Posibniki.com.uaФінансиФінансовий менеджмент у малому бізнесі - Буряк Л. Д.Тема 4. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА


< Попередня  Змiст  Наступна >

Тема 4. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА


Розмір прибутку залежить від обсягу реалізації продукції та її собівартості. Прибуток малого підприємства є головним джерелом його розвитку, удосконалення матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Усю діяльність малого підприємства спрямоване на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

Щодо особливостей управління формуванням прибутку малого підприємства слід зазначити, що основним джерелом його формування є його операційна діяльність. Це зумовлене тим, що ли-ше деякі малі підприємства, виходячи зі своїх масштабів, мають допоміжне виробництво. Якщо підприємство і здійснює інвестиційну діяльність, то у дуже малих розмірах, через обмеженість вільних фінансових ресурсів, а прибуток, який отримує від цієї діяльності, займає незначну частку в його загальному прибутку. Через це управління формуванням прибутку спрямоване на збільшення його розмірів переважно через зниження собівартості продукції та збільшення обсягів продукції, робіт та послуг, під-вищення рентабельності.

Прибуток належить до найважливіших показників, що характеризують ефективність роботи малих підприємств, які функціонують за принципами повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування.

Прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності всіх видів малого підприємства, незалежно від форм власності. Наявність прибутку свідчить про ефективність виробництва, стабільність фінансового стану підприємства.

Беззбитковість бізнесу — це рівень виробництва й збуту, за якого виручка від реалізації продукції дорівнює витратам виробництва, тобто це той мінімальний рівень збуту продукції, за якого немає ні прибутку, ні збитку.

Аналіз беззбитковості бізнесу має важливе значення, оскільки дає змогу зрозуміти, чи буде бізнес прибутковим, чи збитковий. Звісно, що отримання прибутку в результаті підприємницької діяльності є обов’язковою умовою функціонування підприємства в ринковій економіці.

Життєдіяльність підприємства, доцільність ділової активності значною мірою залежатиме від того, наскільки буде забезпечена віддача від вкладеного капіталу, наскільки досягнутий рівень дохідності створить економічні стимули подальшого розвитку виробництва.

У зв’язку з цим передусім необхідно з’ясувати, яким повинен бути допустимий обсяг реалізації продукції, щоб виробнича діяль-ність була не збитковою.

Аналіз беззбитковості здійснюють у разі створення малого підприємства, організації нового виду виробництва, виготовлен-ня нового виду продукції.

Точку беззбитковості визнають трьома способами: методом рівняння, методом маржинального доходу, графічним методом.

Згідно з першим методом (методом рівняння) для визначення точки беззбитковості використовують формулу:

Д = Зв + Пв + П,

де Д — доход від реалізації продукції;

Зв — змінні витрати;

Пв — постійні витрати;

П — прибуток від реалізації продукції.

Точку беззбитковості можна також визначити за формулою:

ЦВ = Зв + Пв + П,

де ЦВ — ціна одиниці виробу;

Зв — змінні витрати на одиницю виробу;

Пв — постійні витрати на одиницю виробу;

П — прибуток на одиницю виробу.

Згідно з першою формулою точка беззбитковості матиме вигляд:

Д = Зв + Пв + О.

У другому випадку точку беззбитковості визначають так:

ТБ = Пв/(Цв − Зв) ,

де ТБ — точка беззбитковості.

Маржинальний доход визначають за формулою:

 

МЖД = Пв + П.

У точці беззбитковості рівняння матиме такий вигляд:

МЖД = Пв.

Точку беззбитковості в натуральному виразі визначають за формулою:

ТБ = Пв/МЖД ,

де МЖД — маржинальний доход на одиницю продукції.

Маржинальний доход на одиницю продукції визначаються у вигляді різниці між ціною виробу й змінними витратами на оди-ницю цього виробу.

Точка беззбитковості в грошовому виразі визначають за фор-мулою:


ТБ = Пв / Кмжд


де Кмдж    — коефіцієнт маржинального доходу.

Коефіцієнт маржинального доходу — це співвідношення суми маржинального доходу й суми доходу від реалізації продукції, який визначають за формулою:

Кмжд = Пв/Р ,

де Пв — постійні витрати;

Р — обсяг реалізації продукції.

Слід зазначити, що постійні витрати в точці беззбитковості дорівнюють маржинальному доходу, тобто Пв = МД.

Для визначення точки беззбитковості передусім визначають валову маржу. Остання є різницею між виручкою від реалізації продукції без ПДВ й акцизного збору та змінними витратами. Її визначають за формулою:

ВМ = В – Зв,

де ВМ — валова маржа;


Валову маржу визначають у відсотках:

В — виручка від реалізації продукції; З — змінні витрати;

ВМ % = (В– Зв)/В ×100 % .

Для визначення граничного обсягу реалізації продукції, за якого повністю покриваються витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції без отримання прибутку, вираховується поріг рентабельності.

Поріг рентабельності — це такий розмір виручки від реаліза-ції продукції, за якого мале підприємство повністю покриває витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції без отримання прибутку.

Поріг рентабельності визначають за формулою:


Пр = Пв/ВМ% ×100 % ,


де П — поріг рентабельності; П — постійні витрати.

З метою усунення впливу цін на граничний обсяг реалізації продукції в грошовому виразі розраховують граничний обсяг ре-алізації продукції в натуральному виразі за формулою:

Го = Пр/Ц ,


де Г — граничний обсяг реалізації продукції в натуральному ви-разі;

Ц — ціна одиниці продукції.

Для визначення суми виручки від реалізації продукції, у межах якої забезпечується беззбитковість виробництва, розраховується запас фінансової міцності за формулою:

 

Зф = В – Пр,


де З — запас фінансової міцності;

В — виручка від реалізації продукції.

Запас фінансової міцності визначається у відсотках:


Зф % = (В− Пр)/В ×100 %.

Запас фінансової міцності відображає величину можливого зниження фактичного обсягу виробництва й реалізації продукції, щоб не мати збитків.

Таким чином точка беззбитковості вказує на те, за якого обся-гу виробництва доход від реалізації продукції покриває сумарні валові витрати малого підприємства.

Студент повинен знати, що точка беззбитковості залежить від таких факторів:

1) ціни реалізації виробленого продукту;

2) змінних витрат виробництва, реалізації продукції та управ-ління;

3) постійних витрат на виробництво, реалізацію продукції та управління.

Основним джерелом формування загального прибутку малого підприємства є прибуток від реалізації продукції, робіт чи по-слуг. Прибуток від реалізації продукції визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції без податку на додану вар-тість і акцизного збору й витратами на виробництво та реалізацію продукції, що включаються в собівартість продукції.

Студент повинен уміти визначити виручку від реалізації про-дукції. Формування виручки від реалізації продукції залежить від кількох чинників, зокрема, відпускної ціни, обсягів виробництва, асортименту продукції.

Відпускна ціна формується безпосередньо самим малим під-приємством й узгоджується з покупцем.

Собівартість продукції — це вартісна оцінка використаних у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, пального, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію.

На величину собівартості продукції впливають два фактори: 1) зовнішні — відображають загальний рівень розвитку країни й не залежать від діяльності малого підприємства. Вплив цих фак-торів виявляється в рівні цін на сировину, матеріали, обладнання, у тарифах на транспорт, ставках орендної плати, нормах аморти-заційних відрахувань, відрахувань на державне соціальне страху-вання та ін.

2) внутрішні фактори — пов’язані з результатами діяльності підприємства. До них належить обсяг виручки від реалізації про-дукції, форми й системи оплати праці, підвищення продуктивно-сті праці, поліпшення використання основних засобів та оборот-них активів та ін.

У процесі формування маржинального, валового й чистого прибутку малого підприємства використовують такі методи пла-нування операційного прибутку:

1) метод прямого розрахунку;

2) нормативний метод;

3) з використанням витрат на 1 гривню виробленої продукції; 4) метод маржинального доходу.

У практичній діяльності малі підприємства під час планування прибутку переважно використовують перший і четвертий методи.

За допомогою першого методу прибуток визначають за кож-ним виробом окремо. Оскільки мале підприємство виробляє об-межену кількість продукції, то перший метод для малого підпри-ємства є визначальним.

Четвертий метод планування прибутку використовують у процесі аналізу беззбитковості малого підприємства за формулою:

МД = (Пв + Пр)/КМД,

 

де МД — маржинальний доход; Пв — постійні витрати;

Пр — прибуток від реалізації продукції; КМД — коефіцієнт маржинального доходу.

За наведеної формули визначають прибуток від реалізації продукції:

 

Пр = (МД · КМД) — Пв.

 

Розподіл прибутку — це процес формування напрямків його наступного використання згідно з цілями й завданнями розвитку малого підприємства.

У розподілі прибутку можна виокремити два етапи. Перший — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками роз-поділу прибутку є держава й мале підприємство (якщо мале під-приємство не є платником єдиного податку). У результаті цього розподілу кожний з учасників отримує свою частку прибутку. Оп-тимальне співвідношення прибутку, який спрямовується в бю-джет у вигляді податків, і тією частиною прибутку, яка залиша-ється у розпорядженні малого підприємства, має важливе зна-чення як для держави, так і для самого малого підприємства. Правильний розподіл прибутку дає можливість задовольнити за-гальнодержавні потреби, здійснити реалізацію фінансової полі-тики держави. Достатній розмір прибутку, який залишається в розпорядженні малого підприємства, дає змогу забезпечити його потреби, зокрема розширене відтворення виробництва, соціаль-ний розвиток та матеріальне заохочення працюючих.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, який за-лишається у розпорядженні малого підприємства. На цьому етапі прибуток спрямовується на фінансування внутрішніх витрат ма-лого підприємства, формування та поповнення статутного й ре-зервного капіталу.

Згідно з положенням бухгалтерського обліку та фінансової звітності розподіл прибутку малого підприємства можна зобразити схемою, поданою на рис. 4.1

Схема розподілу і використання прибутку малого підприємства

Напрями розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні малого підприємства, визначають його статутом. Фактично розподіл прибутку здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики малого підприємства. Чистий прибуток малого підприємства використовується на поповнення його статутного капіталу, створення резервного капіталу, розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, матеріальне заохочення. Нерозподілений прибуток є однією з найважливіших частин власного капіталу малого підприємства. Якщо підприємство має збитки, то на їх суму зменшується власний капітал.

Зазвичай нерозподілений прибуток малого підприємства спрямовують на фінансування розвитку підприємства, а в окремих випадках — на соціальний розвиток.

Водночас розподіл прибутку малого підприємства має деякі особливості. Передусім малі підприємства, переведені на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, не сплачують податку на прибуток. У цьому разі прибуток, який отримує мале підприємство, повністю залишається в його розпорядженні.

Головним завданням управління розподілом прибутку малого підприємства є визначення оптимального співвідношення між частинами прибутку, які спрямовуються на накопичення та споживання. Сутність цього спрямування полягає в тому, щоб наявна сума прибутку була розподілена у певних пропорціях між окремими спрямуваннями (виробництво, соціальний розвиток, матеріальне заохочення).

Якщо весь прибуток малого підприємства буде спрямований на поточне споживання, то, звісно, слід чекати спаду виробництва через старіння устаткування, підвищення витрат на ремонт виробничих основних засобів, уповільнення відновлення асортименту продукції тощо.

Вкладання значних коштів у розвиток виробництва також є не кращим рішенням, оскільки зменшення заробітної плати, витрат на соціальні потреби призведе до відтоку кваліфікованих кадрів і, зрештою, доходів у майбутньому.

Тому, під час розподілу прибутку малого підприємства необхідно враховувати поточний фінансовий стан підприємства, і вибираючи найбільш прийнятний варіант використання прибутку. Тобто, якщо передбачається зростання виробництва, то збільшується частина прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва, в разі скорочення останнього збільшується частина прибутку, який спрямовується на споживання.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Методичні поради до проведення тренінгового заняття за темою ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 6. ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 7. КРЕДИТУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Методичні поради щодо проведення тренінгового заняття за темою КРЕДИТУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 8. ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki