до змін середовища функціонування в процесі розвитку і т. д.

Слід зауважити, що трансформація розвитку підприємства

— це зміна стратегії поведінки, ключових цінностей у процесі діяльності, способів комунікації, що має сприяти формуванню лідируючих позицій у бізнесі та подоланню виникаючих криз [1].

За результатами проведених досліджень, серед ключових аспектів трансформації підприємств у процесі розвитку можна виокремити:

— перехід від вузької функціональної спеціалізації управлінських завдань до інтеграції в змісті та характері управлінської діяльності;

— дебюрократизація, тобто відмова від формалізації відносин та ієрархії, відокремлення функціональних і штабних ланок структури управління;

— скорочення кількості ієрархічних рівнів шляхом реорганізації великих централізованих підприємств у кілька невеликих або створення мережі підприємств;

— трансформація організаційних структур підприємств із ієрархічних (пірамідальних) у пласкі, із мінімальною кількістю

зувати негативні наслідки деградації економіки, а також у ряді випадків не тільки зберегти, але й збільшити виробничий потенціал вітчизняних підприємств.

— здійснення децентралізації низки функцій управління, насамперед виробничих і збутових. Для цього в структурі підприємства створюються напівавтономні чи автономні відділення, стратегічні бізнес-одиниці, що несуть відповідальність за прибутки і збитки;

— підвищення ролі інноваційної діяльності. Для цього в межах великих підприємств створюються інноваційні підрозділи, що орієнтуються на виробництво та самостійне просування на ринках нових виробів і технологій, а також підрозділів, що діють на принципах «ризикованого фінансування»;

— організація філіальних форм зв’язку між самим підприємством та іншими підприємствами, у тому числі шляхом створення внутрішніх ринків;

— створення автономних груп (команд), діяльність яких спрямована на розв’язання конкретних завдань, постійне підвищення творчої та виробничої віддачі персоналу [2].

Проведені дослідження дозволяють виокремити основні напрями трансформації розвитку вітчизняних підприємств: по-перше, внутрішнє зростання за рахунок використання власних ресурсів; по-друге, злиття, поглинання інших господарюючих суб’єктів з метою збільшення ресурсів і виходу на нові ресурсні та збутові ринки та ринки; по-третє, перерозподіл внутрішніх ресурсів, зосередження їх на пріоритетних напрямках діяльності та припинення здійснення неефективних напрямків функціонування, не забезпечених ресурсами. Може відбуватись шляхом продажу пакету акцій та активів, внутрішньої ліквідації або переорієнтації; по-четверте, відокремлення, передача видів діяльності, не забезпечених ресурсами, іншим виконавцям на договірній основі, через продаж або відділення активів.

Таким чином, перед вітчизняними промисловими підприємствами постали складні та відповідальні завдання, вирішення яких визначає майбутнє держави. Їх виконання залежить від спільних зацікавлених зусиль усіх учасників інноваційних процесів, які можуть долучитися до співпраці на взаємовигідних паритетних засадах з метою виконання окремих завдань для досягнення поставлених цілей розвитку. Для підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств важлива їх активна участь у процесах творення нових підприємницьких мереж кластерного типу,

рівнів управління між керівництвом і безпосередніми виконавцями;

Література

1. Офицерова О. Развитие организации через трансформацию лидеров [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://zexh.com/ files/text/transpersonal.pdf

2. Бондарь Н. М. Сучасні тенденції розвитку підприємств [Електронний ресурс]. — Режим доступу: URL: http://www.trn.ua/articles/4724/ УДК: 331.214.3:338.43 e-mail: olena.vasilyeva@gmail.com


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Васильков В. Г., доцент кафедри економіки підприємств, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Vladimir Vasilkov, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman,
Галушко Ольга Сергіїівна, к.е.н, доцент кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна 3 П — МОДЕЛЬ 3 Р — MODEL FOR THE COMPANY
Гаприндашвілі Б. В., аспірант кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», м. Київ, Україна Haprindashvili Boris, graduate student department of banking The Kyiv National
УПРАВЛІННЯ ТЕХНІКОТЕХНОЛОГІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ MANAGEMENT OF TECHNICAL-TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT OF ENTERPRISES
Голіонко Наталія Григорівна, асистент кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Україна Golionko Nataliya, assistant of enterprise strategy department
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki