Posibniki.com.uaФінансиФінансовий менеджмент у малому бізнесі - Буряк Л. Д.Методичні поради до проведення тренінгового заняття за темою ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА


< Попередня  Змiст  Наступна >

Методичні поради до проведення тренінгового заняття за темою ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА


Умовою тренінгового заняття «Оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва» є проблемна ситуація щодо обґрунтування доходів малого підприємництва.

Мета проведення тренінгу: вивчення різних видів систем оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва (фізичних та юридичних осіб) і вибір оптимальної системи оподаткування.

Реалізація поставленої мети передбачає послідовне розв’язання таких завдань:

— ознайомити студентів з існуючими системами оподаткування суб’єктів малого підприємництва;

— виявити вміння студентів здійснювати розрахунки податків за існуючими видами систем оподаткування;

— навчити студентів установлювати оптимальний розмір податків в умовах існуючих систем оподаткування;

— створити умови для активної участі студентів у колективному пошуку альтернативної системи оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва;

— розробити оптимальну систему оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва;

— навчити студентів здійснювати порівняльний аналіз існуючих систем оподаткування й прийняття правильних управлінських рішень, спрямованих на зменшення податкового навантаження на діяльність суб’єктів малого підприємництва.

Нині чинне законодавство України передбачає кілька видів систем оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

1. Загальна система оподаткування, що є таким його видом, який можуть використовувати в своїй діяльності будьякі суб’єкти підприємницької діяльності.

2. Спрощена система оподаткування, своєю чергою, поділяється на: спеціальний торговий патент — застосовується суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, а також надають побутові послуги; єдиний податок — застосовується юридичними та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність; фіксований податок — застосовується у разі, коли фізичними особами здійснюється продаж товарів, а також надаються супутні такому продажу послуги на ринку.

Характеризуючи загальну систему оподаткування, необхідно зазначити, що вона максимально враховує економічні показники діяльності підприємства — в більшості випадків у платника податків з невисокими показниками доходу не виникає великих податкових зобов’язань. Підприємства, що мають збитки в звітному періоді, часто взагалі не сплачують основних податків (для порівняння: якби такі підприємства сплачували єдиний податок, то зобов’язання наставало б незалежно від наявності чи відсутності збитків, а залежало б від обсягу виручки).

Загальна система оподаткування передбачає сплату таких основних податків і збитків суб’єктами малого підприємництва: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, комунальний податок, збір до Пенсійного фонду України, збір на соціальне страхування в разі безробіття, збір на соціальне страхування від тимчасової втрати працездатності та інші збори.

У процесі вивчення порядку визначення податку на додану вартість студент повинен засвоїти, що його розмір залежить від податкового зобов’язання на реалізовану продукцію, товари, виконані роботи або послуги й суми податкового кредиту звітного періоду. При цьому, згідно з чинним законодавством, не нараховується сума податку на додану вартість з оподатковуваних операцій, вартість яких не перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 61 200 грн упродовж останніх дванадцяти календарних місяців. При цьому необхідно взяти до уваги, що таке мале підприємство буде нараховувати податок на прибуток, не маючи права корегувати валовий доход і валові витрати на суму податку на додану вартість.

Другим чинником, що впливає на суму зобов’язань з податку на додану вартість, є розмір податкового кредиту платника податку, який здебільшого залежить від правового статусу контрагентів. Суб’єкти, які обрали спрощені системи оподаткування, обліку та звітності, не є платниками ПДВ, тому в разі купівлі в них товарів або послуг права на податковий кредит не виникає. Що менший податковий кредит, то більшим буде зобов’язання з податку на додану вартість. Якщо мале підприємство перебуває на загальній системі оподаткування і більшість витрат здійснюється через неплатників ПДВ, сума податку на додану вартість буде доволі високою.

Величина податкового кредиту також залежить від характеру витрат. Якщо витрати не пов’язані з веденням господарської діяльності (не відносяться до валових витрат виробництва та не спрямовані на придбання основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації), то відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, включені до складу таких витрат, не можна.

Отже, головними чинниками, які впливають на розмір податкових зобов’язань підприємства, що обрало загальну систему оподаткування, обліку та звітності, є такі: співвідношення між доходами та витратами (що вищі витрати підприємства, то меншою буде сума зобов’язання з податку на прибуток підприємств); розмір доходів, що не включаються до складу валового доходу, і розмір витрат, які не можуть бути віднесені до складу витрат виробництва; розмір витрат, що підлягають амортизації; суми ПДВ, включеного до ціни товарів, робіт, послуг, і величина податкового кредиту.

Водночас загальна система оподаткування складніша в адмініструванні. Перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємець повинен подавати набагато більше звітності, ніж якби він перебував на спрощеній. Порядок нарахування окремих податків доволі складний і потребує професійних знань та досвіду.

