Posibniki.com.uaФінансиВалютне регулювання та контроль8.3. Відповідальність за порушення порядку здійснення експортноімпортних операцій


< Попередня  Змiст  Наступна >

8.3. Відповідальність за порушення порядку здійснення експортноімпортних операцій


 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНІВ РОЗРАХУНКІВ

 

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг ), прав інтелектуальної власності — від моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

 

Виручка резидентів в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва (коди ТН ЗЕД 30.01— 30.06) підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у термін виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) фармацевтичної продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

 

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів від моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт , послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. В разі застосування розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

 

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

 

День виникнення порушення перший день після завершення встановленого законодавством терміну розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або терміну, встановленого відповідно до раніше отриманих за цією операцією ліцензій.

 

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торговопромисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортноімпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняються і пеня за порушення їх у цей період не сплачується.

 

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включно з періодом, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону , не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

 

Державні податкові інспекції мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

 

Якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 Закону, зумовлене виникненням форсмажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форсмажорних обставин і поновлюється від дня, наступного за днем завершення дії таких обставин. Підтвердженням форсмажорних обставин є відповідна довідка Торговопромислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

 

Отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній одному відсотку розміру отриманого кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день отримання кредиту, позики з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ПОВЕРНЕННЯ ВИРУЧКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

 

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті тягне за собою не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. Відповідно до ст. 207 ККУ, умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення до України у передбачені законом терміни виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів ( робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування в будьякий спосіб такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей , карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або позбавленням волі на термін до трьох років.

 

Протиправні дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування в будьякий спосіб такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах1 караються позбавленням волі на термін від трьох до п’яти років або позбавленням волі на термін до трьох років.

 

Дії, передбачені частинами першою або другою статті 207, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах2, караються позбавленням волі на термін від трьох до семи років.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

 

Відповідно до ст. 208 ККУ незаконне, з порушенням встановленого законом порядку відкриття або використання за межами України валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років, або позбавленням волі на термін від двох до чотирьох років, із конфіскацією валютних цінностей, що перебувають на зазначених вище рахунках. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на термін від трьох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що перебувають на зазначених вище рахунках. 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.5. Заходи впливу щодо банків за порушення валютного законодавства
8.1. Види та форми відповідальності за порушення норм валютного законодавства
РОЗДІЛ 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НОРМ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
7.6. Міжнародні організації з боротьби із відмиванням грошей ФАТФ
7.5. Колективні міжнародні заходи боротьби з відмиванням грошей
7.4. Механізми запобігання відмиванню грошей
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki