< Попередня  Змiст  Наступна >

ДЕПОЗИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ


Статья посвящена исследованию информационного обеспечения для управления депозитными операциями. Бухгалтерский учет выделяется как основной источник информации. В статье сделана попытка определить недостаточность информации используя математическую модель. The issue is about analysis on information provision of deposit operations. Accounting extracts as the main information provision. The attempt of definition of lack information is doing through the mathematics model.

Ключові слова: депозитні операції, інформація, ентропія, управління, джерела інформації, забезпечення, банківська діяльність

Важлива роль в управлінні депозитними операціями в комерційних банках належить його інформаційному забезпеченню. В економічній літературі ці питання досліджені недостатньо. Тому в статті, за допомогою математичної моделі, зроблена спроба ви© В. Б. Кириленко, 2006

Слово «інформація» походить від латинського «informatio», що означає викладення, роз’яснення деяких фактів, подій або явищ. Термін «інформація» має багато інтерпретацій залежно від сфери застосування: «інформація являє собою форму матерії або енергії, що виражає кількісну визначеність або кількісну міру властивостей, стану, взаємозв’язку та взаємодії явищ, процесів» [1, с. 27], «співвідношення між відомостями (даними) та їх одержувачами» [9, с. 368], «нове повідомлення про будь-які факти або події, тобто повідомлення, які розширюють наші знання та дають можливість поліпшити або змінити процеси перетворення самої інформації» [10, с. 657], «повідомлення, які необхідні для ухвалення, вибору засобів та реалізації вирішення завдань економічного управління» [2, с. 430], «об’єкт зберігання, передачі і обробки з точки зору технологічного до неї підходу» [4, с. 42], «сукупність фактів, явищ, процесів, ідей у вигляді, придатному для використання людиною або ЕОМ» [5, с. 49].

З кібернетичного підходу інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і завдання полягає в їх здобутті, тобто з існуючих відомостей (даних) необхідно отримати потрібну інформацію. На нашу думку, цей підхід найбільш повно визначає сутність інформації. Розглядаючи таке важливе питання, як визначення інформації, було б помилкою обійти зв’язок ентропії та інформації, першодослідником якого став К. Шеннон [8]. Введене вперше Клаузиусом у 1865 році поняття ентропії являло собою характеристику термодинамічних процесів як частину внутрішньої енергії системи, яка не може бути переведена у роботу. Класично ентропія не пов’язувалась з інформацією. Вперше вдало це зробив К. Шеннон у 1948 році. Під інформацією (Y) він розумів корисні сигнали для користувача. Некорисні сигнали, на його думку, це шум, перешкоди, невизначеність. Під мірою такої невизначеності він і розуміє ентропію (Н).

Взаємозв’язок ентропії та інформації відображається формулою:

Н + Y = 1. (1)

Величини, які складають вираз (1), пронормовані за умови, що для повністю визначеної системи Y = 1. Іншими словами, ми маємо 100 % інформації про неї. Коли система недовизначена, то Y < 1, а Н = 1 – Y.

Зрозуміло, що чим більше корисної інформації, яка визначає стан системи, тим менше її невизначеність, тобто при Y ? 1 має місце Н ? 0.

значитись з питання достатності інформації для управління депозитними операціями.

Розглядаючи визначення, що стосуються ентропії як міри хаосу на противагу кількості інформації як мірі упорядкованості аналізованих систем, необхідно ввести і поняття надлишковості даних, які не породжують нової інформації або дублюють інформацію.

Розглянуті підходи про поняття інформації можна використовувати для аналізу різних об’єктів досліджень, тобто і для облікової інформації, яка проявляється в управлінні депозитними операціями. Необхідно лише чітко визначити вимоги щодо інформаційних складових.

У системі управління депозитними операціями інформація є поняттям узагальнюючим, оскільки охоплює комплекс різноманітних даних та повідомлень (звітного, довідкового, аналітичного, планового, нормативного і розподільчого характеру), що використовуються в процесі управління. Інформація відіграє важливу роль у суспільстві, зв’язуючи між собою різні матеріальні та інтелектуальні види діяльності людей.

В абсолютному значенні кількість інформації зростає, але виходячи з формули (1), ми оперуємо пронормованою на 1 (на 100 %) інформацією, тобто відносною мірою інформації.

Характерною рисою інформації є те, що вона з часом не тільки не убуває (як, наприклад, природні ресурси), але й постійно наростає, тим самим створюючи умови для накопичення досвіду, прийняття ефективних управлінських рішень. Комерційні банки в силу специфіки своєї діяльності мають або можуть мати величезні можливості для накопичення необмежених обсягів даних, що стосуються роботи не тільки банків, але й господарських, фінансових, державних та інших структур і об’єктів. Разом з тим потреба банків в інформації продовжує постійно зростати, а задовольняється вона явно не в повному обсязі. Вирішення цієї важливої проблеми багато в чому сприятиме створенню умов для формування стійкої та ефективної банківської системи. Інформація являє собою основу управління будь-яким об’єктом. Тому для ефективного управління комерційним банком, що є складним суспільно-економічним організмом, досить важко визначитись з обсягами достатньої інформації, яка формує інформаційне забезпечення. Повна, достовірна і своєчасна інформація необхідна для вирішення складних завдань управління банком, надання ним сучасних високотехнологічних послуг. Сьогодні можна говорити тільки про необхідну базову інформацію, яка регламентована вимогами діючих економічних технологій. Логічно, що вимоги до організації збору, обробки і розподілу інформа-

Мал. 2. Основні джерела інформаційного забезпечення управління депозитними операціями в комерційному банку

Мал. 2. Основні джерела інформаційного забезпечення управління депозитними операціями в комерційному банку

Наведені інформаційні підсистеми набули певного розвитку в теорії банківської справи, а також знайшли відображення в окре-

ції для забезпечення процесу управління повинні постійно підвищуватися, оскільки від цього значною мірою залежать якість прийняття управлінських рішень, а в кінцевому підсумку — ефективність реалізації найважливіших управлінських функцій. Коло джерел зовнішньої і внутрішньої інформації для забезпечення управління депозитними операціями в комерційних банках є надзвичайно широким (мал. 2). Інформація, що формується на базі вказаних вище джерел, організовується в різного роду інформаційні підсистеми, які дедалі більше використовуються в банківській справі. Саме ці підсистеми стають сьогодні основою інформаційного забезпечення управління банками в цілому, і їх депозитними операціями зокрема. Переводячи питання інформаційного забезпечення у практичну площину, отримуємо модель формування інформаційного поля цієї предметної сфери (мал. 2).

Разом з тим є всі підстави стверджувати, що окремі підсистеми використовуються банками не повною мірою. Насамперед йдеться про систему бухгалтерського обліку та звітності, яка являє собою основу інформаційного забезпечення управління депозитними операціями в комерційному банку. Зазначений потік формується в інтересах задоволення потреб користувачів інформації. Досліджуючи банківські інформаційні системи, варто враховувати, як зазначає К. М. Темнікова [7, с. 7], такі методологічні аспекти: 1) поділ підсистем на відкриті та закриті; 2) класифікацію систем з урахуванням поняття обмеженої системи. Ці аспекти цілком придатні для підсистеми «Бухгалтерський облік». Так, зокрема В. В. Сопко характеризуючи бухгалтерський облік як інформаційну систему, водночас підкреслює її поділ на відкриту, тобто таку, що може бути опублікована, та закриту, яка становить комерційну таємницю кожного суб’єкта господарювання [6, с. 17]. Л. М. Кіндрацька [3, с. 54] відзначає, що бухгалтерський облік банку — це: самостійна система наукових знань про методи збирання, опрацювання, уніфікації, оцінки і передавання інформації різним групам користувачів; цілісність, сформована з окремих підсистем: фінансового, управлінського та податкового обліку, в межах яких взаємодіють окремі елементи методу бухгалтерського обліку; самостійна частина економічної системи управління, яка тісно взаємодіє з усіма іншими частинами цієї системи (депозитна, кредитна, валютна діяльність, фінансові інвестиції); система, побудована за кібернетичним принципом: «вхід

—процес

—вихід».

Облікову систему банку слід розглядати як важливий інструмент управління його діяльністю, що поєднує об’єктивні передумови цієї діяльності із суб’єктивними діями посадових осіб, спрямованих на її здійснення. Отже, дані про фінансово-господарську діяльність банку є входом до інформаційної системи, а необхідна інформація для осіб, що приймають рішення і контролюють процес його виконання, — виходом із системи. Проте на цьому етапі перед банком постають два цілком суперечливі завдання:

1) розширити обсяги вхідної інформації;

2) скоротити витрати на її отримання.

Традиційно, бухгалтери здійснювали інформаційну підтримку менеджменту при прийнятті рішень. З розвитком нових інформа-

мих законах України, нормативних актах Національного банку України, інших документах.

Специфіка банківської діяльності вимагає використання спеціальної документації, що розробляється і затверджується Національним банком і є обов’язковою до застосування як юридичними, так і фізичними особами, що здійснюють за допомогою банків розрахункові, позичкові та інші операції. На основі первинних документів банківські операції проводяться і реєструються в обліку через відображення їх на балансових рахунках.

Розгорнувши склад внутрішньої та зовнішньої інформації до показників, отримаємо структуроване інформаційне поле, яке характеризує досліджуваний об’єкт (депозитні операції).

Якщо позначити через Хі економічний показник, можна математично виразити досліджуваний об’єкт як: D (Х

1 , Х

2 , …Х i , …Х n ), (2) де D — депозитні операції; а Х

1 , Х

2 ,…Х i , …X n

— інформаційний простір для D.

Аналізуючи складові D, тобто Х і , ми вже на першому етапі дослідження можемо виявити дублювання інформації, а також її надлишковість. У нашому розумінні Х і — це не що інше, як набір аргументів. Але аргументи самі по собі є явищем флуктуаційним, яке характеризує досліджуваний об’єкт у стані його руху до гомеостазу. Таким чином, основною задачею при формуванні інформаційного поля є визначення функцій, які оперують аргументами і переводять систему на більш високий рівень. Такими функціями Fj, на наш погляд, є набір документів, які управляють або змінюють стан аргументів — економічних показників.

Для подальшого розгляду досліджуваного об’єкта необхідно визначити набір з j документів F, в яких знаходяться необхідні економічні характеристики (наприклад, для відкриття рахунку).

Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що математичний вираз F (Х

1 , Х

2 , … Х i , … Х n ) характеризує зміну інформаційного поля. Узагальнюючим виразом усього комплексу задач, які переводять систему в інший флуктуаційний стан, може бути:

216 ційних технологій і збільшенням числа джерел і засобів одержання інформації, бухгалтери можуть надавати більше інформації для прийняття специфічних управлінських рішень або допомогти в доборі важливої інформації з усього потоку доступної сьогодні, потенційно корисної інформації.

ційних технологій і збільшенням числа джерел і засобів одержання інформації, бухгалтери можуть надавати більше інформації для прийняття специфічних управлінських рішень або допомогти в доборі важливої інформації з усього потоку доступної сьогодні, потенційно корисної інформації.

Слушно зауважити, який вигляд можуть мати функції F. Від цього залежить складання алгоритму на проведення тієї чи іншої банківської операції. Наприклад, операція з оформлення депозитного договору визначається множенням усіх функцій m

П F j (4) j =1

—30. .

Оформлення операції неможливе, якщо вираз (4) дорівнює 0. Нульове значення може означати, що по якомусь з m-документів відповідь незадовільна (наприклад, відсутні якісь паспортні дані, ідентифікаційний номер тощо).

Вираз (3) характеризує інформаційний простір стосовно фінансового обліку досліджуваного об’єкта. Під економічними показниками Х можна розуміти і більш широкі поняття, зокрема інформацію щодо управлінського обліку. Тоді можна виразити інформацію Y як:

Тобто інформацію задають n аргументів , або m нових аргу

Тобто інформацію задають n аргументів , або m нових аргу

ментів-функцій, при цьому, як правило, n < m. Цей вираз може характеризувати сутність сховища даних. Логічно, що інформаційна невизначеність Н у цьому випадку буде тим менше, чим більше значення Y.

Прийнято вважати, що будь-яка система, а в нашому випадку економічна, спрямовується до стану рівноваги, тобто ентропія повинна перманентно зростати. Але, за аналогією з другим законом термодинаміки, який вимагає компенсувати зростання ентропії, таким компенсатором тут виступає інформація.

Розгляд депозитної діяльності та аналіз її інформаційного поля було свідомо відокремлено нами від загального інформаційного поля абстрактного банку. Зроблена спроба, при допомозі математичної моделі визачитись з рівнем достатності інформації для управління депозитними операціями. Безумовно, предмет нашого дослідження є невіддільною частиною всього інформаційного поля банківської системи, яке має охоплювати всі базові складові діяльності банків — від залучення (депозитні операції) активів до їх розміщення та обліку, однак це виходить за рамки даного дослідження. ментів-функцій, при цьому, як правило, n < m. Цей вираз може характеризувати сутність сховища даних. Логічно, що інформаційна невизначеність Н у цьому випадку буде тим менше, чим більше значення Y.

Прийнято вважати, що будь-яка система, а в нашому випадку економічна, спрямовується до стану рівноваги, тобто ентропія повинна перманентно зростати. Але, за аналогією з другим законом термодинаміки, який вимагає компенсувати зростання ентропії, таким компенсатором тут виступає інформація.

Розгляд депозитної діяльності та аналіз її інформаційного поля було свідомо відокремлено нами від загального інформаційного поля абстрактного банку. Зроблена спроба, при допомозі математичної моделі визачитись з рівнем достатності інформації для управління депозитними операціями. Безумовно, предмет нашого дослідження є невіддільною частиною всього інформаційного поля банківської системи, яке має охоплювати всі базові складові діяльності банків — від залучення (депозитні операції) активів до їх розміщення та обліку, однак це виходить за рамки даного дослідження.

Література:

1. Гаврилов С. Інформаційні структури комп’ютерної технології // Сучасна торгівля. — 1991. — № 4.

— С. 27

2. Грузинов В. П. Экономика предприятия. — М.: Банки и биржи, 1998. — 534 с.

3. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у банках: методологія і практика. — К.: КНЕУ, 2002. — 286 с.

4. Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие. / С. В. Мазаров, В. И. Першиков, В. А. Тафинцев и др.; Под ред. С. В. Мазарова. — М.: Финансы и статистика, 1993. — 248 с.

5. Сидоров В., Лященко Е. Організація системи маркетингової інформації в компаніях // Бізнес — інформ. — 1997. — № 18.

— С. 54

—61.

6. Сопко В.

В. Бухгалтерський облік: Навч. пос. — К.: КНЕУ, 1999. —

448 с.

7. Темникова К. М. Системный подход как методологическое направление исследования банковских систем. — М.: Диалог-МГУ, 1998. — 30 с.

8. Шеннон К. Е. Работы по теории информации. — М.: Иностр. лит-ра, 1996.

9. Весkman М. Dаlе, Кurts David L., Воопе Lоuіs Е. Foundations of Маr-кеtіng. — Ргіnted іn Сапаdа: Ноlt, Rіnеhагt апd Winstоn оf Сапаdа, Limited Тогопtо 1992.

— 895 р.

10. Willіаm Lаzег, Jаmеs D. Сullеу Магкeting Мапаgеmeпt: foundatiопs апd ргасtісеs. — Ноundations mifflіп Соmрапу, Воstоn, 1993. — 869 р.

Стаття надійшла до редакції 23 листопада 2005 р.

УДК 657.1 Р. С. Коршикова, канд. екон. наук, ст. викладач кафедри обліку підприємницької діяльності

КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОБЛІК ІНВЕСТИЦІЙ У ДОЧІРНІ ПІДПРИЄМСТВА
ПРЕДМЕТ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
ОБЛІК ДОХОДІВ ВІД НАДАННЯ ПОСЛУГ З ВАНТАЖНИХ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
СУБ’ЄКТИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЯК НОСІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРАВ
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)