Розмір податкових зобов’язань за загальної системи оподаткування в кожному конкретному випадку може коливатися в доволі широких межах. Підрахувавши найбільш типові для себе розміри показників, що впливають на податкові зобов’язання, мале підприємство може визначити для себе найбільш оптимальні умови оподаткування, обрати ту чи іншу систему оподаткування.

У процесі проведення тренінгу за темою «Оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва» студент повинен навчитися заповнювати декларацію про податок на додану вартість (додаток 1).

Загальна система оподаткування передбачає сплату податку на прибуток.

Оскільки податок на прибуток підприємств нараховується у відсотках до скоригованого валового доходу підприємства, то факторами, які впливають на розмір податку, будуть розмір доходу (що більший дохід, то більші витрати) і суми, що не включаються до складу валових доходів (зменшується дохід, отже, зменшуються витрати). Розмір доходів підприємства може бути прогнозований самим підприємством, тому розглянемо найбільш поширені випадки виключення з валового доходу.

Найбільш типовим є виключення з валового доходу платника податку сум податків на додану вартість та акцизного збору, що передбачено п. 4.2.1 статті Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Не включаються до складу валового доходу суми ПДВ та акцизу, які були нараховані (отримані) платником податку у складі ціни продажу продукції, товарів або послуг. Однак таке виключення не поширюється на малі підприємства, які не є платниками податку на додану вартість. Підприємство — неплатник податку на додану вартість не зменшує свого валового доходу на суми податку на додану вартість. Проте відсутність такого виключення з валового доходу компенсується тим, що ці підприємства включають до складу валових витрат суми податку на додану вартість, включеного до складу ціни товару (послуги).

Для господарських підприємств типовим випадком виключення з валового доходу є суми коштів, що надходять у вигляді інвестицій або реінвестицій у корпоративні права. Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що такі надходження не включаються до валового доходу платника податку. Одним з поширених випадків інвестицій в корпоративні права є внески учасників господарського товариства до статутного капіталу такого товариства, а також купівля акцій акціонерного товариства. Особливістю статусу коштів і майна, що спрямовуються до статутного капіталу суб’єкта господарювання, є звільнення від оподаткування таких надходжень.

У процесі проведення тренінгу за темою «Оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва» студент повинен навчитися складати декларацію «Про податок на прибуток підприємств» (додаток 2).

Застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності підприємець — фізична особа сплачує податок у конкретно визначеному розмірі, який не залежить і не змінюється залежно від розміру отриманих доходів.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює сплату певної низки податків і зборів.

У кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є свої переваги, такі як спрощений порядок обліку доходів і витрат і розрахункових операцій, а також скорочений порядок і процедура податкової звітності, що дає можливість оформлювати всю необхідну для звітності документацію без додаткової спеціальної бухгалтерської освіти.

Негативним у цьому випадку є те, що залежно від виду спрощеної системи оподаткування передбачені певні обмеження, а саме за видами та місяцем здійснення діяльності, кількість найманих працівників, розміром отримуваної виручки.

Одним з різновидів спрощеної системи оподаткування для підприємців — фізичних осіб є фіксований податок.

Конкретний розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами народних депутатів залежно від територіального розташування місця торгівлі.

Фактично фіксований податок сплачується до отримання патенту, тому термінів сплати цього податку немає. До того ж, якщо самостійно здійснювати підприємницьку діяльність, то розмір фіксованого податку становитиме від 20 до 100 грн за календарний місяць. Коли провадиться підприємницька діяльність на всій території України, розмір фіксованого податку становить 100 грн за календарний місяць.

Слід також пам’ятати, що в кожній місцевості фактичний розмір фіксованого податку може бути різний. Тому в разі, коли підприємець—фізична особа здійснює свою діяльність не за місцем придбання патенту, а в іншій місцевості, розмір фіксованого податку буде таким, який встановила відповідна місцева рада за місцем здійснення діяльності.

Якщо до провадження підприємницької діяльності було залучено найманих працівників, то розмір податку збільшується на 50 % за кожного найманого працівника від суми встановленого фіксованого податку.

Доходи громадянина, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються за фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною й не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі, коли впродовж терміну дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, то перерахунок його не здійснюється.

Негативним є те, що в разі зменшення розміру фіксованого податку переплачена сума не повертається й не зараховується як сплата за патент на наступний період.

Позитивним є те, що в разі збільшення розміру фіксованого податку різницю доплачувати не потрібно.

Слід зазначити, що підприємці—фізичні особи надають перевагу єдиному податку для фізичних осіб.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 і більше 200 грн на місяць.

У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, установлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.

Якщо підприємець у своїй діяльності використовує найману працю, то затверджена ставка податку збільшується на 50 % за кожну найману особу.

Упродовж терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку за видами підприємницької діяльності, при цьому перерахунок не здійснюється.

Наприклад, коли під час реєстрації державною податковою інспекцією було нараховано єдиний податок у розмірі 60 грн, а через певний час його було збільшено, то підприємець сплачує той розмір єдиного податку, який було нараховано на час реєстрації. Студент повинен уміти складати розрахунок єдиного податку суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою (додаток 3). Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи сплачують єдиний податок.

Мале підприємство, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

· 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість». У цьому випадку сплачується єдиний податок за ставкою 6 % виручки від реалізації (товарів, робіт, послуг) й окремо ПДВ;

· 10 % виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У цьому випадку сплачується лише 10 % виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), а ПДВ вважається таким, що вже сплачений, тобто окремо сплачувати ПДВ не потрібно.

Доцільність вибору суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами ставки єдиного податку значною мірою визначається тим режимом оподаткування, що існує для кожного конкретного платника.

Альтернативних способів оподаткування для позбавлення сплати акцизного збору та мита в Україні немає.

Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше двадцятого числа наступного місяця.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20го числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 %, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Під час тренінгу за темою «Оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва» студент повинен навчитися здійснювати розрахунки єдиного податку суб’єктами підприємницької діяльності — юридичними особами (додаток 4). Умовою проведення цього тренінгового заняття є проблемна ситуація з визначення оптимальної системи оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва. Для цього всі учасники заняття об’єднуються в чотири групи, кожна з яких може налічувати 5—6 студентів. Тренінг максимально наближений до виробничої ситуації й створюються такі умови, за яких студент якнайкраще реалізує свої потенційні можливості, власний досвід, уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях. Усе це забезпечить майбутньому спеціалістові конкурентні переваги на ринку праці.

Далі кожній групі студентів дається завдання обґрунтовувати доцільність переходу малого підприємства на сплату єдиного податку шляхом порівняння рівня прибутковості за різних систем оподаткування.

Проект удосконалення системи оподаткування на віртуальному малому підприємстві може здійснюватися за кількома етапами:

1) визначити прогнозовані показники виручки від реалізації продукції та витрат на три наступні роки;

2) розрахувати прибуток малого підприємства за умови оподаткування за загальною системою оподаткування;

3) розрахувати прибуток малого підприємства за умови застосування спрощеної системи оподаткування;

4) обґрунтування доцільності переходу до спрощеної системи оподаткування.

Крім того, кожній групі студентів викладач пропонує визначити податкове навантаження залежно від вибору конкретної системи оподаткування доходів суб’єктом малого підприємництва.

Наприклад, зробити розрахунки за такими системами оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва:

1) загальна система оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб;

2) загальна система оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб;

3) спрощена система оподаткування — єдиний податок суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб;

4) спрощена система оподаткування — єдиний податок суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб.

Студент має знати, що за загальної системи оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб сплачуються такі податки й збори:

— податок на прибуток підприємств; — податок на додану вартість;

— комунальний податок; — плата за землю;

— збір до Державного Пенсійного фонду України;

— збір на державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, пов’язаними з похованням;

— збір на державне соціальне страхування в разі безробіття; — збір на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Крім зазначених податків і зборів малі підприємства, залежно

від специфіки діяльності, можуть сплачувати: акцизний збір; малі підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, сплачують митні збори; малі підприємства, що займаються рекламною діяльністю сплачують податок на рекламу.

Група студентів, якій запропоновано визначити податкове навантаження, в разі застосування загальної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб, має скласти декларацію щодо податку на додану вартість, податку на прибуток, зробити розрахунки податків і зборів щодо інших платежів до бюджету та в цільові державні фонди. Податкове навантаження визначається шляхом ділення загальної суми податків і зборів суб’єктами малого підприємництва на виручку від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Друга група студентів, якій запропоновано визначити податкове навантаження в разі застосування загальної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб, має скласти розрахунки податків з доходів суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб.

Студент повинен знати, що оподаткуваним доходом суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи вважається сукупний чистий доход, що визначається як різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формах) й документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з отриманням доходу.

Основним нормативноправовим актом для суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, є Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13 «Про прибутковий податок з громадян» (з 1 січня 2004 р. утратив чинність, крім розділу IV в частині оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, який діятиме за можливого прийняття спеціального закону з питань оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності). У цьому розділі містяться загальні вимоги до роботи на цій системі зі сплатою податку від підприємницької діяльності. Відповідно до зазначеного декрету Кабінету Міністрів України, оподаткуванню підлягають доходи, отримані за звітний податковий період підприємцем від продажу ним товарів, робіт, послуг, послуг у межах його підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Доходи, які отримує суб’єкт підприємницької діяльності не від підприємницької діяльності, оподатковуються згідно із Законом України від 22 травня 2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб».

Слід зазначити, що податок з доходу суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи сплачується в такому порядку: упродовж року суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує до бюджету 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за минулий рік, у такі терміни: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення впродовж року доходу суб’єкта підприємницької діяльності податкові органи можуть здійснювати перерахунок сум податку за термінами сплати податку, що не настали. Авансові платежі враховуються під час остаточного розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту його сплати, причому додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті до відповідного бюджету не пізніше 30 календарних днів від отримання податкового повідомлення про таке нарахування; зайво сплачені кошти суб’єктові підприємницької діяльності підлягають поверненню не пізніше 30 календарних днів після проведення остаточного розрахунку або згідно із заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа щоквартально, не пізніше 15 днів після закінчення кварталу, подає податковому органу декларації, а після закінчення року — до 1 лютого наступного року. У декларації зазначаються загальні суми отриманого доходу, витрат і виплаченого податку за квартал, рік (Додаток 5).

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи за загальної системи оподаткування здійснюють платежі до Пенсійного Фонду України в розмірі 32,3 % фонду заробітної плати та 2 % зарплати кожного працюючого, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 2,9 % фонду зарплати та 0,5 % індивідуальних доходів, фонду соціального страхування на випадок безробіття 1,9 % фонду зарплати та 0,5 % індивідуальних доходів, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності — 1,14 % фонду зарплати. Для проведення відповідних розрахунків щодо зазначених фондів студенти мають ознайомитися із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240, Законом України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533.

Після проведених розрахунків група студентів визначає податкове навантаження відношенням розрахункових податків і зборів  до виручки від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Третя група студентів, якій запропоновано визначити податкове навантаження щодо застосування спрощеної системи оподаткування — єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами, має здійснити розрахунки єдиного податку.

Четверта група студентів, якій запропоновано визначити податкове навантаження щодо застосування спрощеної системи оподаткування — єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — фізичними особами, має здійснити розрахунок єдиного податку.

Після здійснення розрахунків студенти визначають податкове навантаження шляхом відношення розрахункових податків до виручки від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У заключній частині тренінгу зазначені групи студентів за участю викладача порівнюють податкове навантаження за всіма системами оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва, обґрунтовують найбільш оптимальний варіант тієї чи іншої системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва й приймають рішення щодо доцільності застосування конкретної системи оподаткування доходів суб’єктів малого підприємництва.

Приклад. Мале підприємство «Імпульс» згідно з чинним законодавством має самостійно обрати зазначені системи оподаткування:

1) загальну систему оподаткування, сутність якої полягає в тому, що суб’єкт малого підприємництва сплачує всі податки, передбачені чинним законодавством;

2) спрощену систему оподаткування за ставкою 6 % від об’єкта оподаткування та за умови сплати податку на додану вартість;

3) спрощену систему оподаткування за ставкою 10 % від об’єкта оподаткування за умови включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

З метою визначення найоптимальнішої системи оподаткування малим підприємством були здійснені відповідні розрахунки за всіма трьома видами оподаткування доходів суб’єкта малого підприємництва. Необхідні розрахунки узагальнені в табл. 5.1.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА «ІМПУЛЬС» ЗА 2007-2009 рр.

З наведеної таблиці видно, що за однакового рівня виручки від реалізації продукції загальна сума податків, яку необхідно сплатити за період 2007—2009 рр. за загальної системи оподаткування, становитиме 165,6 тис. грн; при спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 10 % — 104,7 тис. грн, за ставкою 6 % і ПДВ — 178,3 тис. грн. Суми сплачених податків безпосередньо впливають на прибуток підприємства. Отже, за загальної системи оподаткування прибуток, що залишається в розпорядженні малого підприємства становитиме 210,5 тис. грн, за спрощеної системи оподаткування за ставкою 10 % — 271,4 тис. грн, а за ставкою єдиного податку 6 % разом з ПДВ — 197,7 тис. грн.

Таким чином, можна дійти висновку, що для малого підприємства доцільно застосувати спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 10 %. При такої системи оподаткування чистий прибуток більш як у 1,3 разу перевищуватиме суму прибутку за загальної системи оподаткування.

Тому мале підприємство має використати нагоду переходу на єдиний податок зі ставкою 10 % поки воно відповідає вимогам, які висуває законодавство до суб’єктів малого підприємництва. Якщо застосування спрощеної системи оподаткування стане недоцільним, від неї можна відмовитися шляхом надання заяви до податкової інспекції за місцем реєстрації малого підприємства за 15 днів до початку наступного кварталу.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Тема 7. КРЕДИТУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Методичні поради щодо проведення тренінгового заняття за темою КРЕДИТУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 8. ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Тема 9. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ
Тема 10. БЮДЖЕТУВАННЯ В СИСТЕМІ ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki