Posibniki.com.ua Інформатика Корпоративні інформаційні системи 6.5. МЕТОДИ Й МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.5. МЕТОДИ Й МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ


До основних методів, які застосовують для розв’язання наукових і практичних задач у царині логістики, слід віднести такі: системного аналізу, дослідження операцій, статистичні, методи прогнозування, кібернетичний підхід. Використання цих методів дає змогу прогнозувати рух матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, створити інтегровані корпоративні інформаційні системи для управління виробництвом.

Для реалізації мети логістичної системи в рамках діяльності підприємства розв’язуються такі задачі:

1. Формування оптимальної виробничої програми підприємства, яка максимально відповідає структурі споживчого попиту, а також розроблення алгоритму її зміни під час коливань споживчого попиту й ресурсних обмежень.

2. Оптимізація запасів на кожному рівні логістичної системи.

3. Оптимізація часу руху матеріальних та інформаційних потоків логістичної системи.

4. Оптимізація загальних витрат під час організації та руху матеріальних інформаційних потоків логістичної системи.

Специфіка кожної задачі потребує використання в кожному конкретному випадку відповідних методів. Розглянемо деякі з них.

Задача оптимізації запасів на кожному рівні логістичної системи може мати кілька різних за змістом напрямів. Це створення запасів сировинних ресурсів, напівфабрикатів у незавершеному виробництві та готової продукції. Оскільки цілі створення цих запасів неоднакові, то й методи їх оптимізації теж відрізняються.

Розглянемо задачу оптимізації запасів готової продукції. Ця задача практично зводиться до задачі управління запасами, основною метою якої є аналіз динамічних властивостей процесів управління запасами. Математичну формалізацію цієї задачі можна подати так.

Як цільову функцію S приймемо сумарні витрати на виробництво й утримання запасів готової продукції за умови повного своєчасного задоволення споживчого попиту.

Цільова функція має вигляд: де m — кількість продукції; n — кількість f-x видів h-x періодів; h f

С — собівартість одиниці f-го виду продукції в h-му періоді; h f X — обсяг випуску f-го виду продукції упродовж періоду h; h f Z — рівень запасів продукції f-го виду на кінець періоду h; () h f h f h f ZXC, — витрати в період h для f-го виду продукції.

С — собівартість одиниці f-го виду продукції в h-му періоді; h f X — обсяг випуску f-го виду продукції упродовж періоду h; h f Z — рівень запасів продукції f-го виду на кінець періоду h; () h f h f h f ZXC, — витрати в період h для f-го виду продукції.

На показники h f X і h f Z накладено такі обмеження:

2. h f X — цілі додатні числа.

2. h f X — цілі додатні числа.

3. Умови повного і своєчасного задоволення попиту в межах кожного періоду h: де h f P — попит на продукцію f-го виду для періоду h.

153

Необхідно визначити обсяг випуску h f X кожного f-го виду продукції упродовж періоду h.

Якщо всі функції витрат () h f h f h f ZXC, лінійно залежать від змінних h f X і h f Z, то розв’язок доволі легко здійснити за допомогою симплекс-методу.

У разі нелінійності кожної із величин () h f h f h f ZXC, задача формулюється в термінах динамічного програмування, основним методом якого є метод рекурентних співвідношень, розроблений американським математиком Р. Беллманом [4]. У цьому разі витрати кожного h-го періоду для f-го виду продукції визначають за формулою:

Задача розв’язується методом динамічного програмування, а зв’язок із зовнішніми структурами здійснюється через рівень споживчого попиту.

Задача розв’язується методом динамічного програмування, а зв’язок із зовнішніми структурами здійснюється через рівень споживчого попиту.

У задачі оптимізації сировинних ресурсів зв’язок із зовнішніми структурами здійснюється через показники постачальників. Для розв’язання цієї задачі використовують дві основні системи управління запасами; систему з фіксованим розміром замовлення і систему з фіксованим інтервалом між замовленнями.

Задачі оптимізації часу руху матеріальних та інформаційних потоків, а також задачі оптимізації загальних витрат під час організації та руху матеріальних і інформаційних потоків логістичної системи в основі своїх постановок базуються на транспортній задачі в її класичному вигляді, моделі призначень, моделі вибору найкоротшого шляху та інших задач транспортного типу.

Задачу формування оптимальної виробничої програми підприємства розв’язують методами математичного програмування. Як цільову функцію зазвичай приймають прибуток від реалізації одиниці продукції, собівартість одиниці продукції, мінімальний час оброблення партії виробів тощо.

Математичну модель розрахунку оптимальної виробничої програми за максимального прибутку наведено в п. 6.4. Основною вадою таких моделей є недостатня пристосованість їх до динамічних змін споживчого попиту. Перехід до ринкових відносин потребує від підприємств швидкого відшкодування витрат і оперативного реагування на зміни споживчого попиту. Використання традиційних моделей лінійного програмування не відповідає всім критеріям ринкового середовища. Аналіз подібних моделей починає викликати сумніви щодо адекватності строго лінійних моделей багатьом реальним ситуаціям. При цьому не враховуються такі явища, як ефективність чи неефективність збільшення операцій у багатономенклатурних моделях; вплив обсягу реалізації на ціну продукції, а відтак, на дохід від реалізації; вплив обсягу випуску продукції на її собівартість. Тому введення нелінійностей у постановку задачі про формування оптимальної виробничої програми є необхідною умовою її найбільш точного розв’язання, тим паче, що сучасні технічні засоби здатні ефективно розв’язувати нелінійні задачі практично будь-якої розмірності.

Класифікацію методів розв’язання основних задач логістичної діяльності підприємства наведено на рис. 6.4.

15

5 За д а ч і ло гіст ич но ї діяль н о с т і підпр иє мс т в а

Опт и мізаці я за п асів ре с у рс ів підпр иє м с т в а

Зад а чі в по ст а нов ц і ма те ма ти чн о г о пр о гр а м ува н н я

За да чі уп р а в л і н ня зап а сам и з фіксо в а н им роз мі р о м замо вл енн я

За д а чі уп р а в л і н ня за п а с а м и в ліній н ій ди на мі чн і й по ст авц і

За да чі уп р а в л і н ня зап а сам и з фі к с о в а н и м і н те рв ал ом мі ж зам о вле нням и

Т р а н сп ортна задач а в к л ас ич ній по ст ано в ці

Тр ан с п о р т н а за д а ч а з до да т к о в им и о б м е ж е ння м и

Т р а н сп ортн а за дач а з о б м е ж е ним и пр о пу ск н и ми мож л и в остя ми ко му н і к а ці й

За д а ча вибо р у ( пр и з нач е н н я )

Ба г а т о інде ксні тра н сп ортн і за дач і

Тр а н с п о р т н а задача в сіт к о в ій по ст а н о в ці

За д а ча пр о максим аль н и й по т і к

Зад а ча н а й к о ротшо г о шл я х у

Н е ліні йна тран с п ор тн а задача

Зад а ча р о з по діл у

Оп ти мі з а ц і я час у ру ху ма те рі а л ь н и х та інфо р м а ц ійн и х по т о ків

Оптимізаці я заг а л ь ни х вит р ат пі д ча с о р г анізації та ру ху ма те рі ал ь н и х і і н форма ц і й н и х по т о ків

Ф орм у в а н н я оп ти ма л ь н о ї в и робн и ч ої п рог р а ми

Опт и мізаці я запасів си ров и н и і ма те рі ал і в

Оптимізаці я за пасів го т о во ї п роду к ці ї

Рис . 6.4.

Схема класифік аці ї ме то ді в ро зв ’ язання логіст ични х зад а ч

155

Широкого застосування в логістичній діяльності набули різноманітні методи моделювання. Вони базуються на подібності логістичних моделей процесам, що реально відбуваються у виробничо-господарській діяльності підприємства. Рівень подібності може бути повним (ізоморфні моделі) або частковим (гомоморфні моделі). Практично всі моделі виробничо-господарської діяльності підприємства гомоморфні. У плані матеріальності вони можуть бути матеріальними й абстрактними. Класифікацію логістиних моделей наведено на рис. 6.5.

Моделі логістичної діяльності

Абстрактні

Матеріальні

Аналітичні (математичні) Імітаційні

Експертні

Мовні

Знакові

Макети

Схеми потоків

Технологічні процеси

Символічні

Рис. 6.5. Схема класифікації моделей логістичної діяльності підприємства

РЕЗЮМЕ

Термін «логістика» означає теорію і практику руху сировини, матеріалів, виробничих, трудових, фінансових ресурсів і готової продукції від їх джерела до споживача.

Широке застосування логістичного підходу до управління фінансово-виробничими процесами в розвинених країнах Америки і Європи ініціювало створення низки національних товариств, організацій та асоціацій з логістики. Актуальність цього напряму підтверджується великою кількістю періодичних видань, цілком або частково присвячених проблемам логістики.

На даний час сформульовано і прийнято загальне визначення логістики: логістика — це наука про планування, управління і контроль за рухом матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів у різноманітних системах.

Складовими елементами логістичної системи є логістичні операції, логістичні функції, логістичний ланцюг.

За допомогою комплексу показників, що характеризують діяльність виробничої системи, можна визначити організаційно-економічну стійкість підприємства, під якою слід розуміти здатність підприємства зберігати фінансову стабільність за постійних змін ринкової кон’юнктури вдосконаленням і цілеспрямова-

Основними компонентами логістики підприємства (корпорації) є:

— внутрішньовиробнича підсистема, яка забезпечує управління постачанням, виробництвом і збутом продукції з усіх матеріальних та інформаційних потоків у рамках виробничих підрозділів;

— ринкова підсистема, що забезпечує управління взаємозв’язками з усіма суб’єктами, з якими підприємство зустрічається в процесі виробничо-господарської діяльності;

— підсистема сервісної підтримки забезпечує управління процесами, які зв’язують підприємство зі споживачами.

Концепція логістичного управління підприємством на відміну від традиційного розподілу функціональних операцій між сферами діяльності (постачання, виробництво, збут тощо) передбачає розглядати всі операції, що плануються, реалізуються і контролюються, в рамках єдиної логістичної системи. Функціональний розподіл операцій у логістичній системі визначає різні функціональні логістичні підсистеми, через які проходять матеріальні й інформаційні потоки, включно з необхідною сукупністю виробничих і допоміжних процесів від ринку закупок до ринку споживачів.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Логістика.

Логістичний ланцюжок.

Логістична операція.

Логістична функція.

Компоненти логістики підприємства.

Концепція логістичного управляння підприємством.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Дайте визначення поняття логістичного ланцюжка.

Назвіть основні фірми-розробники програмних засобів для підтримки логістичного ланцюга в корпоративних інформаційних системах.

Розкрийте сутність поняття «організаційно-економічна стійкість підприємства».

Назвіть основні показники організаційно-економічної стійкості підприємства.

Напишіть формулу оптимізаційної моделі для обчислення показника планового обсягу виробництва продукції при цільовій функції отримання максимального прибутку.

Наведіть формули обчислення коефіцієнта нарощування збуту продукції і невиконання плану.

Поясніть фази логістичного процесу в логістичній системі підприємства.

ним розвитком його виробничо-технологічної та організаційної структури методами логістико-орієнтованого управління.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Підготувати контрольний приклад для обраної задачі (за вказівкою викладача) програмного модуля «Логістика» і реалізувати її на ПК в середовищі корпоративної інформаційної системи ERP-класу. РОЗДІЛ 7


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.2. КОНТРОЛІНГ НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ КІС
7.4. КОНТРОЛІНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСАМИ
7.5. КОНТРОЛІНГ У СФЕРІ ЛОГІСТИКИ ТА ІНШІ ВИДИ КОНТРОЛІНГУ
ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА БАЗІ КОРПОРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ «ГАЛАКТИКА»
Частина 1. 8.3. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki