Posibniki.com.uaФінансиФінансовий менеджмент у малому бізнесі - Буряк Л. Д.Тема 2. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА


< Попередня  Змiст  Наступна >

Тема 2. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА


Фінансові ресурси підприємств незалежно від форм власності та організаційно-правових методів господарювання утворюються в процесі розподілу створеного продукту.

Початкове формування фінансових ресурсів малого підприєм-ства здійснюється під час заснування підприємства, коли утво-рюється статутний капітал. Його джерелами, залежно від органі-заційно-правових форм господарювання, є: власні кошти заснов-ника, пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціа-цій та інші кошти. Статутний капітал характеризує обсяг грошо-вих коштів, інвестованих у процес виробництва, у якому функці-онують основні засоби та оборотні активи.

Формування фінансових ресурсів малих підприємств здійсню-ється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, надхо-дження грошових коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу.

Фінансові ресурси малих підприємств залежно від джерел їх формування поділяються на власні та запозичені за повним скла-дом (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 СКЛАД ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

Власні

 

Запозичені

 

1. Власні (особисті) кошти

 

1. Банківські кредити

 

 

2. Кошти партнерів і засновників

 

2. Комерційний (товарний) кредит і вексельне фінансування

 

3. Прибуток

 

3. Мікрофінансування, мінікредитування

 

4. Амортизаційні відрахування

 

4. Приватні кредити

 

5. Продаж активів

 

5. Венчурний капітал

 

Як свідчить практика, для більшості вітчизняних малих під-приємств основним джерелом фінансування виробництва є власні кошти. Особливо це стосується первісного капіталу малих під-приємств. Звичайно, власні (особисті) кошти є найпростішим і найнадійнішим джерелом. У цьому разі є можливість без затрим-ки, одразу розпочати власну справу, при цьому поступово нако-пичуючи досвід та кошти для подальшого розширення справи. Власні кошти можуть складатися із заощаджень засновника або коштів, отриманих від продажу власності.

Для більш ефективної роботи малого підприємства, особливо на початковому етапі його функціонування, можна залучати парт-нерів, які стануть засновниками, зробивши свій грошовий вклад, надавати обладнання або приміщення для малого підприємства.

При цьому вони будуть співвласниками підприємства й матимуть право брати участь у його керівництві, розподіляти майбутні до-ходи. Відносини з партнерами офіційно фіксуються в договірній формі для того, щоб уникнути можливих конфліктних ситуацій у майбутньому, чим, до речі, нехтує чимало вітчизняних підпри-ємств, особливо початківців. У процесі господарської діяльності малого підприємства з’явиться можливість використовувати такі власні джерела, як прибуток, амортизаційні відрахування, отри-мані кошти від продажу активів.

Одним з основних власних джерел фінансування малого під-приємства є прибуток, що залишається після розрахунків з подат-ковими й банківськими установами, сплати дивідендів тощо. За своєю економічною сутність прибуток бере участь у розподіль-чих процесах:

— для стимулювання підприємницької діяльності та продук-тивності праці;

— як джерело розширеного відтворення виробництва.

Проте більшість малих підприємств в Україні відповідно до офіційної статистики працюють з невеликими прибутками, а то й взагалі зі збитками. Такий стан речей пов’язаний з високим рів-нем оподаткування малих підприємств в Україні та їх намаган-ням уникнути податкового тягаря, переходячи до тіньової діяль-ності. За таких умов прибуток важко використовувати як основне джерело фінансування діяльності малих підприємств.

В умовах дефіциту фінансових ресурсів найбільшого значення для майбутнього ефективного функціонування малого підприєм-ства набуває процес формування первісного капіталу, оскільки саме на цьому етапі закладається можливість розвитку малого підприємства, розширеного відтворення виробництва.

Під час створення малого підприємства спочатку виникає проблема визначення розміру капіталу, зокрема і його мінімаль-ного розміру. Склад фінансових ресурсів малих підприємств об-межений, оскільки в їх формуванні не беруть участі цінні папери і, передусім, акції. Це зумовлене тим, що малі підприємства ма-ють незначну вартість майна, зокрема вартість необоротних та оборотних активів. Згідно з чинним законодавством акції можуть випускатися тільки в межах вартості майна підприємства.

У зв’язку з цим важливою умовою створення малого підпри-ємства є визначення мінімального розміру первісного капітану. Первісний капітал малого підприємства — це статутний капітал. За рахунок нього формуються необоротні та оборотні активи в обмежених розмірах, необхідних для організації процесу виробництва та реалізації продукції. Формується первісний капітал ма-лих підприємств насамперед за рахунок внесків засновників ма-лого підприємства.

Формування первісного капіталу малого підприємства можна зображено на рис. 2.1.

Процес визначення мінімального первісного капіталу малого підприємства

Ефективність функціонування малого підприємства передусім залежить від раціонального формування первісного капіталу. Він повинен формуватися на основі аналітичного визначення міні-мальної потреби майна.

Згідно з рис. 2.1, розмір необхідного первісного капіталу ма-лого підприємства визначають за формулою:

 

ПКм = НАо + ОАо,


де ПК — мінімальний розмір первісного капіталу; НА — оптимальний розмір необоротних активів; ОА — необхідний розмір оборотних активів.

На першому етапі визначають потребу в окремих видах основ-них засобів, що мають використовуватись у виробничому проце-сі, за формулою:


НАО = (Вп *Ц)/По +М ,


де В — запланований обсяг виробництва на певному виді облад-нання;

Ц — вартість одиниці певного виду обладнання;

М — витрати на монтаж обладнання.

П — продуктивність обладнання (нормативний обсяг вироб-ництва);

Оптимальний розмір оборотних активів визначають за форму-лою:

 

ОАо = О*Р ,


де ОА — оптимальний розмір оборотних активів;

О — одноденна потреба певного виду сировини, матеріалів; Р — норма запасу сировини, матеріалів.

Джерелами формування первісного капіталу можуть бути: го-тівка, цінні папери, майно, яке можна використати в виробництві або перетворити на готівку.

Визначення оптимального розміру первісного капіталу на день відкриття бізнесу здійснюється під час складання балансового звіту.

Для розрахунку мінімальної суми первісного капіталу приблиз-но визначають кількість основних матеріалів залежно від перед-бачуваного обсягу виробництва та середню ціну, яка склалася на ринку на день розрахунку капіталу. Шляхом множення кількості матеріалів на середню ціну отримують загальну суму грошових коштів для придбання матеріальних цінностей. Аналогічно роз-раховують потребу в коштах, необхідних для придбання необо-ротних активів. Під час визначення загальної суми первісного капіталу обов’язково враховують тривалість виробничого циклу, організацію збуту готової продукції, форми розрахунків, інші фак-тори, які впливають на розмір первісного капіталу. Таким чином розраховують загальну суму грошових коштів, необхідну для ор-ганізації процесу виробництва.

Спочатку необхідно визначити суму коштів, яку треба мати в обігу. Для цього складають розрахунок потреби в них.

Мінімальну потребу в грошових коштах можна визначити за формулою:


Пг=(Сп −А)/К

де П — мінімальна потреба в грошових коштах; С — повна собівартість продукції;

А — амортизаційні відрахування;

К — кількість оборотів обігових коштів за певний період. Повну собівартість продукції розраховують, виходячи з каль-

куляції одиниці продукції кількості виробів, які будуть вироблені малим підприємством за відповідний період. Шляхом множення собівартості одиниці продукції на кількість виробів, отримують повну собівартість продукції. Амортизаційні відрахування визна-чають за формулою:

 

А = Бз*Н/100 % ,

 

де А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період (тис. грн);

Б — балансова вартість груп необоротних активів на початок звітного періоду (тис. грн);

Н — норма амортизаційних відрахувань груп необоротних ак-тивів (%).

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості необоротних активів і норм амортизаційних відрахувань за кожною групою необоротних активів. Для визначення кількос-ті оборотів обігових активів необхідно розрахувати оборотність оборотних активів за формулою:

 

О = С*Т/Р ,

 

де О — оборотність оборотних активів (дні);

С — середні залишки матеріальних цінностей (тис. грн);

Т — тривалість періоду, за який визначається оборотність оборотних активів (дні);

Р — обсяг реалізації продукції за відповідний період (тис. грн). Студент повинен знати, що мале підприємство у складі фінан-

сових ресурсів має власний капітал, прибуток та амортизаційні відрахування, оскільки не може претендувати на допомогу дер-жави, на кредитні ресурси (це зумовлене специфічною власти-вістю кредитування в Україні, де переважає кредитування під за-ставу).

Особливу увагу студент повинен приділити питанням органі-зації фінансування операційної діяльності малих підприємств, оскільки в них існує постійна проблема оптимізації структури фінансових ресурсів. Тому з метою оптимізації структури фінан-сових ресурсів малого підприємства слід шукати найкращі варіан-ти джерел грошових коштів для поповнення основного та оборот-ного капіталу.

З метою стабілізації структури фінансових ресурсів на окре-мому малому підприємстві можна вжити таких заходів:

— спрямувати частину чистого прибутку безпосередньо на приріст статутного капіталу для збільшення власних оборотних коштів;

— продати основні засоби (зайві, недовантажені, морально застарілі) і використати кошти (або їх частину) на поповнення власних оборотних коштів;

— приділити достатню увагу розвитку партнерських відно-син з комерційними банками й збільшити на цій основі обсяг ко-роткострокових кредитів у своєму господарському обороті;

— розширити практику розрахунків з покупцями за відван-тажену продукцію на умовах попередньої оплати (перерахування авансів) тощо.

Отже, оптимізація структури фінансових ресурсів малого під-приємництва передбачає (відповідно до конкретних умов його діяльності) вибір найбільш раціонального варіанта поповнення основного та оборотного капіталу, вжиття превентивних заходів щодо запобігання зменшенню фінансових ресурсів.

Слід зазначити, що оптимальний вибір джерел формування фінансових ресурсів — це лише половина справи управління фі-нансами. Важливе значення має вибір напряму раціонального ви-користання фінансових ресурсів малого підприємства для опера-ційної діяльності.

Операційна діяльність — це діяльність з організації та здійс-нення виробничих процесів, що перетворюють сировину на това-ри та послуги.

Ефективна операційна діяльність малого підприємства перед-бачає відповідне фінансування. Вона не може забезпечуватися за рахунок нераціонального використання основних засобів та обо-ротних активів. Під час аналізу цього питання слід виходити з то-го, що малому підприємству не достатньо визначити правильні пропорції розподілу свого капіталу між цими активами: важливо, щоб фінансові ресурси вкладались у відповідні активи з найбіль-шою віддачею.

З досвіду фінансово-господарської діяльності малих підпри-ємств відомо, що про нераціональне використання оборотних ак-тивів свідчить зростання дебіторської заборгованості всіх видів, насамперед заборгованості покупців за відвантажену (відпущену) продукцію, виконані роботи, надані послуги.

Для забезпечення операційної діяльності малого підприємства фінансовими ресурсами необхідно вжити таких фінансових заходів:— спрямувати основну частину чистого прибутку на попов-нення оборотних активів;

— запровадити прискорену амортизацію активної частини основних засобів (основних засобів 3-ї групи);

— використати кредиторську заборгованість з максимальною віддачею як безоплатного джерела формування фінансових ре-сурсів;

— отримати кредити комерційних банків на капіталовкла-дення.

Залучення позичкових коштів дає змогу малому підприємству оплатити термінові зобов’язання й розширити свою діяльність. При цьому варто мати на увазі, що використання окремих видів позичкових коштів (позички банку, позики, кредиторська забор-гованість постачальникам й ін.) мають для малого підприємства різну вартість. У обов’язковому порядку відсотки за користуван-ня позиковими засобами виплачуються за позичками банку. Пла-ту за банківськими відсотками відносять на собівартість продук-ції і вона впливає на розмір чистого прибутку.

— визначити оптимальний норматив власних оборотних ак-тивів;

— розробити заходи зі скорочення залишків товарно-матері-альних цінностей і коштів, постійно пов’язаних у сфері обігу, тощо.

Перелічені вище заходи можуть забезпечити фінансовими ре-сурсами операційну діяльність малого підприємства, зміцнити фі-нансову стійкість, оскільки вони згруповані, виходячи з мінімаль-ної платності фінансових ресурсів як власних, так і залучених.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 4. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА
Тема 5. ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Методичні поради до проведення тренінгового заняття за темою ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 6. ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 7. КРЕДИТУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki