Слід зазначити, що активізація пізнавальної діяльності досяга ється за будь-якої форми занять, хоча форма значною мірою визначає рівень пізнавальної активності студентів. Чим ближче навчальний процес до дослідницького, тим більшими є зацікавленість та активність студентів. Докладно це питання розглянуто в книзі автора «Активізація навчання в економічному вузі».
Педагогічні заклики до логічного мислення не здатні автоматич но сформувати у студентів таке мислення. На це повинні бути спрямовані методика читання лекцій, методика проведення практичних та семінарських занять, форми навчального контролю та самостійної роботи студентів. Необхідно, щоб навчальна інформація була актуальною, значущою, науково достовірною та аргументованою. Її слід давати в дидактично оптимальних варіантах, аби студенти макс имально зрозуміли та засвоїли її. Недоцільно перевантажувати студентів другорядними знання
ми на шкоду розумінню суті дисципліни. Центр ваги навчального процесу необхідно перенести на формування творчого, продуктивного мислення.
Особливу увагу слід приділяти формуванню вміння вирішувати проблеми, використовуючи творчий підхід. Студент дуже часто перебуває в ролі гуски, котру, як горіхами, начиняють знаннями, а часу на роздуми не дають. За виразом Д. Грані на, освіта — це процес, коли все забуто, а залишилися тільки форми мислення. Життя не спитає, що ти вчив, але суворо спитає, що ти знаєш. !
Формуванню нетрадиційного, тобто творчого мислення сприяє такий методичний прийом, як депрофесіоналізація, тобто вимога розкрити взаємозв’язок між якимись соціально-економічними поняттями або явищами у формі асоціац ій, аналогій, рисунківсхем тощо. У процесі багаторічної практики викладання курсів «Управління трудовими ресурсами», «Раціоналізація трудових процесів», «Конфліктологія» та інші мені довелось бачити, що студенти напрочуд талановито зображують на рисунках і проблеми ринку праці в Україні, і методики раціоналізації, і способи розв’язування конфліктних ситуацій, і загальний образ «Економіки», і економічні казки, інтелект-карти тощо.
Виконуючи завдання щодо створення «Економічної казки для дітей шкільного віку», студенти змогли позбутися банальності, формалізму, лінощів і, якщо бажаєте, міщанства. Але при цьому відкрили в собі та своїх колегах здатність до творчості, розум, гумор, знання та навіть таланти. !
Коли я давала завдання на казку, я не знала про такі слова Дьюї: «Як загальний принцип, жодна діяльність не повинна розпочинатися з наслідування. Початок повинен виходити від дитини; модель або копія можуть бути надані потім, щоб допомогти їй уявити собі більш точно, чого вона хоче... Модель має значення не як предмет для копіювання, але як щось, що до помагає ясності та образності ідеї. Якщо дитина не може перейти від неї до своїх власних образів, коли справа дійде до виконання, то вона стане тільки покірливою та залежною, але не розвинутою. Наслідування має підсилювати та допомагати, але не бути спонукою до дій...».
Вам, напевно, траплялося висловлювання про те, що освіта ніколи не буває завершеною. Нісенітницею є навіть словосполучення «закінчена вища освіта». Освіта має бути для спеціаліста такою ж довічною справою, як і Особливості викладання економічних дисциплін для дорослих
продуктивна праця. Взагалі, чим людина старша за віком, тим більшою в її освіті має бути частка самоосвіти.
Процес навчання дорослих економічних дисциплін або підвищення їхньої кваліфікації в галузі економіки має відповідні методичні особливості. Передусім, у цьому випадку існує особлива мотивація навчання, що випливає із необхідності підвищити свій професійний рі вень або змінити місце праці. Базою навчання є практичний досвід тих, хто навчається. Саме на цьому викладач формуватиме засвоєння ними загальних економічних понять і закономірностей. Засвоєні принципи використовуються в роботі й закріплюються в практичній діяльності.
Рис. 11.4. Модель навчання за Колбі
Наведена схема моделі навчання (рис. 11.4) вказує на повторюваність даного процесу в повсякденній діяльності, а значення кожної з фаз навчання залежить від індивідуальних особливостей тих, хто навчається, їхнього віку, рівня та цілей підготовки.
Коли економічні дисципліни викладаються в системі підготовки і перепідготовки кадрів, можна рекомендувати використати такі методичні принципи: ? визначте, наскільки корисним навчання буде для приватного сектору і підприємництва взагалі; ? укажіть на зв’язок між вартістю навчальної програми та очікуваними від неї вигодами; ? назвіть цілі й завдання навчання, використовуючи при цьому терміни, які можна виміряти та осягнути; ? проаналізуйте рівень сприйняття навчального матеріалу і готовність слухачів запроваджувати в життя його основні прин
ципи. Перед початком навчання необхідно послабити можливі опір та невпевненість учасників. Можливо, що необхідно буде детально розтлумачити всі вигоди від цих змін і невиправдані витрати на підтримання статус-кво; ? активно залучайте слухачів до навчання й підтримуйте в них бажання вивчати нове навіть після закінчення курсу; ? забезпечте безпечне навчальне середовище, даючи можливість учитись і робити помилки без значного ризику, ускладнень чи значних особистих втрат; ? стимулюйте аудиторію, використовуючи відеокасети, фільми, комп’ютери та інші технічні засоби навчання; ? використовуйте досвід минулих років. Не переоцінюйте, проте і не применшуйте навичок, знань та ставлення до навчання ваших слухачів; ? оцінюйте індивідуальні запити та різні рівні підготовки слухачів; організуйте діяльність так, аби мінімізувати цю різницю; ? застосовуйте підприємницькі принципи, розбираючи практичні колізії, виконуючи ігрові вправи та розглядаючи приклади конкретних економічних проблем, що постають перед слухачами. Намагайтесь створити атмосферу творчої роботи, щоб розвинути вміння, які можна буде легко застосувати в реальному житті; ! ? забезпечте слухачів базовою інформацією. Для кожної навчальної ланки добирайте не більше трьох головних принципів, згрупуйте їх та викладайте разом, аби полегшити засвоєння. Завжди пояснюйте, чому той чи інший принцип або вміння мають важливе значення; ? навчання мусить мати безпосередній вихід у практику. Намагайтесь максимально уникати простого «начитування» матеріалу; ? забезпечте зворотний зв’язок зі слухачами та оцінювання їх. Ставте учасникам запитання або давайте їм вправи на запам’ятовування інформації та закріплення засвоєних умінь.
Найефективнішим методичним прийомом активізації навчання дорослих є колективна підготовка перших творчих завдань і проектів. Поширеною формою навчання дорослих є тренінг. Так, готуючи тренінг для працівників дер жавного управління з курсу «Психологія поведінки у конфліктних ситуаціях», автор цього посібника намагалася розробити психологічний практикум стосовно спілкування людей в конфліктних ситуаціях, які завжди виникають у суспільстві на різних рівнях. Зрозуміло, що найбільшу увагу було зосереджено не стільки на теоретичному ма
теріалі, скільки на використанні його в практиці аналізу конкретних ситуацій або засвоєнні методів колективного вирішення проблем і прийняття рішень в умовах конфлікту. Кожний тренінг включав у себе аналіз конфліктної ситуації, обговорення антиконфліктної стратегії, закріплення теоретичнопрактичних висновків. У процесі проведення таких тренінгів слухачі одержували необхідні рекомендації, консультації, поради щодо вирі шення різних типів конфліктів.
У психотренінгах з конфліктології можна з успіхом використати такі методичні прийоми, як рольові вправи та ігри, аналіз конфліктних ситуацій, взаємоінтерв’ю, самоаналіз, практикуми, тестування тощо.
Цікавим прикладом організації й методики економічної підготовки дорослих є досвід канадської школи ділового адміністрування «Західна школа бізнесу». Основним методом на вчання в школі є не лекції, а аналіз конкретних ситуацій (кейс-метод). На заняттях кожному студенту дається реальна проблема, яку він повинен вирішити. Під час розроблення системи підготовки були поставлені три цілі:
1) дати базові знання з трьох функціональних галузей: фінанси, маркетинг та загальне керівництво (general management);
2) дати можливість слухачам самостійно аналізувати конкретні ситуації в умовах неповної інформації з проведенням ділового обговорення;
3) скласти умови для вільного обміну інформацією між викладачами-інструкторами та слухачами школи.
У процесі вивчення базових концепцій бізнесу обов’язково проводився аналіз практичних прикладів. Слухачі не просто одержували інформацію про методи вирішення проблем бізнесу, а й набувал и навички використання та адаптації цих методів до конкретних ситуацій. Особлива увага приділялася аналізу питання, чому був вибраний той чи інший метод вирішення, особливостям культурного середовища і т. п. Характерним прикладом конкретної ситуації можна назвати такий. Німецька компанія — виробник пива натрапила на гостру конкуренцію в регіоні з бок у місцевих фірм. Стан ускладнюється зростаючим надходженням імпортних сортів пива. Керівництво компанії повинно прийняти рішення: чи варто в таких умовах виходити на ринок з новим сортом пива, а якщо виходити, то який план маркетингу забезпечить найбільший успіх.
Досвід показує, що в підготовці дорослих людей з економічних дисциплін пасивне навчання є абсолютно неефективним. Найбільшого поширення набули тренінги, ділові ігри, «мозкові штурми», взагалі так звані case studies — дослідження на конкретних прикладах, розбір конкретних господарчих ситуацій, або task-group — навчальні програми, спрямовані на розроблення й засвоєння методів колективного вирішення проблем і прийняття рішень. Ефективним у ряді випадків є обго ворення життєвих ситуацій, телепередач, газет, художньої літератури.
Тестові завдання різного рівня складності для дорослих мають бути систематизованими та різнотипними: питання звичайного закритого типу, завдання на узагальнення матеріалу, виділення суттєвих ознак, пошук закономірностей тощо. Можливі комп’ютерні варіанти тестування. Крім цього, «доросле» навчання передбачає відповід ні «дорослі» форми релаксації в процесі навчання, широку можливість для викладача використовувати дружні жарти, «сміховинки» тощо для створення необхідної невимушеної атмосфери.
Освіта ніколи не буває закінченою. Навчання повинно тривати впродовж усього життя!
РОЗДІЛ 12
