Управлінське рішення — поняття багатогранне, його можна розглядати як одне з головних завдань діяльності кожного менеджера, як результат аналітико-пошукової роботи над інформацією, як своєрідний продукт діяльності менеджера, як директиву (команду), адресовану нижчим ієрархічним рівням управління і виробництва, яка підлягає неухильному виконанню.
М. І. Кабушкін визначає управлінське ріше ння як «акт, спрямований на розв’язання проблемної ситуації, як основний вид управлінської праці, сукупність взаємопов’язаних, цілеспрямованих і логічно послідовних управлінських дій, що забезпечують реалізацію управлінських завдань» [21, с. 194].
Значення управлінських рішень для життя будь-якої організації величезне. В результаті ухвалення і реалізації конкретних рішень організації виникають, діють, розвиваються або лі квідуються.
Управлінські рішення здебільшого є передбачуваними, запланованими, але нерідко потреба в них викликається зміною ситуації. У кожному разі рішення має бути цілеспрямованим, тобто орієнтованим на досягнення конкретної мети, на розв’язання назрілої проблеми або залагодження раптово виниклої ситуації в керованій підсистемі. Рисунок 12.1 ілюструє місце управлінського рішення в управлінні підприємством [27, с. 11].
Підпр иємства виробничого спрямування працюють за складних умов, зовнішні й внутрішні чинники створюють багато різних проблем і ситуацій, що потребують ретельного аналізу та адекватної реалізації з боку керівників. Цим пояснюється велике розмаїття видів управлінських рішень.
Щоб у кожній конкретній ситуації обрати та обґрунтувати більш-менш правильне рішення, треба добре орієнтуватися у класифікації управлінських рішень.
Рис. 12.1. Місце управлінського рішення в управлінні підприємством
Основними класифікаційними ознаками управлінських рішень є: характер цілей управління (оперативні, тактичні, стратегічні рішення); функціональне спрямування рішень (економічні, соціальні, організаційні, кадрові, інформаційні, технічні); рівень управління (рішення на рівні підприємства, начальника виробництва чи окремого цеху, начальника відділу чи іншого керівника нижчого рівня управління); напрям впливу на виробничу діяльність (загальні, локальні та рішення зовнішньої орієнтації); складність рішень (складні, прості, інтуїтивні); кількість осіб, що ухвалюють рішення (одноособові, колегіальні, колективні чи групові); характер проблем, що підлягають розв’язанню (комплексні, часткові рішення); спосіб впливу на об’єкт управління (директивні, непрямої дії);
умови прийняття рішень (детерміновані, ймовірнісні, пошукові).
Розгорнуту класифікацію та конкретні приклади управлінських рішень подано у табл. 12.1.
Таблиця 12.
1
КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
| Класифікаційні ознаки |
Види управлінських рішень |
Приклади |
| Характер цілі |
Оперативні |
Розподіл виробничих завдань між робочими місцями |
| Тактичні |
Рішення про запровадження двозмінного графіка роботи замість однозмінного |
| Стратегічні |
Рішення про модернізацію виробництва з використанням високих технологій |
| Функціональне спрямування |
Економічні |
Рішення про додатковий випуск акцій |
| Соціальні |
Рішення про будівництво бази відпочинку для працівників |
| Організаційні |
Рішення про створення експреслабораторії на заводі |
| Інформаційні |
Рішення про впорядкування інформаційних потоків на підприємстві та скорочення номенклатури документів з первинного обліку продукції |
| Технічні |
Рішення про модернізацію потокової лінії з виробництва редукторів |
| Рівень управління |
Рівень підприємства |
Обговорення і прийняття колективного договору |
| Рівень начальника виробництва (цеху) |
Рішення про виведення з експлуатації верстата у зв’язку з початком планового середнього ремонту |
| Рівень начальника відділу (майстра дільниці) |
Складання графіка відпусток працівників |
| Напрям впливу на виробничу діяльність |
Загальні |
Обговорення й затвердження бізнесплану будівництва потокової лінії з утилізації відходів |
|
Локальні |
Рішення про проведення хронометражних спостережень на дільниці зуборізальних верстатів |
| Зовнішньої орієнтації |
Рішення про укладення договору щодо кооперування із ЗАТ «Гідравліка» у галузі спільного виготовлення гідроприводу нового покоління |
Закінчення табл. 12.1
| Класифікаційні ознаки |
Види управлінських рішень |
Приклади |
| Складність |
Складні (творчі) |
Оптимізація номенклатури виробів за критерієм рентабельності |
| Прості (шаблонні) |
Підготовка наказу про склад атестаційної комісії |
| Інтуїтивні |
Рішення, що приймаються в умовах дефіциту часу та інформації (дії керівника у форс-мажорних обставинах) |
| Кількість осіб, що ухвалюють рішення |
Одноособові |
Закріплення генеральним директором повноважень за заступниками |
| Колегіальні |
Рішення загальних зборів акціонерів про розподіл і напрями використання прибутку |
| Колективні (групові) |
Рішення членів бригади про обрання бригадира |
| Характер проблем, що підлягають розв’язанню |
Комплексні |
Формування річного бюджету витрат на розвиток персоналу |
| Часткові |
Рішення про відрядження технічного директора на міжнародну виставку |
| Спосіб впливу на об’єкт управління |
Директивні |
Наказ про створення кваліфікаційної комісії з присвоєння тарифних розрядів робітникам |
| Непрямої дії |
Підготовка до затвердження генеральним директором положення про преміювання працівників за виконання плану експортних поставок |
| Умови прийняття рішення |
В умовах визначеності (детерміновані, добре структуровані) |
Наказ про зарахування працівника на вакантну посаду |
|
В умовах ризику (ймовірнісні) |
Рішення правління комерційного банку про надання довгострокового кредиту |
| В умовах невизначеності (пошукові) |
Складання плану весняно-польових робіт на основі прогнозу врожайності сільськогосподарських культур |
У підготовці та прийнятті управлінських рішень беруть участь з різною мірою впливу всі працівники апарату управління підприємством.
Службовці технічних відділів виконують суто технічні операції в галузі інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень: діловодство, ведення первинного обліку руху активів і пасивів, приймання, реєстрація, оброблення, накопичення, передавання та зберігання інформації, виконання операторських функцій.
Фахівці пі д керівництвом професіоналів і керівників функціональних підрозділів виконують за усталеними алгоритмами нескладні розрахунки, складають зведення, накопичувальні відомості, аналітичні довідки, статистичні звіти тощо.
Найбільше інтелектуальне навантаження щодо підготовки та обґрунтування складних і відповідальних рішень будь-якого спрямування лежить на професіоналах, керівниках функціональних підрозділів, головних спеціалістах (функціональні директори, керівники управлінь та департаментів).
Відповідальність за пр ийняття стратегічних рішень покладено на керівників вищого рівня управління: генеральний директор підприємства, функціональні директори та головні спеціалісти (головний конструктор, головний технолог, головний економіст, головний механік, головний енергетик та ін.).
Керівники виробництв і цехів відповідають головним чином за прийняття і реалізацію рішень тактичного характеру, також беруть участь у прийнятті опе ративних рішень. Виконують оперативні рішення начальники змін, старші майстри, майстри виробничих і допоміжних дільниць, бригадири, залучають до цієї справи також працівників функціональних підрозділів, лабораторій, дослідно-експериментальних та випробувальних підрозділів.
