Базельський комітет з банківського нагляду при Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements) заснований у м. Базель (Швейцарія) 1974 р. президентами центральних банків країн «Групи десяти» (G 10). На 2014 р. членами Комітету є високопоставлені представники центральних банків і органів фінансового регулювання із 27 країн. Країни СНД в Базельському комітеті представлені тільки Російською Федерацією.
Основними завданнями Базельського комітету є впровадження єдиних стандартів у сфері банківського регулювання. З цією метою Комітет розробляє директиви і рекомендації для органів регулювання держав-членів. Ці рекомендації не є обов’язковими до виконання, проте в більшості випадків дістають відображення в національних законодавствах держав-членів. Розроблення директив і рекомендацій здійснюється у співпраці з банками та органами регулювання всього світу. Крім того, в роботі Базельського комітету беруть участь такі міжнародні організації та наднаціональні регулятори, як Європейське банківське управління, Європейський центральний банк, Європейська комісія, Інститут фінансової стабільності і Міжнародний валютний фонд. Тому рекомендації Базельського Комітету використовуються не тільки в державах-учасницях. Скажімо, впровадженням рекомендацій «Базель II» охоплено понад 100 країн. Крім того, в Європейському Союзі рекомендації Базельського комітету використовують для взаємної інтеграції держав — членів ЄС.
Базельський комітет з банківського нагляду збирається чотири рази на рік. Зазвичай його засідання відбуваються в будівлі Банку міжнародних розрахунків у Базелі, де працює постійний секретаріат.
Важливим розробленням Базельського комітету стали Принципи нагляду за банками (рекомендовані, але формально не обов’язкові), що містяться в документі Базельського комітету «Основні Принципи ефективного банківського нагляду» (Базельські основні принципи), виданому ще у 1997 р. Ці Принципи було переглянуто 2006 р. Зараз це 25 принципів, необхідних, аби система на-
гляду була ефективною. Крім самих Принципів Комітет розробив детальніші інструкції щодо оцінювання відповідності окремим Принципам, що містяться в документі «Методологічні роз’яснення до Основних принципів», який уперше був опублікований у 1999 р. й також оновлений у процесі перегляду Основних принципів ефективного банківського нагляду.
Найважливішим досягненням діяльності Базельського комітету також вважають стандарти Базель І, Базель ІІ та Базель ІІІ.
Базель І. У 1988 р. була оприлюднена система оцінювання достатності капіталу банків під назвою «Міжнародна конвергенція вимірювання капіталу і стандартів капіталу», або скорочено — стандарт Базель I. Базисом стандарту Базель I стала теза про єдині правила гри стосовно розміру власних коштів банків, щоб за умов конкурентної боротьби всередині банківського сектору банки в гонитві за прибутковістю не змогли йти на ризик на шкоду довгостроковому благополуччю і збереженню коштів вкладників. Стандарт Базель I виявився фундаментом при створенні регуляторами уніфікованої загальносвітової системи нагляду над банками, загальносвітовим стандартом у сфері підтримки адекватного рівня капіталу.
Базель ІІ. Результатом розвитку нових підходів до оцінювання достатності капіталу банків стало ухвалення 26 червня 2004 оновленого документа Базельського комітету з банківського нагляду — стандарту Базель II, який порівняно з першою Базельською угодою, окрім вступних положень, має три компоненти.
Перший компонент визначає вимоги до достатності капіталу банків і можливі підходи до управління ризиками; при цьому в розрахунок достатності капіталу включено оцінку величини операційного ризику та принципів її обчислення.
Другий компонент описує особливості організації банківського нагляду за достатністю капіталу.
Третій компонент визначає основні напрями ринкової дисципліни, шляхи реалізації принципу транспарентності та розкриття інформації про прийняті банками ризики, про управління ними і про достатність капіталу.
У розрізі світової спільноти стандарти Базеля II офіційно набрали чинності у грудні 2006 р. В Європі згідно з Директивою Європейського Союзу нормативи Базеля II (у пробному режимі) запроваджено 2008 р., у США — в січні 2009 р.
Базель ІІІ. У грудні 2009 р. Базельський комітет з банківського нагляду видав консультативний документ «Зміцнюючи стійкість банківського сектору», де сформульовані основні пропозиції щодо посилення банківського нагляду. Нові стандарти банківських капіталів і ліквідності — Базель III — були презентовані 12 вересня 2010 р. Впровадження пакета нормативів Базеля III у світі розпочалося 1 січня 2013 р., повністю вони будуть введені до 1 січня 2019 р.
Банківські нормативи Базеля III розроблено для зміцнення стійкості світової банківської системи за рахунок поліпшення якості, підвищення обсягу й узгодженості банківського капіталу і ліквідності на міжнародному рівні. Стандарти Базеля III передбачають зменшення стимулів для банків йти на надмірні ризики, зниження можливості й гостроти майбутніх криз, аби витримувати фінансові потрясіння. Так, стандарт Базель III пропонує подолання трьох основних проблем, виявлених у перебігу аналізу причин фінансової кризи 2008 р.: 1) недостатність і низька якістькапітальної бази банків; 2) неадекватність вагових коефіцієнтів при зважуванні активів за рівнем ризику; 3) недостатній рівень ліквідності банків.
Відмінною особливістю стандартів Базеля III послідовне посилення мінімальних вимог до достатності капіталу банків .
Національний банк України дотримується позиції щодо необхідності запровадження в Україні базельських принципів ефективного банківського нагляду, яке розпочалося в Україні від 1998 р. Зокрема, за результатами роботи Місії Міжнародного Валютного Фонду в листопаді 2011 р. було зазначено, що Національним банком зроблено значні кроки в плані ефективного впровадження стандартів Базельського Комітету. З-поміж 30-ти принципів Базельського комітету Україною повною мірою або переважно виконуються 25. За рішенням НБУ, враховуючи стан національної банківської системи, повну реалізацію вимог і стандартів системи «Базель ІІ» повинна необхідно здійснити до 2016 р. 2 .
