Основні цілі управлінського обліку полягають у наданні інформації для калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), планування, контролю, оцінки та безперервного вдосконалення діяльності підприємства, прийняття управлінських рішень. Тобто інформація управлінського обліку повинна надавати можливість менеджерам визначати перспективи подальшого розвитку підприємства, вирішувати проблеми й оцінювати успішність діяльності.
Відповідно до цілей визначаються і функції управлінського обліку:
-
інформаційна — забезпечення керівників усіх рівнів управління інформацією, необхідною для поточного планування, контролю та прийняття оперативних управлінських рішень;
-
комунікаційна — формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між різними рівнями управління;
-
контрольна — здійснення оперативного контролю й оцінки результатів діяльності внутрішніх підрозділів і підприємства в цілому;
-
прогностична — забезпечення перспективного планування та координування розвитку підприємства в майбутньому на підставі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.
Деякі зарубіжні автори, наприклад Алан Апчерч (І, с.51), дають більш узагальнений перелік функцій. Зокрема він вважає, що основними функціями управлінського обліку є:
-
ведення рахунків, під якими він розуміє здійснення обліку фінансових даних (зокрема, витрат) з метою надання корисної інформації керівництву;
-
привертання уваги керівництва до ключових проблем шляхом надання йому відповідної звітності з ключових аспектів діяльності, наприклад звітів про виконання кошторисів, що допомагає адміністрації концентрувати увагу на важливих питаннях і вирішувати їх швидко й ефективно; ― розв’язання проблем розробленням найефективніших методів дій на основі кількісної оцінки позитивних і негативних наслідків можливого варіанта рішень
Межа, яка розділяє названі функції, настільки розмита, що не дозволяє досить однозначно ідентифікувати кожну з них. Як правило, всі три функції присутні в будьякому елементі управлінської облікової інформації, але співвідношення між ними визначається конкретними обставинами.
Предмет управлінського обліку становить діяльність підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Його об’єктами є витрати підприємства та його окремих підрозділів; результати господарської діяльності як усього підприємства, так і окремих підрозділів (центрів відповідальності); внутрішнє ціноутворення, яке передбачає використання трансфертних цін; бюджетування та внутрішня звітність.
Залежно від того, що фінансовий та управлінський обліки є взаємозалежними та взаємозв’язаними компонентами єди
ного бухгалтерського обліку, їх єдність полягає у застосуванні:
-
єдиних загальнооблікових принципів;
-
єдиного методу бухгалтерського обліку;
-
єдиного первинного обліку та професійного середовища. Але різні вимоги, які ставляться перед фінансовим та управлінським обліками, призвели до виникнення певних розбіжностей між ними. Основні з них наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
ВІДМІННОСТІ ФІНАНСОВОГО Й УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКІВ
|
Юридичні вимоги та регламентація системи обліку |
Ведення фінансового обліку обов’язкове і регламенту-ється на державному рівні. Ведення управлінського обліку повністю залежить від бажання керівництва підприємств. Управлінський облік не регламентується ні державними органами, ні певними стандартами. Він визначається вимогами суб’єкта господарювання і спрямований на задоволення його внутрішніх потреб |
|
Головні користува-чі інформації |
Головними користувачами інформації фінансового обліку є податкові служби, акціонери, кредитори, а також, у міру потреби, внутрішнє керівництво під-приємства. Головними користувачами інформації управлінського обліку є менеджери різних рівнів у середині підприємства, тобто внутрішні користувачі |
|
Мета ведення облі-ку |
Метою фінансового обліку є складання фінансових звітів для зовнішніх користувачів. Метою управлін-ського обліку є забезпечення інформацією керівництва підприємства для прийняття поточних та стратегіч-них управлінських рішень |
|
Ступінь точності та відкритість інфор-мації |
У фінансовому обліку є обов’язковою висока точ-ність інформації, що надається користувачам, при чому вона відкрита для користування (оприлюдню-ється шляхом подання до органів державної статис-тики або надається за вимогою кредиторів, акціоне-рів тощо) В управлінському обліку досить часто можуть застосовуватися наближені дані. Це пов’язано з тим, що для цілей управління потрібна оперативна інформація, а також інформація про май-бутні (а не фактичні) показники. Така інформація є комерційною таємницею підприємства, оскільки вона відображає його стратегію і тактику у конкурентній боротьбі за ринок збуту |
|
Періодичність на-дання інформації |
Фінансова звітність регламентована і складається за результатами року та кварталу. Інформація управлін-ського обліку надається в міру необхідності в ній, і якщо йдеться про прийняття оперативних рішень, то значно частіше, ніж фінансова (декада, тиждень тощо) |
|
Об’єкт обліку |
У фінансовому обліку об’єктом є підприємство в ці-лому або ж продукція (вид, одиниця продукції) В управлінському обліку об’єкт обліку більш конкре-тизовано: ним може бути підрозділ підприємства, се-гмент діяльності, ринок збуту, виробнича операція, вид або одиниця продукції, інші локальні елементи діяльності підприємства |
|
Часова орієнтація |
Фінансовий облік основну увагу зосереджує на опе-раціях, які мали місце в минулому (фактичних да-них). Управлінський облік головну увагу надає пе-редбачуванню наслідків майбутніх операцій (прогнозним даним) |
|
Масштаби обліку |
Фінансовий облік надає інформацію про підприємст-во в цілому. Управлінський облік є інформаційною базою для оперативного управління підприємством, яке здійснюється шляхом впливу на окремі елементи його діяльності. Тому він ведеться по окремих віднос-но дрібних об’єктах управління, керівництво кожним з яких є завданням окремого керівника |
Таким чином, унаслідок відсутності жорсткої регламентації, більш широкого масштабу і часових меж інформація управлінського обліку значно специфічніша для кожної організації і кожної господарської операції, а отже, вимагає індивідуального підходу до її формування.
