Posibniki.com.uaБухгалтерський облікФінансовий облік - Головка Т. В.4.6 МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.6 МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ


Амортизація необоротних матеріальних активів обумовлена економічною необхідністю збереження їх авансованої вартості. Це здійснюється шляхом використання механізму відтворення авансованої вартості необоротних активів, який включає процеси фізичного зносу, амортизації, заміщення.

У процесі застосування основних засобів відбувається їхній фізичний знос, вони поступово втрачають свої споживчі та фізичні якості і настає час, коли вони стають непридатними для господарського використання. Фізичний знос — це матеріальний знос необоротних матеріальних активів. Поруч із фізичними, необоротні матеріальні активи зношуються й морально. Такі активи функціонують протягом тривалого періоду і навіть за умов, що нова техніка незмінна за своїми технікоекономічними характеристиками, а її застосування у широких масштабах знижує витрати на одиницю продукції, раніше придбані основні засоби приходиться достроково заміняти новими, втрачати частку вартості. Це перша форма морального зносу основних засобів. Друга форма морального зносу полягає у тому, що виробництво і поширення використання досконаліших і продуктивніших машин і механізмів веде до втрати вартості менш економічних необоротних матеріальних активів.

Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» Знос основних засобів — це сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Необоротні матеріальні активи приносять підприємству економічну вигоду протягом кількох років. Вартість цих активів необхідно розподілити між звітними періодами їхньої корисної експлуатації. Частина вартості необоротних активів, що припадає на звітний період, включається у вартість готової продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Ця частина вартості у грошовій формі повертається підприємству. Отже, вартість необоротних матеріальних активів не зникає безслідно, вона переноситься у вигляді відрахувань на вироблений продукт, стає частиною його вартості. За час експлуатації кожного об’єкта основних засобів його вартість має бути повністю перенесена на новостворений продукт. Механізм, що забезпечує збереження вартості авансованого капіталу у необоротні матеріальні активи, і є амортизацією.

Амортизація — систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їхнього корисного використання (експлуатації).

Для розрахунку амортизації необхідно розкрити зміст понять:

— вартість, яка амортизується;

— строк корисного використання.

 

Вартість, яка амортизується, — це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

Об’єкт необоротних матеріальних активів амортизується фактично до досягнення ним ліквідаційної вартості, яку підприємство встановлює самостійно. Ця вартість визначається на момент введення об’єкта в експлуатацію і являє собою суму коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації або ліквідації активу після закінчення терміну його корисного використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з його реалізацією або ліквідацією.

Зазирнути в майбутнє на багато років, а іноді на кілька десятків років уперед непросто. Тому, якщо підприємство не може визначити ліквідаційну вартість на момент введення об’єкта в експлуатацію, її прирівнюють до нуля. Це обов’язково визначають в обліковій політиці підприємства. Такий підхід означає, що вартість, яка амортизується, за кожним об’єктом необоротних матеріальних активів може бути меншою, або дорівнювати його первісній вартості.

Строк корисного використання (експлуатації) кожного об’єкта необоротних матеріальних активів визначається підприємством з урахуванням:

· очікуваного використання об’єкта підприємством, враховуючи його потужність або продуктивність;

· фізичного та морального зносу, що передбачається;

· правових або інших обмежень щодо строків використання об’єкта та інших факторів.

 

Всі основні засоби, крім землі, є об’єктом амортизації. Підприємство самостійно обирає метод амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від їх використання. Воно може змінити метод амортизації об’єкта основних засобів у разі зміни очікуваного способу одержання економічних вигод. Після цього, нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

За кожним об’єктом основних засобів нарахування амортизації починається з місяця, який настає за місяцем, у якому він був визнаний активом.

Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів. На період реконструкції, модернізації, добудови об’єктів основних засобів нарахування амортизації по ним тимчасово припиняється.

Метод нарахування амортизації — це спосіб щомісячного визначення суми амортизації об’єктів основних засобів.

 

П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачає такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів): 

— прямолінійний;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивний; 

— виробничий.

Крім цих п’яти методів, підприємство має право застосувати норми і методи амортизації, передбачені податковим законодавством України.

Підприємство самостійно вибирає метод амортизації основних засобів з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. При застосуванні всіх методів, окрім виробничого, спочатку визначається річна сума амортизації. Потім шляхом ділення річної суми на 12 місяців розраховується сума амортизації, яка щомісячно відображається в системі рахунків бухгалтерського обліку підприємства. Розглянемо окремо кожний метод нарахування амортизації.

 

Прямолінійний метод. Суть цього методу полягає у тому, що амортизаційна сума залежить тільки від терміну використання об’єкта основних засобів. Річна сума амортизації (А ) за цим методом визначається згідно формули:

 

Ар= (ПВ-ЛВ)/СКВ

 

де ПВ первісна вартість об’єкта;

ЛВ — ліквідаційна вартість об’єкта; СКВ — строк корисного використання.

Прямолінійний метод є найбільш прийнятним для визначення амортизації в умовах, коли на використання основних засобів не впливають інші чинники, крім фактору часу. До таких необоротних матеріальних активів, наприклад, належать будівлі, споруди та загальновиробниче устаткування.

Отже, прямолінійний метод амортизації об’єктів основних засобів характеризується рівномірним розподілом вартості активу протягом усього строку його корисного використання. Сума нарахованої амортизації залежить тільки від тривалості експлуатації довгострокових матеріальних активів.

 

Приклад 4.9

Первісна вартість об’єкта основних засобів — 63000 грн, залишкова вартість — 3000 грн. Строк корисного використання становить 5 років.

Річна сума амортизації згідно (4.1) дорівнює:

 

Ар = 630005 3000 =12000 (грн),

 

а щомісячна сума амортизації становить1000 грн (12000 : 12). Інформація про вартість, що амортизується, накопичений знос та залишкову вартість об’єкту основних засобів наведено в табл. 4.16.

 

Таблиця 4.16 ПРЯМОЛІНІЙНИЙ МЕТОД АМОРТИЗАЦІЇ, грн

 

Рік

Первісна вартість

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість (гр. 2 – гр. 4)

1

2

3

4

5

Кінець першого року

63000

12000

12000

51000

Кінець другого року

63000

12000

24000

39000

Кінець третього року

63000

12000

36000

27000

Кінець четвертого року

63000

12000

48000

15000

Кінець п’ятого року

63000

12000

60000

3000

 

Розглянутий прямолінійний метод нарахування амортизації об’єктів основних засобів має свої переваги і недоліки.

Перевагами метода є, передусім, простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між вартістю продукції та доходами від її реалізації.

До недоліків методу слід віднести те, що він не враховує морального зносу, різниці у використанні виробничої потужності основних засобів у різні роки їхньої експлуатації та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

 

Метод зменшення залишкової вартості. Річна норма амортизації (Анр ) визначається за формулою
:

Річна норма амортизації

де ЛВ, ПВ — ліквідаційна та первісна вартість об’єкта;

n — кількість років корисного використання об’єкта.

Згідно з умовою прикладу 4.9 річна норма амортизації становить:

Річна норма амортизації

Розрахунок річної суми амортизації та визначення залишкової вартості за цим методом наведено в табл. 4.17.

 

 

Таблиця 4.17 МЕТОД ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ, грн

 

Рік

Первісна вартість

Річна сума амортизації (попереднє значення гр.5 *0,456)

Накопичений знос

Залишкова вартість (гр.2 – гр.4)

1

2

3

4

5

Кінець першого року

63000

28728

28728

34272

Кінець другого року

63000

15628

44356

18644

Кінець третього року

63000

8502

52858

10142

Кінець четвертого року

63000

4625

57483

5517

Кінець п’ятого року

63000

2517

60000

3000

 

Згідно з цим методом найбільша сума амортизації відноситься на витрати у першому році використання об’єкта з послідовним зменшенням у наступних роках. Це обумовлює різний вплив амортизації на формування собівартості та фінансові результати діяльності за звітними періодами підприємства.

Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нульовому значенню, то річна норма амортизації (згідно з формули 4.2) буде дорівнювати одиниці. У такому разі цей метод не може використовуватися для визначення амортизації і підприємству слід обрати інший.

Таким чином, метод зменшення залишкової вартості доцільно застосовувати до об’єктів основних засобів, що піддаються швидкому моральному старінню.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При застосуванні цього методу річна сума амортизації (А ) визначається як добуток залишкової вартості об’єкта основних засобів на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється. За цим методом річна норма амортизації є постійною величиною. Річна сума амортизації визначається за перший рік експлуатації згідно з формулою:

 

Ар = ПВ*РН,        (4.3)

 

а за інші роки — за формулою:

 

Ар = ЗВ*РН,        (4.4)

 

де ПВ первісна вартість об’єкта на дату початку нарахування амортизації; ЗВ залишкова вартість об’єкта на початок звітного року;

РН — річна норма амортизації.

Виходячи з терміну корисного використання об’єкта основних засобів, річна норма амортизації визначається за формулою:


РН = 100% ×2/К,   

де К — кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Згідно з умовою вище наведеного прикладу норма щорічної амортизації становить:

РН = 100% ×2 = 40% або 0,4.

 

Використання цього методу наведено в табл. 4.18.

 

Таблиця 4.18 МЕТОД ПРИСКОРЕНОГО ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ВАРТОСТІ, грн

 

Рік

Первісна вартість

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість

1

2

3

4

5

Кінець першого року

60000

24000

24000

36000

Кінець другого року

60000

1440

38400

21600

Кінець третього року

60000

8640

47040

12960

Кінець четвертого року

60000

5184

52224

7776

Кінець п’ятого року

60000

7776

60000

0

 

Найбільша вартість амортизації об’єкта основних засобів за методом прискореного зменшення залишкової вартості досягається у перший рік з поступовим її зменшенням.

Під час розрахунку річної норми амортизації ліквідаційна вартість не враховується. Тому річна сума амортизації останнього року експлуатації об’єкта основних засобів обчислюється як різниця між залишковою вартістю об’єкта на початок останнього року експлуатації і передбачуваною ліквідаційною вартістю.

Кумулятивний метод, або метод списання вартості за сумою чисел. За цим методом сума річної амортизації (Ар) визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

 

Ар = Ва ×Kк ,                                                                                                                                            (4.6)


де Ва — вартість, що амортизується;

Кк кумулятивний коефіцієнт, який визначається виразом:


Kк = КРз/С ,                                                                                                                                                (4.7)


де КРз — кількість років, що залишилось до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів;

С — сума чисел кількості років корисного використання об’єкта основних засобів визначається за формулою:

 

С=К×(К +1)/2

 

де К — кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Згідно з умовою прикладу, об’єкт основних засобів передбачається використовувати протягом п’яти років.

 

Тоді сума чисел кількості років становить:


С = 5×(5+1)/2 =15.


Таким чином кумулятивний коефіцієнт K по роках експлуатації об’єкта буде мати такі значення:

перший рік                                                              — 5/15

другий рік                                                                — 4/15

третій рік                                                                  — 3/15

четвертий рік                                                           — 2/15

п’ятий рік                                                                   — 1/15

Розрахунок амортизації за кумулятивним методом наведено в табл. 4.19.

 

КУМУЛЯТИВНИЙ МЕТОД АМОРТИЗАЦІЇ, грн

 

Рік

Вартість, що амортизується

Річна сума амортизації (гр.2 * Кк)

Накопичений знос

Залишкова вартість (гр.2–гр.4)

1

2

3

4

5

Кінець першого року

60000

20000

20000

40000

Кінець другого року

60000

16000

36000

24000

Кінець третього року

60000

12000

48000

12000

Кінець четвертого року

60000

8000

56000

4000

Кінець п’ятого року

60000

4000

60000

 

Ефект від використання кумулятивного методу такий самий, як і від використання методу зменшення залишкової вартості. При цьому основна частина вартості об’єкта основних засобів списується в перші роки його експлуатації, що дозволяє накопичувати максимальну вартість, необхідну для придбання нових об’єктів. Разом з тим, за цим методом сума амортизації, визнана витратами поточного періоду, нерідко не узгоджується з доходами, отриманими від використання активу.

Виробничий метод. Суть методу ґрунтується на тому, що сума накопиченого зносу об’єкта основних засобів залежить від результату його використання, а не від терміну експлуатації. Період корисної служби об’єкта визначається виходячи з обсягів виробництва продукції, робіт або послуг, які заплановані підприємством відповідно до виробничої програми. Амортизація за цим методом визначається шляхом розподілу вартості, що амортизується, прямо пропорційно кількості одиниць випущеної продукції, наданих послуг та виконаних робіт, які підприємство передбачає здійснити протягом терміну використання об’єкта.

Річна амортизація розраховується за формулою:

 

Ар= Оп ×ВС,                                                                                                                                              (4.9)


де О плановий обсяг продукції (робіт, послуг) на рік;

ВС — виробнича ставка амортизації, яка визначається виразом:


ВС = (ПВ- ЛВ)/Оз ,                                                                                                                                (4.10) 

 

де ПВ — первісна вартість об’єкта;

ЛВ — ліквідаційна вартість об’єкта;

О — очікуваний загальний обсяг продукції (робіт, послуг) з використанням об’єкта основних засобів.

 

Приклад 4.10

Обладнання вартістю 63000 грн передбачається використовувати для виробництва 600000 одиниць продукції. Виробничою програмою заплановано випускати таку кількість одиниць продукції по роках:

1 рік — 100000

2 рік — 150000

3 рік — 150000

4 рік — 120000

5 рік — 80000

 

Ліквідаційна вартість обладнання 3000 грн.

Виробнича ставка амортизації обладнання (ВС) становить:

ВС= (63000 - 3000)/600000 = 0,1 грн.

 

При цьому сума річної амортизації за кожний рік дорівнює:

1 рік — 0,1 * 100000 = 10000 грн

2 рік — 0,1 * 150000 = 15000 грн

3 рік — 0,1 * 150000 = 15000 грн

4 рік — 0,1 * 120000 = 12000 грн

5 рік — 0,1 * 80000 = 8000 грн.

Інформація про суми накопиченого зносу та залишкової вартості за цим методом наведено в табл. 4.20.

 

ВИРОБНИЧИЙ МЕТОД, грн

 

Рік

Вартість, що амортизується

Річна сума амортизації

Накопичений знос

Залишкова вартість (гр.2 – гр.4)

1

2

3

4

5

1

63000

10000

10000

53000

2

63000

15000

25000

38000

3

63000

15000

40000

23000

4

63000

12000

52000

11000

5

63000

8000

60000

3000

 

Амортизація об’єктів основних засобів виробничим методом входить до складу змінних витрат, оскільки її сума змінюється прямо пропорційно до прийнятої бази — кількості одиниць продукції. Умови застосування цього методу амортизації є на підприємствах автомобільного транспорту, гірничодобувних галузях тощо.

Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним або виробничим методом.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими двома методами:

1. У першому місяці використання об’єкта нараховується 5 % вартості, яка амортизується, а решту 50 % вартості — у місяці його виключення зі складу активів унаслідок невідповідності критеріям визнання активів.

2. У першому місяці використання активу нараховується 100 % вартості об’єкта, яка амортизується.

Підприємство може також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством.

Різні методи нарахування амортизації основних засобів впливають на розмір амортизаційних відрахувань і на фінансові результати підприємства. Розглянемо у табл. 4.21 вплив методів нарахування амортизації на розмір її річної суми.

 

Таблиця 4.21

 

ВПЛИВ МЕТОДІВ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЇ ОБ’ЄКТА ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА РОЗМІР РІЧНОЇ СУМИ АМОРТИЗАЦІЇ

 

Номер методу

Назва методу нарахування амортизації

Сума амортизації по роках, грн

1

2

3

4

5

Разом

1

Прямолінійний

12000

12000

12000

12000

12000

60000

2

Зменшення залишкової вартості

28728

15628

8502

4625

2517

60000

3

Прискореного зменшення залишкової вартості

24000

14400

8640

5184

7776

60000

4

Кумулятивний

20000

16000

12000

80000

4000

60000

5

Виробничий

10000

15000

15000

12000

8000

60000

 

Вибір економічного обґрунтування методу формує амортизаційну політику підприємства у взаємозв’язку із специфікою його діяльності, особливостями використання різних видів основних засобів.

Амортизаційна політика, глибокий аналіз методів амортизації дають можливість альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, здійснювати управління витратами і фінансовими результатами підприємства. Це надає можливість ефективно керувати відтворенням необоротних матеріальних активів. Амортизаційна політика є важливою складовою облікової політики підприємства.

Для обліку нарахованої амортизації у Плані рахунків передбачений контрактивний регулюючий рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Нарахування амортизації та індексації зносу необоротних матеріальних активів відображається за кредитом цього рахунка, а зменшення суми нарахованого зносу — за його дебетом.

На субрахунку 131 «Знос основних засобів» відображається нарахування зносу активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

Субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» призначений для обліку зносу активів, які обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

 

Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку відображають збільшенням суми відповідних витрат і зносу основних засобів та інших необоротних матеріальних активів такими записами:

Дебет рахунків 15 «Капітальні інвестиції»

23 «Виробництво»

91 «Загальновиробничі витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності»

Кредит субрахунка 131 «Знос основних засобів»

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

 

Підприємства, які ведуть облік з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» нарахування амортизації фіксують проведенням:

Дебет рахунка 83 «Амортизація»

Кредит рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»

Відображену амортизацію за кредитом рахунка 83 «Амортизація» списують у дебет відповідних рахунків витрат.

Для обліку нарахованої та використаної амортизації ведеться позабалансовий рахунок 09 «Амортизаційні відрахування». На суму нарахованої амортизації збільшується залишок на цьому рахунку. Зменшення залишку показує суму використаної амортизації на здійснені капітальні інвестиції.


Приклад 4.11 Підприємство. нарахувало за квітень 2006 року амортизацію виробничого обладнання на За цією операцією складаються такі бухгалтерські записи, грн:

Дебет рахунка 23 «Виробництво»     2900

Кредит субрахунка 131 «Знос основних засобів»    2900

Одночасно в позабалансовому обліку, грн:

Дебет рахунка 09 «Амортизаційні відрахування»  2900


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.4. ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВЕНТАРНОГО, СИНТЕТИЧНОГО І АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
4.1. ОЦІНКА НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Розділ 4. Облік основних засобів
3.7. РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДЕБІТОРСЬКУ ЗАБОРГОВАНІСТЬ У ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki