Сьогодні фінансове прогнозування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст і форми мають бути суттєво змінені в зв’язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами. Фінансове прогнозування має орієнтуватися на ринкову кон’юнктуру, урахувати настання певних подій і водночас, розробляти моделі поведінки малого підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.
Метою фінансового прогнозування є забезпечення господарської діяльності малого підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове прогнозування втілює цілі в форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені у виробничому плані економічні пропозиції розвитку малого підприємства.
Значення фінансового прогнозування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність малого підприємства за умов конкуренції і є інструментом отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.
Отже, основними завданнями фінансового прогнозування є: — забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необ
хідними фінансовими ресурсами;
— встановлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями;
— визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціонального його використання;
— виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
— здійснення контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів.
Фінансове прогнозування дає змогу з’ясувати:
— які грошові кошти може мати мале підприємство в своєму розпорядженні, та які джерела їх надходження;
— чи достатньо фінансових ресурсів для виконання накреслених завдань, яка частина коштів має бути перерахована до бюджету, позабюджетних фондів, а також банкам та іншим кредиторам;
— як мають здійснюватися розподіл та використання прибутку на малому підприємстві;
— як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів малого підприємства за принципами самоокупності та самофінансування.
На основі вивчення теоретичних знань щодо фінансового прогнозування студент повинен уміти складати три основні фінансові прогнози: прогноз руху грошових коштів, прогноз прибутку та прогноз балансу малого підприємства.
Найважливішою частиною прогнозного планування є прогноз руху грошових коштів, оскільки він дає можливість визначити суму грошей на певну дату. Призначення прогнозу руху грошових коштів полягає в тому, що визначається сума грошових коштів на початок функціонування малого підприємства, а також у період організації процесу виробництва й реалізації продукції. Грошові кошти необхідні малому підприємству для оплати рахунків постачальників, придбання сировини й матеріалів, обладнання, устаткування, виплати заробітної плати працюючим. Розрахунок руху грошових коштів дає змогу визначити можливість браку грошових коштів і своєчасно прийняти оперативні рішення щодо забезпечення малого підприємства грошовими коштами.
У процесі діяльності малого підприємства відбувається збільшення або зменшення грошових коштів. Рух грошових коштів зображено на рис 6.1.
З наведеного рисунка видно, що грошові кошти здійснюють постійний кругообіг. З одного боку, зменшується сума грошових коштів у результаті придбання матеріальних цінностей для виготовлення продукції, погашення заборгованості постачальникам за матеріальні цінності. З іншого боку, після реалізації продукції надходять грошові кошти на поточний рахунок у касу малого підприємства, виникає дебіторська заборгованість покупців фірми. Після сплати рахунків покупців дебіторська заборгованість скорочується, а потік грошових коштів збільшується. Але оплата рахунків покупцями часом затримується, й потік грошових коштів на поточний рахунок малого підприємства може здійснитися через відповідний проміжок часу. У зв’язку з цим, керівник малого підприємства повинен постійно стежить за рухом грошових коштів, звертати увагу на відхилення в русі грошових коштів і передбачати їх наслідки для фінансового стану малого підприємства. З цією метою складається прогноз руху грошових коштів у прогнозному періоді. Керівник підприємства має приділяти особливу увагу прогнозу руху грошових коштів. Зазвичай такий прогноз складається на період 2—3 місяці з деталізацією по декадах.
Головне призначення прогнозу руху грошових коштів — забезпечення позитивного сальдо грошових коштів після сплати всіх зобов’язань шляхом планування обсягів і термінів надходження коштів і здійснення витрат, розрахунку достатності власних грошових коштів для фінансування витрат та і потреби в кредитах.
Прогноз руху грошових коштів має низку відмінностей від інших прогнозних розрахунків, а саме:
— у ньому відображаються лише готівкові потоки малого підприємства й не включаються негрошові надходження та витрати (амортизація основних засобів, оплата праці натурою, бартер тощо);
— у прогнозі грошових коштів особливе значення мають терміни отримання надходжень і здійснення витрат. Тому прогноз руху грошових коштів розробляють на квартал або місяць;
— переважна частина витрат малого підприємства покривається лише з поточного рахунка або з каси суб’єкта малого підприємництва;
— переважно оплата праці здійснюється банківською й касовою готівкою.
Складання прогнозу руху грошових коштів починається з визначення грошового балансу на поточному рахунку та в касі малого підприємства на початок планового періоду. Далі передбачаються всі грошові надходження малого підприємства за квартал або місяць. При цьому враховують, що всі грошові надходження й витрати плануються за фактом здійснення платежу, а не за фактом виникнення, тобто всі дані передбачаються на основі обґрунтованих припущень щодо терміну отримання грошей.
Плануються також виручка від реалізації основних засобів, матеріальних цінностей, доходи від інших операцій, повернення дебіторської заборгованості тощо.
Прогноз руху грошових коштів малого підприємства на майбутній період здійснюється на основі аналізу грошових потоків за звітний період. Основною метою аналізу руху грошових коштів є виявлення рівня достатності формування грошових потоків за видами діяльності, їх ефективності, а також збалансованості позитивного й негативного грошових потоків за обсягом і в часі. Надходження грошових коштів називається позитивним грошовим потоком, вибуття — негативним. Різниця між позитивним і негативним грошовим потоками за кожним видом діяльності загалом називається чистим грошовим потоком. У літературі зустрічається термін «cashflow», аналогічний терміну «грошовий потік». Можна виокремити кілька значень поняття «грошовий потік». На статичному рівні — це кількісне вираження грошових коштів, які є в розпорядженні малого підприємства у конкретний момент часу.
Для інвестора — це очікуваний у майбутньому дохід від інвестицій. З точки зору власника (керівника) малого підприємства на динамічному рівні, грошовий потік — це план майбутнього руху грошових коштів малого підприємства. У кожному випадку грошовий потік означає фактичний рух фінансових ресурсів.
Складання прогнозу щодо прибутку малого підприємства починається з визначення планового обсягу реалізації продукції. Для визначення обсягу реалізації продукції досліджується ринок збуту продукції, вивчається зміна кон’юнктури споживачів, і, на основі цього, прогнозується збільшення або зменшення обсягу реалізації продукції у плановому періоді. Відповідно до зміни обсягу реалізації продукції передбачається зміна витрат за рахунок зміни обсягу виробництва, цін на сировину, матеріали, коригування заробітної плати виробничого персоналу та інших витрат. Таким чином розраховується собівартість реалізованої продукції у плановому періоді у відсотках.
Слід зазначити, що прогнозування фінансових показників здійснюється в межах кварталу, оскільки на їх зміну впливає рівень інфляції, співвідношення попиту і пропозиції, кон’юнктура ринку збуту та інші фактори.
Попередньо здійснюється аналіз звіту про фінансові результати малого підприємства за минулий квартал.
Прогнозування фінансових результатів на наступний квартал здійснюється на основі досягнутого рівня у звітному кварталі, враховуючи наступне: поперше, вивчається кон’юнктура ринку з метою визначення попиту на продукцію, яку виготовляє мале підприємство. Якщо попит на продукцію є, то прогнозується збільшення випуску продукції у прогнозному періоді виходячи із можливостей виробничих потужностей.
На основі досягнутого рівня фінансових результатів у звітному кварталі складається прогноз про доходи малого підприємства у плановому кварталі.
Важливим фінансовим документом є прогнозний балансовий звіт. Складання прогнозу балансового звіту починається з тих статей балансу, які залишаються без зміни. Потім розглядаються статті балансу, які змінюються під впливом зміни обсягу виробництва. Зокрема, розмір дебіторської заборгованості залежить від того, з якою відстрочкою платежу мале підприємство реалізує готову продукцію своїм покупцям (прогнозується балансовий звіт на квартал). Відстрочку платежу в минулому періоді визначають за формулою:
Вп=Дз*Д/В
де В — відстрочка платежу;
Д — дебіторська заборгованість у минулому кварталі;
Д — кількість днів у кварталі;
В — виручка від реалізації продукції у минулому кварталі. Друга стаття, яка змінюється згідно зі зміною обсягу виробництва, — виробничі запаси. Припустимо, що в минулому кварталі виробничі запаси здійснили 5 оборотів. Це означає, що норма запасу матеріальних цінностей становила 18 днів (90/5).
Вартість виробничих запасів у плановому кварталі визначають за формулою:
Вз=Зв*Нз/Д
де Вз — виробничі запаси в плановому кварталі;
Зв — змінні витрати в плановому кварталі;
Д — кількість днів у періоді.Н — норма запасу матеріальних цінностей у минулому кварталі;
У пасиві балансу змінюються статті — кредиторська заборгованість і нерозподілений прибуток. Кредиторська заборгованість у плановому періоді змінюється залежно від зміни обсягу реалізації продукції. Нерозподілений прибуток малого підприємства є чистим прибутком, який спрямовується на капіталізацію, тобто на розширення виробництва в плановому періоді.
Балансуючою статтею в пасиві балансу є короткострокові кредити комерційного банку.
Таким чином, прогнозування фінансових показників малих підприємств дає змогу завчасно здійснювати заходи із залучення грошових коштів у необхідних розмірах для забезпечення процесу виробництва в майбутньому періоді, зокрема зменшення відстрочки платежу покупцем, зменшення виробничих запасів, залишку грошових коштів на поточному рахунку. Зовнішніми джерелами фінансових ресурсів для малих підприємств може бути кредиторська заборгованість або короткострокові кредити комерційного банку.
