Posibniki.com.uaФінансиВалютне регулювання та контроль7.6. Міжнародні організації з боротьби із відмиванням грошей ФАТФ


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.6. Міжнародні організації з боротьби із відмиванням грошей ФАТФ


 

Серед міжнародних організацій, які здійснюють боротьбу з відмиванням грошей, з огляду на міжнародний вплив вирізняється Група з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force1 — FATF), тобто ФАТФ, яка була створена в липні 1989 році як міжурядовий орган‚ метою якого є розроблення та сприяння стратегії боротьби з відмиванням грошей.

 

Нині ФАТФ не є надто масовою структурою. До Групи входять 33 членів — країн та міжнародних організацій. Члени ФАТФ — це передусім західноєвропейські та північноамериканські країни (хоча є кілька представників «третього світу»)‚ а також Єврокомісія як надурядова інституція.

 

СТАТУС ТА ФУНКЦІЇ ФАТФ

 

За своїм статусом ФАТФ є міжнародною експертною групою, яка працює не на постійних засадах. Мандат діяльності ФАТФ оновлюється на міністерській зустрічі країнчленів ФАТФ кожні п’ять років. На засіданні, яке відбулося в Парижі у травні 2004 року, було вирішено поновити мандат ФАТФ і одночасно збільшити термін його дії з п’ яти до восьми років. Це є свідченням, з одного боку, посилення впливу ФАТФ на узгодження міжнародних питань з протидії відмивання грошей, а з іншого — підтверджує прагнення ФАТФ щодо необхідності передання в майбутньому її повноважень відповідним регіональним організаціям.

 

За час свого існування ФАТФ перетворилася на одну з найавторитетніших та впливовіших міжнародних структур щодо боротьби зі злочинами у фінансовій сфері. Основною метою створення ФАТФ є сприяння співпраці держав у боротьбі з незаконними фінансовими операціями, і передовсім із відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, всебічне оцінювання наслідків оперативних запобіжних заходів із використання банківської системи та інших фінансових установ для відмивання грошей, а також розроблення еталонів законодавчих актів і превентивних заходів у цій галузі. ФАТФ є нормотвірним органом.

 

Стратегія діяльності ФАТФ передбачає застережні заходи‚ які б дозволили запобігти використанню «брудних» грошей у можливій подальшій злочинній діяльності‚ а також впливу їх на легальну економічну діяльність.

 

До найважливіших функцій ФАТФ належать:

 

1)розроблення рекомендацій у царині боротьби з відмиванням «брудних» грошей;

 

2)контроль за перебігом реалізації заходів з боротьби із відмиванням грошей у країнахчленах;

 

3)вивчення тенденцій і методів відмивання грошей, подання доповідей стосовно цих методів і розроблення необхідних контрзаходів;

 

4)сприяння прийняттю й реалізації запропонованих ФАТФ заходів із боротьби з відмиванням грошей у глобальному масштабі.

 

Відповідно до першої функції розроблено «Сорок рекомендацій з боротьби із відмиванням грошей», які є ключовим документом ФАТФ щодо основних універсальних методів боротьби із відмиванням грошей. Цей документ передбачає повний спектр дій проти відмивання грошей, який охоплює систему правосуддя та законодавства, фінансову систему та її регулювання, а також міжнародну співпрацю та є міжнародно визнаним орієнтиром у цій сфері.


СОРОК РЕКОМЕНДАЦІЙ ФАТФ

 

Уперше «Сорок Рекомендацій» були розроблені й запропоновані на розгляд усіх зацікавлених країн у лютому 1990 року. В подальшому вони були переглянуті 1996го і 2003 років. У документі викладено принципи дій, проте державам дозволяється застосовувати певну гнучкість під час реалізації цих принципів з урахуванням конкретних обставин та конституційних вимог конкретної країни. Якщо країна бажає, щоб міжнародна спільнота сприймала її як країну, яка дотримується міжнародних правових норм, то «Сорок рекомендацій» фактично є для неї обов’язковим документом.

 

Якщо попередні рекомендації мали загальний характер, то переглянутий варіант є значно конкретнішим. Безпосередні практичні рекомендації фокусуються навколо необхідності помітного посилення контролю за фінансовими операціями‚ як банківськими‚ так і позабанківськими ‚ задля виявлення таких‚ що викликають підозру, та можливого подальшого стеження за ними як з боку самих банків‚ так і правоохоронних органів. Переглянуті рекомендації розширюють рамки перевірки благонадійності клієнтів. Передбачається посилення перевірки благонадійності осіб, причетних до політичної діяльності, закордонних кореспондентських банків, нових технологій, зокрема комп’ютерних, що активно розвиваються, надзвичайно великих фінансових операцій та операцій, які здійснюються за незвичними схемами.

 

Переглянуті Сорок рекомендацій закликають країни до вжиття заходів щодо наявності належної, точної та своєчасної інформації про дійсних власників юридичних осіб і тих, хто контролює їхню діяльність, а також про засновників, довірених осіб та бенефіціарів трастів. Ділові відносини з банками — «поштовими скриньками» мають бути заборонені. Крім того, заходи, спрямовані проти відмивання грошей, мають поширюватися на представників певних професій, які працюють у нефінансових установах. Це працівники казино, агенти з торгівлі нерухомістю, дилери з торгівлі дорогоцінними металами або камінням , бухгалтери, адвокати, нотаріуси, незалежні юристи та особи, які надають послуги трастам і компаніям. Особлива увага має приділятися діловим відносинам та фінансовим операціям з особами, компаніями і фінансовими установами з тих країн, де недостатньою мірою виконуються рекомендації ФАТФ. З іншого боку, країни можуть вирішити, що в разі низького ризику відмивання грошей фінансові установи можуть вдаватися до обмежених або спрощених заходів протидії.

 

Необхідно розвивати й зміцнювати міжнародну співпрацю. В країнах мають виконуватися різноманітні угоди щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму . Понад те, країни мають визнати відмивання грошей злочином , на який поширюється право на екстрадицію обвинувачуваних, і забезпечувати відповідну взаємодопомогу.

 

Виконання вказаних рекомендацій країнамичленами ФATФ дасть можливість створити уніфіковану систему взаємодії, що сприятиме ефективній протидії відмиванню грошей як в окремих країнах, так і в міжнародному масштабі.

 

Останніми роками посилюється контроль за великими грошовими внесками і операціями готівкою. Так, у Франції банками заборонені трансфертні операції готівкою вартістю понад 150 тис. франків кожна. Швейцарія визначила «порогову» суму для внеску, вище якої здійснюється повна ідентифікація власника. Ця сума становить 100 тис. швейцарських франків. Система обов’язкового повідомлення про всі внески, перекази й зняття з рахунків коштів у межах 3—10 тис. дол. США (у національній валюта) діє у низці інших держав.

 

Крім того, зважаючи на посилення транскордонного перевезення готівки за допомогою кур’єрів, 22 жовтня 2004 року ФАТФ видала Спеціальну рекомендацію ІХ. Згідно з цією рекомендацією країни мають вживати дієвих заходів із виявлення фізичного транскордонного перевезення валюти та інших фінансових документів на пред’явника, включно із системою декларування чи іншого зобов’язання зі звітування. Система інформування має застосовуватися як до ввезення, так і до вивезення готівки та фінансових інструментів на пред’явника.

 

Отже, основні зміни в Сорока рекомендаціях стосуються таких моментів:

 

— поширення на правопорушення, які за своїм складом пов’язані з відмиванням грошей, кримінальної відповідальності (рекомендація 4) та прийняття законів про арешт і конфіскацію коштів, отриманих злочинним шляхом (рекомендація 7);

 

— основними трьома моментами, що є важливими для фінансових установ, є:

 

а) запровадження звітності про великі операції з готівкою та системи обліку;

 

б) створення методології щодо взаємодії органів регулювання банків та правоохоронних органів стосовно підозрілих операцій;


в) прийняття політики і процедури «Знай свого клієнта та ретельно вивчай його бізнес» (попередні рекомендації передбачали процедури «Знай свого клієнта»);

 

— зобов’язання для фінансових установ здійснювати ідентифікацію всіх своїх клієнтів, у тому числі будьяких осіб, та належне ведення обліку (рекомендації 10 та 12).

 

— включення до кола об’єктів, щодо яких мають застосовуватися заходи протидії відмиванню грошей, нефінансових видів підприємництва;

 

— зосередження уваги на питаннях взаємозв’язку між відмиванням грошей і розвитком технологій електронних розрахунків;

 

— заява на користь ефективніших методів розслідування як у процесі відстежування злочинних доходів «вуличного» походження, так і стосовно великих об’єктів кримінального переслідування;

 

— вимога до фінансових установ повідомляти компетентні національні органи про підозрілі операції (рекомендація 15) та запроваджувати широке коло заходів внутрішнього контролю (рекомендація 19);

 

— адекватні системи контролю та нагляду за діяльністю фінансових установ (рекомендації 26—29);

 

— необхідність підписання міжнародних угод та прийняття національного законодавства, яке вможливить країнам здійснювати оперативну й ефективну співпрацю на всіх рівнях (рекомендації 32—40).

 

Виконання вказаних рекомендацій країнамичленами ФАТФ дає можливість створити уніфіковану систему взаємодії, що сприятиме ефективному розв’язанню проблем протидії відмиванню грошей як в окремих країнах, так і в міжнародному масштабі.

 

ЗАХОДИ КОНТРОЛЮ ФАТФ

 

 

Контроль над виконанням та запровадженням країнами Сорока рекомендацій здійснюється державамичленами ФАТФ. Цей контроль становить другу функцію діяльності ФАТФ і забезпечується на засадах двохаспектного підходу: щорічної самооцінки та більш детальної процедури взаємного оцінювання.

 

Самооцінка та взаємне оцінювання є первинними інструментами контролю, що їх використовує ФАТФ. Здійснюючи самооцінку, кожна країначлен цієї установи щорічно подає інформацію стосовно досягнутого прогресу в царині боротьби із відмиванням грошей шляхом участі в стандартному анкетному опитуванні. Потім цю інформацію аналізують і оцінюють міру дотримання Сорока рекомендацій у кожній країні.

 

Другий елемент контролю — взаємне оцінювання, або атестація. У цьому випадку будьяка країначлен ФАТФ по черзі інспектується комісією групи на місці. Комісія складається з трьох— чотирьох експертів з питань юриспруденції та фінансів із інших країнчленів ФАТФ. Мета відвідування країни — оцінювання рівня просування її у розбудові ефективної системи протидії відмиванню грошей та виявлення проблем, над якими їй потрібно працювати. Результати кожного взаємного оцінювання публікують у щорічному звіті ФАТФ.

 

ФАТФ здійснює контрольні перевірки не лише в країнах — учасницях Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) на предмет відповідності рекомендацій національних законодавств і чинної практики у сфері боротьби з відмиванням грошей вимогам ФАТФ, а й вивчає ситуацію в країнах, які не входять до складу ОЕСР, але активно використовуються міжнародною організованою злочинністю для відмивання кримінальних доходів.

 

Виходячи з філософії своєї діяльності, ФАТФ розподіляє всі країни світу на три категорії, залежно від ступеня дотримання ними її рекомендацій: перша категорія: країничлени ФАТФ; друга категорія: країни й території, які не співпрацюють із ФАТФ у справах відмивання грошей ; третя категорія: країни, проти яких застосовують санкції ФАТФ.

 

У контексті запровадженої ФАТФ класифікації країн важливо згадати про так званий «чорний список». Політика включення до «чорного списку» може застосовуватися як до країнчленів ФАТФ, так і до тих країн, які потрапили під перевірку, не маючи членства у ФАТФ. Метою цієї політики є посилення «імунітету» фінансової системи щодо відмивання грошей шляхом створення таких умов, за яких усі фінансові центри вживатимуть заходів щодо запобігання йому.

 

За допомогою «чорного списку» ФАТФ закликає фінансові установи ретельно досліджувати операції з особами , діловими установами чи банками із внесених до списку країн чи територій.

 

ФАТФ визначила 25 критеріїв, за якими певні країни оцінюються як такі, що не співпрацюють із нею1.

 

1 Стисло сутність цих критеріїв можна викласти так:

 

1.Недоліки у фінансовому регулюванні:

 

—відсутність або неналежне регулювання й нагляд за діяльністю фінансових установ;


Передбачається, що потрапляння до «чорного списку» може привести не лише до «прохолодного» ставлення з боку міжнародної фінансової спільноти, а й до виключення з кредитних програм Світового банку та МВФ. Це не тільки й не стільки визнання неадекватності діяльності країни «Сорока рекомендаціям» ФАТФ‚ а й констатація високого рівня економічної‚ політичної‚ законодавчої‚ правоохоронної невідповідності країни цілісній моделі євроінтеграції.

 

Відмивання грошей являє собою діяльність, що постійно розвивається, саме тому однією із функцій ФАТФ є проведення постійного моніторингу , вивчення тенденцій, методів і способів цього процесу. Члени ФАТФ збирають на постійних засадах інформацію стосовно тенденцій у відмиванні грошей, щоб забезпечити своєчасність та ефективність «Сорока рекомендацій ». У робочому порядку, кілька разів на рік (вересень/жовтень, лютий, червень) відбуваються пленарні засідання та наради. Обговорення охоплює проблеми аналізу нових тенденцій у відмиванні грошей та відповідних контрзаходів, контроль за виконанням цих заходів, сприяння встановленню міжнародної мережі боротьби із відмиванням грошей тощо.

 

Методи відмивання грошей постійно досліджуються і щорічно обговорюються на спеціалізованих «типологічних» засіданнях. Це дає змогу ретельніше вивчати новітні методи відмивання грошей і запроваджувати ефективну систему ПВГ. Результати всіх цих досліджень та обговорень щорічно обов’язково публікуються у формі «Доповіді про тенденції та методики відмивання грошей».

 

Кожні два роки ФАТФ проводить Форум з фінансових послуг із національними та міжнародними представниками сектору фінансових послуг та інших бізнесструктур для обговорення тем, що викликають загальне занепокоєння.

 

—неналежні правила ліцензування та створення фінансових установ, у тому числі недостатнє знання керівників та дійсних власників цих установ;

—неналежне виконання вимог щодо ідентифікації клієнтів фінансових установ;

—надмірна секретність діяльності фінансових установ;

—відсутність належного інформування про підозрілі фінансові операції. 2.Перешкоди, що створюються іншими регулятивними вимогами:

—неналежні законодавчі вимоги стосовно реєстрації підприємств та юридичних осіб;

—відсутність ідентифікації дійсних власників підприємств та юридичних осіб. 3.Перешкоди на шляху співпраці:

—закони й нормативні акти, що забороняють обмін інформацією на міжнародному рівні між адміністративними органами боротьби з відмиванням грошей або не надають належних каналів для такого обміну інформацією, або накладають надмірні обмеження на обмін інформацією;

—заборона відповідним адміністративним органам проводити розслідування та робити запити від імені або за дорученням іноземних колег.


Серйозну увагу група ФАТФ також приділяє організації міжнародної співпраці. Аналіз випадків легалізації «брудних» грошей показує, що злочинці вельми ефективно використовують у своїх цілях відмінності у фінансових законах різних країн. За цих умов державні органи управління мають реєструвати в сукупності всі міжнародні потоки грошових сум у будьякій валюті, щоб, об’єднавши ці дані з інформацією центральних банків інших країн, можна було оцінити «приливи і відливи » грошей із різних джерел за кордоном. Уся ця інформація має надаватися Міжнародному валютному фонду та Банку міжнародних розрахунків для полегшення міжнародних досліджень.

 

ФАТФ сприяє становленню міжнародної мережі протидії відмиванню «брудних» грошей, яка базується на розширенні членства у ній, створенню регіональних органів такої протидії у різних частинах світу, а також тісній співпраці з відповідними міжнародними організаціями.

 

Останнім часом роль ФАТФ як організатора міжнародної протидії системам відмивання нелегальних капіталів та координатора такої діяльності‚ здійснюваної окремими національними урядами та правоохоронними структурами‚ значно зросла.

 

ФАТФ далеко не єдина міжнародна структура‚ яка опікується протидією легалізації брудних капіталів. Але саме ФАТФ — визнана спеціалізована міжнародна інституція‚ якій належить провідна роль у формуванні режиму міжнародної протидії цьому конкретному типу злочинної діяльності.

 

РЕГІОНАЛЬНІ УСТАНОВИ З ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ

 

Регіональні організації за типом ФАТФ є важливими компонентами глобальної мережі міжнародних організацій та органів, задіяних у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Ці організації залучені до реалізації рекомендацій ФАТФ . Вони також здійснюють взаємну атестацію своїх членів з метою виявлення слабких місць, а також надають своїм членам інформацію про тенденції, методи та інші факти шляхом публікації «Доповідей про типові випадки».

 

Регіональні організації є установами, що засновані на принципі добровільної співпраці. Членом такої групи може стати будьяка країна, розташована в даному географічному регіоні й готова керуватися регламентом і цілями цієї організації. Країна може бути як членом ФАТФ, так і членом регіональної організації.


Окрім членів із правом голосу в цих регіональних організаціях передбачено статус спостерігача без права голосу, який надається будьяким юрисдикціям, організаціям, які бажають взяти участь у діяльності цієї організації. У вересні 1997 року Комітетом Міністрів Ради Європи для проведення самооцінок та взаємного оцінювання щодо застосування заходів із боротьби з відмиванням грошей у країнах Європи, які не є або не були на той час членами ФАТФ, було засновано Раду Європейського комітету експертів з оцінювання заходів боротьби з відмиванням грошей (PCREV COMMITTEE, від 2003 року використовують скорочення MONEYVAL (МОНІВАЛ). Цей комітет Ради Європи у своїй роботі та процедурі здійснення оцінювання та самооцінки заходів боротьби з відмиванням грошей є цілком ідентичним ФATФ і є спостерігачем у цій міжнародній організації. Зараз членами МОНІВАЛ є 21 країна Європи, зокрема й Україна.

 

Пленарні засідання Комітету відбуваються двічі на рік. Під час їх роботи експерти розглядають звіти державчленів і готують рекомендації з кожного з них. Крім того, МОНІВАЛ залучає експертів з минулого і поточного президентства ФАТФ і наукових експертів, призначених секретаріатом МОНІВАЛ.

 

На початку жовтня 2004 року в Москві було створено нову регіональну організацію — Євразійську Групу (ЄАГ), яку було прийнято як спостерігача до ФАТФ. Основними завданнями ЄАГ є: сприяння в поширенні міжнародних стандартів у сфері протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму з урахуванням особливостей регіону; розроблення і проведення сумісних заходів у межах компетенції підрозділів фінансових розвідок; оцінювання ефективності заходів, що їх вжито з метою протидії злочинним доходам і фінансуванню тероризму; координація програм співпраці й технічного сприяння з міжнародними організаціями, робочими групами і зацікавленими державами, аналіз тенденцій у сфері легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму, а також обмін досвідом протидії таким злочинам. Україна виступає спостерігачем у цій організації.

 

У жовтні 2005 року було створено нову регіональну організацію Близького Сходу та Північної Африки — MENAFATF.

 

 

БАНКІВСЬКА ГРУПА «ВОЛФСБЕРГ»

 

 

До регіональних спеціалізованих установ належить банківська група «Волфсберг». 30 листопада 2000 року дванадцять найбільших банків Європи і США уклали угоду про нові заходи з протидії «відмиванню грошей» і сучасні принципи ведення операцій з клієнтами: «Волфсберговські принципи проти «відмивання грошей».

 

Група запровадила три комплекси принципів для приватних банків:

  1. принципи боротьби приватних банків із відмиванням грошей;
  1. декларація про боротьбу з фінансуванням тероризму;
  2. принципи боротьби з відмиванням грошей у банкахкореспондентах.

 

Розроблені на цих принципах нові правила банківської діяльності й внутрішнього контролю спершу планували підписати понад 20 найбільших західних банків. Проте повністю з новими принципами погодилася лише половина з них.

 

Згідно із «Волфсберговськими принципами» банки мають запрошувати у підозрілих (на їхню думку ) клієнтів інформацію про джерела доходу й походження коштів . Вони мають намір особливо ретельно перевіряти походження будьяких платежів із регіонів «високого ризику» — офшорних юрисдикцій, «податкових гаваней», а також із країн, які недостатньо активно долають відмивання грошей, злочинність і корупцію. У разі виникнення підозри банки закриватимуть сумнівні рахунки і відмовлятимуть у проведені платежів . При цьому службовцям згаданих банків ставиться в обов’язок збирати будьяку, зокрема й конфіденційну, інформацію про клієнтів.

 

Зауважимо, що «Волфсберговські принципи» в певному значенні є революційними й можуть мати непередбачувані наслідки для банківських систем, включно з українськими.

 

«Волфсберговські принципи » є досить суворими для виконання і, відповідно, мають такі ж суворі наслідки недотримання їх банками, саме тому не всі ініціатори створення їх підписалися під ними.

 

РОЛЬ РАДИ ЄВРОПИ У ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ

 

На регіональному рівні боротьби зі злочинністю найбільших успіхів вдалось досягти в Європі. Активна міжнародна співпраця в цій сфері на європейському рівні розпочалася в середині 1950х рр. Головними осередками такої співпраці були і залишаються Рада Європи та Європейський Союз. У межах Ради Європи було розроблено низку конвенцій, спрямованих на запровадження загальноєвропейських механізмів співпраці у сфері боротьби з відмиванням грошей.

 

Першим документом, обов’язковим до виконання в країнах ЄС, була ухвалена Радою Європи (РЄ) 10 червня 1991 року «Директива ЄС 91/308 про запобігання використанню фінансового сектору з метою відмивання грошей», яка містить низку положень, спрямованих на запобігання відмиванню грошей у фінансовому секторі. В основу цих положень покладено Сорок рекомендацій ФАТФ, Заяву про принципи Базельського комітету, Віденську конвенцію.

 

Директива 91/308, імплантована в національне право країнчленів, стала однією із найефективніших міжнародних ініціатив у сфері боротьби з відмиванням грошей. 4 грудня 2001 року Європейська Рада міністрів ухвалила другу Європейську Директиву про відмивання грошей. Прийняття цієї Директиви пришвидшили події 11 вересня 2001 року. За кілька днів після цих катастрофічних подій Рада Європи прийняла комюніке, в якому міститься наказ уживати всіх необхідних заходів у боротьбі з фінансуванням терористичної діяльності в будьякій формі, зокрема шляхом поширення дії цієї Директиви на відмивання грошей і прийняття рамкового рішення про заморожування активів.

 

Друга Директива щодо відмивання грошей має ширшу сферу застосування. Вона поширюється на доходи від усіх серйозних злочинів (у тому числі злочинів, пов’язаних із наркотиками; організованої злочинності; шахрайства стосовно бюджету РЄ; корупції та злочинів, які приносять суттєві доходи і заслуговують на покарання у вигляді тюремного ув’ язнення), тоді як попередня Директива стосувалася лише доходів від злочинів, пов’ язаних із наркотиками. Зміни в тексті Директив полягають також у розширенні сфери застосування другої Директиви: поширення її дії на ідентифікацію клієнтів фінансових установ, ведення досьє та інформування про підозрілі операції, здійснювані як у фінансовому секторі, так і деякими уразливими щодо відмивання грошей нефінансовими установами та фізичними особами. Друга Директива була поширена серед країнчленів Ради Європи 15 червня 2003 року.

 

Вимоги Базельського комітету щодо обов’язкового обстеження клієнтів вплинули на прийняття у 2005 році третьої Директиви ЄС, котра закликає до суворішого обов’язкового обстеження клієнта. На думку членів Базельського комітету, посилене обов’язкове обстеження має застосовуватися до корпоративних структур і трастів, осіб, що перебувають під політичним ризиком, кореспондентських банківських відносин і номінально наявних банків.

 

Характерною відмінністю третьої Директиви ЄС про боротьбу з відмиванням грошей є істотне розширення визначення «відмивання грошей». Якщо у другій Директиві відмивання грошей визначалося винятково у значенні «навмисних дій», то у третій Директиві «відмивання грошей» охоплює пов’язані з відмиванням грошей правопорушення, скоєні через необачність. Аналогічним чином сфера дії другої Директиви була поширена на такі установи, як нотаріуси, юристи або дилери коштовностей. Крім того, установи, на які поширюється дія законодавства про відмивання грошей, охоплює трасти та провайдерів послуг компаніям.

 

У третій Директиві посилена ідея моніторингу клієнтів на основі ризику. Директива на підставі Базельської публікації про «Обов’язкове обстеження клієнта» вимагає посилення обов’язкового обстеження клієнта стосовно кореспондентських банківських операцій, осіб, залучених до політичної діяльності, та номінально наявних банків. Спрощене обов’язкове обстеження клієнта застосовуватиметься до інших сфер, у яких ризики вважаються меншими. Директива вимагає ідентифікації дійсних власників майна, переданого в довірче управління. Фінансові установи зобов’язані припинити відносини з підприємствами, в яких немає належного попереднього обстеження клієнтів, та негайно повідомити органи фінансової розвідки. У третій Директиві ЄС запроваджено зобов’язання повідомляти про операції, підозрілі на фінансування тероризму.

 

 

ОРГАНИ ФІНАНСОВОЇ РОЗВІДКИ — ЕҐМОНТСЬКА ГРУПА

 

Кульмінацією багатолітніх зусиль країн і міжнародних організацій у боротьбі з відмиванням грошей виявилося створення у 1995 році Еґмотської групи1. Необхідність створення Еґмотської групи виникла як наслідок неформальних контактів представників органів фінансової розвідки різних країн на зустрічах ФАТФ.

 

У межах боротьби з відмиванням грошей кожна країна створює агенції для аналізу інформації, яка надається фінансовими установами згідно з вимогами щодо звітності стосовно відмивання грошей. Такі агенції або підрозділи зазвичай називають «фінансовою розвідкою» (ПФР, або FUI).

 

ПФР вирізняються за кількісним складом, структурною організацією й індивідуальними обов’язками, проте об’єднані спільною метою: не допустити злочинні елементи до використання законних фінансових систем та інших секторів економіки для отримання вигоди від незаконної діяльності.

 

Головною метою діяльності Еґмонтської групи є сприяння забезпеченню співпраці між органами фінансової розвідки з метою підтримання та підвищення ефективності національних програм боротьби з відмиванням грошей. Ця співпраця охоплює систематизацію та обмін оперативною інформацією між ПФР, поліпшення рівня підготовки експертів цих підрозділів, створення умов для покращення спілкування між національними ПФР, в тому числі шляхом запровадження новітніх технологій. Серед здобутків групи можна назвати створення закритого веб сайту для ефективного обміну інформацією, а також розроблення Еґмонтських принципів обміну інформацією, створення інформаційного збірника «100 справ про відмивання грошей» тощо. Нині членами Еґмотської групи є 94 підрозділів фінансової розвідки різних країн світу. 23 червня 2004 року Україну було прийнято до цієї організації зі статусом повноправного члена.

 

Пленарні засідання групи Еґмонт — це своєрідні неофіційні форуми, на яких можна обговорити й знайти можливі розв’язання проблем практичної боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом. Робочі групи ЕГ зустрічаються тричі на рік для обговорення нагальних питань та внутрішніх процедур.

 

Згідно із затвердженими «Цілями», що ґрунтуються на принципах обміну інформацією між ПФР, група Еґмонт вивчає схожі риси й відмінності між різними підрозділами фінансових розвідок, шукає практичні шляхи реалізації інформаційного обміну, залучає до складу групи нових членів. Для розв’язання цих завдань було створено п’ять робочих груп: правову; операційну; інформаційних технологій; з питань тренінгу; із залучення нових членів.

 

Набуття членства у групі Егмонт надає можливості:

 

— прямої участі в процедурі прийняття рішень групою Еґмонт;

 

— брати участь у безпосередній діяльності робочих груп;

 

— доступу до захищеної Інтернетмережі групи Еґмонт. Співпраця у сфері протидії легалізації «брудних» грошей у глобальних масштабах та в Європі не обмежується розглянутими конвенціями, одначе для нас важливими є саме наведені вище інструменти.

 

Запитання для самоконтролю

 

  • Дайте визначення поняттю «брудні» гроші». Як можна класифікувати їх?
  • Чому, на Ваш погляд, важливо запобігати формуванню «брудних» грошей?
  • Схарактеризуйте окремі стадії відмивання грошей. Що таке «структурінг» та «смарфінг»?
  • Назвіть елементи системи фінансового моніторингу. Що розуміють під поняттям «фінансовий моніторинг»?
  • Схарактеризуйте основні положення субєктивної моделі побудови системи фінансового моніторингу.
  • Схарактеризуйте переваги й недоліки обєктивної моделі побудови системи фінансового моніторингу.
  • Назвіть основні засади побудови вітчизняної системи фінансового моніторингу.
  • Визначте основні повноваження субєктів державного фінансового моніторингу.
  • Визначте основні повноваження субєктів первинного фінансового моніторингу.
  • Як Ви розумієте «обовязковий» та «внутрішній» фінансовий моніторинг?
  • Назвіть критерії фінансових операцій, що є обєктом обовязкового фінансового моніторингу.
  • Визначте якісні характеристики підозрілих фінансових трансакцій.
  • Назвіть основні механізми запобігання відмиванню грошей, які застосовують банківські установи.
  • Які субєкти підлягають ідентифікації? Назвіть основні моменти, які необхідно при цьому зясувати.
  • Схарактеризуйте основні рівні міжнародної співпраці у сфері запобігання «брудним» грошам.
  • Визначте роль ООН у протидії відмиванню «брудних» грошей.
  • Назвіть основні міжнародні організації та установи, які спеціалізуються на протидії відмиванню грошей.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
8.1. Види та форми відповідальності за порушення норм валютного законодавства
8.2. Відповідальність за порушення здійснення операцій із валютними цінностями без отримання ліцензії НБУ та порядку декларування
8.3. Відповідальність за порушення порядку здійснення експортноімпортних операцій
8.4. Правові наслідки щодо умисного порушення вимог законодавства стосовно запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом
8.5. Заходи впливу щодо банків за порушення валютного законодавства
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki