На основі вивчення та критичного аналізу спеціальної літератури рекомендується окреслити в описовій та схематичній формі проблемне поле дослідження, тобто сукупність проблем, що потребують розв’язання. Далі бажано скласти більш детальний перелік проблем, п роранжирувавши їх за певними критеріями. З огляду на неможливість охопити в рамках одного дослідження всі існуючі проблеми, необхідно обґрунтувати вибір саме тієї проблеми або сукупності проблем, що обрані за предмет поглибленого вивчення. Завершити цю роботу слід визначенням актуальності теми науково-дослідної роботи, формулюванням мети дослідження та його о сновних завдань, конкретизацією об’єкта та предмета дослідження.
Обґрунтування актуальності обраної теми — важливий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями розкрити головне — сутність проблеми, з чого випливе й актуальність теми. При цьому слід виходити з того, що проблема завжди виникає тоді, коли старе зна ння вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Отже, проблема — це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення.
Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до формулювання мети дослідження, яку слід конкретизувати виходячи з того, що метою будь-якої наукової праці є виявлення нових або уто чнення відомих раніше, але недостатньо досліджених фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей.
Наступним кроком є визначення конкретних завдань, що мають бути вирішені відповідно до сформульованої мети. Зазвичай це робиться у формі перерахування (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... і т. ін.). Формулювання цих завдань необхідно здійснити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення скла датиме зміст розділів роботи; також це важливо й тому, що назви таких розділів випливають саме з формулювання завдань дослідження.
Надалі формулюються об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження — це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення, а предмет дослідження — те, що міститься в ме жах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як за-
гальне та часткове; в об’єкті дослідження виділяється та його частка, яка є предметом дослідження. На нього й спрямовується основна увага студента-дослідника, оскільки саме предмет дослідження і визначає тему науково-дослідної роботи. ? Формулювання методологічних засад дослідження
На цьому етапі необхідно обрати та обґрунтувати адекватні до сформульованої ме ти та визначеного предмета методи дослідження, для чого слід здійснити узагальнення існуючих концепцій, поглиблений аналіз та оцінювання основних методичних підходів до опрацювання проблеми, систематизацію процедур і методичних прийомів. Під методом дослідження найчастіше розуміють сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Оскі льки у науковому дослідженні можна виділити два рівні — емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів, і теоретичний, на якому здійснюється синтез знань, то і всю сукупність методів пізнання можна поділити на такі групи:
— методи емпіричного дослідження (метод спостережень, порівнянь, вимірювань тощо);
— методи теоретичного дослідження (аксіоматичний, історичний, метод і деалізації, формалізації тощо);
— методи, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях (метод абстрагування, моделювання, аналізу та синтезу, індукції та дедукції).
Вибір методів дослідження є дуже важливим етапом наукової праці, оскільки обрані методи являють собою інструментарій отримання фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. ? Формулювання робочої гіпотези
Гіпотеза є формою ос мислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до закономірностей. У розвитку гіпотези вирізняють три стадії:
1) нагромаджування фактичного матеріалу і вироблення на його основі припущень;
2) формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зроблених припущень;
3) перевірка отриманих результатів на практиці і на цій основі ут очнення гіпотези.
На цьому етапі дослідник має розкрити авторське бачення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми (що і є робочою гіпотезою) та показати, як ця гіпотеза буде перевірятися і доводитися
чи спростовуватися. Студент має детально визначити етапи перевірки робочої гіпотези, необхідну інформаційну базу та джерела
Таблиця 5.1
ОРІЄНТОВНИЙ РЕГЛАМЕНТ ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
| Найменування етапу |
Зміст виконуваних робіт |
Рекомендовані терміни виконання робіт |
| Вибір напрямку дослідження |
Студент Ознайомлення з рекомендованою тематикою, визначення напряму досліджень і вибір конкретної теми. Подання на кафедру письмової заяви з проханням затвердити обрану тему та призначити наукового керівника Завідувач кафедри або викладач, відповідальний за викладання дисципліни Призначення наукового керівника |
Для студентів денної та вечірньої форм навчання — протягом перших двох тижнів семестру, в якому здійснюється вивчення дисципліни Для студентів заочної форми навчання — протягом лекційного періоду |
| Складання плану роботи та його затвердження науковим керівником |
Студент Ознайомлення з літературними джерелами, в яких викладено сучасні погляди на обрану для дослідження проблему. Складання першого варіанта плану роботи, подання його науковому керівникові. Обговорення теми, плану, послідовності етапів, структури та змісту роботи з науковим керівником Нау ковий керівник Уточнення, коригування (в разі необхідності) й затвердження теми та плану роботи, деталізація графіка виконання роботи (призначення строків подання окремих розділів роботи, призначення терміну закінчення досліджень і подання остаточно оформлених результатів дослідження) |
Для студентів денної та вечірньої форм навчання — протягом тре тього тижня семестру Для студентів заочної форми навчання — протягом лекційного періоду (але не пізніше останнього дня сесії) |
| Виконання дослідження |
Студент Добір інформації шляхом роботи з різноманітними джерелами. Опрацювання та узагальнення зібраної інформації. Формулювання власних висновків по суті обраної для дослідження проблеми. Визначення та обґрунтування шляхів розв’язання проблеми. Обговорення на консультаціях з науковим керівником суперечливих моментів, що виникли при здійсненні аналізу та в процесі формулювання висновків. Коригування, за результатами обговорення, отриманих результатів Науковий керівник Надання студентові допомоги консультаційного характеру |
Для студентів денної та вечірньої форм навчання — щонайменше протягом періоду з четвертого по восьмий тиждень семестру Для студентів заочної форми навчання — протягом періоду, відведеного для самостійної роботи студентів між двома черговими сесіями |
| Викладення результатів дослідження в письмовій формі |
Студент Підготовка попереднього варіанта тексту, в якому у письмовій формі викладено результати, отримані в процесі проведення дослідження, оформлення тексту відповідно до загальноприйнятих вимог, подання остаточно відкоригованого варіанта тексту науковому керівникові Науковий керівник Ознайомлення з друкованим варіантом тексту, в якому вкладено резу льтати науково-дослідної роботи студента, прийняття рішення щодо можливості їх оприлюднення, підготовка відзиву на роботу |
Для студентів усіх форм навчання — робота має бути подана науковому керівникові не пізніше як за три тижні до початку сесії |
| Презентація результатів наукового дослідження |
Студент Ознайомлення із зауваженнями наукового керівника, що містяться у відзові на роботу. Підготовка до презентації та публічне представлення результатів науководослідної роботи у вигляді виступу на засіданні студентського наукового гуртка, доповіді на конференції, захисту курсової роботи, представлення роботи на конкурсі тощо |
Не піз ніше, як протягом передостаннього тижня семестру (для того, щоб результати науково-дослідної роботи були вчасно враховані в оцінці поточної успішності студента за семестр) |
9
формування інформаційної бази перевірки робочої гіпотези. Крім того, для студентів магістерського рівня підготовки є обов’язковим (а для усіх інших — бажаним) проведення аналізу еволюції досліджуваної проблеми (з погляду ретроспективи, сьогодення, перспективи) та діалектики підходів до її вирішення. ? Дослідження проблеми, оформлення та презентація одержаних наукових результатів
Фактично, процес дослідження давно вже трив ає — його розпочато вибором напряму досліджень і попереднім опрацюванням літератури та продовжено визначенням методології та формулюванням робочої гіпотези. Тепер настає черга збирання та осмислення різноманітних інформаційних даних, піддавши які відповідному опрацюванню, аналізу, узагальненню, можливо — трансформаціям, студент підтверджує або спростовує робочу гіпотезу, формулює висновки щодо сутності проблеми, ро зробляє пропозиції відносно можливих шляхів, методів, засобів, інструментарію її розв’язання, здійснює техніко-економічні розрахунки та добирає інші аргументи на користь правильності власного погляду.
Результати наукового дослідження викладаються у письмовій формі, документально оформляються (рекомендації щодо оформлення див. далі), оцінюються та презентуються у вигляді наукових статей, конкурсних робіт, рефе ратів, доповідей (тез доповідей) на семінарах і конференціях, аналітичних звітів з баз практики; вони також можуть виступати як складові курсових робіт, консультаційних проектів і дипломних робіт.
11
Задля забезпечення чіткості організації проведення наукових досліджень студентом складається календарний план-графік виконання робіт. Для спрощення процесу розроблення такого графіка рекомендується скористатися наведеним у табл. 5.1 орієнтовним регламентом виконання науково-дослідних робіт.
У запропонованому регламенті рекомендовані терміни початку, закінчення або тривалості кожного з етапів виконання НДР (і особливо — термі ни закінчення останнього етапу) визначено виходячи з того, що результати науково-дослідної студентської роботи будуть враховані в сумарній оцінці поточної успішності студента з дисципліни за семестр.
У тому разі, коли наукові дослідження здійснюються студентом, який в поточному семестрі не вивчає дисципліну «Операційний менеджмент», ним та його науковим керівнико м складається індивідуальний графік роботи, що може суттєво відрізнятися від рекомендованого.
