Екологізація економіки підприємств аграрного сектору не єабсолютно новою проблемою у свідомості суспільства. Вона вимагає від керівників аграрних підприємств екологічного обґрунтування прийнятих управлінських рішень. Тому, основним завданням діяльності керівного апарату повинно стати неотримання будь-яким шляхом максимального прибутку, тобтоприбутку у мінімальні терміни в умовах невизначеного майбутнього; не руйнація природи, перетворення її у придаток до допоміжних потреб і повна залежність функціонування земель відтехнологій, а здійснення оперативного й стратегічного управління, спрямованих на досягнення еколого-економічної результативності на засадах сталого розвитку.
Вчені різних країн провели ґрунтовні дослідження, пов’язані зекологічним управлінням господарської діяльності підприємств.Зокрема, такі аспекти висвітлено у працях Ю. В. Бабиної,Ю. О. Івахів, Л. Ф. Кожушко, О. Л. Михайлика, Л. М. Пелиньо,С. С. Рижкова, А. А. Садекова та багато інших. Однак, і досі нерозроблено методологічного інструментарію для практичноговедення обліку витрат і результатів природоохоронних заходів навітчизняних аграрних підприємствах. Тому, актуальним є питання розробки і впровадження на сільськогосподарських підприєм-ствах системи екологічно орієнтованого обліку, продуктом якої єсаме інформація про взаємодію підприємства із довкіллям.
Метою дослідження є розкрити суть екологічного обліку таобґрунтувати необхідність його впровадження в обліковоаналітичну практику вітчизняних підприємств аграрної сфери.
Екологічний облік на підприємстві — це система виявлення,вимірювання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання, оброблення та підготовки релевантної інформації про діяльність підприємства в галузі природокористування з метою передачі її внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняттяоптимальних управлінських рішень.
В історичному аспекті національна практика екологічно орієнтованого обліку досить нетривала і знаходиться на етапі свогостановлення. Проте, збільшення витрат на природоохоронну діяльність, жорсткість природоохоронного законодавства, формування нових переваг споживачів інформації з екологічних питаньспонукають до необхідності виникнення та ведення екологічногообліку на підприємствах. Перераховані причини актуалізуютьпитання щодо його впровадження на сільськогосподарських підприємствах: рахунки обліку повинні відображати ставлення підприємства до навколишнього середовища, його вплив, витрати,зобов’язання та ризики щодо фінансової позиції у цьому відношенні; інвестори потребують інформації про екологічну ефективність підприємства; необхідно коректно і в раціональний спосібздійснювати облік і розподіл витрат, у т.ч. екологічних, на виробництво продукції, робіт, послуг; для співпраці з покупцями таіншими контрагентами потрібно демонструвати відкритість іконкурентні переваги у сфері природоохоронної діяльності; екологічний облік є ключем до сталого розвитку.
Екологізація облікової інформації дозволяє вирішити ряд актуальних проблем, серед яких визначати екологічну ефективністьдіяльності підприємства, комплексно з інформаційної точки зорумоделювати природоохоронну діяльність економічного суб’єкта,надавати інформацію про економічну та екологічну діяльністьпідприємства, генерувати екологічну інформацію фінансового інефінансового характеру.
Дослідивши облікову літературу, виявлено перелік об’єктів екологічної діяльності, які повинні бути відображені у екологічному обліку. Для цього їх доцільно поділити на дві групи: об’єкти, що забезпечують господарську діяльність сільськогосподарських підприємств; об’єкти, що утворюють господарську діяльність сільсько-господарських підприємств. По наведених об’єктах необхідно розробити методику відображення їх у бухгалтерському обліку.
Однак, інтегрування обліку екологічної діяльності в традиційну систему бухгалтерського обліку підприємств, у тому числі йсільськогосподарських, є складним процесом. Можна виокремити причини перешкод впровадження екологічного обліку на сільськогосподарських підприємствах, зокрема: короткотерміновийхарактер сформованої інформації, в той час як вирішення екологічних питань має довгостроковий характер; надмірна складністьвиділення витрат на природоохоронні заходи із загальних витрат;консерватизм менеджменту і обліково-аналітичної служби підприємства, відсутність у них мотивації збільшувати витрати наприродоохоронні заходи та організовувати їх облік; відсутністькомплексної методики відображення екологічних аспектів в обліку, вимог і рекомендацій щодо формування і розкриття даної інформації у фінансовій звітності; недостатнє нормативно-правоверегулювання питань, пов’язаних з інформаційним забезпеченнямуправління охороною навколишнього середовища, раціональногоприродокористування та екологічної безпеки господарюючихсуб’єктів.
Таким чином, подолання зазначених труднощів і широкевпровадження екологічного обліку в загальну інформаційну систему бухгалтерського обліку дозволить на рівні сільськогосподарських підприємств активізувати практичну природоохороннудіяльність, здійснити інформаційний супровід процесу управління екологічним потенціалом, забезпечити визначення економічної ефективності природоохоронних і природовідновних заходів,а також надання достовірної інформації зацікавленим користувачам щодо екологічної складової діяльності сільськогосподарського підприємства.
Список використаних джерел
1. Івахів Ю. О. Екологічний облік: суть, необхідність та розвиток :[Електронний ресурс] / Ю. О. Івахів. — Режим доступу :http://hghltd.yandex.net
2. Пелиньо Л. М. Місце екологічного обліку в сучасній системі бухгалтерського обліку та його важливе значення в сфері охорони довкілля/ Л. М. Пелиньо // Науковий вісник НЛТУ України. — 2008. — Вип.18.2. — С. 70–75.
Смагіна К. В.,науковий керівник — Трохименко Л. М. к.е.н., доцент,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ
