Одним із найвагоміших принципів економічного аналізу єоб’єктивна, неупереджена оцінка та діагностика явищ і процесівта причин і наслідків їх зміни та розвитку. При досягненні системності таких досліджень з використанням сучасного аналітичного інструментарію можна отримати необхідні рецепти ефективного економічного управління. Проте, найбільшу складністьі проблему довіри до аналітичних досліджень складає суб’єктивний запит і ієрархічне погодження аналітичних висновків за
Це призводить до колосальних розбіжностей в оцінках економічних процесів різними політичними силами, аналітичнимицентрами, консалтинговими групами, окремими експертами. Проце свідчать протистояння і дискусії при розгляді і затвердженніДержавного бюджету, векторів економічної інтеграції, видів і параметрів ділового партнерства тощо. Розбіжності в оцінках вигоди (втрат) за одними і тими ж процесами складають 35—50 %, аіноді і більше. Причин такої ситуації може бути кілька:
— замовний характер аналітичних висновків і пропозицій зметою суспільно-політичних спекуляцій і виправдання непрофесіоналізму економічного управління;
— недостатня кваліфікація суб’єктів аналітичних дослідженьв оцінках та інтерпретації природи і розвитку економічних явищ іпроцесів;
— обмежений інструментарій практики економічного аналізу,що не дозволяє проводити об’єктивну та системну оцінку і діагностику. Серед теоретично напрацьованих методів і моделей напрактиці використовується не більше 10 %;
— відсутність повноцінної і достовірної інформації, яка надаєоб’єктивне визнання сутності економічних явищ і процесів та агрегована за стандартами звітності і статистичних зведень. Надмірний рівень конфіденційності і ліберальність у відповідальностіза спотворення та втрату інформаційних ресурсів;
— низький рівень практичної реалізації можливостей сучасних інформаційних технологій на всіх етапах аналітичного процесу. За експертними оцінками їх потенціал використовується на40—45 %.
Використання ринкових механізмів управління, що будуютьсяна мотиваційній основі і процесах системної інтеграції національних, корпоративних та особистих інтересів, передбачає формування достатньої доказової бази переконливості у доцільності таефективності управлінських дій. Така доказова база досягаєтьсяза рахунок всесторонньої аргументації наслідків досягнення тактичних і стратегічних цілей управління, порівняльної та рейтингової оцінки пріоритетності дій, оптимізаційних розрахунків зарізними критеріями і в рамках об’єктивних обмежень. Зрозуміло,що абсолютної об’єктивності і повної доказовості досягти немо-
рівнями державного управління і корпоративного менеджменту.Якщо до цього додати ступінь «достовірності» та конфіденційності інформації, то провести на науковому рівні об’єктивнийаналіз будь-яких економічних явищ і процесів практично неможливо.
Спотворення реальної природи явищ і процесів досягається,якщо некоректно використовуються методи порівняння, за якимивисновки і пропозиції формуються на 50—60 %. Це, насамперед,упереджений вибір бази порівняння без системної оцінки ознакпорівнювальності, обмеженість порівняльних характеристик(найчастіше це абсолютна і відносна зміни), неправильне тлумачення порівнювальних ознак. Якщо врахувати, що абсолютноїпорівнювальності за всіма характеристиками досягти неможливо,то об’єктивність аналітичних висновків буде далекою від істини.Ще більш обмежений простір для об’єктивних суджень дає упереджене застосування статистичних методів аналізу (групування,індекси, середні величини й ін.), маніпулювання якими може давати суперечливі судження. Тільки при абсолютній достовірностіінформації корисним буде використання економіко-математичних методів аналізу.
Вагомим чинником досягнення достовірності і своєчасностіінформації є впровадження інформаційних технологій і систем,надійно захищених стосовно доступу до інформації та працюючих за чітко регламентованими стандартами її забору, передачі ізберігання. Оперативний аналіз такої інформації дозволить забезпечити високу якість ситуаційного менеджменту в рамках обраної стратегії менеджменту. А формування достовірної бази даних тривалих періодів дозволить використати інструментарійстратегічного (перспективного) аналізу для напрацювання висновків щодо тенденцій і закономірностей зміни і розвитку економічних явищ і процесів.
В останній час поширеним в аналізі стало інформаційне моделювання віртуальних економічних ситуацій за різними критеріями. Така аналітика розширює горизонти адаптивності виробничофінансового менеджменту, проте не є доказовою базою у прийнятті управлінських рішень.
Без реалізації принципу об’єктивності аналітичних досліджень і доказовості висновків і пропозицій економічний аналіз єне тільки недоцільним, а і шкідливим у визнанні реальних явищ іпроцесів і механізмів управління ними.
