Posibniki.com.uaБухгалтерський облікФінансовий облік - Головка Т. В.4.7. ОБЛІК ВИТРАТ НА РЕМОНТ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ


< Попередня  Змiст  

4.7. ОБЛІК ВИТРАТ НА РЕМОНТ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ


Необоротні матеріальні активи постійно перебувають під впливом фізичного зносу і морального старіння. Для підтримування їх протягом строку експлуатації в придатному для користування стані підприємство здійснює профілактичні і ремонтні роботи, які пов’язані з матеріальними, трудовими і фінансовими витратами.

Витрати на поліпшення та утримання необоротних матеріальних активів поділяються на капітальні та поточні.

Капітальними є витрати, які пов’язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням та реконструкцією необоротних матеріальних активів і приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від активу. Первісна вартість таких об’єктів збільшується на суму здійснених витрат.

Поточними є витрати, які пов’язані з ремонтом і обслуговуванням об’єктів необоротних матеріальних активів і здійснюються для відновлення або підтримки активу в робочому стані. Такі витрати відносяться до витрат діяльності звітного періоду. Класифікація витрат на поліпшення та утримання основних засобів наведена на рис. 4.5.

Види робіт, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів, обсяги та періодичність їх проведення, залежать від специфіки діяльності підприємства та складу основних засобів.

Підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані передбачає їх технічне обслуговування і виконання поточних та капітальних ремонтів.

Технічне обслуговування необоротних матеріальних активів — це здійснення певної системи заходів з метою підтримки заданих ресурсів і параметрів роботи об’єктів або їх окремих частин.

Порядок і періодичність технічного обслуговування регламентується нормативними документами (положеннями, правилами, наказами, що затверджені відповідними міністерствами і відомствами) та нормативнотехнічною і експлуатаційною документацією.

Класифікація витрат на поліпшення та утримання основних засобів

Крім технічного обслуговування для підтримки основних засобів у робочому стані підприємство періодично здійснює їх ремонт. Класифікація ремонтів основних засобів наведена на рис. 4.6.

Кожне підприємство передбачає у своїх планах господарськофінансової діяльності виконання ремонтних робіт. Основним організаційним робочим документом для здійснення ремонтних робіт є графік, у якому для кожного об’єкта основних засобів установлений ремонтний цикл з термінами виконання.

За обсягом і складністю ремонтних робіт розрізняють поточний і капітальний ремонти. Перелік робіт, які належать до поточного і капітального ремонтів, визначаються службою головного механіка з урахуванням кожної групи основних засобів та окремих об’єктів.

Поточний ремонт передбачає заміну або відновлення змінних деталей, систематичне і своєчасне підтримання експлуатаційних якостей, усунення дрібних несправностей і поломок об’єкта.

Класифікація ремонтів основних засобів

До капітального ремонту належать роботи, що пов’язані з повним розбиранням і заміною зношених частин об’єкта та їхнім відновленням.

Об’єкт необоротних матеріальних активів до початку ремонтних робіт підлягає технічному обстеженню з метою визначення ступеня його фізичного та морального зносу. Результат такого обстеження оформлюється у вигляді дефектного акта. В цьому документі відображаються види ремонтних робіт, одиниці їх виміру та кількість. На підставі дефектного акта спеціалісти роблять висновок про доцільність здійснення ремонтних робіт і про те, яким способом його проводити: господарським чи підрядним.

Господарський спосіб ремонту об’єктів необоротних матеріальних активів здійснюється власними силами підприємства — ремонтними цехами, спеціальними бригадами або робітниками, що обслуговують виробничу техніку. Усі ремонтні витрати формуються за конкретними об’єктами необоротних матеріальних активів і калькуляційними статтями.

Підрядний спосіб ремонту об’єктів необоротних матеріальних активів характеризується тим, що всі роботи виконує підрядник, а підприємствозамовник веде тільки облік розрахунків з підрядником за виконані роботи, які підтверджуються актами їх приймання.

Спосіб ведення ремонтних робіт об’єктів необоротних матеріальних активів підприємство обирає самостійно, залежно від виду робіт, їх обсягу та наявності матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для їх здійснення.

При виконанні ремонтних робіт господарським способом підприємство веде облік матеріальних і трудових затрат на основі первинних документів. Облік матеріальних затрат здійснюється з використанням таких документів:

· накладнавимога (форма М11) — у разі одноразового відпуску матеріалів;

· лімітнозабірні картки (форми М8, М9) — у разі багаторазового відпуску матеріалів; · матеріальний звіт (форма М19).

Для обліку трудових затрат використовуються нарядизамовлення, листки на доплату тощо. Витрати на оплату праці відображаються на підставі розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей.

Виконання ремонту підрядним способом здійснюється на підставі контракту, який укладається між підприємствомзамовником і підрядником. Після закінчення ремонтних робіт складається акт приймання виконаних робіт.

Розглянуті вище витрати з технічного обслуговування, поточного і капітального ремонтів включаються до складу витрат звітного періоду.

У разі господарського способу витрати на ремонт та обслуговування основних засобів відносяться на витрати тих підрозділів підприємства, де використовуються об’єкти основних засобів. Якщо підприємство має ремонтний цех, який виконує ремонт обладнання, транспортних засобів тощо, витрати попередньо обліковують на рахунку 23 «Виробництво» з наступним списанням на рахунки обліку витрат відповідних структурних підрозділів підприємства, де використовуються основні засоби. Відображення операцій з технічного обслуговування та ремонту основних засобів наведено в табл. 4.22.

 

Таблиця 4.22 ОБЛІК ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 


№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Відображено витрати на утримання та ремонт основних засобів, що здійснені господарським способом:

1.1. Фактична собівартість використаних матеріалів

91 «Загально-виробничі витрати»

або

92 «Адміністративні витрати»

20 «Виробничі запаси»

 

1.2. Заробітна плата робітників, що зайняті обслуговуванням і ремонтом

або

93 «Витрати на збут»

66 «Розрахунки за     виплатами працівникам»

1.3. Відрахування на соціальні заходи

65 «Розрахунки застрахуванням»

 

 

 

 

 

2

 

Відображено витрати на обслуговування і ремонт основних засобів, які здійснюються ремонтним цехом (бригадою) підприємства:

2.1. Вартість використаних матеріалів

23 «Виробництво»

20 «Виробничі запаси»

2.2. Заробітна плата робітників ремонтного цеху, які виконували обслуговування і ремонт

23 «Виробництво»

66 «Розрахунки за     виплатами працівникам»

2.3. Відрахування на соціальні заходи

23 «Виробництво»

65 «Розрахунки за страхуванням»

 

 

3

 

Списання витрат ремонтного цеху на технічне обслуговування і ремонт основних засобів виробничого призначення

91 «Загальновиробничі витрати»

23 «Виробництво»

4

Списання витрат ремонтного цеху на технічне обслуговування і ремонт основних засобів загальногосподарського призначення

92 «Адміністративні витрати»

23 «Виробництво»

5

Списання витрат ремонтного цеху на технічне обслуговування і ремонт основних засобів, що забезпечують збут продукції

93 «Витрати на збут»

23 «Виробництво»

 

6

 

Виконані підрядним способом роботи з обслуговування та ремонту:

6.1. Основних засобів виробничого призначення

91 «Загальновиробничі витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 
 

6.2. Основних засобів загальногосподарського призначення

92 «Адміністративні витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 

6.3. Основних засобів, що забезпечують збутову діяльність

93 «Витрати на збут»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 

 

7

 

Відображено одночасно податковий кредит з ПДВ

641 «Розрахунки за податками»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

 

 

Витрати, що пов’язані з підвищенням технікоекономічних можливостей об’єкта основних засобів і приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, капіталізуються і відносяться на збільшення його первісної вартості.

Критеріями для визначення витрат з поліпшення об’єкта основних засобів капітальними інвестиціями є збільшення кількості та якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом або очікуваного терміну його корисного використання.

До таких витрат належать:

— модернізація;

— модифікація;

— добудова;

— дообладнання;

— реконструкція.

 

Керівництво підприємства на основі аналізу і суттєвості витрат приймає рішення про характер та ознаки здійснюваних підприємством робіт. Воно визначає, чи будуть виконуватися такі витрати для підтримки об’єкта в робочому стані та одержання первісної суми майбутніх економічних вигод від його використання, чи вони спрямовані на підвищення його технікоекономічних можливостей.

Наприклад, витрати на капітальний ремонт основних засобів, як правило, визначаються витратами звітного періоду, але в окремих випадках вони визнаються капітальними інвестиціями, якщо можуть бути ідентифіковані з окремим компонентом основного засобу, який амортизується.

У разі виконання робіт, пов’язаних з реконструкцією, модернізацією, добудовою тощо, згідно з наказом керівника підприємства об’єкт виводиться з експлуатації. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» нарахування амортизації за таким об’єктом припиняється.

Закінчені роботи з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформлюються «Актом приймання — здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» (типова форма № ОЗ2). У разі виконання будівельних робіт підрядним способом складаються «Акт приймання виконаних підрядником робіт» (типова форма № КБ2В) та «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» (типова форма № КБ3).

Згідно з наказом керівника про введення об’єкта в експлуатацію відновлюється нарахування амортизації. На основі відповідних актів дані про зміни технікоекономічних характеристик об’єкта вносяться до інвентарної картки обліку основних засобів технічні паспорти та облікові регістри.

Облік витрат на поліпшення основних засобів, які збільшують первісну вартість об’єкта, ведуть на відповідних субрахунках рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

Аналітичний облік прийнятих за актом основних засобів ведеться за кожним об’єктом і відображається на рахунку 10 «Основні засоби».

Після здійснення витрат з модернізації, модифікації, реконструкції тощо, щорічна сума амортизації об’єкта визначається згідно з обраною підприємством амортизаційною політикою від нової суми його балансової вартості.

 

Приклад 4.12

Підприємство модернізувало систему водопостачання цеху на суму 50000 грн. Балансова вартість будівлі цеху становить 2900000 грн. Термін корисного використання згідно з обраною амортизаційною політикою становить 30 років.

Після здійснення капітальних витрат з модернізації річна сума амортизації будівлі цеху становить, грн:

 

(2900000 + 50000) : 30 = 98333.

 

Ремонт та поліпшення орендованих основних засобів регламентується договором оренди, в якому передбачається виконання робіт з ремонту та поліпшення, а також визначається сторона (орендодавець або орендатор), яка несе відповідні витрати.

Документальне оформлення, склад і порядок виконання робіт з утримання і експлуатації орендованих основних засобів відображається у бухгалтерському обліку аналогічно обліку власних основних засобів.

При операційній оренді орендар витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом основних засобів відображає за дебетом рахунків:

23 «Виробництво»

91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності» з кредитуванням:

субрахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками» (при підрядному способі виконання робіт) або рахунків:

20 «Виробничі запаси»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам» 65 «Розрахунки зі страхування»

та інші (у разі господарського способу виконання робіт).

Витрати, які підлягають капіталізації, відображаються на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних активів». Після виконання робіт (згідно з актом) понесені витрати списуються на субрахунок 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

У разі фінансової оренди витрати на поліпшення об’єкта основних засобів, які визнаються капітальними інвестиціями, орендар відображає на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Такі витрати спрямовуються на збільшення первісної вартості об’єкта, якщо інше не передбачається договором оренди.

Підприємство у разі припинення виробничої або іншої господарської діяльності може здійснювати комплекс заходів, які спрямовані на дострокове зберігання основних засобів (але не більше трьох років), пов’язаних з такою діяльністю. Сукупність подібних заходів називається консервацією основних засобів. Рішення про консервацію об’єктів основних засобів приймає власник на підставі технікоекономічного обґрунтування тимчасової недоцільності використання.

Переведення об’єкта на консервацію оформлюється актом про тимчасове виведення об’єкта з виробничого процесу та його консервацію.

Спеціально створена комісія на чолі з керівником підприємства розробляє технікоекономічне обґрунтування консервації основних засобів. Воно повинне включати проект консервації та відомості про основні засоби, які підлягають консервації (найменування, місце знаходження, балансова вартість).

Проект консервації містить пояснювальну записку, технічну документацію, перелік робіт та кошторис витрат.

У пояснювальній записці указують вплив консервації на виконання виробничих планів протягом періоду консервації, порядок і графік виведення з виробничого процесу основних засобів, тривалість консервації, графік розконсервації та інші чинники, які можуть впливати на фінансовий стан підприємства.

На підставі технікоекономічної документації визначаються процеси, за якими здійснюватиметься консервація об’єктів та їх обслуговування.

Перелік робіт з консервації, матеріальних та трудових витрат узагальнюють у кошторисі витрат, пов’язаному з проведенням консервації основних засобів.

На момент проведення консервації складаються акт технічного стану об’єкта та акт прийняття об’єкта на консервацію.

Витрати на проведення консервації, утримання та розконсервації об’єктів основних засобів відображаються за дебетом субрахунка 977 «Інші витрати звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

65 «Розрахунки зі страхування» тощо

По об’єктах, що знаходяться на консервації, амортизація не нараховується. Її нарахування припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем переведення об’єктів на консервацію. Після розконсервації об’єктів амортизація нараховується з місяця, який настає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію.


< Попередня  Змiст  
Iншi роздiли:
4.5. ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.4. ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВЕНТАРНОГО, СИНТЕТИЧНОГО І АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.1. ОЦІНКА НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Розділ 4. Облік основних засобів
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki