Posibniki.com.ua Менеджмент STАRT-UP: створення та функціонцування Концепція стратегії «блакитного океану»


< Попередня  Змiст  Наступна >

Концепція стратегії «блакитного океану»


Концепцію стратегії «блакитного океану» розробили У. Чан Кім і Рене Моборн, які деталізовано вивчили досвід функціонування понад тридцяти індустрій упродовж ста років [1]. Квінтесенцією концепції є постулат про те, що немає сенсу діяти в так званому «червоному океані» (ринку, багряному від крові конкурентів), а доцільно знаходити «блакитний океан» (вільний від конкурентів ринковий простір).

Домінантними аргументами на користь практичності концепції стратегії «блакитного океану» є той факт, що більшість успішних компаній (Southwest Airlines, Microsoft, Sony, Ford та ін.) досягали успіху не за рахунок жорстокої боротьби з конкурентами за ринок, а виключно завдяки знаходженню «блакитного океану». Вони запропонували своїм клієнтам швидкісний транспорт, зручну комп’ютерну програму, портативний плеєр, доступний за ціною автомобіль.

Канадець Гі Лаліберте полишив «червоний океан», віднайшовши «блакитний» — він поєднав цирк із драматургією, живою музикою і вокалом. І нині феноменальний Cirque du Soleil вражає і як мистецтво, і як яскравий приклад успішного бізнесу.

Завдання до кейсу

1. Визначте, що відрізняє вистави Cirque du Soleil від традиційних циркових вистав, за рахунок яких інновацій досягнуто успішної та прибуткової діяльності?

2. Ідентифікуйте структурні елементи бізнес-моделі Cirque du Soleil.

3. Виявіть, які тенденції розвитку глобального суспільства були враховані. Від яких усталених традицій відмовилися?

4. Проаналізуйте, які інноваційні цінності створені відповідно до стратегії «блакитного океану».

1.5. ЗАВДАННЯ «Раціоналізація бізнес-моделі start-up (концепція чотирьох дій

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Концепція чотирьох дій спрямована на кардинальну раціоналізацію бізнес-моделі за рахунок виконання таких дій: виключити, скоротити, збільшити, створити. При цьому деталізовано аналізуються три основні сфери (наведені в таблиці), від якихсуттєво залежить продукування грошових потоків — дослідження впливу витрат, дослідження впливу сфери пропозиції, дослідження впливу сфери споживання [3, с. 233—235].

СфераДіїПитання

Дослідження впливу сфери витрат 1. Визначити найдорожчі елементи інфраструктури. 2. Оцінити, що відбудеться за умови їх виключення. 3. Як компенсувати втрату елементів інфраструктури? 4. Що потрібно вкласти в інфраструктуру? 1. Які виді діяльності, ресурси і партнерські відносини найдорожчі? 2. Що відбудеться, якщо їх скоротити? 3. Чи можна зберегти цінність у результаті такої заміни? 4 Яку цінність можна створити за рахунок нових інвестицій?
     

1. Які найменш цінні елементи пропозиції можна виключити?

2. Які елементи пропозиції можуть бути посилені?

Які елементи цінності можна змінити — канали збуту, потоки доходів, взаємовідносини із клієнтами?

Дослідження впливу сфери пропозиції

3. Який вплив можливих змін у сфері пропозиції на сферу витрат?

4. Як зміни ціннісної пропозиції вплинуть на сферу витрат?

Дослідження впливу сфери споживання Що відбудеться зі сферою споживання внаслідок змін у каналах збуту, взаємовідносинах із клієнтами, потоках доходу 1. На які нові сегменти ринку слід звернути увагу? 2. Які сегменти доцільно скоротити або виключити? 3. Що дійсно потрібно новим сегментам споживачів? 4. Який тип взаємовідносин бажали б бачити клієнти з боку компанії? 5. Як вплине на витрати обслуговування нових сегментів ринку?

Командам start-up необхідно, відповідаючи на запитання щодо кожної з важливих для процесу раціоналізації сфер, визначити, що в кожній зі сфер доцільно вдосконалити для одержання життєздатної бізнес-моделі за аналогією з кейсом «Cirque du Soleil».

1.6. КЕЙС «Шоколад до кави чи кава до шоколаду?» [Адаптовано автором: 2]

Трохи історії

Уже кілька століть цей чорний африканський напій збадьорює вранці мільйони людей по всьому світу. Кава стала одним із най дорожчих і найважливіших об’єктів торгівлі вже в середньовіччі. Вже тоді, сподіваючись розбагатіти, бізнес не гребував контрабандою: зерна кави таємно переправлялися до Індії, де незабаром з’явилися кавові плантації.

У східних слов’ян кава з’являється в другій половині ХVI ст. Оскільки кава тоді була надзвичайно дорогою, її могли дозволити собі тільки як тонізуючий напій багатії за рекомендацією лікарів. І якби не Петро І з його прогресивними поглядами та рівнянням на Європу, пили б українці й нині виключно наш національний напій — узвар (що, втім, дуже корисно), а вранці для бадьорості, можливо, розсіл.

Всередині ХVI ст. в Парижі, а потім у Лондоні з’явилася кава, проте до справжньої популярності їй було ще далеко. Перші європейські кав’ярні були відкриті в «чайній» Англії — в 1650 р. в Оксфорді, а в 1652 р. і в Лондоні. Свою роль у поширенні кави зіграли й українці. Після Віденської битви 1683 р. галицький шляхтич Юрій-Франц Кульчицький був нагороджений за доблесть 500 мішками зеленої кави і незабаром відкрив у Відні першу кав’ярню. Спершу австрійці не бажали пити османського напою, але розумник Кульчицький вигадав новий рецепт його приготування: спочатку відфільтровував кавовий настій від гущі, а потім додав до кави мед і молоко. До напою подавалися рогалики у формі півмісяця — символу переможених ворогів. Так з’явилася відома «кава по-віденськи».

Значного поширення кава набуває тільки в другій половині ХVIII ст. — відкриваються публічні кав’ярні і споживання кави стає ознакою хорошого тону. У Києві вже в середині ХІХ ст. в кондитерських, де збиралась еліта, подавали каву. У цей час на Хрещатику вже відкрилася Нова швейцарська кондитерська, яка здобула славу найкращої, також була в пошані кондитерська Жоржа Дортенмана, який одержував какао з Гамбурга і виготовляв 500 пудів шоколаду і 2000 пудів цукерок на рік.

Українській еліті подобалась кав’ярня «Варшавська» на вулиці Лютеранській, і вже на початку ХХ ст. Київ наздоганяв у пристрасті до кави європейські міста. З’явилося чимало кав’ярень, таких як Київська кав’ярня на паях на Фундуклеївській, модними були маленькі затишні кафе на Хрещатику.

Цікаво, що львів’яни дізналися і полюбили каву раніше за кияни. Легенда свідчить, що Богдан Хмельницький двічі на день, утримуючи облогу Львова, підкріплювався арабською кавою, але лише австрійці стали масово будувати в місті кав’ярні. «Кава&шоколад»

Кав’ярня «Львівська майстерня шоколаду» — єдина в Україні, де кожний виріб дбайливо зроблений руками майстра, і це єдина майстерня, що виготовляє почуття.

Львівська майстерня шоколаду — формат, що потужно завойовує столицю, поєднуючи в собі кав’ярню й одночасно крамницю, де, крім смачного задоволення від придбання вишуканих солодощів, отримуєш приємне естетичне враження, спостерігаючи за шоколадними витворами. Асортимент шоколадних цукерок просто вражає. Чорний, білий, молочний, з горіхами, з родзинками… Цілі брили шоколадних пристрастей. Кожен виріб унікальний. Дивитися без задоволення неможливо — із шоколаду виготовлені непередбачувані речі — від привабливих романтичних сердець з промовистими назвами до казкових атрибутів, наприклад — вишуканого шоколадного черевичка. Самих лише шоколадних тваринок кілька різновидів. Розглядаючи ці красиві і смачненькі експонати, мимоволі відчуваєш, як у роті стає солодко. Розумієш, що варто-таки посмакувати цими неперевершеними солодкими виробами, запивши солодкий присмак філіжанкою запашної кави.

Кожний шоколадний витвір бережливо створений руками майстра за старими європейськими або новими оригінальними рецептами, які тримають у суворій таємниці.

Львівську майстерню шоколаду поціновують любителі шоколаду та кави у Львові, Києві, Одесі, Івано-Франковську, Житомирі, Ужгороді і навіть у Кракові (Польща). Заклади працюють на умовах франчайзингу і шукають партнерів для подальшого розвитку в інших містах України. Інтер’єр кав’ярень виконаний у шоколадних тонах. Стіни прикрашені гарними розписами і принтами, на столах мережеві плетені гачком скатертини — нагадують бабусин дім, навіюють спогади дитинства. У залах — безліч приємних дрібниць, котрі із задоволенням розглядаєш, — підібрані зі смаком і створюють цілісну картину. Є крамничка із сувенірами: філіжанки, сумки, книжки, листівки кавово-шоколадної тематики з логотипом.

Персонал ввічливий, приємний у спілкуванні, одягнений у фірмовий одяг. У кав’ярні на великому екрані демонструють відео процесу приготування шоколадних цукерок. За бажанням можна

піти на урок із приготування шоколадних солодощів — запрошують як дітей, так і дорослих.

Питання для обговорення та завдання

1. Знайдіть в Інтернеті сайти таких кав’ярень, як «Будинок кави», «Мокка», «Кофе Хауз», «Шоколадниця» та визначте їхні особливості.

2. Чи відрізняється кав’ярня «Львівська майстерня шоколаду» від традиційних кав’ярень? За якими саме ознаками?

3. Чим пояснюється успіх кав’ярень «Львівська майстерня шоколаду»?

4. Яка бізнес-модель використана означеним форматом?

5. Чи можна описати бізнес-модель кав’ярень «Львівська майстерня шоколаду» за допомогою бізнес-моделі О. Остервальда?

6. Визначте основні структурні блоки бізнес-моделі кав’ярень «Львівська майстерня шоколаду» та заповніть шаблон бізнес-моделі.

1.7. ВПРАВА «Персональна бізнес-модель»


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ФАЙЛОВА СТРУКТУРА ТРЕНІНГУ Файл 1. Розробка бренда товару / послуги start-up ЧАС:
Модель «Колесо бренда»
Файл 2. Бренд-менеджмент товару / послуги start-up ЧАС:
Слоган. Людина-бренд
2.7. КЕЙС «Країна як бренд»
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)