Важливою умовою правильної організації обліку основних засобів є застосування єдиного принципу їх оцінки для підприємств усіх форм власності та господарювання.
У бухгалтерському обліку всі об’єкти необоротних активів мають вартість. Це дозволяє узагальнювати облікову інформацію, порівнювати об’єкти обліку, здійснювати економічні розрахунки. Для обліку необоротних активів, згідно з діючою нормативною базою, використовують вартісні оцінки, представлені в табл. 4.1.
Необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс підприємства і відображаються в поточному бухгалтерському обліку протягом періоду їх корисного використання за первісною вартістю. Ця вартість формується за кожним об’єктом необоротних матеріальних активів.
Первісна вартість включає:
— вартість придбання необоротних матеріальних активів та виконаних будівельномонтажних робіт за вирахуванням непрямих податків;
— витрати на реєстрацію, митні та інші платежі;
— суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
— транспортні, страхові та інші витрати, пов’язані безпосередньо з доведенням необоротного активу до стану, який дозволяє використовувати його за призначенням.
ОЦІНКА НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ
|
Вид оцінки
|
Визначення
|
|
Первісна вартість
|
Історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів
|
|
Переоцінена вартість
|
Вартість необоротних активі після їх переоцінки
|
|
Ліквідаційна вартість
|
Сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією)
|
|
Вартість, яка амортизується
|
Первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості
|
|
Залишкова вартість
|
Різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою амортизації об’єкта необоротних активів з початку терміну його корисного використання
|
|
Справедлива вартість
|
Сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами
|
|
Чиста вартість реалізації
|
Справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію
|
|
Сума очікуваного відшкодування активу
|
Найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість
|
До складу первісної вартості не включають витрати на сплату відсотків за кредит, який підприємство одержує для придбання або створення необоротних матеріальних активів.
На визначення первісної вартості необоротних матеріальних активів впливають шляхи їх надходження на підприємство. Згідно зі стандартами обліку об’єкти необоротних матеріальних активів, які придбані за грошові кошти у постачальників або споруджені підрядним способом, обліковують за первісною вартістю, що була розглянута раніше, тобто за історичною собівартістю. При інших видах надходження формування первісної вартості здійснюється виходячи зі справедливої вартості. У разі самостійного виготовлення активу оцінка здійснюється на основі собівартості виготовлення.
Механізм визначення первісної вартості за видами надходження таких активів наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2 ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ЗА ВИДАМИ НАДХОДЖЕННЯ
|
Види надходження
|
Визначення первісної вартості
|
|
Придбання за грошові кошти або спорудження підрядним способом
|
За історичною собівартістю
|
|
Виготовлення або переведення з оборотних активів товарів, готової продукції тощо
|
Собівартість, визначена згідно з П(С)БО 9 «Запаси» та 16 «Витрати»
|
|
Безоплатне отримання
|
Справедлива вартість на дату отримання
|
|
Внесення до статутного капіталу
|
Погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість
|
|
Отримання в обмін на подібний об’єкт
|
Залишкова вартість переданого об’єкта необоротних активів. При перевищенні залишкової вартості переданого об’єкта його справедливої вартості первісною вартістю отриманого об’єкта є справедлива вартість переданого об’єкта. Різниця відноситься до витрат звітного періоду
|
|
Отримання в обмін на неподібний об’єкт
|
Справедлива вартість переданого об’єкта необоротних активів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів, яка була передана (отримана) під час обміну
|
Формування справедливої вартості згідно з П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» залежить від виду об’єктів, за якими вона визначається. Для землі та будівель справедливою вартістю є ринкова вартість. Оцінка за цією вартістю може базуватися на діючих цінах прайслистів.
Для машин та устаткування теж використовується ринкова вартість, а за відсутності даних про неї — відновлена вартість (сучасна вартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Для оцінки інших основних засобів в якості справедливої вартості теж використовується відновлювана вартість. Цю вартість можна визначити шляхом експертної оцінки необоротного активу, яка здійснюється незалежними експертами.
Первісна вартість при початковій оцінці основних засобів може бути збільшена в результаті модернізації, добудови, дообладнання, реконструкції, тому що такі витрати пов’язані з поліпшенням об’єкта і приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання.
Разом з тим, при частковій ліквідації об’єкта основних засобів його первісна вартість зменшується.
На зміну первісної вартості об’єкта основних засобів впливає його переоцінка. Вона є доцільною у випадках, коли залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості.
