Posibniki.com.ua Мікроекономіка Стратегія підприємства 7.3. ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.3. ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ


Останніми роками економічне середовище функціонування підприємств зазнало чималих змін. Суттєво активізувалися процеси інтернаціоналізації, конвергенції галузей, прискорився розвиток технологій та інформаційних систем. Зміни, що відбуваються, дали підстави вченим говорити про формування «нової економіки», якісно іншої порівняно з усім її попереднім розвитком. Основні риси «нової економіки», які є найбільш очевидними в світі, що змінюється, виокремив К. Келлі. Це глобальний характер змін; оперування невідчутними благами: ідеями, інформацією та взаємовідносинами; тісне переплетення та взаємодія окремих сегментів «нової економіки» [312].

У «новій економіці» критичними компонентами успіху компаній стали знання, постійне навчання та інноваційна активність. Значення інноваційної активності для виживання в сучасному світі підтверджує низка досліджень. Зокрема, результати опиту

312 Kelly К. New Rules for the New Economy. Ten Radical Strategics for a Connected World. New-York: Viking, 1999.вання майже 200 директорів компаній, яке проводив журнал Economist у 2004 р. показали, що більш ніж в половині компаній як мінімум 25 % доходів отримано від реалізації товарів і послуг, створених менш як три роки тому, і багатьом організаціям доводиться швидко вводити нововведення для задоволення нових потреб споживачів. Результати досліджень Boston Consulting Group свідчать, що 90 % керівників вищого рангу розраховують на органічне економічне зростання саме завдяки впровадженню інновацій. Але при цьому чимало керівників підприємств різних галузей зазначають, що їхні компанії: діють не так швидко, як необхідно; досягають успіху не так часто, як хотілося б; одночасно займаються багатьма різними проектами; вони погано структуровані (функції, географія і т.д.) [313].

Це підтверджує те, що для забезпечення ефективності підприємства недостатньо просто виробляти інноваційну продукцію, потрібно також здійснювати внутрішні перетворення, зокрема впроваджувати управлінські інновації.

Більшість управлінських інновацій мають на меті досягнення гнучкості компанії для швидкої переорієнтації в умовах, що постійно змінюються. На думку Х. Мальгрема, щоб компанія стала конкурентоспроможною, управління нею повинно здійснюватися так, щоб швидка адаптація до нових умов стала способом життя на всіх рівнях економічної діяльності [314]. Управлінські інновації рідко здійснюються ізольовано, оскільки зміни в одній сфері менеджменту викликають необхідність адаптації інших областей внутрішньофірмового управління. Відкритим залишається питання визначення тих передумов, що визначають необхідність упровадження управлінських інновацій і тих сфер, у яких вони мають бути реалізовані.

Проблематиці інновацій присвячено чимало досліджень як західних (П. Друкер, М. Хаммер та Дж. Чампі, К. Маркхем, І. Массакі та ін.), так і вітчизняних (зокрема В. Гріньов, В. Горник, Д. Кокорін, Ю. Морозов, Л. Федулова, Н. Чухрай) науковців. Серед публікацій, присвячених управлінським інноваціям, можна назвати праці П. Ваганова, І. Гуркова, Л. Євенко, П. Завліна, О. Казанцева, Д. Черванева, Н. Яворського та ін. Незважаючи на

313

Джорж Майкл, Воркс Джеймс, Вотсон-Хемфилл Кимберли. Стремительные инновации: Пер. с англ. — К.: Companion Group, 2006. — 360 c.; Eric Schonfeld GE Sees the Lights, Businedd 2.0, July, 2004.

314 Malgrem H. B. Technology and Economy // The Global Economy: America’s Role in the Decade Ahead / Amer. Assembly; Eds. W. E. Brock, R. D. Horlats. N.-Y.; L.: Norton, 1990.інтерес з боку вчених до проблем інноваційної діяльності підприємств, деякі питання залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, не втрачають гостроти проблеми визначення сутності управлінських інновацій, механізмів їх впровадження та оцінювання ефективності.

Говорячи про проблеми впровадження управлінських інновацій, не можна оминути питання визначення тих факторів, що зумовлюють необхідність інновацій в сфері управління підприємством та визначають їх доцільність, а також умов, у яких відбувається їх реалізація.

У межах цього дослідження визначимо основні передумови впровадження управлінських інновацій на підприємствах.

