Паритет купівельної спроможності — це модель, що пояснює, яким чином курси спот регулюють інфляційні відмінності, підтримуючи ціни товарів, які реалізуються у світі, на одному рівні в усіх країнах. Модель паритета купівельної спроможності пояснює, як у випадку двох країн їхні валюти демонструють обмінні взаємовідносини, які зрештою зрівнюють купівельну спроможність цих валют.
Міжнародний ефект Фішера означає рівновагу між наявними та майбутніми курсами спот і різницями відсоткових ставок у двох країнах. Натомість паритетні відносини базуються на потребах інвестора і конкуренції між цінами активів у різних країнах.
Прогнозування обмінних курсів
Прогнозування курсів спот має доволі ризикований характер. Обмінні курси часто змінюються, не відповідають прогнозам і визначаються багатьма фундаментальними, очікуваними і технічними чинниками. Питаннями прогнозування переймаються багато аналітичних компаній, банків, фінансових установ та дослідницьких груп.
При розробленні прогнозів обмінних курсів використовують такі підходи:
1) прогнозування на основі платіжного балансу;
2) альтернативні підходи до прогнозування:
— курс форвард;
— економічні моделі;
— упереджувальні індикатори;
— технічний аналіз.
Прогнозування на основі платіжного балансу
Підхід до прогнозування на основі платіжного балансу охоплює основні джерела та шляхи використання резервів іноземної валюти. У разі його застосу-
вання забезпечується всебічний підхід до прогнозування змін валютних запасів і, відповідно, змін валютних курсів. Між очікуваними видатками та доходами може існувати відмінність, що слугує підґрунтям прогнозів щодо змін вартості валюти. Головним недоліком цього підходу є суттєві витрати часу та коштів.
Альтернативні підходи до прогнозування обмінних курсів
У разі використання альтернативних підходів прогнозування обмінних курсів важливо пам’ятати їхні основні недоліки та особливості застосування. Так, при використанні курсу форвард береться очікувана величина майбутнього курсу спот. За відсутності ринку строкових угод для оцінювання курсу форвард використовують відсотковий паритет. Недоліком цього підходу є ненадійність показника майбутнього курсу спот.
Модель паритету купівельної спроможності
Найвідомішою економічною моделлю є модель паритету купівельної спроможності. Вона базується на законі однієї ціни й передбачає, що за відсутності у світі торговельних перешкод ціни ідентичних товарів будуть еквівалентними на всіх ринках. При цьому курс спот має змінюватися для вирівнювання відмінностей у рівнях інфляції між обома країнами. Основним недоліком цього підходу є неможливість його застосування на короткостроковий період.
Підхід «упереджувальних індикаторів» базується на тому, що фундаментальні економічні чинники можуть змінюватися до того, як відбудеться девальвація або ревальвація. При його застосуванні включається відношення офіційних резервів до імпорту та зміни офіційних резервів як відсотка від грошових надходжень. Недоліком цього підходу є нерівна ефективність застосування при ревальвації та девальвації.
Підхід «технічний аналіз» ґрунтується на цінових ринкових даних. Цей метод передбачає екстраполяцію минулих тенденцій цін. Відносна простота і швидкість сприяли неабиякому поширенню цього методу, тож марно сподіватися на конкурентні переваги при його використанні.
