Posibniki.com.ua Фінанси Фінансовий ринок 12.2. Види інформації на фінансовому ринку


< Попередня  Змiст  Наступна >

12.2. Види інформації на фінансовому ринку


Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. Полный курс : в 2-х т. — Т. 1 / Пер. с англ. — СПб. : Экономическая школа, 1999.

Упровадження норм і правил регульованих ринків у практику функціонування фінансового ринку загалом і фондового ринку України зокрема неможливе без істотного реформування законодавства та імплементації в нормативноправові акти органів державного й інституціонально-правового регулювання міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансова звітність акціонерних товариств

Фінансова звітність акціонерних товариств є основним джерелом інформації на фінансовому ринку. Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, зумовлені соціальними, політичними та економічні чинниками.

Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків.

Упродовж багатьох років фахівці у сфері бухгалтерського обліку сперечалися (і далі сперечаються) стосовно того, якими мають бути найбільш прийнятні правила обліку. Зрештою консенсус щодо застосування американських і європейських стандартів був досягнутий шляхом угоди про прийняття Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS), які ближче до європейських, ніж до американських. Тому ЄС вирішило прийняти саме ці стандарти. Однак це й досі є проблемою, оскільки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку дотримуються лише великі компанії, що пройшли міжнародні лістинги або здійснили випуски облігацій, тобто ті компанії, для яких фінансові аналітики проводять дослідження їхньої діяльності з метою міжнародної порівнянності. Менші компанії все ще ведуть свої рахунки відповідно до національних стандартів.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку обов’язкові для всіх компаній, внесених до лістингу європейських фондових бірж від 1 січня 2005 р.

Метою запровадження на ринках капіталу міжнародних стандартів обліку та звітності є:

1) створення ефективної системи фінансової інформації, основою якої є фінансова звітність, складена відповідно до МСФЗ емітентами цінних паперів і фінансовими інституціями;

2) забезпечення захисту прав інвесторів шляхом упровадження міжнародних стандартів депозитарного обліку.

Упровадження міжнародних стандартів обліку та звітності забезпечує прозорість інформації про фінансове становище та фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання, яка є корисною для зацікавлених користувачів. Ними, у першу чергу, є наявні та потенційні інвестори.

Крім того, поліпшення якості фінансової інформації сприяє не тільки підвищенню інвестиційної привабливості підприємств, а й удосконаленню управління ними за рахунок отримання менеджментом повнішого уявлення про реальні економічні умови та результати господарської діяльності.

Тут слід пам’ятати, що директорам компаній відомо про подальший аналіз інвесторами їхньої фінансової звітності, а також про цікаві для інвестора параметри.

Отже, багато компаній використовують все, що можна знайти у правилах бухгалтерського обліку, аби подати результати своєї діяльності в найкращому вигляді. Це називається «пригладжуванням», або «творчим підходом до бухгалтерського обліку». Тому Ентоні Райс сформулював для інвестора такі нескладні правила:

— «До фінансової звітності компанії слід підходити цинічно.

— Існує багато способів, за допомогою яких директори можуть займатися пригладжуванням своєї фінансової звітності, щоб подати її у кращому світлі.

— Правила поступово стають суворішими, але неминуче будуть з’являтися нові способи уникнення їх.

— Золоте правило інвестування: Якщо є сумніви, гроші не вкладай».

Усі звіти вміщують подібну інформацію, різниця полягає лише в тому, що малі приватні підприємства можуть не надто перейматися деталями, тоді як великі компанії, заявлені на фондових біржах, подають у своїх звітах додаткову деталізовану інформацію.

Міра деталізації звітності залежить від таких чотирьох чинників:

— акта про підприємництво;

— правил фінансового обліку;

— реєстрації на фондовій біржі;

— величини та форми власності компанії.

Усі ці чинники вкупі, власне, й визначають кількість додаткової інформації, що її має містити звіт.

Річна фінансова звітність — невіддільна частина облікової системи організації, яка включає такі розділи:

— інституціональне планування;

— фінансове планування;

— облік видатків і калькуляційний розрахунок результатів;

— фінансовий облік.

Система обліку організації збирає, накопичує та опрацьовує економічно суттєву кількісну інформацію про здійснені та заплановані господарські операції та результати господарської діяльності. Вона є інструментом, що дає змогу планувати, документувати та контролювати досягнення економічної мети організації.

С. Ф. Голов та В. М. Костючено зазначають, що переходу європейських ринків на МСФЗ посприяло те, що вони офіційно визнані IOSCO як міжнародні стандарти бухгалтерської звітності, котрих мають дотримуватися всі країни, які бажають вийти на світові ринки. Комітет з міжнародних стандартів опублікував нову редакцію міжнародних стандартів фінансової звітності. Імплементація міжнародних стандартів фінансової звітності та аудиту спрямована на забезпечення ефективності й прозорості фінансових ринків.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
12.3. Система розкриття інформації. Інформаційні витрати
Удосконалення системи розкриття інформації
Джерела фінансової інформації
РОЗДІЛ 13 ДЕРЖАВНІ ТА МІСЦЕВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ Зміст розділу
Державний внутрішній і зовнішній борг
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)