Posibniki.com.ua Інформатика Корпоративні інформаційні системи Частина 1. 8.3. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 1. 8.3. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ


Контур управління виробництвом включає вісім програмних модулів (рис. 8.8), за допомогою яких автоматизується весь комплекс робіт, пов’язанний із підготовкою виробництва, об’ємно-календарним плануванням, контролінгом і управлінням замовленями на продукцію, матеріально-технічним забезпеченням, фінальним складанням виробів та якістю продукції.

Модулі контуру Управління виробництвом зорієнтовані на великий спектр підприємств провідних галузей економіки, таких як видобувна, гірничорудна і гірничозбагачувальна промисловість, чорна і кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, легка та харчова промисловість, машинобудування, приладобудування тощо.

Підприємства цих галузей характеризуються широким спектром виробничих параметрів — безперервним, дискретним чи змішаним характером виробництва; масовим, серійним, дрібносерійним або одиничним типом виробництва; різноманітними методами планування й обліку (планування на замовлення, попередільне, нормативний метод обліку тощо). Усе це враховано в програмному продукті системи «Галактика ERP» і використованій нормативно-довідковій інформації. Програмні модулі виробничого контуру використовують нормативно-довідкову базу даних «Галактика ERP», а також понад 20 додаткових каталогів і довідників.

На рис. 8.8. подано структуру контуру Управління виробництвом.

Рис. 8.8. Структура контуру Управління виробництвом

Рис. 8.8. Структура контуру Управління виробництвом

Розглянемо більш детально програмні модулі названого контуру.

Модуль специфікації продукції

Для опису специфікацій виробів і технології їх виробництва в системі «Галактика ERP» використовується модуль специфікація продукції, який дозволяє описати склад продукції і технологію її виготовлення з урахуванням чинних норм витрат матеріальних і трудових ресурсів. Основне призначення модуля — вести конструкторські і виробничі специфікації продукції, а також маршрутні карти, на підставі яких в інших модулях здійснюється розрахунок потреб у матеріальних і трудових ресурсах і виконується планування виробництва.

Він дає можливість опису кількох варінтів виготовлення виробів, ведення специфікацій на послуги, а також коригування технологічних і конструкторських документів за повідомленням «про зміни». Модуль має розвинені засоби налаштування за допомогою яких структуру специфікацій можна сконфігурувати під потреби конкретного підприємства.

Результатна інформація модуля специфікацій призначається для використання працівниками відділів головного конструктора, головного технолога, технічної длокументації, праці і заробітної плати. Інформація про склад виробів і

У модулі реалізовано:

— опис номенклатури матеріалів, складальних одиниць, послуг і робіт;

— ведення конструкторських специфікацій (КС) виробів і складальних одиниць;

— ведення виробничих специфікацій (ВС) виробів (рецептур) і послуг;

— ведення маршрутних карт (МК) виготовлення продукції;

— ведення повідомлень про зміни.

Крім того, реалізовано ведення основних довідників для опису нормативної бази: видів робіт, технологічних операцій, професій, устаткування, інструмента й оснащення; здійснюється налаштування виробничої структури підприємства (виробничих центрів) під вимоги модуля.

Модуль має широкі можливості при описі; а) специфікації виробів і послуг:

— підтримки альтернативних варіантів виробничих специфікацій на продукт;

— припустимих замін компонентів у cпецифікації продукту;

— підтримки норм виходу побіжних продуктів і відходів;

— підтримки специфікацій переробки сировини з виходом кількох видів продукції;

— перерахування норм витрати матеріалів і норм виходу продуктів від параметрів якості сировини. б) технології виготовлення виробів:

— підтримка альтернативних варіантів маршрутних карт на продукт;

— визначення типових норм витрат ресурсів на технологічні операції;

— прив’язка субпідрядних робіт до операцій технологічного процесу (зовнішні виконавці);

— норм втрат продукції на операціях обробки.

Модуль забезпечує розрахунок зведених технологічних норм витрат ресурсів з урахуванням їх змін у часі, змін по заводських номерах виробів, а також коригування норм за повідомленнями про зміни.

Для опису складу виробу можуть використовуватися як конструкторські, так і виробничі специфікації.

Конструкторська специфікація дає змогу описати структуру виробу у вигляді ієрархічного переліку об’єктів, якими виступають деталі, складальні одиниці, комплекти, матеріали. Приклад конструкторської специфікації наведено на рис. 8.9.

Виробничі специфікації (ВС) використовують для опису складу виробу в ієрархічному вигляді і для опису матеріалів, ПКВ і послуг, використовуваних у процесі виробництва виробів.

Крім того, виробничі специфікації використовують для визначення норм виходу кількох видів готової продукції з нормованої одиниці витрати сировини. Це характерно, наприклад, для нафтопереробної, хімічної, гірничовидобувної, харчової та інших галузей.

Застосування виробничих специфікацій уможливлює зробити розрахунок потреби в матеріальних ресурсах за відсутності МК на ранніх стадіях створення

технології їх виготовлення використовується різними модулями системи «Галактика ERP» у процесі планування й управління виробництвом.

Рис. 8.9. Конструкторська специфікація маршрутної карти

Стандартний вид виробничої специфікації подано на рис. 8.10.

Рис. 8.10. Виробнича специфікація на виріб

виробу, або в разі відмови від використання МК через спрощений технологічний процес.

У виробничій специфікації можна задати:

— норми витрати сировини, матеріалів і комплектувальних;

— норми виходу продукції при переробці чи сировини побіжної продукції;

— норми відходів при переробці сировини і матеріалів;

— варіанти виготовлення готової продукції.

Використання зв’язку ВС із нормативними таблицями надає можливість розраховувати матеріальні потреби залежно від показників якості сировини. Нормативна таблиця містить відомості про норми витрат матеріалів залежно від їхньої якості, наприклад від гатунку.

Позиції ВС можуть бути пов’язані з операціями маршрутної карти, що дає змогу визначати матеріальні потреби в розрізі операцій МК.

За будь-якою позицією конструкторської і виробничої специфікації можна скласти лист припустимих замін матеріальних цінностей (МЦ) іншими МЦ із коефіцієнтами переобчислення кількісних показників. Завдяки маршрутній карті описують як операційну технологію виготовлення деталей і складальних одиниць, так і більш укрупнену маршрутну технологію у вигляді послідовності цехових переходів. У маршрутних картах указується послідовність технологічних операцій (ТО) із прив’язковою їх до мість виконання (підрозділам, групам устаткування).

У специфікації маршрутних карт можна обмежити період дії будь-якої операції. Це дозволяє враховувати при плануванні і розрахунку потреб у ресурсах тільки ті позиції, що діють на дату, на яку здійснюється розрахунок.

Якщо якісь операції МК цілком чи частково перекриваються під час їх виконання, можна задати відсоток перекриття операції.

Виконавцем операцій може бути підрозділ чи організація. Вибір організації як виконавця забезпечує прив’язку субпідрядних робіт до операцій технологічного процесу.

На кожну операцію МК можна задати:

— параметри до операції (обсяг партії, норма підготовчо-завершального часу, норма машинного часу, норма ручного часу, відсоток використання операції тощо);

— матеріальні норми чи норми виходу готової продукції із нормативної одиниці сировини;

— норми трудомісткості;

— норми використання устаткування, оснащення й інструментів;

— перекриття операцій за часом виконання.

Приклад специфікації маршрутної карти наведено на рис. 8.11.

Склад параметрів до кожної технологічної операції маршрутної карти визначається її налаштовуваннямиі залежить від технологічної специфіки виробництва.

На рис. 8.12—8.14 наведено приклади маршрутних карт для матеріальних норм, норм трудомісткості робіт й устаткування.

У специфікації можна задавати такі види матеріальних норм:

— норми витрат сировини, матеріалів і комплектувальних (Н);

— норми виходу продукції при переробці сировини чи побіжної продукції (У);

Рис. 8.11. Специфікація маршрутної карти Рис. 8.12. МК — матеріальні операційні норми

— нормативний відсоток втрат матеріалів;

— нормативний коефіцієнт використання матеріалів;

— нормативний коефіцієнт використання відходів;

— нормативний коефіцієнт невикористовуваних відходів.

Рис. 8.13. МК — трудові операційні норми

Як джерело трудових норм використовують професії з каталогу назв професій. До кожної професії можна вказати кількість виконавців, одиницю нормування, норму часу на операцію, а також дані для розрахунку фонду заробітної плати та її нарахування: умови праці; номер тарифної сітки; систему оплати праці; тарифний розряд.

Як джерело інформації з устаткування можна використовувати довідники груп й одиниць устаткування та їхні технічні паспорти. Щодо кожної одиниці чи групи устаткування можна задавати одиницю нормування, норму машинного часу, статтю витрат.

Модуль Специфікація виробів дозволяє вести каталог технологічних операцій, а також створювати типові технологічні операції. Типові технологічні операції використовують у тих випадках, коли для кількох технологічних операцій, наприклад для різних виконань одного виробу існують однакові значення параметрів й операційні норми. Створення типових технологічних операцій відчутно прискорює введення маршрутних карт; при виборі такої операції у специфікації маршрутної карти може знадобитися зовсім незначне коригування норм.

Ведення конструкторської і технологічної документації передбачає не тільки введення документів, а й оперативне коригування їх за «Повідомленнями про зміни». Повідомлення про зміни включають список замінних елементів, що ви-

а також:

Рис. 8.14. Технологічні операційні норми з устаткування

Рис. 8.15. Повідомлення про зміну у специфікаціях

даляються або додаються із зазначенням кількості, періоду дії змін і списку документів, на які поширюються ці зміни.

Крім того, цей модуль дає змогу здійснювати різні розрахунки і формувати звіти за специфікаціями і техпроцесами, в тому числі: формувати альбом трудових норм, технологічний склад виробу, подетальні норми на виріб, відомість покупних деталей і складальних одиниць тощо.

До додаткових переваг використання модуля Специфікація виробів належать: можливість перенесення налаштувань шляхом експорту/імпорту файла параметрів, ведення групових специфікацій і типових технологічних операцій, використання мови сценаріїв JavaScrіpt, використання формул розрахунку значень параметрів, інтеграції з PLM/PDM системами та САПР

Для інтеграції даних використовують різні механізми, у зокрема імпорт через XML-файли, використання APі-функцій доступу до бази даних. Об’єктами передання з PLM/PDM систем у «Галактику» є номенклатура деталей, складальних одиниць і матеріалів, специфікації і технологічні карти, а також пов’язані з ними довідники.

У системі «Галактика ERP» розроблено засоби інтеграції з відомими на вітчизняному ринку PLM/PDM системами: ІNTERMECH — САПР; Wіndchіll — PDM система управління інженерними даними підприємства, Parametrіc Technology Corporatіon; T-Flex — САПР;

Лоцман: PLM — система управління інженерними даними і життєвим циклом виробу; Tехнопро — система проектування технологічних процесів;

Фобос — підсистема ТПП, внутрішньоцехове оперативно-календарне планування і диспетчиризація; SmarTeam — PDM система, Dassault Systemes (DS), реалізована інтеграція на рівні каталогу МЦ, специфікацій і маршрутних карт.

Модуль забезпечує автоматизацію бізнесів-процесів, пов’язаних із плануванням і контролем виконання планів збуту, призначений для працівників відділів маркетингу, збуту та зовнішніх економічних зв’язків. Основними завданнями модуля є:

1. Реєстрація в системі попиту прогнозних і реальних замовлень від споживачів продукції, а також заявок від підрозділів на виконання робіт, надання послуг. Замовлення можна формувати також за наявними угодами зі споживачами (модуль Управління угодами).

2. Формування портфеля замовлень.

3. Формування плану збуту й реалізації готової продукції (виконання робіт, надання послуг), заявок на виробництво. Розрахунки здійснюють з урахуванням підтримки нормативних складських запасів і очікуваних надходжень продукції з виробництва.

4. Формування графіка постачань готової продукції (виконання робіт, надання послуг). Розрахунки здійснюють з урахуванням низки додаткових чинників, таких як термін постачання, розмір партії постачання, термін придатності тощо.

5. Визначення джерел покриття потреби клієнтів у продукції і товарах.

6. Контроль виконання планів і замовлень споживачів за оперативними обліковими документами.

7. Формування заявок (замовлень) на виробництво необхідної продукції.

8. Формування заявок для служби постачання на закупівлю товарів з метою задоволення потреб клієнтів.

Заявка на виготовлення продукції (чи заявка збуту) — це замовлення сторонньої організації на виготовлення виробів (виконання робіт, надання послуг), у певній кількості та в конкретний термін постачання, що характеризується відповідною позначкою чи унікальним кодом. Заявки збуту також можна формувати підрозділам маркетингу і збуту підприємства-виробника на підставі вивчення попиту. Можливість включення до заявки додаткової інформації (номер угоди постачання, номер внутрішнього замовлення тощо) сприяє організації функціонування системи збуту в різних аналітичних розрізах. Ця можливість забезпечується гнучкими засобами налаштування документів модуля Управління замовленнями (рис. 8.16).

Рис. 8.16. Заявка збуту продукції

Портфель замовлень формують на підставі заявок збуту. До специфікації портфеля замовлень включають позиції заявок збуту за будь-який заданий період з усією додатковою аналітичною інформацією, наявною у заявках, наприклад номер угоди, заявка вхідна, покупець, замовлення тощо.

На підставі заявок збуту і портфеля замовлень формують різні планові документи, у тому числі план збуту і реалізації готової продукції (виконання робіт, надання послуг), план випуску, план виробництва.

Приклад плану збуту в розрізі заявок замовників, партій випуску, статей бюджету доходів підприємства подано на рис. 8.17.

Рис. 8.17. Портфель замовлень

План збуту може мати різні форми, у тому числі форми календарного графіка, розподілу за періодами. Залежно від подання дані групують. Так, у поданні «період» кількість за позицією підраховують в рамках обраного періоду (рік, квартал, місяць).

Рис. 8.18. План збуту

Рис. 8.19. План збуту на період

Графік постачань готової продукції може бути сформований на підставі плану збуту і враховувати додаткові чинники, якими є термін постачання, розмір партії постачання, термін придатності тощо.

Контроль виконання планів і заявок споживачів здійснюють на підставі оперативних облікових документів, до яких належать накладні, акти, документипідстави на відвантаження та ін. Інформація, отримана в процесі планування збуту, є одним із джерел даних для аналізу збутової діяльності засобами «Галактика BІ Збут», що забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень на основі моніторингу ключових показників ефективності й аналізу збутової діяльності підприємства.

Програмний модуль МТЗ призначений для фахівців відділів постачання, зовнішньої комплектації, зовнішніх економічних зв’язків, баз матеріально-технічного постачання і комплектації та складів. Він дозволяє розв’язувати задачі з двох напрямів:

— управління МТЗ виробничого підприємства;

— управління МТЗ холдингу з мережею філій.

У рамках зазначених напрямів автоматизуються такі основні завдання:

— проведення заявочної кампанії на матеріально-технічні ресурси (МТР);

— формування планів постачання на підставі замовлень на постачання, планів збуту, планів виробництва, потреб у матеріалах;

— заміна матеріальних цінностей (МЦ) на підставі переліків дозволених замін;

— формування планів закупівель з урахуванням необхідних страхових запасів, розмірів партії постачання, очікуваних і поточних залишків матцінностей;

— формування графіка закупівель матцінностей з урахуванням термінів постачання;

— формування замовлень і специфікацій постачальникам МТР за планами постачання та планами закупівель;

— контрактація планів і заявок постачання;

— облік надходження МТР від постачальників за угодами постачання;

— розрахунок планового руху матцінностей.

Розглянемо детальніше методику автоматизованого розв’язання задач за названими напрямами МТЗ; а) управління МТЗ виробничого підприємства.

Основою формування плану постачання МЦ на виробничому підприємстві є потреба в матеріалах, що розраховується засобами модуля Планування виробництва.

Приклад документа «Сумарна потреба в матеріалах» наведено на рис. 8.20.

Рис. 8.20. Сумарна потреба в матеріалах

У модулі управління МТЗ здійснюють ведення картотеки пропозицій потенційних постачальників, відстежування тих заявок на придбання МЦ, які надходять від інших підрозділів, складання плану закупівлі відповідно до укладення договорів і довгострокових контрактів, вибір конкретного постачальника й оформлення замовлення на поставку, реєстрація документів, на підставі яких здійснюється закупівля (рахунки, договори, контракти, гарантійні листи), оформлення доручень на отримання МЦ і розподіл їх за складами, отримання різних звітів за контрольованими показниками (партіями, групами та ін.).

Схему інформаційних потоків у модулі управління МТЗ наведено на рис. 8.21, з якого видно, що вся інформація з постачання акумулюється в БД цього модуля, де шляхом її аналізу формуються замовлення, на підставі яких можна вводити в ПК документи-підстави (ДП) на закупівлю.

Рис. 8.21. Загальна схема інформаційних потоків у модулі управління МТЗ

Рис. 8.21. Загальна схема інформаційних потоків у модулі управління МТЗ

План закупівель можна ввести безпосередньо в модулі управління постачанням і контролювати його виконання порівнянням із фактичними поставками.

Документи-підстави на закупівлю можна формувати автоматично шляхом прогнозу дефіцитів. Крім того, заявки на закупівлю, що надходять, можна вводити як ДП, що перебувають у стані «оформлюваний», і мірою необхідності переводити їх у стан «виконуваний». Безпосередньо в модулі управління МТЗ ре-

Основні позитивні особливості розв’язання задач з управління постачанням у цьому модулі такі:

— використання в документах на закупівлю як товарних, так і нематеріальних позицій (послуг);

— облік партій купівельних товарів, відстежування термінів зберігання, термінів дії ліцензій і сертифікатів;

— підтримка різних грошових одиниць і міжнародних закупівель;

— облік митних зборів, транспортних та інших витрат під час визначення облікової ціни матеріалів, що постачаються;

— облік повернення МЦ за рекламацією;

— автоматизований розподіл МЦ за складами;

— автоматичне формування прибуткових складських ордерів за групою накладних;

— автоматизоване формування платіжних документів, доручень на отримання МЦ і документів-підстав за супровідними документами;

— відображення в модулі бухгалтерського обліку всіх операцій із закупівлі матеріальних цінностей і послуг за допомогою механізму типових господарських операцій. Завершальним етапом роботи модуля управління постанням є складання звітів, які відображені на рис. 8.44.

Будь-яка МЦ у специфікації документа «Потреба в матеріалах», особливо МЦ, щодо якої є дефіцит, може бути замінена на іншу МЦ. Варіанти замін слід описати заздалегідь. Для опису замін МЦ використовують документи «Акт замін» і «Лист замін» (рис. 8.22).

Рис. 8.22. Приклад акта замін МЦ

алізовані операції для роботи з конкретними документами на придбання МЦ: документами-підставами, накладними, дорученнями тощо.

Акт замін містить дані про відповідність матеріальних цінностей, що замінюють одне одне, а також коефіцієнт заміни, що впливає на кількісні показники. У результаті коригування специфікації потреби в матеріальних ресурсах за актами і листами замін дефіцит може бути зменшений чи зовсім усунутий.

Забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами (МТР) на підставі розрахованої потреби в матеріалах з урахуванням замін приведе до заощадження засобів на закупівлю МТР і зниження рівня їх запасів.

Плани постачання МЦ можуть бути сформовані в різних аналітичних розрізах: у розрізі постачальників чи споживачів. Можуть бути сформовані окремі плани постачання для матеріалів і для ПКВ, оскільки, як правило, на підприємствах постачанням матеріалів і ПКВ займаються різні структурні підрозділи.

Для планів постачання існує кілька варіантів преподання інформації: календарний план; план за періодами; календарний графік.

Календарний план дозволяє формувати постачання лише на ті дати, на які сформована потреба в матеріалах.

План за періодами дозволяє одержати сумарну кількість МЦ до постачання на заданий період. Якості тривалість періоду можна використовувати рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень.

Календарний графік дозволяє одержати сумарну кількість МЦ до постачання за кожним календарним днем. Приклад плану постачання за періодами наведено на рис. 8.23.

Рис. 8.23. План постачання матеріалів на березень 2009 року

Бізнес-процеси управління МТЗ часто потребують підтримки страхових запасів матеріалів на заданому рівні. Необхідно також ураховувати те, що постачальники відвантажують свою продукцію не в будь-якій кількості, за багатьма

На підставі плану постачання може бути сформований план закупівель з урахуванням необхідних страхових запасів, розмірів партії постачання, очікуваних і поточних залишків матценностей. Рівень страхових запасів за окремими позиціями МЦ чи групою МЦ та розмір партії постачання можна задавати з використанням механізму календарно-планових нормативів (КПН). У плані закупівель кількість закуповуваних матцінностей може зрости, а дати початку закупівлі відсуватимуться на більш ранні терміни.

Плани постачання чи плани закупівель дають можливість сформувати графік закупівель МЦ з урахуванням термінів постачання. Термін постачання для окремої позиції чи групи МЦ, а також у розрізі постачальників може бути заданий як календарно-плановий норматив. Графік закупівель містить зведення про кількість МЦ до закупівлі за кожним календарним днем.

У процесі розрахунку виробничого плану (Планування виробництва) алгоритми планування враховують значення цих календарно-планових нормативів і за необхідності змінюють терміни випуску продукції і терміни постачання матценностей.

Формування заявок і специфікацій постачальникам МТР здійснюється за планами закупівель, а за їх відсутності — за планами постачання. По кожній позиції плану може бути сформовано кілька заявок одному чи кільком постачальникам. Заявки формують окремо кожному постачальнику МТР відповідно до номенклатури, що поставляється ним на будь-який заданий період часу.

Приклад заявки на постачання МЦ наведено на рис. 8.24.

Рис. 8.24. Вихідна заявка постачання МЦ

матеріалами існує мінімальна партія постачання. Сам термін постачання того чи іншого матеріалу може бути дуже значним, відтак, суттєво впливатиме на можливість випуску продукції підприємством.

Позиції сформованої заявки постачання пов’язуються з позиціями плану закупівель чи плану постачання, на базі яких вона була сформована. Це дає можливість показати у відповідному плані кількість заявлених постачальникам матеріалів і обчислити дефіцит позицій МЦ.

Контрактація заявок договірними обсягами закупівлі має на меті проведення роботи з постачальниками з виконання угод на постачання заявленого переліку МТР в необхідній кількості та у заданий термін. За результатами контрактації підтверджується кількість МТР у заявках і терміни постачання. Зміни термінів, а також підтверджена кількість МТР відображають у пов’язаному плані закупівель чи плані постачання. Дефіцит законтрактованої кількості МЦ відображає незаявлену кількість МТР у пов’язаному плані.

Процедура оприбуткування матеріально-технічних ресурсів забезпечує їхній адресний облік. У системі формується зв’язок прибуткових документів із угодою і заявкою на постачання. На базі зв’язків між документами інформація про надходження МТР може бути рознесена за плановими документами постачання для відстеження виконання цих планів. Завдяки наявності такого зворотного зв’язку плани і заявки постачання можна використовувати при розрахунку плану виробництва для обліку майбутніх надходжень матеріалів.

У деяких бізнесах-процесах існує необхідність розрахувати наявність матеріалів на будь-яку дату в майбутньому з урахуванням майбутніх надходжень і майбутніх витрат. Механізм планового руху матценностей модуля «Управління МТЗ» дозволяє виконати такі розрахунки. Ця функціональність дає змогу визначати майбутні залишки матеріалу на будь-яку дату, оцінити забезпеченість майбутніх витрат матеріалів майбутніми постачаннями.

Цикл робіт матеріально-технічного забезпечення підрозділів (філій) ресурсами розпочинається з заявочної кампанії.

Мінімальною одиницею інформації про рух ресурсів є заявка на МТР.

Заявка — це замовлення підрозділу (філії) на МТР одиниці найменування у певній кількості і за конкретний термін постачання, що характеризується унікальним кодом (UІ). Наявність у заявці різних класифікаційних ознак уможливлює аналіз функціонування системи постачання в різних аналітичних розрізах.

На рис. 8.25 відображено замовлення підрозділу (філії) на МТР.

На підставі заявок на МТР формується регістр заявок, в якому фіксують усі операції з матеріально-технічними ресурсами: від підтвердження і контрактації заявок — до приходу ресурсів на склад і відвантаження їх споживачам (філіям). Причому система враховує як планові, так і фактичні операції. Це дає можливість контролювати забезпеченість заявок ресурсами, стан робіт з організації закупівель МТР і їх відвантаження підрозділам (філіям) у поточний момент.

При надходженні МТР від постачальників за угодами закупівлі в системі чітко відстежує зв’язок прибуткових документів з первинною заявкою, навіть якщо в них була зазначена інша номенклатура. Автоматична процедура оприбуткування матеріально-технічних ресурсів забезпечує їхній адресний облік.

План відвантаження МТР підрозділам (філіям) формується на підставі заявок. При цьому система показує відповідність заявлених номенклатурних позицій реальній наявності ресурсів і їхніх аналогів на складах.

Рис. 8.25. Заявка на МТР

План відвантаження МРТ підрозділам (філіям) відображено на рис. 8.26.

Рис. 8.26. План відвантаження МТР

Розглядається проблема обліку відпуску номенклатури (трубна і кабельна продукція, металлопрокат та ін.), що має специфічні особливості. Наприклад, було заплановано відправити у дві філії по 40 тонн труб. Але оскільки всі труби трохи відрізняються за розмірами і вагою, реально ми можемо відправити в одну філію 21 тонну, а в іншу — 19 тонн, — і лише так. У таких ситуаціях можуть виникати відхилення в забезпеченості заявок.

За планами відвантаження формують розпорядження на відвантаження МТР зі складу, на підставі яких здійснюється відпуск матеріалів, сировини і комплектуювальних виробів на адресу підрозділу (філії).

Рис. 8.27. Розпорядження на відвантаження МТР зі складу

Модуль управління виробничої логістики призначений для забезпечення безперервності логістичного ланцюга управління виробничим процесом — від лімітування відпуску матеріальних цінностей у виробництво і до формування змінно-добових завдань дільницям, бригадам та окремим робітникам і випуском продукції названими виконацями, включно з обліком відходів виробництва.

Результатна інформація цього програмного модуля призначається для співробітників виробничих і виробничо-диспетчерських відділів, виробничо-диспетчерських бюро цехів, навчальних цехів і ділянок, майстрів, працівників складів, комірників і бухгалтерії.

Програмні засоби модуля дозволяють розв’язувати такі задачі:

— лімітування відпустку сировини, матеріалів і покупних комплектувальних виробів у виробництво;

— оперативний облік руху сировини, напівфабрикатів, готової продукції у виробництві, а також обліку надання внутрішніх (міжцехових) послуг за допомогою автоматизованого ведення первинних документів;

— управління рухом предметів виробництва відповідно до технологічних маршрутів;

— комплектування складання вузлів і виробів;

— облік праці, в тому числі з використанням засобів штрихкодування.

Як результат автоматизованого розв’язання названих задач забезпечується можливість формування роботи з такими документами:

— лімітно-заборними картами (ЛЗК) і актами на додатковий (понадлімітний) відпуск матеріалів у виробництво;


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.4. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА БЮДЖЕТУВАННЯ
8.5. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИКОЮ І ЛАНЦЮГОМ ПОСТАЧАНЬ
8.6. КОНТУР БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
8.7. КОНТУР УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ R/3 ТА ЇЇ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki