Posibniki.com.uaФінансиФінансовий менеджмент у малому бізнесі - Буряк Л. Д.Тема 1. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ БІЗНЕСІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Тема 1. ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В МАЛОМУ БІЗНЕСІ


Методичні рекомендації до вивчення теми.

 

Вивчивши матеріал цієї теми, студент знатиме:

 

— економічну сутність малого підприємства;

— особливості організації фінансів суб’єктів малого підприємництва;

— зміст фінансового менеджменту малих підприємств; — досвід зарубіжних держав щодо стимулювання роз-витку малого бізнесу,

 

умітиме:

 

— здійснювати розрахунки показників, за допомогою яких можна визначити можливість віднесення конкрет-ного підприємства до категорії «мале підприємство»; — формувати відпускні ціни на продукцію, виготов-лену малим підприємством, для визначення виручки від реалізації продукції;

— розраховувати фінансові коефіцієнти, значення яких характеризують відповідно до з чинного законо-давства малі підприємства;

— обчислювати показники, притаманні суб’єктам ма-лого підприємництва.

Сфера малого бізнесу сьогодні — це галузь, яка дає змогу створювати в Україні ринкові відносини, і є потужним важелем вирішення комплексу політичних, фінансово-економічних і соці-альних проблем, формування прогресивної структури економіки та конкурентного середовища, розширення податкової бази для бюджетів усіх рівнів, збільшення валового внутрішнього продукту, зниження рівня безробіття та забезпечення зайнятості насе-лення шляхом створення нових підприємств і робочих місць, на-сичення ринку товарами і послугами, які користуються попитом у споживача.

Вивчення зазначеної теми передбачає засвоєння студентами сутності фінансів суб’єктів малого підприємництва. На організа-цію фінансів суб’єктів малого підприємництва впливає передусім процес виробництва, який передбачає вузьку спеціалізацію, що дає можливість не витрачати значних коштів на постійний капі-тал. У малого бізнесу обмежені власні фінансові ресурси, джере-лом яких є прибуток та амортизаційні відрахування; основним залученим джерелом формування фінансових ресурсів є креди-торська заборгованість у розрахунках з постачальниками.

Під час вивчення цієї теми необхідно пам’ятати, що фінансо-вий менеджмент малого підприємства постійно розв’язує супереч-ності, які виникають між цілями фірми та її фінансовими можли-востями. Часом цілі малого підприємства є складними й навіть суперечливими. Якщо власники малого підприємства не узго-джують свої цілі з фінансовими можливостями, то таке підпри-ємство стає банкрутом. Отже, власники малого підприємства по-винні приймати такі рішення, які дають змогу отримати при-буток. Зміст фінансового менеджменту суб’єктів малого підпри-ємництва значно відрізняється від фінансового менеджменту ве-ликих підприємств.

До специфічних особливостей малих підприємств можна від-нести: недостатність або взагалі відсутність спеціалістів з управ-ління фінансами; постійний брак фінансових ресурсів для органі-зації фінансово-господарської діяльності; відсутність фінансо-вого прогнозування та планування.

Така ситуація призводить до того, що у певний час надхо-дження грошових коштів не покривають витрати на господарську діяльність. Суб’єкт підприємницької діяльності постає перед фак-том браку грошових коштів для забезпечення господарської діяль-ності та розрахунків за фінансовими зобов’язаннями. Якщо під-приємець знаходить додаткові грошові кошти, то проблема вирі-шується, якщо ні, то мале підприємство може збанкрутувати.

Проведені дослідження діяльності малих підприємств показа-ли, що основною причиною банкрутства суб’єктів малого під-приємництва є некомпетентність керівника або власника бізнесу.

Студент повинен мати на увазі, що у зв’язку з обмеженою кіль-кістю працюючих у малих підприємств в одній особі одночасно поєднуються обов’язки керівника й власника. У такому разі прийняття правильного управлінського рішення залежить від компе-тентності керівника.

Фінансовий менеджмент малого бізнесу, з одного боку спря-мований на забезпечення фірми оптимальною сумою грошових надходжень, збереження фінансової стійкості та ліквідності ма-лого підприємства, а з іншого — на отримання максимального прибутку за мінімального ризику. Для малих підприємств при-буток і ризик — ключові елементи фінансового менеджменту суб’єктів малого підприємництва. Між ними існує протилежна за-лежність, тобто збільшення ризику призводить до зменшення при-бутку і, навпаки, зменшення ризику веде до зростання прибутку.

Збільшення ризику пов’язано з можливістю втрати частини капіталу, позбавлення власника майбутніх доходів, знеціненням ділового іміджу і навіть краху фірми.

Малі підприємства зацікавлені в отриманні поточного прибут-ку, аналізі руху готівки, управлінні оборотним капіталом і, по су-ті, не вдаються до фінансового прогнозування та планування.

Основні чинники, які впливають на організацію управління фі-нансами малого підприємства: кількість працюючих, їхній склад; організаційна структура підприємства; сфера діяльності; асорти-мент продукції; форма власності; співвідношення попиту та про-позиції продукції, що виробляється.

Фактично малий бізнес є специфічним суб’єктом національної економіки й за низкою критеріїв відрізняється від інших. Назве-мо ці критерії:

1. Мета створення малого підприємства. У більшості малий бізнес створюється для власного забезпечення працюючих у ньо-му та достатнього рівня матеріальної забезпеченості, а не з метою довготривалої експансії або отримання надприбутків.

2. Динаміка розвитку певного суб’єкта малого бізнесу. На першому етапі становлення мале підприємство розширюється та набирає темпи зростання, орієнтуючись на власні сили та вико-ристовуючи всі доступні йому ресурси. На другому етапі розвит-ку його потужність стабілізується на відповідному рівні або пе-реходить до іншої категорії суб’єктів економіки. Перебіг розвит-ку цих етапів набагато швидший, ніж у інших суб’єктів економі-ки, що й визначає високий динамізм цього сектора.

3. Значний ризик ведення власної справи суб’єктами малого бізнесу. Передусім це зумовлене розмірами малого бізнесу та відсутністю необхідних матеріально-фінансових резервів, що й визначає високу мобільність цього бізнесу, але водночас і підви-щує його вразливість.

4. Кадрове забезпечення малих підприємств. Через свої розмі-ри та цілі існування малий бізнес, зазвичай, не має можливостей для залучення висококваліфікованих, високооплачуваних найма-них працівників, особливо менеджерів і бухгалтерів і спирається на власні сили.

5. Особливості оподаткування та звітності. Особливість опо-даткування суб’єктів малого підприємництва полягає в можливо-сті переходу на сплату єдиного податку та спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку й звітності.

Усі ці особливості малого бізнесу визначають значний дина-мізм і доволі невеликий загальний термін існування конкретних суб’єктів цього виду бізнесу, що на макрорівні характеризується швидким темпом оновлення своїх складових.

Вивчаючи зазначену тему, студент повинен звернути увагу на досвід зарубіжних держав у стимулюванні розвитку малого біз-несу.

Заслуговує на увагу стимулювання розвитку малого бізнесу в Росії.

Для фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого підпри-ємництва в Росії використовуються бюджетні кошти, фінансові ресурси федерального й регіонального фондів підтримки малого підприємництва, фінансово-кредитні ресурси іноземних органі-зацій.

У Росії чинним законодавством передбачена низка пільг щодо стимулювання розвитку суб’єктів малого підприємництва, зок-рема, якщо комерційний банк надає кредити малому підприємст-ву на пільгових засадах (передусім виробничим малим підприєм-ствам), то таким комерційним банкам встановлюються пільги щодо оподаткування їх доходів. Якщо сума кредиту, надана ма-лим підприємствам становить не менш як 50 % загальної суми кредитних ресурсів банку, то такі установи сплачують податок на прибуток за ставкою зменшеною в 1,5 разу.

Крім того, у перші два роки роботи суб’єкти малого підпри-ємництва пріоритетних видів діяльності (виробництво та перероб-ка сільськогосподарської продукції; виробництво продовольчих товарів; товарів медичного призначення та ін.) звільняються від податку на прибуток.

Малі підприємства Росії мають право додатково списувати вар-тість основних засобів строком їх служби більш як три роки.

Суб’єкти малого підприємництва впродовж першого року їх роботи звільняються від сплати податку на майно й мають інші пільги.

Розглядаючи конкретні форми політики сприяння розвитку малого бізнесу в Росії, слід зазначити, що вони мають універ-сальний характер і дають змогу вирішувати проблеми розвитку малих підприємств. До таких загальних форм сприяння розвитку малого бізнесу в Росії належать:

— формування відповідної нормативно-правової бази;

— виділення ресурсів з федерального бюджету на селективну підтримку інфраструктури підприємництва, окремих малих під-приємств, що працюють у пріоритетних напрямах;

— створення умов для залучення вітчизняних і закордонних інвестицій;

— фінансова допомога й гарантія кредитування; — податкові пільги та звільнення від податків;

— затвердження переліку продукції, право на виготовлення якої передається тільки малим підприємствам (передусім товари широкого вжитку);

— відбір перспективних малих підприємств для надання їм технологічної підтримки й фінансової допомоги;

— здійснення комплексу заходів з підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників малого підприємництва;

— забезпечення соціального захисту працівників підприєм-ницьких структур, конструктивна взаємодія підприємств різних форм власності.

Фінансова підтримка суб’єктів малого підприємництва Росії також здійснюється органами державної влади через Департа-мент підтримки й розвитку малого підприємництва (далі Депар-тамент). Ця підтримка надається суб’єктам малого підприємницт-ва на поворотній (позика, бюджетний кредит, лізинг) і безпово-ротній (субвенція, субсидія) основах.

Надання бюджетних коштів за проектами підтримки малого підприємництва може бути здійснене в таких формах: · субвенції юридичним особам;

· субсидії фізичним та юридичним особам;

· бюджетні кредитт юридичним особам;

· оплата товарів, робіт і послуг, що виконуються фізичними та юридичними особами за державними та муніципальними контрактами;

· інвестиції в статутні капітали діючих або мовостворених юридичних осіб;

· кошти на обслуговування й погашення боргових зобов’язань, зокрема державних або муніципальних гарантій.

Суб’єктам-початківцям малого підприємництва виділяють без-поворотні кошти (субвенції) у розмірі до 1200 мінімальних роз-мірів оплати праці (встановленим відповідно до законодавства РФ) на реалізацію їх проекту на конкурсній основі за умови пози-тивного висновку фінансово-економічної експертизи. Для отри-мання фінансових коштів «початківцям» необхідно звернутися в Центр розвитку підприємництва того адміністративного округу, у якому зареєстроване підприємство. При цьому «початківцями» вважаються суб’єкти малого підприємництва, з дня державної реєстрації яких на дату подачі заявки пройшло не більш як два роки.

Фінансування венчурних проектів суб’єктів малого підприєм-ництва здійснюється шляхом пропонування Департаментом суб’єк-тові малого підприємництва субсидії чи субвенції (зокрема гран-тів, що розподіляються на підставі конкурсного добору) у розмі-рі, що не перевищує 2500 мінімальних розмірів оплати праці. Комісія може прийняти рішення про фінансування проекту у фор-мі субвенції в окремих випадках, які характеризуються очікуван-ням найбільш важливих для технічного прогресу результатів реа-лізації проекту.

Позика, бюджетний кредит надаються суб’єктам малого під-приємства на конкурсній основі після проведення фінансово-економічної експертизи на умовах процентної ставки від 0,25 до 0,75 діючої ставки рефінансування Центрального банку Росії на термін від трьох місяців до п’яти років. Підтримка проектів на поворотній основі здійснюється за наявності бізнес-плану й до-статнього (на 100 % суми кредиту й відсотків за ним) високолік-відного забезпечення (відповідно до Бюджетного кодексу Росій-ської Федерації). Як застава можуть бути надані насамперед банківські гарантії, ліквідні цінні папери, а також устаткуван-ня, приміщення, запаси на складі та ін. Термін кредиту вста-новлюється в заявці на надання фінансової підтримки й уточню-ється під час проведення фінансово-економічної експертизи про-екту.

Можливе також надання компенсації зниження процентної ставки. Компенсація здійснюється шляхом надання суб’єктові малого підприємництва субсидії в розмірі різниці між сумою від-сотків, що підлягають до сплати за ставкою, встановленою бан-ком, і сумою відсотків, зазначеної в проекті суб’єкта малого під-приємництва. Граничний розмір компенсації процентної ставки за кредитами, наданими банками суб’єктам малого підприємництва, не може перевищувати 75 % ставки рефінансування Централь-ного банку Російської Федерації на дату реєстрації заявки.

У регіональній інфраструктурі фінансової підтримки малого підприємництва значну роль відіграють регіональні торгово-промислові палати, мережа агенцій з розвитку малого й серед-нього бізнесу, система міжрегіональних маркетингових центрів, технопарки, бізнес-інкубатори та ін.

Досвід більшості зарубіжних країн свідчить, що державна по-літика щодо малого підприємництва є важливим самостійним си-стемним напрямом соціально-економічної політики держави за-галом відповідно до основних національних інтересів. Ця полі-тика формується за принципом створення сприятливого середо-вища для розвитку малого підприємництва, особливо в тих на-прямах діяльності, які дають щонайбільший соціально-економіч-ний ефект у країні або регіоні.

Однак система державної підтримки малого підприємництва, про що свідчить світовий досвід, формується з урахуванням дер-жавного й політичного устрою, напрямів економічного розвитку, традицій регулювання та самоорганізації підприємницької діяль-ності, стану бюджетної та кредитно-фінансової системи, рівня громадської свідомості та інших факторів. Тому безпосереднє перенесення на український ґрунт американської, французької, німецької або будь-якої іншої моделі державної підтримки мало-го підприємництва неможливе.

Водночас дослідження організаційних структур механізмів підтримки малого підприємництва в інших країнах дає змогу ви-значити загальні риси, властиві кожній з цих країн, незважаючи на моделі їх розвитку й інші національні особливості. Ці загальні риси слід враховувати під час формування системи стимулюван-ня розвитку малого підприємництва в Україні.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 3. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ АКТИВІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 4. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА
Тема 5. ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Методичні поради до проведення тренінгового заняття за темою ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 6. ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki