Вихідним рівнем у системі фінансового планування на підприємстві виступає стратегічне фінансове планування, результатом якого є формування фінансової стратегії підприємства.
Фінансова стратегія підприємства є функціональною складовою його загальної стратегії, що формується як результат розроблення системи стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства й найбільш ефективних шляхів їх досягнення.
Як складова загальної стратегії економічного розвитку підприємства фінансова стратегія повинна бути узгодженою з її цілями, показниками, іншими функціональними стратегіями за змітом, порядком і часом реалізації. З іншого боку, фінансова стратегія суттєво впливає на формування загальної стратегії підприємства, оскільки його здійснюють з урахуванням тенденцій розвитку відповідних товарних та ресурсних (фінансових) ринків. У разі незбігу тенденцій розвитку товарних та фінансових ринків може виникнути ситуація, коли цілі загальної стратегії розвитку підприємства не можуть бути реалізовані внаслідок фінансових обмежень. У цьому випадку фінансова стратегія повинна уточнювати і вносити певні корективи в загальну стратегію підприємства.
Порядок формування фінансової стратегії підприємства передбачає таку послідовність етапів його реалізації, складену на основі [5].
Етап 1. Визначають загальний період реалізації фінансової стратегії, що формується. Тривалість такого періоду повинна бути в межах періоду реалізації загальної стратегії підприємства, оскільки фінансова стратегія є підпорядкованою відносно загальної.
Серед інших найсуттєвіших умов, що впливають на прийняття рішення щодо визначення тривалості загального періоду реалізації фінансової стратегії, слід зазначити такі: а) галузева приналежність підприємства; б) масштаб діяльності підприємства та стан розвитку його ринків збуту; в) стадія життєвого циклу підприємства та його продукції; г) передбачуваність розвитку кон’юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими безпосередньо буде пов’язана фінансова діяльність підприємства, зумовлена фінансовою стратегією, що формується;
паній, які традиційно поширюють свої прогнози на наступний фінансовий рік щодо продажів та очікуваних прибутків.
Сучасний стан розвитку вітчизняної економіки дозволяє встановлювати період реалізації фінансової стратегії в межах 3— 5 років.
Етап 2. Досліджують фактори зовнішнього фінансового середовища й кон’юнктуру фінансового ринку. Метою дослідження є вивчення економіко-правових умов майбутньої фінансової діяльності підприємства та підстав для їх зміни в періоді реалізації фінансової стратегії. Крім зазначеного, докладно аналізують і здійснюють прогноз кон’юнктури окремих сегментів фінансового ринку, з якими безпосередньо буде пов’язана фінансова діяльність підприємства, передбачена його фінансовою стратегією.
Етап 3. Формують стратегічні цілі фінансової діяльності підприємства. Кожну стратегічну фінансову ціль потрібно чітко сформулювати й виразити за допомогою абсолютного або відносного показника. Сукупність стратегічних цілей утворює систему цільових стратегічних фінансових показників. Виконання такої системи показників повинно забезпечувати досягнення головної стратегічної фінансової мети — максимізацію ринкової вартості підприємства за мінімізації ризиків здійснення його господарської діяльності.
Досягнення головної фінансової мети у процесі реалізації стратегії фінансової діяльності забезпечує: а) формування необхідного обсягу власних фінансових ресурсів; б) високорентабельне використання власного капіталу; в) оптимізацію структури активів і використовуваного капіталу; г) прийнятний рівень фінансових ризиків та інше. Із метою конкретизації встановлених стратегічних фінансових цілей можуть бути використані такі основні показники: рентабельність власного капіталу, мінімальна частка власного капіталу в загальному його обсязі, мінімальний рівень поточних грошових активів, мінімальний рівень самофінансування інвестицій, середньорічний темп росту власних фінансових ресурсів, фінансовий леверидж, рентабельність продажів, співвідношення оборотних та необоротних активів підприємства, рівень платоспроможності й ліквідності, граничний рівень фінансових ризиків підприємства в цілому та за основними напрямами його господарської діяльності.
Етап 4. Деталізують і уточнюють цільові показники фінансової стратегії за періодами її реалізації. Загальний період реалізації фінансової стратегії може бути представлений кількома складовими етапами з метою деталізації на кожному з них страте-
д) передбачуваність розвитку фінансового ринку та економіки в цілому.
Етап 5. Конкретизують фінансову стратегію шляхом формування фінансової політики за найважливішими аспектами фінансової діяльності підприємства. Окремі напрями (аспекти) фінансової діяльності підприємства потребують особливої уваги та забезпечення найефективнішого управління ними, оскільки результативність і ефективність виділених аспектів діяльності визначають ступінь досягнення головної стратегічної фінансової мети підприємства.
Сукупність встановлених стратегічних фінансових цілей щодо окремого аспекту фінансової діяльності формує фінансову політику підприємства щодо нього. За основними аспектами фінансової діяльності підприємства розробляють фінансову політику щодо управління активами, управління капіталом, управління інвестиціями, управління грошовими потоками, управління фінансовими ризиками.
Етап 6. Формують систему організаційно-економічних заходів забезпечення реалізації фінансової стратегії. На цьому етапі проводять формування системи центрів фінансової відповідальності (ЦФО) різних типів, яка є організаційно-економічною основою забезпечення реалізації розробленої фінансової стратегії підприємства та фінансової політики за окремими аспектами його діяльності. Кожному ЦФО встановлюють визначені права, обов’язки, міру відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності, розробляють системи стимулювання персоналу до підвищення ефективності діяльності ЦФО та забезпечення досягнення встановлених стратегічних фінансових цілей підприємства.
Етап 7. Оцінюють ефективність сформованої фінансової стратегії. Це — заключний етап розроблення фінансової стратегії. Оцінювання ефективності проводять за такими основними критеріями й напрямами:
1. Ступінь узгодженості сформованої фінансової стратегії із загальною стратегією розвитку підприємства та з очікуваними змінами в зовнішньому фінансовому середовищі підприємства.
гічних завдань у часі та з урахуванням тенденцій зміни кон’юнктури фінансового ринку. Цим забезпечується зовнішня та внутрішня синхронізація за часом реалізації цільових стратегічних фінансових показників. Зовнішня синхронізація передбачає узгодження системи фінансових показників із показниками загальної стратегії підприємства. Внутрішня синхронізація спрямована на узгодження цільових стратегічних фінансових показників між собою та за часом їх реалізації.
2. Внутрішня збалансованість сформованої фінансової стратегії. Визначають міру взаємної узгодженості окремих стратегічних цілей та цільових показників, їх поєднуваності з фінансовою політикою за ключовими аспектами фінансової діяльності тощо.
3. Реалізовність сформованої фінансової стратегії. Оцінюють потенційні можливості підприємства у формуванні власних фінансових ресурсів, необхідний рівень компетентності керівників і спеціалістів фінансових служб та інше.
4. Прийнятність рівня ризиків, пов’язаних із реалізацією сформованої фінансової стратегії. Оцінюють граничний рівень фінансових ризиків за основними напрямами господарської діяльності підприємства. Установлюють, наскільки допустимим є рівень прогнозованих фінансових ризиків, обумовлених сформованою фінансовою стратегією та з урахуванням прогнозованої величини фінансових втрат і ступеня загрози банкрутства.
5. Результативність сформованої фінансової стратегії. Оцінюють кількісно та за допомогою нефінансових критеріїв. Кількісне оцінювання передбачає виконання прогнозних розрахунків фінансової результативності на основі визначених стратегією цільових фінансових показників. У ролі нефінансових критеріїв оцінювання результативності стратегії застосовують: зростання рівня керованості фінансовою структурою підприємства, рівня керованості структурними підрозділами — центрами фінансової відповідальності (ЦФО), підвищення рівня матеріальної та соціальної задоволеності стейкхолдерів підприємства, зростання його ділової репутації та інші.
Сформована фінансова стратегія підприємства визначає цілі, завдання й параметри поточного фінансового планування, яке реалізують на другому ієрархічному рівні системи планування фінансової діяльності на підприємстві.
