12.1.Психолого-методичні аспекти доцільності використання методу інтелект-карт у навчанні.

12.2.У чому суть методу інтелектІ-карт?.

12.3.Основні напрями використання інтелект-карт у викладанні економічних дисциплін.

12.4.Використання інтелект-карт в організації самостійної роботи студентів та методика роботи з ними на практичних і семінарських заняттях.

12.5.Досвід проведення педагогічного експерименту «Використання інтелект-карт в економічному навчанні». Інформація до роздумів за матеріалами Т. Б’юзена на тему: «Потенціал нашого мозку і як розвивати свій власний інтелект».

12.1.Психолого-методичні аспекти доцільності використання методу інтелект-карт у навчанні

Перш за все треба підкреслити, що цей розділ, як і сам педагогічний експеримент, проведений автором посібника в 2004—2005 рр., підготовлений на основі методу Тоні і Баррі

Б’юзенів з використання інтелект-карт (або І-карт) для підвищення ефективності мислення і адаптований до розвитку економічного мислення студентів. Постановка проблеми

У книзі Тоні Бьюзена (лектора й консультанта урядових організацій, ділових компаній, університетів та коледжів з питань інтелекту, психології навчання і проблем мислення) та його брата Баррі Бьюзена (професора факультету міжнародних досліджень Вестмінстерського університету в Лондоні та голови Британської асоціації міжнародних досліджень) «Супермышление. Как повысить ясность и эффективность мышления, а также общий уровень интеллекта и быстроту мысли» подано рекомендації зі складання інтелект-карт і можливості їх застосу вання для підвищення ефективності мислення в навчанні та бізнесі.

Слід зазначити, що мої студенти, вивчаючи курс «Методика викладання економічних дисциплін», під час підготовки рефератів, курсових робіт і занять зі студентами Інституту реклами і бі

566знесу користувались цим методом інтелект-карт і вчили самі, як складати такі карти інших студентів і навіть викладачів.

Метод І-карт базується на нових методичних концепціях викладання і учіння, в основі яких лежать глибокі наукові дослідження в області фізіології мозку, педагогічної психології і загальної педагогіки і методики викладання різних дисциплін в школах і вищих навчальних закладах.

Таким чином, методика І-карт характеризу ється міжпредметним сучасним підходом до викладання і учіння студентів і спрямована на розвиток креативності та інноваційності сучасних фахівців. Як відомо, метод Т. Б’юзена широко використовується у світі і відповідає сучасним європейським вимогам до роботи з навчальною інформацією, сприяє підвищенню якості підготовки фахівців.

Для того щоб більш детально ознайомитись з методом Т. Б’юзена, необхідно (на жаль дуже коротко) ознайомитись з деякими психолого-методичними аспектами обґрунтування необхідності його використання в економічному навчанні. Тезисно розглянемо деякі принципові, на нашу думку, моменти.

У су часний вік інформації, як стверджує закон Мура, кожні 18 місяців кількість інформації збільшується удві чі, що вимагає від фахівців кожні півтора роки вчитись заново. В цих умовах важливо не стільки те, чого навчились, а те, як швидко наші випускники зможуть перевчатись, змінюватись та пристосовуватись до нової інформації, цього «інформаційного потопу». В наш час, за уважує Т. Б’юзен, більшу значущість має інформація, ніж людина. І якщо у вік промисловості вік працівника збільшував його цінність, то зараз вік працівника зменшує її. ! «Інформаційний потоп» і зміни в погляді на цінність фахівців

Успіх сучасного підприємця і ключ в усвідомленості власних можливостей містяться в гнучкості його мислення і відкритості до власних змін і нових ідей, а також вмінні ефективно і творчо працювати в команді. Наявність творчої людини в команді певною мірою покращує роботу всього колективу.

Основна причина поганих результатів навчання полягає в нашому підході як до методів і методики навчання, так і до інформації, яку ми передаємо в економічному навчанні школярам і студентам. Нові вимоги до навчання

У нашому житті ми отримуємо багато всіляких інструкцій і порад, але як користуватись навчальною інформацією, як оволодіти навичками метапізнання, не навчаємо. Для ефективного

567навчання потрібна методика, яка дає підхід до роботи з інформацією. Слід починати роботу з самих учнів і студентів, навчити їх ефективно читати, запам’ятовувати, вирішувати проблеми і взагалі використовувати свої здібності в будь-якій справі.

Перехід до нових методів навчання переносить акцент з навчального предмета на самого студента і на те, як він сам може обирати інф ормацію, яка йому потрібна. Якщо студент у принципі бажає впоратись з потоком інформації, то він повинен вивчати нові способи роботи з потрібною для справи інформацією.

У традиційній методиці викладання інформації стосується різних сфер знань і направлене від предмета до людини. Їй просто дають інформацію, щоб вона засвоїла її в міру своїх можливостей.

У нових методиках навчання, як вважає Т. Б’юзен, слід змінити акценти. Замість того, щоб повідомляти сту денту факти про велику кількість речей, треба дати йому відомості про нього самого, його можливості і здібності засвоєння інформації і прийняття рішень; як використову вати потенціал нашого унікального мозку, що таке інтелект і що показує коефіцієнт інтелектуальних здібностей IQ, як розвивати практичний інтелект, а також вчити застосовувати економічні знання в практичній діяльності (див. Інформацію до роздумів).

Підхід до розвитку мислення, як економічного так і звичайного, дуже важливий, тому методика викладання та розкриття змісту інтелект-карт має вирішальне значення у навчанні, першій ланці у ланцюжку навчання — розу міння — використання. Ось два конкретні приклади виправлення помилок, які були допущені у методиці викладання та розвитку мислення на початку її формування. Як пише Т. Б’юзен, дівчинці на ім’я Барбара якось сказали, що коефіцієнт її інтелекту, за результатами стандартного тесту, був найнижчим з-поміж ус іх дітей, колинебудь зареєстрованих в даній школі. Після місяця тренінгу (з використанням методу інтелект-карт), у ході якого вона вчилася вчитися, коефіцієнт її інтелекту виріс до 160, а згодом, на момент випуску з коледжу, вона була кращою з кращих.

Як розвивати нову культуру мислення? !

Пат, надзвичайно обдарований хлопчик зі США, якого у свій час помилково віднесли до категорії «нездатних до навчання», згодом сказав (після того як блискуче здав цілий ряд тестів на творче та економічне мислення і пам’ять): «Я не був нездатним до навчання — у мене просто не було справжнього навчання!»

568Багато хто навіть не уявляє яким потенціалом володіє. Завдання, яке поставив перед собою автор теорії інтелект-карт Т. Б’юзен, полягає у тому, щоб розвинути цей потенціал. А автор посібника застосовувала його вже до розвитку економічного мислення.

Під час ознайомлення і засвоєння методу І-карт в економічному навчанні корисно згадати таку притчу. Лісом йшла людина, яка побачила чоловіка, що ру бав дерева дуже тупою сокирою. Коли ліснику порадили «загострити сокиру», від відповів: «Я не маю часу» і продовжував працювати тупим інструментом. !

Так і ми працюємо на рівні відсталої культури мислення, вважаючи, що не маємо часу вивчати нові методики.