Posibniki.com.uaЕкономікаАктуальні питання розвитку агробізнесу в УкраїніПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ


Процес виробництва чи надання послуг може здійснюватисялише за допомогою певних машин, обладнання, устаткування, якірозташовуються у спеціальних приміщеннях. Тому матеріальноюосновою виробничого процесу є насамперед засоби праці, що характеризують технічний і економічний рівень розвитку суспільства та являють собою необхідний елемент виробництва, обігу йнадання послуг. На підприємствах сукупність засобів праці набуває економічної форми основних засобів [3].

У системі теоретичних основ формування та руху основнихзасобів визначальну роль відіграє концепція їх оцінки, яка повинна забезпечувати виконання принципу об’єктивності та відповідно правильне формування фінансової звітності підприємства [6].

Для успішної діяльності ринково орієнтованого підприємстванеобхідно оптимально оцінити майно, можливості і результати.Ґрунтуючись на таких видах оцінок, як оцінка за первісною і залишковою вартістю, підприємства не можуть реально оцінитимайно, зобов’язання, власність тому, що вони не відображаютьринкових цін, що плавають, і їхнього впливу на вартість майна,змін технологій та інших факторів. Тому необхідний новий механізм оцінки, що використовує різні найоптимальніші методи.

Тільки за допомогою об’єктивної оцінки можна скласти правильне уявлення про факти господарського життя. Важливість ізначення достовірної оцінки для обліку основних засобів важкопереоцінити, тому що від того, наскільки правильно зробленаоцінка, залежить точність характеристики обсягу, стану і рухуосновних фондів, а й у відомій мірі і точність якісної їхньої характеристики. Неправильно ж обраний принцип оцінки може викликати:

— перекручене відображення в балансі дійсного обсягу основних засобів і їхнього співвідношення з оборотними коштами;

— дезорієнтацію в нарахуванні зносу основних засобів, а звідси і помилки в обчислюванні собівартості й у визначенні прибутку об’єкта господарювання;

— недостатність суми амортизаційних обчислень для здійснення їхнього відтворення;

— помилки серед ряду економічних показників, що характеризують використання основних засобів у виробничому процесіта ін.

Дослідженню даних питань присвячені роботи таких економістів, як Дж. Фридман, Н. Ордуей, А. Сем’яновський, В. Новодворський. Однак, всі вони в основному носять загальнотеоретичний характер і не стосуються шляхів реалізації даної проблеми [5].

Оцінка основних засобів — це специфічна форма ціни, яка використовується для правильного визначення їх загальної вартості, складу та структури, величини амортизаційних відрахувань,собівартості продукції, а також прибутку й рентабельності роботи підприємства. Дуже важливо правильно оцінити майно підприємств за умов зміни форм власності, акціонування та передачів оренду [3].

Наслідком неправильної оцінки основних засобів може статинеточне обчислення сум зносу, що призведе до неправильноговизначення собівартості продукції, яка виготовляється. А це, усвою чергу, стане причиною спотворення значень показниківприбутку та показників, які характеризують ефективність виробництва. Все це обумовлює актуальність дослідження питанняоцінки основних засобів і шляхів її вдосконалення.

Г. В. Лейбніц також займався питаннями оцінювання. Він запропонував використовувати експертну оцінку, яка спирається напоточні ціни [4, с. 411].Були наявні дві протилежні концепції оцінювання.С. Ф. Глєбов був прихильником оцінки цінностей за цінами 1913р. та пропонував систематично проводити переоцінку об’єктів [1,c. 106–127]. Протягом тривалого часу використовувалася саме цяметодика [3].

Таким чином, дослідження проблем оцінки допоможе вирішити багато проблем обліку основних засобів, яких стає усе більшев зв’язку зі здійсненням в Україні ринкових перетворень.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланспідприємства за первісною вартістю. У П(С)БО 7 «Основні засоби» дається визначення первісної вартості основних засобів і недається трактування поняттю справедливої вартості основних засобів. Визначення справедливої вартості активів наведено вП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств».

На нашу думку, П(С)БО 7 «Основні засоби» має містити конкретніше визначення справедливої вартості основних засобів, щонаведене в МСБО 16 [2, c. 137]. Таке визначення справедливоївартості необхідне для врегулювання питань оцінки і переоцінкиосновних засобів.

У податковому обліку основні засоби оцінюються за фактичними витратами на придбання, самостійне виготовлення, а поняття «справедлива вартість» відсутнє.

У бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби»первісна вартість основних засобів має збільшуватися на сумувитрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, а зменшуватися — на вартість часткової ліквідації об’єкта; первісна вартість і сума зносуосновних засобів можуть змінюватись при їх переоцінці [5].

На сучасному етапі розвитку суспільства важливу роль у діяльності суб’єктів господарювання відіграють основні засоби. Вонивикористовуються у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, потрібні для задоволення потреб управлінського та виробничого персоналу. На основі інформації про їх стан інвесторамиприймають рішення щодо інвестиційних вкладень. Для ефективногоуправління необоротними матеріальними активами необхідним єурегульованість питань, що стосуються їх облікового відображення,нарахування амортизації та визначення вартості об’єктів.

Список використаних джерел

1. Глебов С. Ф. Основны проблемы учета в условиях падающей валюты [Текст] / С. Ф. Глебов // Бухгалтерский учет при падающей валюте. — М.: Вся Россия, 1923.2. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами / С. Ф. Голов, В. Н. Костюченко. — К.: Екаунтінг, 2000. —384 с.

3. Зюкова М. М. Проблемні питання оцінки та переоцінки основних засобів у бухгалтерському обліку // Вісник Донецькогонаціонального університету імені Михайла Туган-Барановського.

— №4. — 2008.

4. Лейбниц Г. В. Новые опыты о человеческом разуме[Текст]:[пер. с нем.] / Г. В. Лейбниц. –М.-Л.: Соцэкиз, 1936. —215 с.

5. Смоленюк П. С. Облік основних засобів в умовах господарювання // Наука й економіка. — №1. — 2012. — С. 108–116.

6. Семйон П. С. Оцінка основних засобів в українській таугорській обліковій політиці // Вісник Хмельницького національного університету. — №4.

— 2010. — С. 96–101.Руденок В. І.,науковий керівникСук П. Л., д.е.н., професор,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОЦІНКА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ І ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ
НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ ВИТРАТАМИ
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ У ЛІСГОСПАХ УКРАЇНИ
УДОСКОНАЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki