Цей параграф присвячений використанню методу інтелект-карт в економічному навчанні. Особливість цього методу в тому, що його можна застосовувати в усіх формах навчальних занять: у плануванні навчального процесу; у підготовці лекцій і уроків; у проведенні різних видів семінарських і практичних занять з економічних дисциплін; в організації самостійної роботи студентів у процесі роботи з навчальними текстами, конспектуванні, підготовці есе, ку рсових і дипломних робіт, виконанні колективних кур
576сових і дипломних проектів а також у процесі підготовки до іспитів і проведенні модульного контролю тощо.
1. Планування на рік. Інтелект-карта може використовуватися як засіб, що надає викладачу можливість оглядати «з висоти пташиного польоту» навчальну програму цілого року, структурно відмежовуючи початок і кінець семестрів і указуючи на типи занять, які передбачається провести (наприклад, викладач географії міг би скласти план організації польової практики і намітити число лекцій відносно до числа практичних занять). Планування навчального процесу
2. Планування на семестр. Інтелект-карта, присвячена плануванню на семестр, є більш докладною частиною річного плану і нерідко набирає форми меншої за розміром інтелект-карти з більш розвинутою мережею вторинних гілок, що відходять від головних гілок річного плану. Семестровий план може містити інформацію, які теми з навчального плану передбачається опрацювати протягом семестру, а також порядок, в якому вони будуть прочитані.
3. Планування на день. Така інтелект-карта складається за аналогією зі сторінкою щоденника і містить детальну інформацію про конкретні заняття, а саме: час початку і кінця заняття, номер ау диторії, тема заняття і т. д.
Одним із найефективніших видів застосування інтелект-карти у викладацькій справі є підготовка на їх основі лекцій та інших занять теоретичного характеру.
Лекцію у формі інтелект-карт набагато легше підготу вати, ніж написати її «лінійний» конспект; крім того, ІК надає як викладачу, так і студенту ті великі переваги, що весь зміст лекції виявляється, як мовиться, на долоні. Оскільки рівень знань лектора, як правило, зростає, сама інтелект-карта, коли використовується щорічно, здатна створити лекцію, зовсім не схожу на попередню. Лекції від цього тільки виграють, позбавляючись відомого свого недоліку, коли читаються щорічно без яких-небудь змін, викладач попросту використову є второвану доріжку. Вони також виграють у тому, що стають більш цікавими як для викладача, так і для студентів (аудиторії). І-карти в підготовці викладачем лекцій або уроків
Як змістовно-структурна основа лекції інтелект-карта дозволяє викладачу забезпечувати ідеальний баланс між імпровізованою мовою, з одного боку, та ясною і добре стру ктурованою презентацією — з другого. Це забезпечує точне дотримання часових рамок до лекції, а також, якщо це викликано якою-небудь
577необхідністю, дозволяє змінювати тривалість лекції в ту чи іншу сторону шляхом внесення необхідних коректив у хід викладу матеріалу лекції. Ця можливість редагувати виявляється особливо корисною, коли перед початком лекції виявилася яканебудь нова інформація, що стосується предмета лекції (новина з преси; інформація, надана попереднім лектором, тощо). У процесі підготовки занять можна також досить ефективно використовувати інтелект-карту, особливо коли сту денти теж володіють цією методикою. В інтелект-карти лекцій легко вносити зміни, вони стають цікавими для студентів.
Крім того, викладання за допомогою інтелект-карт лекцій привертає увагу аудиторії, тим самим робить її більш сприйнятливою і готовою до співпраці; робить заняття і презентації більш органічними, натхненними і такими, що дають радість як вчителю, так і тому, хто вчиться; замість того щоб залишатися незмінним з року в рік, лекційний матеріал на основі інтелект-карт є гнучким і пристосованим до зміни умо в.
У наш час стрімких змін і розвитку всіх сфер життя викладач повинен з легкістю і без значних витрат часу вносити корективи у свої лекції. Оскільки інтелект-карти ілюструють лише інформацію, що безпосередньо стосу ється предмета лекції, студенти краще засвоюють матеріал і домагаються більш високих результатів на іспитах. На відміну від лінійного тексту, інтелекткарти не тільки висловлюють факти, а й демонструють взаємини між останніми, тим самим забезпечуючи більш глибоке розу міння предмета учнями, при цьому фізичний обсяг лекційного матеріалу викладача значно зменшується.
В основі системи оцінювання створених студентами інтелект-карт покладена система оцінок, що наводить Т. Б’юзен у книзі «Супермислення».
Але у зв’язку з особливостями діючої в КНЕУ системи оцінювання і специфікою проведеного педагогічного експерименту автор доповнила три критерії Т. Б’юзена ще чотирма показниками (№4—№7), а також адапту вала оціночні бали. І-карти як форма контролю і оцінювання самостійної роботи студентів
Таким чином, система оцінювання якості І-карт має такий вигляд:
1. Зміст:
1.1. Ширина — діапазон висвітлених картою теорій / концепцій
0—5 б
5782. Запропоновані студентом власні ідеї 0—4 б
3. Якість складання І-карти
3.1. Використання кольору 0—2 б
3.2. Використання образів і символів 0—2 б
3.3. Використання стрілок 0—2 б
4. Комп’ютерний варіант виконання І-карти 0—5 б
5. Створення генеральної карти 0—10 б
6. Ініціативність у виконанні колективної генеральної карти
0—5 б
7. Наявність декількох варіантів І-карт 0—3 б
Контроль і оцінювання І-карт, які готувались сту дентами для різних форм виконання самостійних робот з методики викладання економічних дисциплін (як індивідуальних, так і колективних), показав, що ця система працює дуже добре і спрощує отримання модульної оцінки в цілому. Крім того, вона робить оцінку обґрунтованою і прозорою для всіх.
Зрозу міло, що на початку розроблення І-карт виділялися тільки позитивні моменти, далі зверталась увага на помилки. Потім на семінарських заняттях студенти захищали свої І-карти з певної теми, а студенти-слухачі доповнювали власні І-карти. Іншою формою роботи було створення І-карти колективного уроку з економіки, а потім використання І-карт у сту дентських науковометодичних проектах, а також у звітах з педагогічної практики.