Управлінські інновації компанії почали активно впроваджувати із середини 1980-х років, що стало результатом переходу до так званого «нового управлінського порядку», в основі якого лежить принцип максимально ефективного управління компанією. Локальні буми управлінських інновацій в історії світової економіки відбуваються постійно: у США вони зафіксовані в середині 70-х і на початку 90-х років, у Південно-Східній Азії — у 80-х роках. Але з кінця ХХ ст. вони фактично злилися в єдиний процес — формуються нові правила гри в світовому бізнесі [315]. Управлінські інновації передусім передбачають реструктуризацію компаній, тобто зміну всієї організаційної структури або окремих її елементів з метою оптимізації господарської діяльності, а також нововведення в форми, принципи та методи оплати праці, упровадження нових концепцій розвитку корпоративної культури та ідеології [316].

Головною рушійною силою управлінських інновацій є зміни у функціонуванні підприємств, які відбуваються на макро-, мезота мікрорівнях. На наш погляд, доцільно визначити передумову впровадження управлінських інновацій кількох рівнів: глобального, внутрішньоекономічного, організаційного.

Так, до передумов глобального характеру відносять зміни, що відбуваються в світовій економіці, пов’язані з формуванням «нової економіки», насамперед це глобалізація, інтелектуалізація виробництва та конвергенція галузей. Не можна не звернути увагу на зростаюче значення інформаційних технологій, збільшення

ступу: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

316

Хотяшева О. М. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие / О. М. Хотяшева.

— 2-е изд. — СПб.: ЗАО Изд. дом «Питер», 2006. — 264 с.

315

Татаринов Д. Быстро, энергично, неточно [Електронний ресурс] / Д. Татаринов // «Business Guide (Инновации)». Приложение №164 от 05.09.2006.

— С. 26.

— Режим доступу: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

316

Хотяшева О. М. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие / О. М. Хотяшева.

— 2-е изд. — СПб.: ЗАО Изд. дом «Питер», 2006. — 264 с.вартості нематеріальних активів, активне формування мереж (рис. 1).

Рис. 1. Фактори глобального характеру, що впливають на діяльність підприємств

Дію цих факторів посилює фінансово-економічна криза, що загострила проблеми, які стоять перед підприємствами та прискорила необхідність розроблення реальних методів їх рішення. За таких умов для виживання та забезпечення подальшого розвитку підприємства змушені звертатися до управлінських інновацій як інструменту, що забезпечує можливість діяти та конкурувати на ринку.

До передумов внутрішньоекономічного рівня, на нашу думку, слід віднести зміни, що відбуваються в економіці країни, особливості здійснення господарської діяльності, вплив факторів соціально-економічного та політико-правового характеру, рівень конкуренції як між вітчизняними, так і зарубіжними підприємствами.

Тривалий час українські підприємства не приділяли значної уваги інноваціям у сфері управління. Економіка країни набула сировинного характеру, а підприємствам вигідніше було позичати та перепродавати іноземні досягнення, ніж свої. Це призвелодо зміни методів управління підприємствами та стандартів і методів управління. Підприємства, які включилися в міжнародну діяльність, стали переймати методи та прийоми управління своїх партнерів, а для підприємств, які працюють на внутрішньому ринку, характерне певне відставання в галузі управління, оскільки використання західних підходів і концепцій не завжди враховує сучасні українські реалії. Ринок вимагає від керівників підприємств застосування нових підходів до визначення стратегії розвитку, використання управлінських процедур, нових методів управління, удосконалення стилю та методів повсякденної роботи.

Держава намагається стимулювати розроблення та впровадження підприємствами техніко-технологічних інновацій, не приділяючи відповідної уваги інноваційному пласту, який закладений у нових бізнес-моделях, нових маркетингових стратегіях, у нових технологіях бізнес-процесів, в фінансових, правових, організаційних та інших механізмах, що забезпечують конкурентність і розвиток бізнес-середовища в умовах, що постійно змінюються.

Необхідність реалізації управлінських інновацій визначається й конкурентною боротьбою між підприємствами. Слід зазначити, що останніми роками, незважаючи на кризові явища в економіці, рівень конкуренції між вітчизняними підприємствами суттєво підвищився. Так, дослідження Інституту економіки та економічного прогнозування НАН України та Антимонопольного комітету України виявили високий рівень внутрішньої конкуренції в таких галузях, як харчова промисловість, сільське господарство, машинобудування, легка промисловість. Загалом рівень конкуренції між українськими підприємствами є значно вищим, ніж з підприємствами далекого зарубіжжя [317]. Так, лише 16 % підприємств упродовж останніх років відчували значну конкуренцію з боку фірм близького зарубіжжя та 15 % — далеко зарубіжжя. 29 % підприємств узагалі не відчували конкуренції з фірмами близького зарубіжжя, та 50 %

— з фірмами далекого зарубіжжя за зростання внутрішньої конкуренції [318].

317

Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. Б. Є. Кваснюка

— К.: Фенікс, 2005.

— 496 с.

318

Конкуренція в Україні. Аналітична доповідь щодо стану, тенденцій і проблем розвитку економічної конкуренції в Україні у 2000–2005 роках [Електронний ресурс]. // Офіційний сайт Антимонопольного комітету України. — Режим доступу:

http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article;jsessionid=136D940E438F0E402E0817 583AD5CA6F?art_id=43242&cat_id=42181.583AD5CA6F?art_id=43242&cat_id=42181.http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article;jsessionid=136D940E438F0E402E0817 583AD5CA6F?art_id=43242&cat_id=42181.

Згідно зі спільними дослідженнями Російської економічної школи та компанії PricewaterhoseCoopers стимулів упровадження інновацій більше саме в тих галузях, у яких вищий рівень конкурентної боротьби.

На початку 2009 року компанія Ernst&Young та Європейська бізнес-асоціація в звіті «Вплив економічної кризи на українські підприємства» зазначили, що майже половина з 68 опитуваних керівників підприємств заявили про посилення конкуренції, хоча раніше про це не згадувалося [319]. Цікавим є те, що найбільш активна конкурентна боротьба ведеться саме між вітчизняними підприємствами, незважаючи на досвід і можливості іноземних компаній, що діють в Україні, які повною мірою використовують потенціал управлінських інновацій. Відповідно, саме перед вітчизняними підприємствами стають проблеми оптимізації власної діяльності для забезпечення успіху в конкурентній боротьбі. За думкою професора Дельфтського технологічного університету Ханса Віссема, активна інноваційна політика є критично важливою для розвитку підприємства на сучасних ринках [320].

Щодо організаційних чинників, що зумовлюють реалізацію управлінських інновацій, то слід сказати, що вони певною мірою залежать від раніше зазначених факторів. Зміни, що відбуваються в зовнішньому середовищі функціонування підприємства, визначають необхідність пристосування до них і впровадження відповідних заходів, які забезпечували б адекватність внутрішніх процесів зовнішнім умовам. Так, реорганізації крупних українських і російських компаній, які активно здійснювалися з 1999 року, були частково зумовлені зміною в зовнішніх умовах функціонування, а частково для досягнення певних цілей, таких як підвищення прозорості для залучення кредитів, налагодження зв’язків з іноземними партнерами, виходу на західні ринки. Причому управлінські інновації на підприємствах металургійної, хімічної промисловості та деяких інших галузей проводилися в 5–6 разів частіше, ніж у вітчизняних або російських підрозділах західних компаній [321].

319

Бизнес готовится к медленному росту производства // Коммерсантъ. Украина. — 27.01.2010. — № 13.

ступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

321

Татаринов Д. Быстро, энергично, неточно [Электронный ресурс] / Д. Татаринов // «Business Guide (Инновации)». Приложение № 164 от 05.09.2006.

— С. 26

— Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302ступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

320

Татаринов Д. Быстро, энергично, неточно [Электронный ресурс] / Д. Татаринов // «Business Guide (Инновации)». Приложение № 164 от 05.09.2006.

— С. 26

— Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

321

Татаринов Д. Быстро, энергично, неточно [Электронный ресурс] / Д. Татаринов // «Business Guide (Инновации)». Приложение № 164 от 05.09.2006.

— С. 26

— Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

Внутрішньоорганізаційні передумови впровадження управлінських інновацій пов’язані з необхідністю підвищення кваліфікації персоналу, налагодження системи стратегічного управління, упровадження систем планування, розроблення та реалізації стратегії розвитку, підвищення якості фінансового контролю на підприємстві та ін. Доволі часто управлінські інновації не підтримуються відповідними інвестиціями в розвиток ІТ-інфраструктури. Через це останніми роками значна частина альянсів консалтингових та ІТ-компаній на українському та російському ринках створювалася, виходячи зі значного попиту на комплексні рішення цієї проблеми [322].

Мотивами впровадження управлінських інновацій вітчизняними підприємствами є прагнення до підвищення гнучкості виробництва, кваліфікації персоналу, зменшення залежності від професійних знань працівників, зниження напруженості праці, поліпшення заходів з охорони праці, збереження довкілля.

Загалом необхідність реалізації управлінських інновацій визначається однією з ключових проблем української економіки — низькою якістю управління на підприємствах. Згідно з дослідженням експертів якість управління на українських підприємствах статистично не відрізняється від підприємств Росії, Румунії та Казахстану, відстаючи від підприємств Польщі, Болгарії, Литви, Сербії та Білорусі.

Приблизно третина вітчизняних підприємств перебуває в групі з нерозвинутим менеджментом, для третини характерний середній рівень, і в п’ятої частини якість систем управління вище середньої (рис. 2).

18%

Суттєво нижче середнього

Суттєво нижче середнього

Середній

Вище середнього

31%

Рис. 2. Розподіл підприємств за рівнем якості менеджменту, %. Татаринов // Режим до

ступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

322

Татаринов Д. Быстро, энергично, неточно [Электронный ресурс] / Д«Business Guide (Инновации)». Приложение № 164 от 05.09.2006.

— С. 26 — ступа: http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=701302

Цікавим є те, що якість менеджменту загалом краща на крупних підприємствах, у компаніях, що мають іноземних власників, у компаніях-експортерах, а також у них, що входять в інтегровані бізнес-групи.

Новою тенденцією є використання управлінських інновацій не замість, а разом з крупними інвестиціями та технологічними інноваціями. На підприємствах, які активно використовують різноманітні управлінські технології, якість менеджменту вища середнього рівня [323]. Існують два погляди щодо підприємств, які впроваджують управлінські інновації. Згідно з першим попит на управлінські інновації формують підприємства, які перебувають у кризовому стані й для яких управлінські інновації є засобом налагодження функціонування, подолання проблемних явищ. Щодо другого погляду, то активними користувачами управлінських інновацій є успішні підприємства та компанії, які діють на міжнародних ринках. І саме управлінські інновації дають їм можливість брати участь у конкурентній боротьбі.

Внутрішніми джерелами виникнення інноваційних ідей загалом і причинами впровадження управлінських інновацій зокрема є необхідність підвищення престижу підприємства, бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності, реалізація знань творчої особистості, винахідництво, інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може сприяти ефективній діяльності організації [324, c. 97].

Отже, основні передумови реалізації управлінських рішень можна поділитии на зовнішні щодо підприємства та внутрішні. До зовнішніх належать фактори глобального характеру, що відображають зміни, які відбуваються в світовому економічному середовищі, та загальноекономічного характеру, які характеризують стан національної економіки, рівень конкурентної боротьби між національними та іноземними компаніями, напрями державної підтримки підприємств та ін. Внутрішні передумови пов’язані, з одного боку, з необхідністю вирішення певних проблем у діяльності підприємства, з іншого — із забезпеченням подальшого його розвитку, оптимізації функціонування.

323

Голикова В. В. Организационно-управленческие инновации и их влияние на конкурентоспособность предприятия. — [Электронный ресурс] / В. Голикова. — Режим доступа: http://opec.hse.ru/data/2010/04/29/1233453245/001.pdf

324

Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник / Н. В. Краснокутська. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.1. ДОСЛІДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У РЕЛЯЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: ЗАВДАННЯ
8.2. ВИСОКА РЕПУТАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА З БІЗНЕСОМ: УКРАЇНСЬКИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
8.3. ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПЛАТФОРМИ УПРАВЛІННЯ ВІРТУАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ У БЕЗРИЗИКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
8.4. ДІАГНОСТУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕКОНОМІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Частина 4. ІННОВАЦІЙНІ ІМПЕРАТИВИ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ: ПОШУК СИНЕРГІЇ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ ТА НАУКОВО-ОСВІТНОЇ СФЕРИ. Розділ 7. Технологічні та управлінські інновації як базис стратегічного розви
6.4. МОНІТОРИНГ ПРИБУТКОВОСТІ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА: ВИБІР МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
6.3. БАГАТОФАКТОРНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ВАРТОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ
6.2. РИНКОВІ АСПЕКТИ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
6.1. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АУДИТ У СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki