В статье рассматриваются концептуальные подходы к организации анализа сбытовой деятельности промышленного предприятия с учетом современных требований к управлению This article descries the theoretical approaches to the organization of analyses of distributive activity of industrial enterprises, regarding of present conditions of management
Ключові слова: збутова діяльність, аналіз, організація забезпечення, ритмічність, інформаційні джерела, система управління
Зростання функціональної якості аналізу збутової діяльності, насамперед відповідно до розширення його методики та напрямів, забезпечення достатнього рівня корисності аналітичної інформації в процесі управління досягається шляхом науковообґрунтованої організації цієї складної ділянки аналітичної роботи. Адже лише завдяки правильній організації використання всіх елементів технологічної структури аналізу уможливлюється комплексна реалізація функцій аналізу збутової діяльності.
Проблему організації економічного аналізу на промисловому підприємстві досліджували багато вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема І. Каракоз, В. Самборський, В. Сопко, А. Завгородній, А. Кузьмінський, І. Лазаришина, М. Чумаченко та інші. [1, 2, 3, 6]. Проте сучасній науці бракує дослідження особливостей організації певних ділянок аналізу, зокрема аналізу збутової діяльності, з урахуванням сучасних вимог до її управління.
Дослідження функціонування аналізу збутової діяльності на сучасних промислових підприємствах свідчить про обмежене та неефективне використання можливостей економічного аналізу в підготовці інформації для прийняття управлінських рішень у сфері збуту та маркетингу. Причин для цього багато, проте однією з головних, ми вважаємо, є відсутність чіткого уявлення про концептуальні підходи до організації аналізу збутової діяльності, які б забезпечили його ефективність. При цьому під ефектом у даному випадку розуміють вчасне формування інформації, її вірогідність, доступність і корисність для управління збутовою діяльністю. У даній статті було поставлене завдання розглянути
205
Стосовно концептуального підходу до організації аналізу свою думку висловили І. І. Каракоз і В. І. Самборський, зміст якої полягає в тому, що «правильна, вичерпна та цілеспрямована організація аналітичної роботи можлива у першу чергу шляхом чіткого дотримання сутності і змісту аналізу, його предмету, мети, завдань та методу. Вона вимагає проведення аналізу в повному обсязі, у визначеній послідовності із залученням вичерпного складу джерел й обробки їх відповідними виконавцями з використанням конкретних технічних прийомів і ЕОМ»[1, с. 68].
Загальноприйнятою є думка професорів А. Кузьмінського, В. Сопка та А.Завгороднього [2, с. 11] стосовно того, що організація аналізу передбачає наявність трьох елементів: технології аналітичного процесу; праці виконавців, зайнятих аналізом; організаційного, технічного та інформаційного забезпечення аналізу. При цьому вивчення технології аналітичного процесу передбачає розгляд організацію аналізу як сукупності аналітичних операцій відповідно до форм і напрямків та технології проведення аналізу. Друга складова організації аналізу відповідає розгляду організації як «колективної праці», «системи роботи різних виконавців, що підлягає впорядкуванню в часі та просторі»[2, с. 11]. Третій елемент відповідає структурному аспекту розгляду організації аналізу [2, с. 9].
Раціональна організація аналізу збутової діяльності, можлива за обґрунтування принципів, які, на думку Лазаришиної І. Д. [3], варто розглядати окремо за зазначеними складовими організації аналізу. Вибір автором принципів (рис. 1), які необхідно покласти в основу організації аналізу збутової діяльності, було підпорядковане критеріям доречності, об’єктивності та можливості їх застосування на підприємствах промисловості.
Основним принципом організації аналітичного процесу є системний підхід, дотримання якого на практиці забезпечує можливість розгляду та комбінації багатьох альтернатив технології аналітичного процесу, організації праці виконавців і технічного, інформаційного та організаційного забезпечення аналізу збутової діяльності.
Базовим підходом до організації аналізу як процесу слугує економічність. Його посилення досягається синергічним впливом принципу конкретності і дієвості, які є обмежуючими, коригуючими підходами до організації аналізу та очікуваних результатів реалізації відповідних аналітичних методик [3, с. 84]. Цим прин-
концептуальні підходи до організації аналізу збутової діяльності з урахуванням сучасних підходів до управління.
Рис. 1. Принципи організації аналізу збутової діяльності
Принцип динамізму означає постійне вдосконалення технічних прийомів, аналітичних номенклатур та їх носіїв у процесі аналізу. Відповідно до принципу гнучкого реагування технологія аналізу, як комбінація аналітичних процесів, праці виконавців та забезпечення аналізу, повинна бути гнучкою і враховувати струк-
ципом передбачається забезпечення визначеного співвідношення вигод і витрат від проведення аналізу з точки зору ефекту від реалізованого на основі такого аналізу управлінського рішення. Відповідно, якщо за експертною оцінкою менеджера чи аналітика витрати на організацію і проведення аналізу рівні чи перевищують очікувані вигоди, варто відмовитись від нього.
Дотримання принципу своєчасності і оперативності є особливо актуальним під час проведення аналізу збутової діяльності, однієї з динамічних сфер функціонування підприємства. Він передбачає забезпечення управлінських рішень в процесі аналізу в режимі реального часу і реалізується в процесі здійснення поточного та оперативного аналізу. Залучення принципів періодичності та безперервності відповідає, на думку Лазаришиної І. Д. [3, с. 78], функціонуванню підприємства у двох підсистемах управління — стратегічного і поточного.
До ряду принципів організації аналітичного процесу у сфері збутової діяльності варто долучити програмно-цільовий підхід, при якому організація аналітичного процесу (дослідження) спрямовується на досягнення визначеної в управлінні мети з урахуванням оптимального використання ресурсів при заданих обмеженнях. Ефективність досягнення цілі залежить від правильної інтеграції індивідуальних цілей із генеральною, а останньої — із цілями маркетингового управління. В основі цього підходу лежить складання програми аналітичної роботи на період, протягом якого можна реалізувати накреслені цілі. Вона регламентує дії аналітика на досягнення мети, тобто має чітку цільову установку. Керуючись програмно-цільовим підходом, аналітики розробляють програму аналітичної роботи відповідно до вимог виходу системи й ув’язують їх з можливостями на вході. Такий підхід до організації аналізу збутової діяльності, на нашу думку, допоможе скоординувати роботи всіх, хто бере участь у його проведенні на досягнення генеральної мети (спочатку структуризуючи цілі на підцілі, а потім інтегруючи індивідуальні цілі аналітиків різного рівня з генеральною метою аналізу).
Центральна ідея організації аналітичної роботи за цілями полягає в тому, що координатор (керівник) аналітичної роботи і всі учасники спільно обговорюють ціль, яка ставиться перед дослідженням, вимоги, і домовляються про основні обов’язки кожного у досягненні цілі, тобто, яку частину цілі (підціль або задачу) виконуватиме конкретний спеціаліст (аналітик); встановлюють ієрархічну послідовність виконання підцілі (дерево
туру управління збутовою діяльністю, бути адаптивною для прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу, логістики збуту тощо. Реалізація принципу паралелізму, визначеного А. Кузьмінським, В. Сопком, В. Завгороднім [2, с. 22] в організації аналізу збутової діяльності виявляється в обов’язковій наявності підсистеми управлінського обліку, контролю і аналізу у підрозділі, що займається збутовою діяльністю та її управлінням.
Серед принципів, які забезпечують ефективну роботу виконавців аналітичних операцій, нами виділено принцип нормативності, який передбачає документальне закріплення обов’язків працівників та регламентованість строків та технології аналізу, зокрема подання звітів тощо, оскільки аналіз збутової діяльності належить до такого, що не регламентовано державою. Дотримання цього принципу забезпечить другорядні, на нашу думку, принципи прозорості та системоутворюючих відносин, вказані вченими [3, с. 80; 2, с. 20—23].
Надзвичайно актуальним для організації аналізу збутової діяльності є принцип взаємодії працівників, які виконують аналітичні функції, зі співробітниками інших відділів, а саме з відділами маркетингу, збуту, логістики, транспорту, складами готової продукції тощо, що викликане підпорядкованим місцем збутової діяльності в системі маркетингової діяльності з метою забезпечення найбільш ефективного управління збутом продукції. Не менш важливим є й принцип конфіденційності, дотримання якого є обов’язковим під час аналізу збутової діяльності, оскільки результати такого аналізу становлять комерційну таємницю.
Принципи субординації, відповідальності, самоорганізації та об’єктивності, запропоновані в літературі [3, с. 80; 2, с. 20—23], доцільно, на нашу думку, об’єднати до принципу професійної поведінки, що повністю охоплює вказане. Таким же об’єднуючим виступає й принцип професійної компетентності, який передбачає добросовісність, уміння застосовувати відомі методики аналізу та самостійно розробляти більш придатні до виконання ідентифікованих вимог щодо рівня розкриття аналітичної інформації. До цього принципу можна включити запропоновані вченими [3, с. 80; 2, с. 20—23] принципи самоорганізації, наукового підходу та кумулятивності.
Стосовно принципів забезпечення організації аналізу збутової діяльності, нами виокремлено принципи достовірності, ритмічності, достатності та організованості інформації. Головним тут виступає принцип достовірності (відповідно надійності, обґрунтованості та доведеності) вхідної інформації, що забезпечується насамперед узгодженістю підсистем управлінського обліку, внут-
цілей), узгоджують всі підцілі та задачі із генеральною; взаємно виробляють орієнтири для контролю за виконанням узгоджених цілей. Це сприятиме самовдосконаленню, пошуку шляхів ефективнішого проведення аналітичного дослідження, згідно з вимогами управління, скороченню строків проведення дослідження.
Дотримання принципу ритмічності, який означає, що на вході у підсистему аналізу за кібернетичною моделлю постійно потрібно мати достатній обсяг інформації, з якої формуються аналітичні номенклатури [3, с. 84], особливо актуальне, оскільки джерелами інформації цієї ділянки аналітичної роботи часто виступають маркетингові дослідження, а інтерпретація результатів аналізу у великій мірі передбачає врахування неекономічних факторів, ритмічність надходження інформації про які є негайною потребою. Організованість вхідної інформації визначає рівень технології формування інформації, зрозумілості та зручності її представлення, правильності оформлення; доцільність застосованих облікових форм, звітів.
Розглянуті нами теоретичні засади організації аналізу збутової діяльності можуть бути покладені в основу побудови моделі організації аналізу збутової діяльності на промислових підприємствах. Вирішення цієї проблеми пропонуємо за діяльності методологічної ради з організації аналізу на конкретному підприємстві, до складу якої мають входити індивідуальні власники та співвласники, заступники директора з маркетингу, виробництва, фінансів, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів. Вона має займатися розробкою методики аналізу для кожного суб’єкта аналітичної роботи. Виходячи із генеральної мети, делегувати їм обов’язки з аналізу та здійснювати контроль за їх виконанням. Це, у свою чергу, зорієнтує організаційну систему управління на генеральну мету, створить об’єктивні передумови для ефективного виконання запланованих цілей, які забезпечують найкраще використання потенціалу системи, а також узгодить цілі компонентів системи (елементів) із цілями господарської одиниці в цілому; скоординує роботу з розподілу функціональних обов’язків всередині економічної служби й узгодження їх з роботою інших служб господарської одиниці, прискорить процес вироблення дієвих управлінських рішень і дасть змогу створити раціональну систему стимулювання праці суб’єктів аналізу за реальними результатами роботи.
рішньогосподарського контролю та аналізу, та визначається джерелом отримання, якістю технічних засобів виміру та контролю, технології отримання, обробки та збереження управлінської інформації. Принцип достатності характеризується повнотою охоплення інформаційних джерел, кількісного та якісного опису процедур збутової діяльності, а також істотністю інформації, що залежить від можливості її практичного застосування в процесі обробки та використання під час аналізу.
Література:
1. Каракоз И. И., Самборский В. И. Теория экономического анализа. — К.: Выща шк., 1989. — 255 с.
2. Кузьмінський А. М., Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. К.: Вища школа, 1993.
— 223 с.
3. Лазаришина І. Д. Методологія та організація економічного аналізу.: Монографія. — Рівне: УДУВГП, 2004. — 112 с.
4. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, КОО, 2001. –378 с.
5. Економічний аналіз діяльності промислових підприємства / За ред. С. І. Шкарабана, М. І. Сапачова. — Тернопіль, ТАНГ, 1999. — 405 с.
6. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.
Стаття надійшла до редакції 22 листопада 2005 р. УДК 336.717.3 В. Б. Кириленко, канд. екон. наук, доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу
КНЕУ імені Вадима Гетьмана ІНФОРМАЦІЙНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРИ УПРАВЛІННІ
