Posibniki.com.ua Менеджмент Міжнародні організації 6.4. Північний інвестиційний банк (ПІБ) 6.4.1. Загальна інформація, членство й організаційна структура


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.4. Північний інвестиційний банк (ПІБ) 6.4.1. Загальна інформація, членство й організаційна структура


Північний інвестиційний банк (далі — ПІБ) був заснований у 1975 році п’ятьма північноєвропейськими країнами — Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією та Швецією як міжнародна фінансова установа з метою активізації фінансового співробітництва в північному регіоні Європи та створення нових умов для економічного зростання країн-засновниць. Банк входить до так званої Північної фінансової групи, яку утворюють Північний фонд розвитку, Північна екологічна фінансова корпорація, Північний фонд проектів та безпосередньо ПІБ.

1 січня 2005 року до ПІБ приєдналися Латвія, Естонія та Литва, тож нині банк представлено вісьмома країнами-членами.

Таким чином, акціонерами Північного інвестиційного банку є вісім країн північної Європи, вони всі окрім Норвегії є членами Європейського Союзу. На сьогодні розмір статутного капіталу ПІБ становить 6142 млн євро. 28 червня 2010 року Рада Керуючих прийняла рішення щодо збільшення на 2,0 млрд євро акціонерного капіталу Банку, проте рішення набуло чинності 16.02.2011, після того як усі члени Банку завершили внутрішньодержавні процедури, необхідні для реалізації цього рішення табл. 6.5).

Таблиця 6.5

СТРУКТУРА АКЦІОНЕРНОГО

КАПІТАЛУ ПІБ

Країна-член Грошовий внесок у Статутний капітал банку, євро Частка, %
Швеція 2 122 828 784,00 34,6
Данія 1 293 922 083,00 21,1
Норвегія 1 320 805204,00 21,5
Фінляндія 1 088 148 207,00 17,7
Литва 119 795 914,00 2,0
Латвія 82 072 738,00 1,3
Ісландія 58 075 722,00 0,9
Естонія 56 254 434,00 0,9

Банк провадить свою діяльність у трьох географічних зонах.

До першої належать власне країни-засновниці. У межах цієї зони банк здійснює середньо- та довгострокове інвестиційне кредитування в державному та приватному секторах економік країн-членів.

Другою зоною є так звана зона сусідства. У межах цієї зони шляхом надання інвестиційного кредитування ПІБ бере участь у проектах, спрямованих на підтримання економічного розвитку й поліпшення навколишнього середовища країн, які мають спільний кордон із країнами-членами банку. Особлива увага приділяється кредитуванню проектів щодо поліпшення навколишнього середовища. За цими проектами банк надає довгострокові кредити, за якими відстежує рух готівки та дієвість проектів.

До третьої зони належать усі інші країни.

За час свого існування ПІБ географічно розширив зону своєї діяльності. Налагоджено зв’язки приблизно з 35-ма країнами світу. Банк бере участь у проектах шляхом надання довгострокового кредитування у країнах Азії, Близького Сходу, Центральної та Східної Європи, Латинської Америки та Африки.

Пріоритетом в отриманні кредитних коштів від ПІБ користуються країни, які мають кордон із країнами Скандинавії, — країни Балтії, Польща, Росія. Особливий інтерес для банку становлять проекти, які впроваджують ефективні системи енергоспоживання, розвиток інфраструктури та стимулюють наукові дослідження. Особливі вимоги для реципієнта — екологічна, фінансова й технічна спроможність інвестиційного проекту. Проект повинен сприяти зміцненню зв’язків між країнами Скандинавії та країною, в якій реалізується проект. Банк може проводити фінансування як приватних, так і державних проектів.

На сьогодні ПІБ має три схеми кредитування. Першою є проектно-інвестиційна схема (Project Investment Loan facility — PIL), другою

— інвестиційна схема кредитування навколишнього середовища (Environmental Investment Loan facility — MIL), третьою — Балтійська інвестиційна схема кредитування (Baltic Investment Loan facility).

Для отримання кредиту позичальник повинен надати відомості про свій прибуток та довести свою економічну стабільність і платоспроможність. Кредити надаються в різних валютах на ринкових умовах відповідно до оцінки банком цілей та ризиків проекту. Також обсяги коштів, що виділяє Банк, не перевищують 50 % загальної вартості проекту. Політика ПІБ полягає в тому, що Банк самостійно здійснює пошук додаткових зовнішніх джерел фінансування проектів. Із цією метою ПІБ тісно співпрацює в Європі з такими установами, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північна фінансова корпорація з питань захисту навколишнього середовища та Північний фонд розвитку. Крім цього, Банк може залучати кошти агентств із гарантування експортних кредитів та комерційних банків. З іншого боку, в підготовці, наприклад, проекту ЄБРР кошти ПІБ можуть виступати джерелом фінансування, якого не вистачає для реалізації проекту.

Банк не надає короткострокових позик. Він здійснює тільки середньо- та довгострокове кредитне інвестування і не надає кредитів фізичним особам.

Банк надає кредити в різних валютах за фіксованою та плаваючою комерційною процентною ставкою. У країнах-членах банк визначив такі пріоритетні сектори для фінансового інвестування:

• виробництво, включаючи інвестування у виробничі потужності та обладнання;

• інфраструктура, енергетичний сектор, перевезення, телекомунікації, водопостачання та водоочищення;

• поліпшення навколишнього середовища у приватному та державному секторах;

• наукові дослідження та проектування.

Проектні інвестиційні кредити, як правило, надаються під державні гарантії, але можуть бути надані кредити і без державних гарантій, зокрема на інвестування інфраструктури приватного сектору. Кошти проектного інвестиційного кредиту можуть бути використані на фінансування всіх типів проектних витрат, включаючи локальні витрати.

ПІБ прагне підтримувати якомога вищий кредитний рейтинг. Із цією метою, яка є основною в концепції банку, особлива увага приділяється питанням фінансового менеджменту та рентабельності. Рейтинг банку оцінюється двома кредитними інституціями: Standard & Poor’s та Moody’s investors service. Починаючи з 1982 року ПІБ має рейтинг Aaa/AAA — найвищий з можливих.

Центральний офіс ПІБ знаходиться в м. Гельсінкі (Фінляндія). Також є представництва банку в Копенгагені, Осло, Рейк’явіку, Стокгольмі та Сінгапурі.

Управління банком здійснюється Радою керуючих, Радою директорів, Президентом та Контрольним комітетом.

Найвищим керівним органом є Рада керуючих (Board of Gover-nors), яка складається з восьми керуючих, делегованих країнамичленами банку. Згідно зі встановленою практикою членами Ради є міністри фінансів. Очолює Раду Голова, якого обирають на один рік. Головування в Раді підлягає ротації між представниками країн-членів. Згідно зі Статутом банку до компетенції Ради керуючих належить внесення змін та поправок до статей Статуту, прийняття рішень щодо збільшення або зменшення акціонерного капіталу банку, тлумачення й застосування положень Угод і Статуту, схвалення щорічного звіту Ради директорів банку та здійснення перевірки фінансової звітності ПІБ, призначення двох членів Контрольного комітету, ухвалення остаточних рішень щодо припинення членства в ПІБ, прийняття рішень стосовно ліквідації банку.

Усі повноваження щодо керівництва банком, окрім закріплених за Радою керуючих, закріплено за Радою директорів (Board of Di-rectors), яка може делегувати частину своїх повноважень Президентові ПІБ у розумних межах. Рада директорів складається з восьми директорів. Кожна країна-член призначає директора не більше ніж

Президент (President) ПІБ призначається Радою директорів не більше ніж на п’ять років із моменту призначення. Президент несе відповідальність за ведення поточних операцій банку та дотримання директив Ради директорів. Президент не є членом Ради директорів, але може брати участь у її засіданнях без права голосувати. Президенту в його роботі допомагають Управляючий комітет (Management Committee), Фінансовий комітет (Finance Committee), Кредитний комітет (Credit Committee) та Рада з інформаційних і комунікаційних технологій (ICT Council).

Контрольний комітет (Control Committee) засновано з метою гарантування виконання операцій банку з дотримання положень Статуту ПІБ та директив Ради директорів. Комітет відповідає за ведення фінансового аудиту та щорічно подає ауди-торський звіт Раді керуючих. Членами комітету є 10 представників країнчленів, яких призначено не більше ніж на два роки з моменту призначення. Північна Рада й парламенти Естонії, Латвії та Литви делегують до комітету по одному представникові від кожної країни. Голову та заступника Голови Контрольного комітету призначає Рада керуючих, ці посади підлягають ротації. Як правило, Контрольний комітет збирається двічі на рік у зв’язку з розробленням тимчасового плану роботи банку та складанням щорічних фінансових звітів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.5.2. Поточний стан і перспективні напрями співробітництва
6.6. Паризький та Лондонський клуби 6.6.1. Загальна інформація та організаційна структура
6.6.2. Основні умови та специфіка діяльності Клубів кредиторів
6.6.3. Співробітництво Клубів з Україною
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)