Posibniki.com.ua Мікроекономіка Стратегія підприємства 8.4. ДІАГНОСТУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕКОНОМІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


< Попередня  Змiст  

8.4. ДІАГНОСТУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕКОНОМІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ТРАНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Останніми роками в багатьох методичних, наукових і науково-педагогічних працях, статтях, рекомендаціях було окреслено головний напрям реформування процесу підготовки фахівця на основі компетентністного підходу. Важливим елементом сучасної освітньої реформи є формування нових галузевих стандартів третього покоління, в яких головним елементом є виокремлення чіткого переліку компетентностей спеціаліста.

Основною метою цієї реформи має бути підготовка фахівця, готового виконувати завдання практичної діяльності у відповідних сферах. Успіх у досягненні цієї мети можливий тільки за умов поєднання зусиль студента, навчального закладу, роботодавців і держави. Але для цього необхідне формування єдиних підходів до формування, реалізації й оцінювання компетентностей фахівця.

Головним документом, який визначає та регламентує підготовку фахівців, є Галузеві стандарти вищої освіти (ГСВО), які складаються з трьох частин: освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ), освітньо-професійні програми (ОПП), засоби діагностики (ЗД). Саме в ОКХ визначено основної функції, типові завдання діяльності й необхідні вміння (компетентності), якими має володіти фахівець.

Основними засобами діагностики є об’єктивні тестові методики (тестовий державний іспит) і методики, орієнтовані на суб’єктивну інтерпретацію показників якості вищої освіти (захист кваліфікаційної роботи), які використовують для атестації випускників вищих навчальних закладів [379]. Проте, на нашу думку, що ґрунтується на практичному досвіді підготовки фахівців у ВНЗ, підсумковий державний іспит і кваліфікаційна робота не можуть повною мірою продемонструвати ступінь володіння всіма компетентностями, передбаченими ОКХ.

Ураховуючи викладене вище, констатуємо наявність проблеми розроблення та впровадження інструментів діагностування в студентів фактичного рівня володіння кожною окремою компетентністю, визначеного в ОКХ відповідного галузевого стандарту вищої освіти.

У сучасних публікаціях вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців, таких як М. З. Згуровський, В. І. Луговий, В. М. Князєв, М. М. Фіцула, В. Л. Гуло, К. М. Левківський, Л. О. Котоловець, Н. І. Тимошенко, В. П. Погребняк, А. В. Гончарова, М. О. Присенко, М. В. Симонова, Н. В. Крошко, З. А. Малькова, Б. Л. Вульфсон та ін., значна увага приділяється реформуванню освітньої галузі, широкому впровадженню інноваційних освітніх технологій у процес навчання, удосконаленню способів оцінювання й діагностики знань, умінь і навиків студентів і молодих фахівців.

379

Методичні рекомендації з розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти (компетентнісний підхід) [Електронний ресурс]. ? Режим доступу до сайта: http://iitzo.gov.ua/wp-content/uploads/2013/03/Методичні-рекомендації.doc; Методичні рекомендації щодо розробки складових стандартів вищої освіти.– Львів, 2012 [Електронний ресурс].

? Режим доступу до сайту: http://do.gendocs.ru/docs/index-371808.html?page=3? Режим доступу до сайту: http://do.gendocs.ru/docs/index-371808.html?page=3

У запропонованих дослідженнях більше уваги приділено вдосконаленню процесу навчання, змінам і розширенню переліку компетентностей, умінь і навиків студентів, пошуку можливостей для ширшого використання наявних засобів діагностики. Проте не приділяється належна увага використанню інформаційних і тренінгових технологій для оцінювання фактичного рівня володіння компетентностями.

Для діагностування практичних умінь і навиків у випускників магістратури пропонується розширити стандартний перелік засобів вимірювання з використанням тренінгових технологій. До таких технологій належать бізнес-симуляції, ділові ігри, інтерактивні підручники та ін.

У класичному розумінні тренінгові технології передбачають навчання й підготовку студента до прийняття рішень в умовах, щонайбільш наближених до реальних. Але, водночас підкреслимо, що такі технології можуть використовуватись як інструмент оцінювання знань і набутих навиків (компетентностей) майбутнього фахівця [380, с. 115].

До подібних тренінгових технологій належить бізнес-си

муляція ViAL+ , що відтворює віртуальне економічне середовище, щонайбільш наближене до реальності, і побудована на основі безсценарного підходу. Такі параметри цієї симуляції роблять її придатною для вирішення проблеми діагностування фактичного рівня володіння в студентів кожною окремою компетентністю, визначеного в ОКХ Галузевого стандарту вищої освіти спеціальності «Економіка підприємства». Це досягається завдяки тому, що кожен учасник у середовищі бізнессимуляції ViAL+ отримує в управління «власну» компанію з певним стартовим капіталом для подальшого її розвитку. Упродовж навчально-тренінгового періоду студент ухвалює рішення щодо: ? управління основними фондами; ? управління виробництвом; ? управління маркетингом і збутом; ? управління поставками та торговою мережею; ? управління персоналом;симуляції ViAL+ отримує в управління «власну» компанію з певним стартовим капіталом для подальшого її розвитку. Упродовж навчально-тренінгового періоду студент ухвалює рішення щодо: ? управління основними фондами; ? управління виробництвом; ? управління маркетингом і збутом; ? управління поставками та торговою мережею; ? управління персоналом;муляція ViAL+ , що відтворює віртуальне економічне середовище, щонайбільш наближене до реальності, і побудована на основі безсценарного підходу. Такі параметри цієї симуляції роблять її придатною для вирішення проблеми діагностування фактичного рівня володіння в студентів кожною окремою компетентністю, визначеного в ОКХ Галузевого стандарту вищої освіти спеціальності «Економіка підприємства». Це досягається завдяки тому, що кожен учасник у середовищі бізнессимуляції ViAL+ отримує в управління «власну» компанію з певним стартовим капіталом для подальшого її розвитку. Упродовж навчально-тренінгового періоду студент ухвалює рішення щодо: ? управління основними фондами; ? управління виробництвом; ? управління маркетингом і збутом; ? управління поставками та торговою мережею; ? управління персоналом;

380

Банщиков П. Г., Скитьова Г. С. Формування системи тренінгів: досвід кафедри стратегії підприємств / П. Г. Банщиков, Г. С. Скитьова // Тренінгові технології як засіб формування знаннєвих та практичних компетенцій: досвід факультетів і кафедр: Зб. матеріалів наук.-метод. конф. 3–4 лютого 2009 р. — У 2 т. — Т. 1. — К.: КНЕУ, 2009.— С. 114–117.

381

Бізнес-симуляція ViAL+ є міжнародно визнаною діловою професійною симуляцією. Докладно про це можна прочитати на сайті: http://kint.com.ua.

381

Бізнес-симуляція ViAL+ є міжнародно визнаною діловою професійною симуляцією. Докладно про це можна прочитати на сайті: http://kint.com.ua.

? фінансового управління; ? бухгалтерської діяльності.

Таким чином, упродовж певного періоду часу студент може виявити свої вміння й навики під час вирішенні питань, які виникатимуть в управлінні компанією в умовах насиченої «живої» конкурентної боротьби.

Відповідно, це створює умови для перевірки ступеня оволодіння випускником-магістром більшістю компетентностей, які відповідають профілю підготовки за спеціальністю «Економіка підприємства».

На основі головної версії бізнес-симуляції ViAL+ створюється модифікована версія ViAL+.Certificate для спеціальності «Економіка підприємства», яка включає в себе механізм оцінювання рівня володіння компетентностями на основі здійснення студентом-магістрантом дій під час управління тренінговою компанією.

Розроблення вказаного механізму передбачає реалізацію кількох етапів. Назвемо їх:

1. Складання й відбір переліку завдань, за допомогою яких можливо продіагностувати та оцінити рівень володіння практичними вміннями й навичками.

2. Перша апробація змісту завдань в експериментальній групі, до складу якої входять троє студентів і викладачі-автори. Під час її роботи відбувається відпрацювання технології тестування, визначення форм завдань і первинне їх оцінювання з подальшою обробкою отриманих результатів.

3. Імплементація відібраних завдань та їх автоматизація в бізнес-симуляції ViAL+.

4. Уточнення критеріїв за результатами використання ViAL+. Certificate у великих групах студентів.

5. Підготовка створеного механізму діагностування рівня володіння компетентностями в студентів до широкого застосування в навчальному процесі.

Механізм оцінювання рівня володіння компетентностями (MELC ) у студентів складається з відповідної системи показників і критеріїв оцінювання, алгоритмів і процесу проведення тестування.

Визначення системи показників оцінювання компетентностей ґрунтується на функціях, зазначених в ОКХ ГСВО: аналітичній, плановій, організаційній, контрольній та інформаційній. Оцінювання вмінь і навиків в інших функціях, а саме: навчальномодифікована версія ViAL+.Certificate для спеціальності «Економіка підприємства», яка включає в себе механізм оцінювання рівня володіння компетентностями на основі здійснення студентом-магістрантом дій під час управління тренінговою компанією.

Розроблення вказаного механізму передбачає реалізацію кількох етапів. Назвемо їх:

1. Складання й відбір переліку завдань, за допомогою яких можливо продіагностувати та оцінити рівень володіння практичними вміннями й навичками.

2. Перша апробація змісту завдань в експериментальній групі, до складу якої входять троє студентів і викладачі-автори. Під час її роботи відбувається відпрацювання технології тестування, визначення форм завдань і первинне їх оцінювання з подальшою обробкою отриманих результатів.

3. Імплементація відібраних завдань та їх автоматизація в бізнес-симуляції ViAL+.

4. Уточнення критеріїв за результатами використання ViAL+. Certificate у великих групах студентів.

5. Підготовка створеного механізму діагностування рівня володіння компетентностями в студентів до широкого застосування в навчальному процесі.

Механізм оцінювання рівня володіння компетентностями (MELC ) у студентів складається з відповідної системи показників і критеріїв оцінювання, алгоритмів і процесу проведення тестування.

Визначення системи показників оцінювання компетентностей ґрунтується на функціях, зазначених в ОКХ ГСВО: аналітичній, плановій, організаційній, контрольній та інформаційній. Оцінювання вмінь і навиків в інших функціях, а саме: навчальнонес-симуляції ViAL+.

4. Уточнення критеріїв за результатами використання ViAL+. Certificate у великих групах студентів.

5. Підготовка створеного механізму діагностування рівня володіння компетентностями в студентів до широкого застосування в навчальному процесі.

Механізм оцінювання рівня володіння компетентностями (MELC ) у студентів складається з відповідної системи показників і критеріїв оцінювання, алгоритмів і процесу проведення тестування.

Визначення системи показників оцінювання компетентностей ґрунтується на функціях, зазначених в ОКХ ГСВО: аналітичній, плановій, організаційній, контрольній та інформаційній. Оцінювання вмінь і навиків в інших функціях, а саме: навчально

4. Уточнення критеріїв за результатами використання ViAL+. Certificate у великих групах студентів.

5. Підготовка створеного механізму діагностування рівня володіння компетентностями в студентів до широкого застосування в навчальному процесі.

Механізм оцінювання рівня володіння компетентностями (MELC ) у студентів складається з відповідної системи показників і критеріїв оцінювання, алгоритмів і процесу проведення тестування.

Визначення системи показників оцінювання компетентностей ґрунтується на функціях, зазначених в ОКХ ГСВО: аналітичній, плановій, організаційній, контрольній та інформаційній. Оцінювання вмінь і навиків в інших функціях, а саме: навчально

На основі головної версії бізнес-симуляції ViAL+ створюється модифікована версія ViAL+.Certificate для спеціальності «Економіка підприємства», яка включає в себе механізм оцінювання рівня володіння компетентностями на основі здійснення студентом-магістрантом дій під час управління тренінговою компанією.

Розроблення вказаного механізму передбачає реалізацію кількох етапів. Назвемо їх:

1. Складання й відбір переліку завдань, за допомогою яких можливо продіагностувати та оцінити рівень володіння практичними вміннями й навичками.

2. Перша апробація змісту завдань в експериментальній групі, до складу якої входять троє студентів і викладачі-автори. Під час її роботи відбувається відпрацювання технології тестування, визначення форм завдань і первинне їх оцінювання з подальшою обробкою отриманих результатів.

3. Імплементація відібраних завдань та їх автоматизація в бізнес-симуляції ViAL+.

4. Уточнення критеріїв за результатами використання ViAL+. Certificate у великих групах студентів.

5. Підготовка створеного механізму діагностування рівня володіння компетентностями в студентів до широкого застосування в навчальному процесі.

Механізм оцінювання рівня володіння компетентностями (MELC ) у студентів складається з відповідної системи показників і критеріїв оцінювання, алгоритмів і процесу проведення тестування.

Визначення системи показників оцінювання компетентностей ґрунтується на функціях, зазначених в ОКХ ГСВО: аналітичній, плановій, організаційній, контрольній та інформаційній. Оцінювання вмінь і навиків в інших функціях, а саме: навчально

382

З англ. Mechanism of Evaluation of Level Competence (MELC).методичній і науково-дослідній, може бути зроблена за допомогою стандартних ЗД ГСВО.

Оцінювання рівня володіння компетентностями відбувається за двома основними алгоритмами:

1) на основі загального показника рейтингу і/або окремих його частин, які відображають необхідну специфіку виявлення вмінь та навичок студента, які він мав набути впродовж усього періоду навчання у ВНЗ;

2) за допомогою спеціального завдання, яке студент виконує на початку і/або під час проходження тестування в бізнессимуляції ViAL+.

Перший алгоритм передбачає рейтингування учасників у середовищі симуляції, яке відбувається за допомогою системи загального бального оцінювання. Вона складається з 13-ти показників, об’єднаних у 4 змістові групи:

1) показники загального стану компанії ? прибуток, частка ринку, продуктивність праці, рентабельність підприємства;

2) показники фінансового стану ? чистий грошовий потік разом з обсягом поточного депозиту, коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт швидкої ліквідності), коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), сума активів;

3) показники маркетингу й зовнішніх дій ? сума контрактів, асортимент;

4) показники стану внутрішнього середовища ? завантаженість обладнання, ефективність використання торгових площ, ефективність використання сировини.

Показники рейтингу обчислюються в три етапи.

1. Проводиться ранжування між компаніями за кожним показником окремо. Найкращий показник отримує максимальний бал (дорівнює за значенням кількості компаній), а 0 балів отримує компанія-учасник з найменшим показником або зі значенням, що виходить за межі допустимого.

2. Ранговий бал за кожною компанією множиться на вагу показника.

3. Наприкінці підрахунку відбувається сумування добутків рангів балів з їх вагами й формування остаточної оцінки в балах.

Таким чином, рейтингування дає змогу показати можливість і вміння студента керувати компанією в динаміці й у кінцевому підсумку. Кожен показник дає можливість порівняти вміння приймати рішення та їх утілення в життя кожного студента.

Для реалізації другого алгоритму MELC розроблено спеціальні завдання та відповідні критерії оцінювання. Вони дають змогубільш глибоко виокремити в студента володіння кожною окремою компетентністю.

Спеціальні завдання мають вигляд таблиць, відкритих і закритих тестів, які пропонують оцінити стан компанії (плановий, поточний і підсумковий) у таких сферах діяльності: аналітичній, інформаційній, маркетинговій, виробничій, збутовій, фінансовій. Завдяки виконанню кожного завдання можна виявити, чи дійсно студент володіє необхідними інструментами аналізу, планування, організації й контролю діяльності компанії. Оцінювання проходить за результатами останнього навчально-тренінгового періоду, коли пройдено не менше 25 раундів (шість років діяльності компанії) у симуляції ViAL+.

Загальна оцінка за кожною компетентністю виставляється у відсотках, що показує фактичний досягнутий рівень володіння нею. При цьому учасник для отримання позитивної оцінки має виявити мінімальний необхідний рівень умінь і навиків для управління компанією. Відповідно, пропонуються такі межі оцінок:

1. Незадовільно ? 0 %–59,99 % ? учасником тестування не досягнуто базового рівня.

2. Базовий/задовільний рівень ? 60 %–69,99 % ? досягнення учасником базового рівня ? це 60 % еталонного рівня або більше до 69,99 %.

3. Нормальний рівень практичних умінь і навиків ? 70 %– 89,99 % ? учасником досягнуто певних результатів у рамках цього уміння: середнє місце в рейтингу або виконання завдань на 70–89,99 % необхідного.

4. Відмінний рівень ? 90–100 % ? учасник досягнув високих результатів з цього вміння та навички, приймав високоефективні рішення та повною мірою виконував завдання, які відповідали фактичному значенню на цей момент і/або фактичним значенням у майбутньому, якщо робився прогноз і проводилася аналітика. Усі завдання виконані приблизно на еталонному рівні (від 90– 100 % еталона).

Основними етапами безпосереднього процесу тестування студентів є:

1) реєстрація учасника в середовищі бізнес-симуляції ViAL+. Certificate й надання в управління компанії з 10 млн стартового капіталу у віртуальному середовищі бізнес-симуляції ViAL+;

2) проходження ознайомлювального етапу з інтерфейсом і специфікою прийняття рішень у бізнес-симуляції ViAL+. Проте доцільно, щоб учасник тестування раніше був ознайо-млений з програмою та проходив весь період прийняття рішень;

3) планування діяльності та прийняття перших рішень з формування потенціалу компанії. Виконання перших завдань MELC щодо оцінювання існуючого стану зовнішнього середовища компанії, постановка тактичних і стратегічних цілей розвитку компанії у форматі дерева цілей;

4) ухвалення поточних рішень щодо розширення діяльності компанії й реалізації поставлених цілей. Виконання проміжних завдань MELC щодо оцінювання поточного стану компанії, її конкурентів, а також для формування необхідної інформаційної бази й ресурсів для діяльності компанії й отримання тактичної переваги;

5) прийняття останніх рішень з управління компанією, виконання всіх завершальних завдань MELC і самооцінка результатів діяльності компанії;

6) підбиття підсумків за отриманими результатами тестування.

У процесі реалізації проекту зі створення MELC варто врахувати можливі труднощі у: ? складанні конкретного переліку вмінь і навиків фахівця, які можна діагностувати за допомогою бізнес-симуляції ViAL+; ? формуванні й виділенні конкретних завдань, що допоможуть виокремити володіння якоюсь однією компетентністю, оскільки кожна з них перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими, і те чи інше рішення може показати як одне вміння, так і кілька умінь і навиків; ? визначенні показників і критеріїв оцінювання рівня володіння тими чи іншими компетентностями; ? окресленні «еталонного», критеріального значення для оцінювання вміння й навиків; ? установленні меж для мінімально необхідного, нормального й відмінного рівнів володіння важливими компетентностями.

Крім цього, доцільним є виключення подвійного трактування значення того чи іншого завдання. Кожне завдання для студента має бути максимально зрозумілим і легким для виконання.

Таким чином, завдяки розвитку сучасних інформаційних технологій сформована можливість об’єктивного оцінювання рівня володіння компетентностями кожним студентом. Це забезпечується через створення ситуації, щонайбільше наближеної до реальності, у якій студент ухвалює управлінські рішення.

Запропонований механізм MELC відкриває можливість об’єктивного кількісного оцінювання рівня володіння компетентностями в студента та її відображення в додатку до диплому європейського зразка.

Це дає змогу сформувати єдині підходи до оцінювання вмінь і навиків випускника для роботодавців (бізнесу), державних органів, ВНЗ і всіх інших зацікавлених сторін.

Для завершення роботи з упровадження системи сертифікації за допомогою бізнес-симуляції ViAL+.Certificate відбудеться адаптація завдань, їх автоматизація та подальше тестування. Завдяки накопиченій аналітичній і експериментальній базі буде здійснено необхідне налаштування всіх показників і критеріїв оцінювання за кожним умінням і навичкою.


< Попередня  Змiст  
Iншi роздiли:
8.2. ВИСОКА РЕПУТАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА З БІЗНЕСОМ: УКРАЇНСЬКИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
8.1. ДОСЛІДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У РЕЛЯЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ: ЗАВДАННЯ
7.4. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЛАТФОРМИ ЯК НОВА МОДЕЛЬ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРІОРИТЕТНИХ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
7.3. ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
7.2. СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙ В СИСТЕМІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)