< Попередня  Змiст  Наступна >

ГЕНЕЗА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ


Управління — складний інтелектуально-креативний процеспізнання сутності, динаміки й потенціалу керованого об’єкта зметою приведення його в бажаний стан. Управління є по суті об-

гальнити, що для підтримки належних характеристик системаобліково-аналітичного забезпечення повинна мати повноціннийінструментарій, що включає в себе:

Дослідженнями встановлено, що низька результативністьуправлінських рішень найчастіше пов’язана з несвоєчасним забезпеченням інформацією осіб, які приймають рішення, низькаякість даних, які використовуються, неврахування запитів конкретних користувачів як внутрішніх, так і зовнішніх. Існує чималопричин незадовільного забезпечення необхідною інформацією,проте чи не основною є відсутність персональної відповідальності за підготовку та передачу її користувачам, тому останнім часом науковці та практики більшу увагу звертають на зміну організації підготовки та надання управлінської інформації шляхомстворення інформаційно-аналітичної системи.Інформаційно-аналітична система це тріада, яка складається зінформації, аналітики та функціонально-визначених обов’язків зїх підготовки, завдання якої, використавши наявну інформацію,виявити причини небажаного розвитку процесу/ситуації і, синтезувавши результати аналітичної оцінки, визначити доцільні напрями вирішення проблеми та в найприйнятнішому вигляді донести можливі варіанти управлінських рішень до користувачів,тобто створити високоякісну послугу. Інформаційно-аналітичнасистема — багатогранне поняття. Її можна розглядати як відокремлену цілісність, що формується під впливом багатьох філософських теорій, основними з яких є теорії відображення, пізнання та розвитку. Ці теорії не протирічать одна одній, а доповнюють одна одну, розвиваючи різні кількісно-якісні характеристики, пов’язані з тією чи іншою частиною процесу управління.При цьому продуктивнішою стає інформаційно-аналітична система за синтезу цих теорій.

Відображення економічних явищ, процесів, ситуацій забезпечується шляхом моніторингу, тобто безперервного стеження заними з метою виявлення відповідності їх бажаному результату.Це досягається веденням статистики, бухгалтерського обліку тавикористанням позаоблікових даних про ринок, його кон’юнктуру, місткість, монополізованість, перспективність, про суспільно-політичне становище країни, соціально-демографічний стан,екологічні проблеми тощо, однак традиційної облікової інформації не досить для різносторонньої оцінки розвитку керованогооб’єкта, оскільки під час її формування спостерігається такі недоліки:

міном інформації між об’єктом управління і керуючою системою, тому лише наявність інформації, яка повинна бутиоб’єктивною, достовірною, зрозумілою, повною і корисною, —передумова прийняття/корегування управлінських рішень.

— не співпадають у часі реальні економічні процеси та їх облікове відображення, тому неможливо своєчасно приймати рішення управлінського впливу;

— ентропія та асиметрія інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, оскільки багато такої інформації,зокрема про ринок, соціально-екологічні та ґрунтово-кліматичніумови, не завжди піддається моніторингу й не відображається вдіючій системі обліку;

— невикористання можливостей системно-функціональноговивчення явищ, процесів, ситуацій, оскільки поза увагою залишаються багато чинників, які формують їх зміну;

— неврахування можливої перспективи розвитку керованихоб’єктів;

— відсутність персоніфікації формування і своєчасного надання користувачам необхідної інформації тощо.

Еволюція використання облікової інформації в управлінні підтверджує її недоліки, які деякою мірою можна усунути, використавши можливості теорії пізнання, що в основному ґрунтується нааналітичній функції управління, яка найменш розроблена, оскільки науковцями з управління вона, як правило, не виділяється. Хочавони не заперечують того, що аналітичне осмислення явищ, процесів, ситуацій є визначальним як для об’єктивного їх обліку, планування і належної організації виробництва, так і кваліфікованогокерівництва аналізованими явищами, процесами, ситуаціями. Високі пізнавальні можливості аналітичної функції підтверджує і те,що її включили у сферу своїх інтересів різні економічні дисципліни, зокрема аудит, контроль, управлінський облік, контролінг, маркетинг, консалтинг, фінансовий менеджмент тощо.

Реалізація положень теорії пізнання забезпечує поглиблене дослідження об’єкта, процесів, ситуацій за рахунок вивченнявпливу різноманітних чинників, які їх зумовлюють. За детермінованого функціонального зв’язку методами дослідження є індексний аналіз, ланцюгові підстановки, прийоми різниць (абсолютних і відносних), інтегральний тощо, а за стохастичного факторного зв’язку — аналітичні групування, кореляційно-регресивнийаналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонент, факторний аналіз. Саме використання останніх методів дає змогу виявити приховані (латентні) першопричини, які пояснюють взаємозв’язок між факторними й результативними ознаками, дозволяють змістовно їх інтерпретувати та використовувати в управлінні. Таким чином, синтезувавши інформацію, яка відображає стані динаміку явищ, процесів, ситуацій і результати, одержані з ви-

Отже, критерієм належного відображення і глибокого пізнання процесів, ситуацій є успішний розвиток керованого об’єкта,який забезпечується збалансованістю всіх елементів системи(умов, ресурсів, технологій), що досягається під час їх синтезу,тобто розвиток можна розглядати як інформаційну модель різносценарного управління керованим об’єктом.

Зауважимо, що поєднання окремих теорій зумовлює появу нової якості управлінської інформації. Так, синтез теорій відображення і пізнання характеризує інформаційний комплекс, якиймає риси управлінського обліку. Поєднання теорій пізнання ірозвитку розширює інформаційні можливості управління до рівня контролінгу, а теорії розвитку й відображення формує інформацію для стратегічного управління (стратегічний облік) як систему реєстрації, узагальнення і надання даних, необхідних дляприйняття стратегічних управлінських рішень менеджерами господарюючого об’єкта.

Отже, результативність управлінської діяльності залежатиме від того, наскільки буде забезпечене своєчасне, повне й достовірне відображення реальних подій, фактів, процесів, наскільки глибоко пізнано закономірність їх формування, що є надійною передумовою передбачення майбутнього розвитку керованого об’єкта. За таких умов формується сервісна функція постачальникаменеджерам необхідної інформації та її інтелектуально-креативна інтерпретація. Однак практика показує, що часто суб’єкти, якіпокликані створювати належне інформаційне середовище дляуправління не завжди ставляться до цього відповідально. Причиною цього є відсутність персональної відповідальності за підготовку своєчасної, об’єктивної і достатньої інформації для прийняття/корегування управлінських рішень, що знижує результативність управлінської діяльності.

Для підвищення результативності управлінського впливу на функціонування керованого об’єкта та цілеспрямовану його зміну необхідно забезпечити таке відображення, яке б найповніше йоб’єктивно описувало стан та динаміку об’єкта управління і давало можливість якісно їх оцінювати та своєчасно обґрунтовувати бажані напрями його трансформації.

Якість інформації для прийняття управлінських рішень знижується через відсутність персональної відповідальності суб’єк-

користанням різних методів пізнання, є можливість різносторонньо їх оцінити, що є передумовою прийняття обґрунтованихуправлінських рішень, орієнтованих на бажаний розвиток об’єктапізнання.

Отже, суть інформаційно-аналітичної системи проявляється через підвищення ефективності управління за рахунок удосконалення відображення поглибленого осмислення, обґрунтованогопрогнозування розвитку керованого об’єкта управління та підвищення відповідальності посадових осіб за підготовку управлінської інформації. Реалізація такого підходу дає змогу підвищитиобґрунтованість цілей і напрямів розвитку керованого об’єкта;вибирати й приймати найоптимальніші управлінські рішення;оцінювати забезпечення та створювати передумови для найраціональнішого використання ресурсів; своєчасно виявляти проблемні ситуації та обґрунтовувати корегуючі управлінські рішення;організувати принципово нову моніторингову систему, яка б забезпечувала об’єктивну фіксацію господарсько-фінансових, соціальних та екологічних процесів і давала змогу своєчасно виявлятий оцінювати першопричини зміни параметрів керованого об’єкта,що є передумовою успішної реалізації схвалюваних управлінських рішень.УДК 631.16.22.65Стегній О. В.,аспірант кафедри організації виробництва бізнесута менеджменту,Харківський національний технічний університетсільського господарства імені Петра ВасиленкаІНТЕГРАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ — ШЛЯХ


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ВИДИ АНАЛІЗУ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У РЕЗУЛЬТАТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Розділ 5. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ АУДИТУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
ТРИСТОРОННІ ВІДНОСИНИ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ АУДИТУ
МЕТАМОРФОЗЫ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ
ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki