< Попередня  Змiст  Наступна >

Аудит


Винятково важливе значення на ринках капіталу має достовірність аудиту. Міжнародна федерація бухгалтерів і найбільших міжнародних компаній виступили з новою ініціативою, спрямованою на підвищення якості аудиту в усьому світі, що дозволить захистити інтереси міжнародних інвесторів і сприятиме більш активному переміщенню капіталу між країнами. Відповідно до цієї ініціа-

тиви планується створити нове об’єднання підприємств під егідою МФБ, яке розроблятиме міжнародні стандарти бухгалтерського обліку й аудиту та сприятиме впровадженню їх у практику. В об’єднання може вступити будь-яка компанія, клієнтами якої є транснаціональні корпорації, при цьому компанія повинна:

1) керуватися Міжнародними стандартами аудиту (МСА) і Кодексом етики МФБ при проведенні аудиторських перевірок;

2) забезпечувати наявність ефективної системи внутрішнього контролю;

3) проводити навчання у сфері міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту, в тому числі Кодексу етики, не перешкоджати зовнішнім аудиторам проводити регулярні перевірки якості своєї діяльності;

4) сприяти становленню професійних об’єднань і впровадженню міжнародних стандартів обліку та аудиту в країнах, що розвиваються.

Комітет з міжнародної аудиторської практики при МФБ розробляє міжнародні стандарти аудиту. Нині опрацьовуються міжнародні стандарти з аудиторських гарантій. У багатьох країнах світу МСА використовуються як національні стандарти.

Міжнародна практика обліку неоднорідна. Передусім розрізняють національні стандарти та міжнародні стандарти. На національному рівні провідними країнами в сфері стандартів обліку є США та Велика Британія, що зумовлено роллю цих країн на світових фінансових ринках.

Відповідно до резолюції IOSCO, а саме резолюції Президентського комітету з питань вироблення міжнародних стандартів аудиту з метою полегшення міжнародного розміщення капіталу, а також резолюції про стандарт бухгалтерського обліку IАS 7, рекомендується прийняти міжнародні стандарти аудиту (стандарт про грошові потоки замість національного стандарту, якщо проводиться аудит звітності іноземних емітентів) як основу для використання при обліку міжнародного розміщення цінних паперів і складанні звітності іноземними емітентами. Крім того, країни, регулятори яких входять в IOSCO, зобов’язані вжити необхідні заходи для проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів.

Розкриття інформації на фінансовому ринку

У Законах України «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про акціонерні товариства» визначено питання необхідності розкриття інформації, а також видів інформації.

Види інформації:

1. Інформація про випуск ЦП (проспект емісії) — призначається для будьякого потенційного інвестора і використовується для залучення коштів.

Проспект емісії — це документ, який містить інформацію про емітента, його фінансово-господарське становище, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення.

До інформації про цінні папери належить інформація про:

— вид, форми випуску, тип, кількість та номінальну вартість цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення;

— дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

— терміни початку та завершення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

— порядок і форми виплати доходів за цінними паперами.

У проспекті емісії цінних паперів можуть міститися інші відомості, передбачені ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» та іншими нормативно-правовими актами, що визначають особливості відкритого (публічного) розміщення певних видів цінних паперів, та/або нормативними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Проспект емісії цінних паперів підписується керівником емітента (головою виконавчого органу), аудитором та засвідчується печаткою емітента (у разі здійснення першого випуску акцій — підписами та печатками засновників або уповноважених ними осіб). У разі, коли емітент користується послугами андерайтера щодо відкритого (публічного) розміщення випуску цінних паперів, проспект емісії погоджується з андерайтером.

У разі внесення до проспекту емісії цінних паперів змін емітент має зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни впродовж 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Якщо це неможливо здійснити у зазначений термін, до змін також включають інформацію про перенесення термінів відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) їх розміщення.

2. Регулярна інформація про емітента — річна та квартальна звітна інформація про результати господарської діяльності емітента, яка подається до НКЦПФР у тому числі в електронному вигляді.

Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік, для квартальної інформації — квартали поточного року.

Перший звітний рік емітента може бути меншим за 12 місяців та обчислюється:

— для акціонерних товариств — від дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно;

— для емітентів облігацій — від дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.

Річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у термін не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або НКЦПФР та розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦПФР.

3. Особлива інформація про емітента — інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарське становище емітента та призвести до значної зміни вартості на його цінні папери.

До особливої інформації належать відомості про:

• прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 % статутного капіталу;

• прийняття рішення про викуп власних акцій;

• факти лістингу/де лістингу цінних паперів на фондовій біржі;

• отримання позики на суму, що перевищує 25 % активів емітента;

• зміну складу посадових осіб емітента;

• зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;

• рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;

• порушення справи про банкрутство емітента, його санацію;

• рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.

Терміни, порядок та форми подання особливої інформації про емітента встановлюються регуляторами ринку цінних паперів. В Україні — Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Особлива інформація про емітента є відкритою й оприлюднюється шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань.

Виокремити слід питання рекламної інформації на фондовому ринку, якою є реклама:

— емітента або цінних паперів, що ним розміщуються або які перебувають в обігу;

— професійного учасника фондового ринку та його діяльності;

— договорів щодо цінних паперів.

Порядок розкриття інформації. Порядок розкриття інформації передбачено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (розділ V), Законом України «Про акціонерні товариства» та відповідними нормативними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Крім того, в Законі України «Про акціонерні товариства» в розділі ХVІ ідеться про зберігання документів акціонерного товариства та надання інформації товариством.

Надання акціонерним товариством інформації. У ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства» йдеться про «надання акціонерним товариством інформації».

Статтею 76 ЗУ «Про акціонерні товариства» визначено обов’язковість і необхідність проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року.

Аудиторська перевірка річної фінансової звітності акціонерного товариства. У ст. 77 ЗУ «Про акціонерні товариства» міститься інформація про аудитора, питання необхідності та особливості аудиторської перевірки.

Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства. Крім того, статтею 78 визначено спеціальну перевірку фінансовогосподарської діяльності акціонерного товариства.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Удосконалення системи розкриття інформації
Джерела фінансової інформації
РОЗДІЛ 13 ДЕРЖАВНІ ТА МІСЦЕВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ Зміст розділу
Державний внутрішній і зовнішній борг
13.2. Ринок державних запозичень
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)