Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит СТРУКТУРА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

СТРУКТУРА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ


Исследованы тенденции структуры налоговых поступлений в Украине.

Рассмотрена структура налоговых поступлений последних лет в различных по уровню развития экономики и традициями в сфере налогообложения странах. Выявлены общие особенности и различия в структуре налоговых поступлений этих стран, а также налоговой структуры Украины — в сравнении с общими особенностями. Осуществлена оценка налоговой системы Украины, с точки зрения комплексного выполнения налогами как фискальной, так и регулирующей (в контексте стимулирования экономического роста) функций. In the article are treated tax structure’s tendencies in Ukraine. Analysed tax structure of the last years in different in economic development degree and traditions in taxation countries. Revealed similarities and differences in tax structures of these countries, and also in tax structure of Ukraine in compare with the general characteristics of foreign countries’ tax structures. Estimated efficiency of Ukraine’s tax system in respect of either aspects of taxation as the most important source of government revenue and also as the mean of government’s influence on the private sector of economy (especially on economic growth).

Ключові слова: податкова політика, податкове навантаження, структура податкових надходжень

Податкова політика є одним із найважливіших елементів у системі державного фінансового регулювання пропорцій соціальноекономічного розвитку. В цьому контексті однаково важливими є як фіскальний, так і регулюючий аспекти оподаткування. Сутність першого полягає в стабільності і достатності державних доходів, використання яких, шляхом прямого фінансового забезпечення, дає можливість негайного і максимально точного впливу на соціально-економічні процеси в країні. Можливості фінансового регулювання, що реалізуються шляхом установлення і справляння окремих податків, є дуже широкими. Але в сучасній практиці оподаткування, основним завданням податкового регулювання, як правило, є стимулювання економічного розвитку і зростання.

Фіскальний та регулюючий аспекти оподаткування є невіддільними. Фіскальна ефективність податкової системи визначається широтою бази оподаткування та різноманітністю об’єктів оподаткування, що є запорукою відносно стабільного отримання держа

160 УДК 336.22 М. М. Фельдгольц асистент кафедри фінансів

Структура податкових надходжень фактично є відображенням податкової політики та рівня розвитку країни. Податкова структура визначається як механізмами оподаткування, так і структурними пропорціями ВВП як бази оподаткування. Чим більш диверсифікованою є податкова структура, тобто чим більшою є кількість об’єктів оподаткування (вагомих за значенням), тим надійнішим є виконання фіскальної функції податків. Але диверсифікація податкової структури може бути штучною, тобто досягатись за рахунок різного податкового навантаження на окремі об’єкти оподаткування, що може негативно впливати на економічні процеси в країні. Тому ефективність функціонування податкової системи визначається як механізмами справляння податків, так і структурою податкових надходжень. Отже в процесі реалізації податкової політики обидва ці фактори повинні враховуватись у рівній мірі.

У вітчизняній науковій літературі багато уваги приділяється як питанню механізмів справляння податків, так і податковій структурі. В той же час комплексному дослідженню цих аспектів податкової системи і податкової політики, приділяється набагато менше уваги. С. В. Льовочкін досить детально досліджує питання оподаткування. Аналізуючи зміни, що стались в податковій структурі України за роки незалежності, він доходить висновку про необхідність подальшого її вдосконалення [1, с. 190—239]. П. В. Мельник також торкається питання питомої ваги окремих податків у структурі доходів бюджету, але тут воно є підпорядкованим дослідженню проблеми податкового навантаження [2, с. 168

—196]. А. М. Соколовська, порівнюючи податкову структуру в Україні і інших країнах, зосереджується на можливостях приведення першої до зразків розвинутих країн [3, с. 77—89], не кажучи однак про необхідність чи доцільність такого приведення.

Завданням даної статті є аналіз податкової структури в

Україні з точки зору надійності і ефективності виконання подат-

вою доходів навіть у періоди економічної нестабільності. Реалізація фіскальної функції податків не повинна шкодити зростанню економіки та економічному розвитку, оскільки в довгостроковому періоді це означатиме звуження бази оподаткування. В той же час, у випадку, коли регулювання певних процесів в економіці передбачає зниження податкового навантаження на деякі об’єкти (чи на окремих суб’єктів) оподаткування, в більшості випадків це означатиме зменшення податкових надходжень. Таким чином тісний зв’язок фіскальної і регулюючої функцій податків є нерозривним.

В структурі податкових надходжень бюджету України (табл. 1), провідна роль належить податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а в останні роки провідні позиції також почав займати податок на доходи фізичних осіб. Набагато менш вагомим, але все ж відчутним є значення акцизного збору та мита, роль яких постійно зростає. Несуттєвою є роль плати за землю — до 5 %, платежів за використання природних ресурсів — 1—2 %, та податку з власників транспортних засобів — до 1,7 %. Всі інші податки та податкові платежі забезпечують до 5 % від загального обсягу податкових надходжень.

З точки зору значення окремих податків у структурі податкових надходжень, можна виділити три періоди (рис. 1). В період 1992

—1996 рр. податкову систему України можна охарактеризувати як систему, що фактично складається з двох податків: на додану вартість та на прибуток; в 1997—2000 рр. домінування цих податків залишається, але воно вже не таке відчутне, і до того ж стабільно зменшується; з 2001 р. — податок на доходи фізичних осіб, навіть з формального боку, стає одним з трьох основних податків.

Серед прямих податків, як вже було сказано, провідне місце посідають податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, бюджетне значення плати за землю та податку з власників транспортних засобів не можна навіть порівнювати з прибутковими податками. Помітним однак є суттєве зростання значення плати за землю в 1995 р. — з 1,1 до 4,9 %. В 1995—1998 рр. показник питомої ваги цього податку перебував на рівні 5 %, але починаючи з 1999 р. він поступово скорочується — до 3,6 % у 2004 р. Питома вага податку з власників транспортних засобів починаючи з 1992 р. стабільно зростає до свого максимального показника — 1,7 % в 2000 р., але в 2001—2004 рр. — скорочується до 1 %.

2004 51,2 25,6 20,9 3,6 1,0 45,1 26,5 10,6 8,0 1,7 3,1 100,0
Рис. 1. Динаміка окремих податків в структурі податкових надходжень

ками їх фіскальної функції, а також з точки зору стимулювання засобами податкової політики, економічного зростання і розвитку в країні. Не торкаючись тут питання про загальний рівень оподаткування, який звичайно також може опосередковано впливати на структуру ВВП, і відповідно відбиватись в структурі податкових надходжень, основна увага буде сконцентрована на селективній податковій політиці, що проявляється в різних підходах до оподаткування окремих складових елементів у структурі ВВП. Ще однією метою даної статті, є виявлення можливих напрямів та засобів вдосконалення податкової структури в Україні.

Рис. 1. Динаміка окремих податків в структурі податкових надходжень

Серед непрямих податків провідна роль податку на додану вартість також є незаперечною, але значення акцизного збору і мита разом взятих, стає досить помітним (в 2004 р. — 18,6 %). Мито за своєю питомою вагою лише один раз — в 1995 р. символічно перевищило надходження від акцизного збору. Загалом же, зростання значення цих податків, починаючи відповідно з 1997 та з 1996 рр., хоча і не можна назвати динамічним, все ж є відносно стабільним. Для оцінки значення тих чи інших тенденцій в динаміці структури податкових надходжень в Україні буде корисним її порівняння з податковими структурами інших країн (табл. 2).

Як видно, податкова структура в різних країнах може істотно відрізнятись. Характеризуючи загальні риси структури податкових надходжень у країнах, що розглядаються, можна виділити кілька спільних особливостей. По-перше, основна частина податкових надходжень забезпечується прибутковими податками, соціальними внесками (виключення становлять Австралія, Нова Зеландія та Данія — де неймовірно великим є значення прибуткових податків) та податками на споживання. По-друге, роль індивідуального прибуткового оподаткування, як правило є значно більшою, ніж корпоративного (виключення Чехія, Словаччина, певною мірою Японія). По-третє, питома вага податків на доходи є переважно більшою, ніж податків на споживання (за виключенням Чехії та Словаччині). І по-четверте, надходження від прибуткового оподаткування корпорацій та майнового оподаткування, хоча як правило і не є суттєвими, все ж можуть бути як досить значними, так і зовсім символічними.

Слова ччина 2 001 20 ,6 10 ,8 6,8 33 ,2 23 ,0 10 ,1 44 ,5 26 ,3 8 ,8 1 ,7 0 ,0
2 000 21 ,3 10 ,0 8 ,3 35 ,7 22 ,3 13 ,4 41 ,2 24 ,2 7,7 1,6 0,2
2004 28,5 15,7 12,8 27,7 16,3 6,5 4,9 38,6 2,9 2,2
2004 0,6 1,1 1,9 100,0

Для порівняння податкової структури в Україні та розвинутих країнах, у складі першої необхідно врахувати також і внески до цільових фондів (як включених до складу бюджету, так і позабюджетних), які в своїй більшості є аналогом внесків на соціальне страхування. Як свідчать наведені дані (табл. 3), структура податкових надходжень в Україні не має яких-небудь надзвичайних відмінностей, але все ж певні особливості існують.

Як і в зарубіжних країнах, основну масу податкових надходжень в Україні забезпечують внески до цільових фондів, податки на доходи та податки на споживання. Перші почали займати провідне місце в податковій системі України з 1995 р. В останні роки їх питома вага становить біля 35 %, що є відносно високим показником (серед країн, що розглядаються, більше тільки в Німеччині, Словаччині та Чехії). Оподаткування доходів в Україні є відносно незначним, але в тих же Чехії та Словаччині воно є ще більш помірним. Значення податків на споживання також зменшилось порівняно з 1992

—1993 рр., і тепер цілком відповідає загальній ситуації в країнах, що розглядаються (те ж саме слід відмітити і в співвідношенні універсального та специфічного непрямого оподаткування). Характеризуючи співвідношення податків на доходи та податків на споживання, можна сказати, що їх значення майже рівнозначне. Податки на доходи поступались податкам на споживання лише в 1992—1993 рр. та в

1997—1999 р. Роль майнового оподаткування в Україні є незначною, але в таких країнах як Німеччина, Чехія та Словаччина, значення цих податків є ще менш вагомим.

Суттєвою відмінністю податкової структури в Україні є співвідношення індивідуального і корпоративного прибуткового оподаткування. Надходження від податку на доходи фізичних осіб лише в 2001—2003 рр. перевищували надходження від податку на прибуток, до того ж таке перевищення було досить несуттєвим. Таку ситуацію частково можна пояснити традиційною структурою ВВП в Україні, в якому частка фонду оплати праці є значно меншою ніж в розвинутих країнах [3, с. 87; 4, с. 265].

Якщо говорити про ставки оподаткування та механізми обчислення об’єкта оподаткування, то слід сказати, що в період 1992—

1997 рр. ці елементи в Україні відзначались своєю значною нестабільністю, що звичайно вплинуло на відсутність чітких тенденцій і в податковій структурі. Розглядаючи механізми оподаткування в

Україні починаючи з 1998 р., можна відмітити що ставка податку на додану вартість є відносно високою, а ставки податків на доходи відносно незначними, але вони є абсолютно порівняними із ти-

Отже, слід загалом відмітити зіставлюваність видів податків та механізмів їх стягнення в Україні і розвинутих країнах, те ж саме можна сказати і про рівень диверсифікованості податкової структури України. Певні ж відмінності в самій податковій структурі, в більшій мірі, пов’язані саме з відмінностями в структурі бази оподаткування. Таким чином, очевидним є висновок про відносну ефективність податкової системи України у фіскальному контексті. Проблеми ж із формуванням доходів держави є скоріше наслідком недостатньої податкової бази та бажанням споживати (на суспільному рівні) більше, ніж це дозволяє рівень створюваного в країні ВВП.

З точки зору стимулювання економічного зростання, значне податкове навантаження на підприємства звичайно не можна вважати позитивним фактором. В Україні ця проблема полягає не стільки у високому рівні оподаткування прибутку чи незначному оподаткуванні індивідуальних доходів (адже середній рівень заробітної плати порівнюваний з найбіднішими країнами світу), в більшій мірі вона пов’язана із внесками до цільових фондів.

Якщо в країнах, що розглядаються, і де такі внески мають суттєве значення, роботодавці вносять до соціальних фондів переважно від 50 до 60 % від загальних внесків, трохи більше в Чехії та Словаччині — біля 75 %, та Швеції — 80 % (табл. 2), то в Україні, за оцінками — понад 90 % [1, с. 234

—237]. Причиною такої ситуації ймовірно є все той же невеликий рівень доходів населення, коли можливості вирівнювання даних пропорцій, обмежені надмірним рівнем відрахувань з індивідуальних доходів.

Таким чином зменшення податкового навантаження на підприємства, шляхом його перекладання на фізичних осіб здається досить складною справою, а якщо враховувати і так вкрай низький рівень доходів населення, то постає питання навіть і про доцільність такого перекладання. Також не можна однозначно розцінювати можливості збільшення рівня непрямого оподаткування, крім того, наслідки для економіки від такого кроку, досить складно передбачити.

Отже очевидно, що зменшення податкового навантаження на підприємства можливе лише шляхом збільшення реальних доходів фізичних осіб. Тому вдосконалення податкової структури в

ми, які застосовуються в розвинутих країнах [5, с. 83—120], виключення становить лише впроваджена з 2004 р. пропорційна ставка оподаткування доходів фізичних осіб — 13 %.

Література:

1. Льовочкін С. В. Макрофінансова стабілізація в Україні у контексті економічного зростання: Монографія. — К.: Наша культура і наука, 2003. — 432 с.

2. Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Монографія. — Ірпінь: Академія ДПСУ, 2001. — 362 с.

3. Соколовська А. М. Податкова система України в контексті світового досвіду // Фінанси України. — 1997. — № 7.

— С. 77

—89.

4. Федосов В. М., Опарін В. М., П’ятаченко Г. О. та ін. Податкова система України: Підручник / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994. — 464 с.

5. Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава-податки-бізнес: (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки): Монографія. — К.: Либідь, 1992. — 328 с.

Стаття надійшла до редакції 3 березня 2006 р.

Україні, повинно розглядатись не в площині зміни механізмів чи пропорцій оподаткування, а саме в площині вдосконалення структури ВВП, одним із інструментів якого, можуть бути, в тому числі і податки. В той же час, при необхідності проведення в Україні власної податкової політики, спрямованої на економічне зростання і розвиток в країні, в залежності від засобів реалізації цієї політики, відмінності між податковими структурами України і розвинутих країн можуть поглиблюватися, або виникати там, де вони відсутні на даному етапі.

УДК 657.47 М. І. Бондар, канд. екон. наук, доцент кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК,

КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ПРЕДМЕТИ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ — ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЧИ ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
ОБЛІК НАДЗВИЧАЙНИХ ВИТРАТ І ДОХОДІВ
ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ АНАЛІЗУ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)