Поряд з іншими інформаційними теоріями науковці виводять теорію асиметричної інформації. Ця теорія вперше була продемонстрована у праці Дж. Акерлофа за назвою «Ринок «лимонів». Основні положення цієї теорії ви
1
Петерс Э. Хаос и порядок на рынках капитала. Новый аналитический взгляд на циклы, цены и изменчивость рынка. — С. 31.
2
Там само. — С. 42—43.кладено та розвинено Юджином Брігхемом та Луїсом Гапенскі . Ця теорія набула розвитку у працях У. Шарпа, Е. Майєрса та інших. За цією теорією, коли менеджер фірми має більше інформації, ніж та, що поширена на ринку серед аналітиків та інвесторів, має місце асиметрична інформація. І в цьому разі менеджер знає, чи є вартість на акції та облігації фірми на ринку вищою або нижчою за реальну, залежно від характеру закритої інформації. І коли має місце асиметрична інформація, тоді менеджер може робити кроки до її вирівнювання.
Отже, інформація має велике значення, адже зрештою вона впливає на формування показників дохідності та ризику за цінними паперами, які, своєю чергою, відображаються у сформованій ціні (курсу) цінного папера.
Усі перелічені теорії мають і прихильників, і їх критиків. Та хоч би якої критики зазнавали відомі теорії, а вчені фактично підводять під необхідність аналізу фінансової інформації відповідну теорію, котра являє собою можливу структуру цього аналізу і побудову на її основі прогнозів розвитку подій.
Нагальним залишається питання доцільності й реалістичності майбутніх прогнозів, технічного аналізу, а також нові можливості й основні показники фундаментального аналізу, доречні при аналізі фінансової інформації.
Одним із головних питань нині є прогнозування на фінансових ринках, можливість передбачення на ньому крахів та змін.
У процесі прогнозування важливим є передбачення можливих аномальних явищ щодо наявних тенденцій. Таким чином, прогнозування крахів, особливо за активної позиції на ринку акцій, є важливим з точку зору передбачення якщо й не фактичного значення ціни, то принаймні з точки зору визначення напряму і значущості цих змін. Основою прогнозування в такому разі найчастіше виступає технічний аналіз (порівняно з фундаментальним аналізом), хоча насправді ці два підходи до проведення аналізу й подальшого прогнозування мали б доповнювати одне одного. Технічний аналіз дає змогу на підставі історичної інформації з урахуванням системного ризику (показника ?) окреслити основні тенденції, тоді як фундаментальний аналіз дає змогу визначити внутрішній потенціал самого підприємства і на цій основі внести певні коригування у прогнозований показник ціни акції.
При прогнозуванні крахів важливо наголосити практичні наслідки логоперіодичних структур. Для цілей передбачення важливішою є та частина даних, що містить осциляції, ніж та, що описується простою ступеневою залежністю, яка може бути виродженою, особливо за наявності шуму, позаяк осциляційна компонента даних є надійнішою. Узагалі логоперіодичність тісно пов’язана з емпіричною точкою зору при аналізі фінансової інформації, оскільки подібні осциляції краще помітні в реальних даних, ніж проста ступенева залежність.
Перш ніж описувати динамічні системи спонтанно виниклих логоперіодичних сингуляторностей у фінансових часових рядах, необхідно звернути увагу на закон перших значущих цифр Ньюкомба — Бенфорда. До речі, цей закон набув неабиякого поширення у зв’язку із фактами шахрайства на фінансовому ринку, а також як один із додаткових засобів перевірки фінансової інформації.
1
