Posibniki.com.uaЕкономікаБюджетно-податкова політика1.4. Бюджетно-податкова політика: внутрішні та зовнішні часові лаги


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.4. Бюджетно-податкова політика: внутрішні та зовнішні часові лаги


Проведення активної бюджетно-податкової політики ускладнюється труднощами макроекономічного та бюджетного прогнозування, які виникають унаслідок недосконалості економічної інформації, мінливості економічних очікувань тощо. Крім цього, бюджетно-податкова політика має значний внутрішній лаг (inside lag) — час від моменту зміни економічної ситуації до моменту прийняття відповідних рішень держави, оскільки застосування бюджетно-податкових заходів передбачає досить довге обговорення на законодавчому рівні, а також зовнішній лаг (outside lag) — час, що потрібний на усвідомлення рішень та підготовку до виконання їх у змінених умовах (табл. 1.6). Тому найголовнішою проблемою реалізації бюджетноподаткової політики є проблема часу, яка полягає ось у чому:

1. Часовий лаг розпізнавання полягає в усвідомленні змін в економічній системі, які потребують втручання держави шляхом застосування бюджетно-податкових інструментів, наприклад у тому, що після початку спаду чи інфляції неминучим є певний проміжок часу, необхідний для усвідомлення самого факту вступу економіки у відповідну фазу циклу.

ЛАГИ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ

Внутрішній лаг

Лаг дій

Лаг розпізнаванняЛаг акцій
Лаг діагностики Лаг прогнозуЛаг заходівЛаг рішення
? Ідентифікація небажаних ситуацій та змін ? Збирання інформації з різних аспектів проблеми ? Пояснення становища і аналіз причин ? Прогноз розвитку подій у майбутньому за відмови від заходів бюджетно-податкової політики ? Вибір певного результату прогнозу та його порівняння з політичною метою ? Знаходження альтернативних комбінацій «мета — кошти» ? Виявлення заходів, спрямованих на досягнення мети ? Прогноз процесу впливу запланованих заходів ? Обґрунтований на результатах аналізу впливу вибір альтернативних заходів ? «Проштовхування» програми у парламент

2. Адміністративна затримка реалізації пов’язана з правовими процедурами прийняття рішень про проведення певної бюджетно-податкової політики компетентними органами.

3. Функціональне запізнення зумовлене тим, що ефект від ужитих заходів настає в економіці не одразу, а з відомим лагом, можливо, навіть тоді, коли вони вже не потрібні.

Наприклад, на думку експертів, часовий лаг з моменту зміни податкової політики до початку реального зростання доходів бюджету становить від 0,5 до 2 років. А зміни в темпах економічного зростання проявляються ще пізніше [61]. Розрахунки, проведені по країнах ОЕСР за 35-річний період, показали, що скорочення податкового тиску на 10 відсоткових пунктів приводить до зростання ВВП на 0,5—1 відсотковий пункт на рік з відповідним часовим лагом.

Важливою проблемою реалізації бюджетно-податкової політики є політичні обставини. Економічний курс формується на соціальній арені і тому пов’язаний з політичною боротьбою соціальних груп, рухів і партій. Тож мета й заходи бюджетно-податкової політики деформуються різними соціально-політичними впливами. Деякі економісти, маючи на увазі вплив на бюджетно-податкову політику інтересів передвиборчої боротьби, навіть висунули припущення про наявність економічних циклів, зумовлених політичними мотивами, тобто тим, що політичні діячі маніпулюють бюджетно-податковою

Таблиця 1.6 ПОЛІТИКИ політикою з метою здобуття максимальної підтримки виборців, незважаючи на те, що фіскальні рішення можуть дестабілізувати економіку в майбутньому.

Щоб забезпечити певну стабільність бюджетно-податкової політики і зменшити вплив політичного бізнес-циклу та некомпетентних рішень на її проведення, економісти пропонують дотримуватися «твердого курсу» бюджетно-податкової політики відповідно до правила «збалансованого бюджету». Згідно з цим правилом державний бюджет має збалансовуватися або щороку, або в довгостроковому періоді. Але проведення «твердого курсу» фіскальної політики на щорічне збалансування бюджету зменшує ступінь «автоматичної» стабільності економіки, призводить до частих коливань податкових ставок, які зменшують інвестиційну активність, а також перерозподіляє поточні доходи економічних агентів на користь майбутніх поколінь. Якщо основним завданням бюджетно-податкової політики є досягнення стабілізації економіки, тоді ефективнішим є збалансування державного бюджету в довгостроковому періоді, яке може відбуватися на циклічній або функціональній основі. Така політика дає змогу підтримувати економічну стабільність не лише за рахунок дії «автоматичних» стабілізаторів, а за допомогою «згладжування податків», тобто утримання їх на постійному рівні з метою зменшення негативного впливу податків на економічні стимули.

Щоб забезпечити певну стабільність бюджетно-податкової політики і зменшити вплив політичного бізнес-циклу та некомпетентних рішень на її проведення, економісти пропонують дотримуватися «твердого курсу» бюджетно-податкової політики відповідно до правила «збалансованого бюджету». Згідно з цим правилом державний бюджет має збалансовуватися або щороку, або в довгостроковому періоді. Але проведення «твердого курсу» фіскальної політики на щорічне збалансування бюджету зменшує ступінь «автоматичної» стабільності економіки, призводить до частих коливань податкових ставок, які зменшують інвестиційну активність, а також перерозподіляє поточні доходи економічних агентів на користь майбутніх поколінь. Якщо основним завданням бюджетно-податкової політики є досягнення стабілізації економіки, тоді ефективнішим є збалансування державного бюджету в довгостроковому періоді, яке може відбуватися на циклічній або функціональній основі. Така політика дає змогу підтримувати економічну стабільність не лише за рахунок дії «автоматичних» стабілізаторів, а за допомогою «згладжування податків», тобто утримання їх на постійному рівні з метою зменшення негативного впливу податків на економічні стимули.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.1. Бюджетна стратегія і тактика: економічна інтерпретація та наукове обґрунтування
2.2. Розроблення бюджетної стратегії і тактики в Україні: етапи й особливості
2.3. Визначення основних пріоритетів та напрямів бюджетної стратегії
2.4. Середньострокове планування та прогнозування бюджету: способи запровадження в Україні
2.5. Світовий досвід застосування середньострокового планування та прогнозування бюджету
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki