Posibniki.com.uaФінансиФінанси підприємств5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок


З метою спрощення механізму оподатковування та зменшення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників 17 грудня 1998 р. за №320-ХІV було ухвалено

Закон «Про фіксований сільськогосподарський податок» (термін чинності закону — до 1 січня 2004 р.).

Набуття чинності цього закону з 1 січня 1999 р. обумовило суттєві зміни в оподатковуванні сільськогосподарських товаровиробників, які використовують землю як засіб виробництва.

Відповідно до Закону України від 19.06.2003 № 974-ІV «Про внесення змін в деякі закони України по рег улюванню діяльності в аграрному секторі економіки» термін дії фіксованого сільськогосподарського податку подовжено до 31 грудня 2009 року. При цьому внесено низку змін щодо фіксованого сільськогосподарського податку з 1.01.2004 р.

Структурно-логічну схему сплати фіксованого сільськогосподарського податку на ведено на рис.5.7.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з законом №320-ХІV були визначені сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фермерські господарства), які працюють у сферах виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції. При цьому їхній вало вий дохід від операцій із продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік мав перевищувати 50% загальної суми валового доходу підприємства. З 1 січня 2004 р. питома вага валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва має перевищувати 75%. Якщо в попередньому звітному (податковому) році це й показник був менше ніж 75%, підприємство в наступному році повинно перейти на

30

Рис. 5.7. Структурно-логічна схема визначення і сплати фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП)

Для діючих і новостворених сільськогосподарських підприємств у разі визнання їх платниками фіксованого сільськогосподарського податку обов’язковими є такі критерії:

1) наявність у платника податку сільськогосподарських угідь;

2) наявність сільськогосподарської діяльності за попередній звітний (податковий) рік;

3) валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, що перевищує 75% загального валового дох оду.

Валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку від усіх видів його діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій чи матеріальній формах як на території України, так і за її межами.

До валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва слід включати вартість:

• реалізованої проду кції рослинництва і тваринництва власного виробництва;

• реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах;

• реалізованої продукції, виробленої із власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;

• наданих послуг, пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом. Оподатковування підприємств

31За наявності у платника фіксованого сільськогосподарського податку інших видів діяльності, крім сільськогосподарської, що підлягають оподаткуванню на загальних умовах, платник повинен вести окремий облік фінансових результатів від інших видів діяльності згідно з чинним законодавством щодо оподаткування прибутку.

Фіксований сільськогосподарський податок установлюється замість таких податків і зборів (обов’язкових платежів): ? податок на прибуток підприємств; ? плата (податок) за землю; ? податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; ? комунальний податок; ? внески на обов’язкове державне пенсійне страхування; ? внески на обов’язкове соціальне страхування; ? збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; ? плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; ? збір на спеціальне використання природних ресурсів (за користування водою для потреб сільського господарства). Інші податки та збори, установлені Законом України «Про систему оподаткування», сільськогосподарські товаровиробники сплачують у порядку і розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку до 1 січня 2003 р. мали право вибору форми сплати такого податку — у грошо вій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. З 2005 року вказаний податок сплачується в грошовій формі.

За об’єкт оподаткування береться площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тім числі на умовах оренди.

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлюються з одного гект ара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

— для багаторічних насаджень — 0,3.

Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на Поліссі, названі ставки відповідно знижуються до 0,3 і 0,1 відсотків.

Передбачене щорічне індексування грошової оцінки землі на рівень інфляції.

Плат ники фіксованого сільськогосподарського податку у гро

32 розмірах, передбачених законом, і до 1 лютого подають розрахунок до державної податкової служби за місцем їхнього знаходження.

Податок сплачується щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного місяця. Указаний податок сплачується в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал.

Установлено такий квартальний розподіл річної су ми податку: І квартал

— 10%, ІІ квартал

— 10 %, ІІІ квартал

— 50 %, ІV квартал

— 30 %.

При сплаті фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської продукції до 1.01.2003 було встановлено такі терміни: поставки зерна — за погодженням з районною державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зернові культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури); поставк и продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

При цьому витрати, пов’язані з транспортуванням сільськогосподарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, несли платники податку.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь установлювалася на початку року і не підлягала коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарс ьку продукцію протягом податкового року.

Обрахунок кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що мала поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснювався виходячи з такого еквівалента — однієї тонни пшениці м’якої третього класу за цінами, які щороку визначалися Кабінетом Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з о дного гектара сільськогосподарських угідь, яка мала поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначалась як співвідношення вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до вартості однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення встановлювалось обласними радами щороку, але не пізніше 1 січня.

Скасування сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської проду кції значно спростило механізм обчислення і сплати податку. Економічна

Оподатковування підприємств

33передумова цього скасування це підвищення дохідності сільськогосподарських товаровиробників.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі переказують кошти на окремий рахунок Державного казначейства України.

Повністю звільняються від сплати фіксованого сільськогосподарського податку вітчизняні дослідні господарства науководослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарської спеціалізації, сортодослідні станції.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.3.4. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
5.4.2. Податок «мито» та особливості його сплати
5.4.3. Сплата акцизного збору
5.4.4. Податок на додану вартість та його вплив на діяльність підприємств
5.5. Внески (відрахування) підприємств на загальнообов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki