Posibniki.com.ua Статистика Кількісний аналіз та моделювання аграрних ринків Частина 2. МОДЕЛЮВАННЯ АГРАРНИХ РИНКІВ ТА ОЦІНКА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. МОДЕЛЮВАННЯ АГРАРНИХ РИНКІВ ТА ОЦІНКА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ


 

Розділ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПОЛІТИКИ

 

В ідеальному варіанті аналіз змін на ринку та наслідків запровадження певної політики слід виконувати за допомогою деталізованої, динамічної моделі загальної рівноваги. Високий ступінь деталізації товарів та секторів є основним моментом такої моделі, оскільки політичні заходи мають тенденцію відрізнятись від одного ринку до іншого в рамках секторів економіки, як, наприклад, аграрний сектор, так і в межах окремих підсекторів, як, наприклад, тваринництво або садівництво.

 

Проблеми із запровадженням та інтерпретацією таких моделей дають можливість розглянути окремий альтернативний, але доповнюючий підхід. Як і в більшості випадків економічного аналізу, детальне вивчення окремих галузей відбувається за допомогою статичного порівняльного аналізу часткової рівноваги. Це означає, що ринок для одного типу продукції розглядається ізольовано від решти економіки.

 

Коли ринок розглядають безвідносно до решти ринків, то втрачається інформація про рух ресурсів між ринками, а також втрачається інформація щодо впливу змін цін та доходів на одному ринку на інший. Також не враховується адаптаційний період, оскільки порівнюються тільки після та дорівноважні стани. Для багатьох економічних питань результати, що дає проста статична порівняльна модель часткової рівноваги, є прийнятним компромісом, оскільки втрати інформації від ігнорування довгострокових адаптаційних шляхів та міжринкові наслідки не достатні для того, щоб повністю відкидати корисність такого аналізу.

 

3.1. МОДЕЛЬ ЧАСТКОВОЇ РІВНОВАГИ

 

У цьому розділі розглядаються економічна поведінка та рівноважні зв’язки, які є основою моделі часткової рівноваги. Існує три основних поведінкових компоненти моделі часткової рівноваги: а) поведінка попиту внутрішніх споживачів; б) поведінка пропозиції внутрішніх виробників; в) торговельна поведінка іноземців решти світу.

 

Розпочнемо з оптимальної поведінки внутрішніх споживачів. На рис. 3.1а показано криву попиту D для товару, наприклад для свинини. У міру того, як зростає ціна на свинину Р, споживачі бажатимуть купувати її дедалі менше і менше. Отже, кількість продукції QD, на яку є попит з боку споживачів, зменшується, а крива попиту на свинину має від’ємний кут нахилу. Висота кривої попиту вказує на те, скільки споживачі бажають заплатити за кожну наступну тонну свинини. Це називається граничним бажанням платити, або граничною корисністю. Припустимо, що ціна дорівнює Р0. Якщо купується менше ніж QD0, то гранична або додаткова корисність від купівлі наступної тонни свинини більша, ніж ціна, тож є сенс купувати більше свинини. З іншого боку, якщо купується більше ніж QD0, то гранична або додаткова корисність від купівлі останньої тонни свинини менша від ціни, отже, споживання товару зменшуватиметься. Тож, оптимальний рівень купівлі свинини дорівнює QD0 у випадку, коли ціна на свинину дорівнює Р0.

 

Ми вимірюємо загальну корисність QD0 тонн свинини додаванням граничних корисностей кожної наступної купленої тонни до кількості QD0. Така сукупна корисність, або сукупне бажання платити за QD0 тонн свинини, задається монетарною вартістю суми площ a + b + c + e + f на рис. 3.1а. Проте фактичні витрати споживачів відрізняються від сукупного бажання сплачувати. Оскільки ціна дорівнює Р0 та внутрішні споживачі купують QD0 тонн свинини, то вони витрачатимуть Р0 × QD0. Таким чином, фактичні витрати на свинину дорівнюватимуть сумі площ e + f на рис. 3.1а. Отже, існують чисті вигоди або надлишок споживачів (площа a + b + c), коли купується QD0 тонн свинини за ціною Р0. Присутність такого надлишку має сенс, оскільки споживачів не змушували купувати ту свинину. Причина того, що споживачі добровільно купують QD0 тонн свинини за ціною Р0, є вигода для них від таких дій.

 

Тепер припустимо, що ціна на свинину зростає з Р0 до Р1 грн за тонну. Це призводить до зменшення споживання з QD0 до QD1 тонн. Сукупне бажання платити за QD0 одиниць зменшується від суми площ a + b + c + e + f грн до a + b + e грн на рис. 3.1а. Фактичні витрати змінюються з e + f грн до e + b грн. Оскільки початковий надлишок споживачів дорівнював подібній на трикутник площі над ціновою лінією Р0 та всередині кривої попиту величиною a + b + c грн, то остаточний надлишок споживачів буде меншим трикутником над ціновою лінією Р1 та дорівнюватиме а грн. Проте існують і втрати, тобто негативна зміна, що дорівнює b + c грн. Це не тільки відображає цілком очевидний факт, що споживачі втрачають від зростання ціни, але також це можна кількісно виміряти — монетарне значення площі b. Ми наголошуємо на тому, що зміну споживчого надлишку або добробут споживачів можна зазвичай подавати у вигляді площ, втрачених або отриманих між двома ціновими лініями всередині кривої попиту.

Компоненти моделі часткової рівноваги

 

Тепер розглянемо поведінку пропозиції з боку внутрішніх виробників свинини, що показана на рис. 3.1б. Зі зростанням ціни на свинину виробництво стає прибутковішим та зростає обсяг виробництва підприємств. Отже, обсяг пропозиції, QS, збільшується, що призводить до позитивно нахиленої кривої пропозиції свинини S. Ми припускаємо, що сектор є конкурентний стосовно того, що існує багато виробників свинини, кожен з маленькою ринковою часткою та відсутній вплив на ринкову ціну. В умовах такого конкурентного сектору ціна дорівнює додатковому або граничному доходу, що отримує виробник від реалізації додаткової тони свинини. Звичайно, існують і витрати на отримання ресурсів для виробництва свинини. Ми називаємо витрати на купівлю виробничих ресурсів альтернативними витратами виробництва свинини, оскільки це відволікає ці ресурси від їх альтернативного використання. Висота кривої пропозиції вимірює додаткові альтернативні витрати або граничні витрати постачання кожної наступної тонни свинини. У міру того, як зростає виробництво свинини, зазвичай зростають і граничні витрати. Це пояснюється тим, що дедалі складніше отримати необхідні вхідні ресурси від конкурентних альтернативних шляхів їх використання. Знову ж таки бачимо, що крива пропозиції позитивно нахилена. Далі в короткостроковій перспективі існують обмеження, що не дозволяють змінювати використання фіксованих ресурсів, наприклад, капіталу або землі.

 

Непрямим шляхом присутність фіксованих ресурсів (ресурсів виробництва) перешкоджає входженню або виходу підприємств із галузі в короткостроковому періоді. Тож, пом’ якшення обмежень щодо фіксованих ресурсів як прямим, так і опосередкованим способом, через надання можливості новим підприємствам входити або виходити з галузі приводить до менш витратного зростання обсягу виробництва в довгостроковій перспективі.

 

Припустимо, що ціна на свинину дорівнює Р0 грн за тонну (рис. 3.1б). З одного боку, якби обсяг пропозиції був меншим за QS0, то граничні або додаткові альтернативні витрати на останню вироблену одиницю були б меншими від додаткового або граничного отриманого доходу, і виробники збільшили б виробництво. З іншого боку, якби обсяг пропозиції перевищував QS0, то граничні витрати виробництва останньої одиниці перевищували б граничний дохід, і виробники зменшували б виробництво. Отже, оптимальний рівень пропозиції дорівнює QS0 за ціни Р0. Сукупні альтернативні витрати виробництва QS0 отримують додаванням граничних альтернативних витрат на кожну наступну одиницю продукції до рівня QS0. Це дає сукупні альтернативні витрати, що дорівнюють площі фігури під кривою пропозиції або х грн. З іншого боку, сукупні доходи від реалізації QS0 дорівнюють Р0 · QS0, або х + у грн. Отже, сукупні доходи перевищують сукупні альтернативні витрати та існує чиста вигода для підприємств — виробничий надлишок величиною у грн. Оскільки виробники добровільно продають свою свинину, то навряд чи можна здивуватись такому надлишку. Поряд із прибутками виробничі надлишки також містять історичні або неминучі витрати та враховують змінність дохідності вхідних ресурсів.

 

Якщо ціна зростає з Р0 до Р1 грн за тонну (рис. 3.1б), то обсяг виробництва збільшується з QS 0 до QS1 тонн свинини. Сукупні альтернативні витрати зростають з х до x + w грн, у той час як сукупні доходи збільшуються з х + у до x + w + y + z грн. Хоч альтернативні витрати на отримання необхідних ресурсів для збільшення обсягу виробництва свинини з Q S0 до QS1 дорівнюють площі в w гривень, додаткові доходи від зростання ціни дорівнюють z + w грн. Отже, існує вигода величиною z грн у виробничому надлишку в результаті зростання ціни. Не дивно, що зростання ціни вигідне для виробників.

Торговельна рівновага

Коли внутрішні виробники та споживачі мають доступ до світових ринків, то ціна на світовому ринку називається світовою ціною. Для того щоб уточнити основні поняття, припустимо, що відсутні транспортні або трансакційні витрати, і на деякий час будемо нехтувати великою кількістю політичних заходів, які створюють різницю між внутрішніми та світовими цінами. За високих світових цін існуватиме надлишок пропозиції над попитом на свинину, що приведе до експорту свинини . Тож якщо світова ціна дорівнює PW1 (рис. 3.2а), то X1 або (QS1QSD) тонн свинини буде експортуватись. І навпаки, за низьких світових цін спостерігатиметься надлишок попиту над пропозицією, що потребуватиме імпорту . На рис. 3.2б M0 або (Q D0QS0) тонн свинини імпортується за ціни Р0. Якщо ж так трапиться, що світова ціна дорівнюватиме РА, то попит на свинину дорівнюватиме пропозиції з боку резидентів країни, тому міжнародна торгівля в такому разі не потрібна.

 

Чим більше іноземці імпортують свинини, тим меншу світову ціну вони бажатимуть сплачувати. Іншими словами, у міру того, як внутрішня економіка експортує більше, то світова ціна знижуватиметься. І навпаки, у міру того, як внутрішня економіка імпортуватиме більше продукції, то світова ціна зростатиме. У цілому ж за розмірами решта світу набагато більша за окрему внутрішню економіку. Отже , зміни на внутрішньому ринку зазвичай несуттєво впливають на світові ціни . Насправді, для малих країн ці зміни світових цін будуть майже непомітними. Для більшості випадків, які потрібно пояснити, достатньо лише згадати про зміну світової ціни, а не враховувати її в діаграмі . Важливим винятком, коли потрібно моделювати зміну світової ціни, є випадок із контролем експортних субсидій.

 

На розташування кривої внутрішнього попиту на свинину впливають уподобання і доходи споживачів та ціни на супутні товари. Для більшості товарів зростання доходів споживачів створює додаткове споживання і, отже, зміщує криву попиту праворуч. Для таких нормальних товарів зростання доходів споживачів через, наприклад, економічне зростання, спричиняє вищі рівні споживання за будьяких цін. Це зменшить експорт, спричинить перехід від експортної до імпортної ситуації або ж спричинить збільшення імпорту. У часи економічного занепаду, коли зменшуються доходи , такі впливи будуть протилежними. Проте окремі основні види продовольства, як наприклад картопля, є товаром нижчої якості. Це такі товари, споживання яких зменшується внаслідок зростання доходів. Для таких товарів зростання доходів зменшило б обсяг споживання за поточної світової ціни і , відповідно, збільшило б експорт або зменшило б обсяг імпорту (або ж спричинило перехід від імпортної ситуації до експортної).

 

Якби ціна на товар замінник, наприклад яловичину, зростала б, то крива попиту на свинину змістилась би праворуч. Споживання свинини збільшилося б за існуючої світової ціни і внутрішня економіка експортувала б менше або імпортувала б більше. Проте, якби світова ціна на продукцію, що споживається разом із свининою, зростала, то крива попиту на свинину змістилась би ліворуч, споживання зменшилося б, а експорт збільшився б або зменшився б імпорт.

 

На розташування кривої пропозиції впливають ціни на вхідні ресурси. Розглянемо зростання ціни на вхідний ресурс, наприклад внутрішньої робочої сили, що не спричинене зміною на ринку свинини . Витрати на виробництво зростуть, що змістить криву пропозиції ліворуч, виробники потерпатимуть від цього. Далі, експорт зменшиться, а імпорт збільшиться (або країна перейде з розряду експортної в імпортну ситуацію). Оскільки праця — не дуже мобільний ресурс у міжнародних масштабах, то вплив на світову ціну , імовірно, буде непомітним. Якщо розглянути зростання ціни на вхідний ресурс, що бере участь у міжнародній торгівлі, наприклад корми , то, ймовірно, світові ціни на свинину також будуть зростати. Це частково компенсує вплив на внутрішніх виробників.

 

Технологічні зміни зазвичай впливають на внутрішню пропозицію і на світові ціни. Оскільки технологічний прогрес у виробництві свинини, як, наприклад, запровадження антибіотиків, зменшує витрати, то зростатиме обсяг виробництва і обсяг експорту або зменшуватиметься імпорт за початкових світових цін. Далі ті виробники, які були спроможні запровадити успішну нову технологію виробництва, матимуть великі прибутки, у той час як виробники, що використовують стару технологію, зазнають втрат і, можливо, збанкрутують. Оскільки нова технологія буде доступною в усьому світі, то світові ціни, імовірно, зменшаться. Це, щонайменше, частково зменшить зростання виробництва та сукупних виробничих вигод. У випадку із застосуванням гормонів росту, наприклад, споживачі можуть відреагувати відмовою купувати таку свинину, що може ще більше ускладнити ситуацію зі зменшенням попиту.

 

3.2. ВИГОДИ ВІД ТОРГІВЛІ

 

Певна частка в міжнародній торгівлі майже за будьяких обставин краще, ніж повна її відсутність. І тут не важливо, чи країна імпортує чи експортує продукцію. Розглянемо для прикладу спрощений світовий ринок свинини, де існують дві країни, — Гривеньпа та Америка. Рисунок 3.3 унаочнює основні моменти формування світової ціни. За відсутності торгівлі рівновага в Гривеньпі буде досягатися за рівня Qa тонн свинини та ціни Ра дол. за тонну, де балансуються попит та пропозиція на свинину в Гривеньпі. Подібним чином в Америці рівноважна кількість свинини буде Qa*, а ціна дорівнюватиме Ра* дол. за тонну.

Вигоди від торгівлі

 

 

На практиці ж виробники та споживачі мають доступ до світового ринку. Крива пропозиції зображена таким чином, що Америка має менші витрати на виробництво свинини, ніж Гривеньпа, а отже, має нижчу ціну за відсутності торгівлі. У результаті Гривеньпа намагатиметься імпортувати свинину , а Америка намагатиметься експортувати свинину. Нагадаємо, що ми називаємо ціну на міжнародних ринках світовою ціною, а для чіткого бачення основних моментів припускаємо , що транспортні та трансакційні витрати відсутні. Також ми не враховуватимемо значну кількість політичних заходів, що створюють різницю між світовою та внутрішньою ціною.

 

За світової ціни, меншої від Ра, існує надлишок попиту на свинину в Гривеньпі, що свідчить про обсяг величини імпорту до Гривеньпи. Цей надлишковий попит, або бажаний імпорт , зображено на центральній діаграмі рис. 3.3 як крива попиту на імпорт, Dm. Зауважим, що відстань між кривими попиту та пропозиції на лівій діаграмі рисунка точно дорівнює відстані від вертикальноївісі до кривої попиту на імпорт на центральній діаграмі. Отже, за нижчої ціни імпортуватиметься більше. Хоча в Гривеньпі існуватиме надлишок пропозиції свинини і Гривеньпа намагатиметься експортувати за цін, вищих за Ра, ми побачимо, що Гривеньпа імпортуватиме в точці торговельної рівноваги. Якщо світова ціна перевищуватиме Ра*, то існуватиме надлишок пропозиції свинини в Америці, що являє собою бажаний експорт та перетворюється на криву пропозиції експорту, Sx*, на центральній діаграмі рис. 3.3.

 

На рис. 3.3 існує торговельна рівновага за світової ціни Pw1 доларів за тонну свинини, Гривеньпа імпортує М1 тонн свинини, що точно балансує з Х1* тонн експорту свинини з Америки. За цієї світової ціни Гривеньпа споживає Qd1 тонн свинини та виробляє Qs1 тонн, і різниця дорівнює М1 імпорту свинини. У той час як Америка виробляє Qs1* тонн, а споживає Q d1* тонн і експортує різницю — Х1* тонн свинини.

 

Розглянемо, яким чином відкриття торгівлі впливає на сукупний добробут в Америці та Гривеньпі. Перехід до вільної торгівлі приводить до сукупних вигод для країни, що експортує, — Америки, проте це не створює переможців та переможених. За відсутності торгівлі свининою надлишок споживача дорівнює f + g + h доларів і надлишок виробника дорівнює j + k доларів. Відкриття торгівлі за світової ціни Pw1 призводить до зниження надлишку споживачів величиною g + h доларів та до збільшення надлишку виробників на g + h + і доларів. Отже, торгівля свининою створює вигоду для сукупного добробуту величиною і доларів. Оскільки Америка стає експортером свинини, то вплив на виробників має основне значення для сукупного добробуту населення. Вигоди для виробничого надлишку однозначно більші за втрати споживчого надлишку.

 

Здається, ми отримали абсолютно очікуваний результат, коли отримали вигоди від експортного ринку. Але більш цікавим є те, що існують чисті вигоди для країни, що імпортує. На гривеньпейському ринку, відкритому для імпорту продукції, споживачі виграють, а виробники програють. До початку торгівлі надлишок споживачів дорівнює а доларів і надлишок виробників дорівнює b доларів. Тим часом нижчі ціни на свинину приносять вигоду для споживачів, або збільшення споживчого надлишку на b + c + d доларів. Тож, ми отримали однозначний виграш для сукупного добробуту Гривеньпи величиною c + d доларів від запровадження вільної торгівлі. Тобто в даній ситуації виграш для споживачів переважає втрати виробників.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

  1. Назвіть основні положення моделі часткової рівноваги .
  1. Яке призначення статичного порівняльного аналізу часткової рівноваги?
  1. Які існують три поведінкові компоненти моделі часткової рівноваги?
  2. Проаналізуйте ситуацію при зростанні ціни на товари в моделі часткової рівноваги.
  1. Охарактеризуйте взаємозв’язок між поведінкою попиту споживачів та поведінкою пропозиції виробників свинини на ринку.
  1. Охарактеризуйте модель товарної рівноваги.
  1. Охарактеризуйте фактори, які впливають на розташування кривої пропозиції в моделі товарної рівноваги.
  2. Яка роль технологічних змін у моделі товарної рівноваги?
  1. Які вигоди від торгівлі? 

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 5. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ЧАСТКОВОЇ РІВНОВАГИ ДЛЯ ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ: РЕСУРСНА ПОЛІТИКА
Розділ 6. МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
Частина 3. СУСПІЛЬНА ОЦІНКА В МОДЕЛІ АГРАРНИХ РИНКІВ
Розділ 8. СУСПІЛЬНА ОЦІНКА РЕСУРСІВ
Частина 4. РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ АГРАРНИХ РИНКІВ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)