Вивчаючи курс «Методика викладання економічних дисциплін», студенти факультету економіки та управління отримують блок завдань для самостійного виконання з розвитку економічного мислення. Цей блок включає в себе наступне.
1. Колективне створення економічної казки з урахуванням вікових особливостей школярів або студентів на самостійно обрану чи задану викладачем тему. Наприклад, у навчальному семестрі 1999—2000 рр. студенти ФЕУ писали економічні казки на тему: «Мудрість, Доброзичливість та Сміли
468
вікових груп школярів.
2. Самостійне опрацювання розділу «Економічний образ мислення» з однойменної книги Пола Хейне та обговорення тестів, запропонованих автором.
3. Розроблення студентами набору економічних ситуацій, що розвивають економічне мислення учнів, на конкретну тему. Це завдання не тільки підвищує якість авторських уроків, а й розвиває економічне мислення самих студентів.
4. Вивчення сучасних технік мислення (методика «Шести капелюхів мислення» та методика латерального мислення Едварда де Боно). Для більш ефективної праці студентів з цими методиками в 1997 р. викладачами спільно зі студентами вперше в методиці викладання було розроблено комп’ютерні програми, за допомогою яких можна ознайомитися із запропонованими техніками мислення.
5. Вивчення іноземного досвіду з навчання економічного мислення. Наприклад, студенти отримують літературу іноземних авторів оригінальною мовою, перекладають її та адаптують до сучасних українських реалій і використовують у практиці викладання основ економіки в школах Києва.
6. Розроблення комплексу тренінгів із розвитку основ економічного мислення для студентів першого курсу КНЕУ.
7. У блок входить також тренінг з розробки інтелект-карт за методом Т. і Б. Б’юзенів з проблеми: «Розвиток економічного мислення як мета економічної освіти», конспектування і анотування економічної та методичної літератури у формі інтелекткарт, тощо.
8. Крім цього, студенти беруть участь у науково-методичному проекті проведення педагогічної практики для студентів КНЕУ і таке інше.
9. Слід визначити, що вже п’ять років ми практикуємо також використання так званого портфоліо, що являє собою збірник з усіх видів самостійних робіт студентів, які вони виконували протягом всього навчання. Це дуже цікава форма організації самостійної роботи кожного студента, але її ефективність дещо знижується проблемою списування.
Таким чином, блок самостійних завдань з розвитку економічного мислення та економічної поведінки в курсі «Методика викладання економічних дисциплін» створює передумови для формування викладача економічних дисциплін якісно нового рівня, який зорієнтований не на кількісні характеристики наданих еко-
номічних знань, а на їх розуміння та використання в реальних соціально-економічних ситуаціях.
9.4.Самостійна робота в групах як напрям активізації економічного навчання інших форм роботи в малих групах. Крім того, нами був підготовлений і проведений у квітні 2005 р. спеціальний тренінг з активізації творчих здібностей студентів в умовах командної роботи «Інтелектуальний керівник» зі складання колективних інтелекткарт за методикою Т. Б’юзена «Шість капелюхів мислення» і таке інше.
Викладачам, звісно, відомі різні моделі колективного навчання як форма активізації навчання з різних економічних дисциплін. Ця практика досить поширена в економічному навчанні. Це проведення дискусій, «мозкових штурмів», кейс-методів, тренінгів, ділових ігор та
Форми роботи в групах
У практиці американської педагогіки існує багато варіантів моделей колективного навчання. Так, у книзі «Кооперированное обучение» наводяться такі моделі. ? Команди учнів для підвищення результатів [STAD — Stu-dent Teams — Achivement]. Викладач поділяє студентів або учнів на групи по 4—5 осіб у кожній. Спочатку розповідає навчальний матеріал до його засвоєння. Потім кожний студент індивідуально виконує контрольну роботу. Результат, який показаний кожним учнем, порівнюється з власним середнім результатом кожного учня. Отримана різниця оцінюється в балах. Команди, яким вдалось згідно з певними критеріями набрати потрібну кількість балів, отримують сертифікат або винагороду. ? Команди — ігри — турнір [TGT — Teams Games Tourna-ment]. Команди створюються за принципом групи по 4—5 осіб у кожній. Далі йде пояснення вчителя і командна робота для забезпечення засвоєння матеріалу. Далі проводиться турнір, в ході якого учні змагаються з членами інших груп і заробляють бали в колективну скарбницю. ? Навчаємось разом [LT — Leaning Together]. Згідно з цією моделлю учні повинні заповнити «робочі аркуші», об’єднавшись в групу по 4—5 осіб. Від групи здається один заповнений аркуш, і оцінюється загальний результат групи. ? Метод «мозаїки» [Jigsaw]. Вчитель створює команди по шість студентів. Кожна команда отримує матеріал, що складаєть
470ся з шести розділів. (На кожного учасника по одному розділу.) Члени різних команд, отримавши однаковий розділ, збираються і працюють в «експертних групах» з певним розділом. Потім учні повертаються з експертних груп у свої команди і навчають їх відповідним розділам. Мотивація до того, щоб уважно слухати і підтримувати своїх товаришів з команди, створюється за рахунок того, що це для них єдиний доступ до вивчаємого матеріалу. Крім того, у кожного є стимул для того, щоб точно і детально представити «свій» матеріал, оскільки він несе відповідальність за те, як цей матеріал засвоять його товариші з команди.
Критика методу колективного навчання зводиться до таких основних моментів. Перша проблема пов’язана з системою групового стимулювання (заохочення). «Сильні» учні можуть не отримати високих оцінок, тому що «слабким» учням не вдалось засвоїти матеріал, як «сильним». По-друге, колективно навчання зводиться до того, що учні навчають один одного. Однак ніхто з них не володіє предметом краще, ніж учитель. Тому, коли треба давати важливий новий матеріал, працює вчитель, який добре володіє предметом. По-третє, мало хто з викладачів точно дотримується правил застосування різних моделей колективного навчання. Багато викладачів вважають це просто роботою в групі, хоча для доброго засвоєння матеріалу цього замало.
Метод навчання в групах потребує, щоб відповідальність за засвоєння економічного матеріалу і результат роботи групи були на самому студенті. При цьому він повинен вчитись працювати в колективі, що необхідно йому в майбутньому професійному житті. Існує багато експериментальних даних, які свідчать про ефективність командної роботи. Правильне використання цього методу дає кращий когнітивний ефект, ніж традиційні методи, що в процесі таким чином структурованої роботи між учнями формуються позитивні відношення.
Але для того щоб колективне навчання мало бажаний ефект, недостатньо просто організувати групу. Необхідно дуже ретельно продумати систему колективного стимулювання і механізм особистої відповідальності кожного члена групи. Крім того, групове навчання потребує спеціальної організації навчального простору, проведення групових вправ, розробки додаткових інструкцій для вчителі і учнів, чітко сформульованого завдання, можливості зворотного зв’язку, підбиття підсумків і т. д. !
471
Як відомо, метод проектів у навчанні був запропонований американським викладачем Дж. Д’юї в 30-ті рр.
ХХ ст. В його основі лежить навчання і виховання через зміст проектного завдання, його виконання і захист. Розглянемо його на практиці виконання колективних курсових проектів студентами з курсу «Методика викладання економіки».
Колективні курсові проекти студентів
Колективний курсовий проект є альтернативним варіантом написання курсової роботи з «Методики викладання економічних дисциплін», яка виконується студентами денної форми навчання відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів економіки. Виконання курсової роботи за схемою колективного курсового проекту передбачає об’єднання певної кількості студентів (не більше 5) у творчу групу, яка самостійно обирає напрям нау кового дослідження, розробляє його цілі, структуру та етапи. Потім кожен учасник обирає певний аспект загальної теми проекту та ґрунтовно його розкриває.
Отже, написання колективного курсового проекту не суперечить принципу самостійності у навчальній та науково-дослідній діяльності, іншим цілям написання курсової роботи. Але на базі цього принципу стає можливим використання «еф екту колективного розуму», що підвищує ефективність самостійної роботи та сприяє розвиткові творчих здібностей студентів.
Основними цілями виконання колективного курсового проекту є:
1) формування компетентності, тобто підготовка студентів до самостійної професійної діяльності викладача економіки;
2) розвиток економічного мислення, тобто надання можливостей сту дентам розвивати власне економічне мислення шляхом розгляду, а потім самостійного створення таких типів завдань, які б сприяли розвиткові здатності аналізувати та оцінювати економічні ситуації, розв’язувати конкретні життєві проблеми, ефективно використовувати свої можливості у власних інтересах та інтересах суспільства, самостійно приймати економічні рішення та відповідати за їх реалізацію;
3) розвиток творчості, тобто надання можливостей сту дентам ефективно використовувати свої здібності у напрямі викладацької діяльності і, зокрема, у розробці методики викладання певної економічної теми.
Основні завдання виконання колективного курсового проекту такі:
472
? розробити методику підготовки і проведення навчальних занять з економіки на основі набутих знань, вмінь і навичок з курсів психолого-педагогічного циклу; ? створити методичні матеріали з урахуванням вікових особливостей аудиторії; ? застосовувати сучасні інтенсивні технології або активні методи навчання у підготовці занять.
Проекти як форма колективних завдань стали досить поширеними в навчальній практиці підготовки студентів. Вище вже йшлося про ділові ігри типу «ЭОНТ» як колективну розробку проекту підвищення продуктивності праці або зниження трудомісткості продукції на замовлення конкретних промислових підприємств. У кожній групі були розподілені ролі від начальника цеху до робітника, конкретні фактичні матеріали нам надавали працівники заводу, і після певної підготовки сту денти приходили на один робочий день гри, а в кінці цього дня здавали проект, який потім брав участь у конкурсі серед інших груп потоку. У підбитті підсумків брали у часть робітники промислових підприємств. Кращі проекти потім доопрацьовувались і захищались як дипломні роботи.
Як уже згадувалося, у курсі «Методика викладання економіки» в 1997 р. студентські групи складали бізнес-проекти на загальну тему «Що можуть студенти КНЕУ для розвитку економічної освіти школярів України». В день гри проводилось обговорення цих проектів з використанням методики Едварда де Боно «Шість капелюхів м ислення». Серед 36 проектів вибирались 3 кращі, розробники яких отримували орден де Боно, що означало автоматичну здачу іспиту.
В інші роки у формі проекту студентські групи готували студентські навчальні посібники з економіки для школярів молодших, середніх і старших класів, збірки й казки, «Сту дентські казки з Економічного лісу», тренінги з розвитку економічного мислення і дидактичні розробки для школярів із дитбудинку тощо.
Для оцінювання колективних проектів студентів автор розробила спеціальні форми і критерії оцінювання якості і креативності курсової роботи в цілому і кожного її учасника зокрема. Також розроблені методичні поради щодо виконання колективних проектів. У них визначено, що основними цілями їх виконання є формування компетентності, розвиток економічного мислення і розвиток творчості студентів.
473Багаторічний досвід свідчить, що, по-перше, колективний проект є формою спільної навчально-дослідницької діяльності студентів і викладачів, що є запорукою ефективного використання власних здібностей кожного студента та розвитку креативності їх мислення. По-друге, колективний проект дозволяє активізувати навчальну і дослідницьку діяльність кожного учасника творчого колективу, оскільки передбачає реалізацію теоретичних положень на практиці під час самостійного викладання певної економічної теми. По-третє, при застосуванні проектного методу необхідно звернути увагу на такі аспекти:
1) під час визначення тематики проекту необхідно, по можливості, врахувати пізнавальні інтереси всіх учасників творчого колективу;
2) учасники проекту повинні мати достатньо високий рівень мотивації до самостійної дослідницької діяльності;
3) формування творчих колективів повинно відбуватися з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей кожного студента;
4) процедури розроблення завдань, етапи, структура, критерії і процедура оцінювання колективних проектів повинні бути об’єктивними, зрозумілими і чітко визначеними та не піддаватися сумнівам з боку студентів.
Зрозуміло, що можуть бути і бувають помилки і невдачі у застосуванні колективних проектів. Але, з другого боку, за умови правильної організації і відповідної компетентності викладача вони дають більше, ніж просто успіх для обох сторін. Вони дають знання та досвід, тобто розширюють науковий світогляд та визначають напрями розвитку науково-дослідницьких здібностей як студентів, так і викладачів. Як наголошує відомий вислів: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я запам’ятовую. Те, що я роблю сам, я розумію і вмію»!
Притчі та казки завжди впливають на дитину і дорослу люди
ну більше, ніж просто розповіді. Джанні Родарі, як і сучасні психологи, звертають нашу увагу на те, що казки завжди діють «в обход сознания», і досягають саме того місця, де криється проблема, тобто сприймаються на рівні підсвідомості. Вони підходять різним типам людей і «діють» значно довше і сильніше, ніж ми можемо собі уявити. Те ж саме можна сказати про прислів’я і анекдоти.
Методичне забезпечення розроблення студентами економічної казки як форми колективного про
474Казки, що створюють студенти, підводять їх самих та слухачів до «потрібної двері», за якою стоїмо ми самі: різні, веселі, здорові, щасливі і нещасливі, але такі, які ми є.
Методична мета створення економічної казки — не шоу, не фестиваль, а внутрішнє усвідомлення економічних категорій, взаємовідносин і проблем економічного, етичного і виховного характеру. ефект кожної казки. Чого навчає казка на тлі творчого ефектного її оформлення. Я запам’ятовую студентів по казках, проектах, інтелект-картах і т. д., які вони створили, вивчаючи методику ви
Тому оцінюючи економічну казку, важливо виділити її економічну суть, адекватність віку і етичну виховну роль, співвідношення між цікавим і корисним, тобто навчальний кладання економічних дисциплін. Це просто «квіти результатів» (див. в Додатках). Зараз наша методика досить широко викоростовується іншими викладачами, хоча починати це було не так легко, як зараз. !
Наводимо приклад методичного забезпечення до казки «Бізнес на Місяці», підготовленої студентами факультету економіки і управління Н. Горшковою, А. Погодіним, А. Малаховцем та П. Горбенко в 1996 р.
Економічний зміст казки «Бізнес на Місяці»
Мораль казки така — не знаючи броду, не лізь у воду, тобто перш ніж займатися підприємництвом, необхідно вивчити основні закони економіки, особливості підприємницької діяльності в конкретній країні. У казці втілено авторську ідею, яку допомогли розкрити герої твору Носова «Пригоди Незнайка».
Метою авторського колективу було формування економічного мислення та економічної ку льтури дітей. Казку «Бізнес на Місяці» розраховано на учнів 2—4 класів шкіл з викладанням економіки.
Оскільки вибрана тема досить складна й використовує важливі економічні категорії, то роботу з казкою бажано провести у два етапи: ? опрацювання казки дітьми вдома, спільно з батьками; ? перевірка того, як діти засвоїли основні економічні поняття й категорії, викладені в казці, а саме: прибуток, гроші, первісний капітал, маркетингове дослідження, податки, перспективна сфера діяльності, комерційна таємниця, штраф.
475Наша казка відбиває такі етичні норми поведінки, як дружба, взаємовиручка, вдячність.
Ми пропонуємо такі форми закріплення навчального матеріалу.
1. Учитель, розділивши клас на групи, просить представника від кожної групи вийти до дошки, написати одне з економічних понять, розглянутих у казці, і пояснити його зміст. Далі відбувається колективне обговорення в контексті названого поняття.
2. Учні переказу ють казку, а вчитель написані на дошці поняття розміщує в логічній послідовності, ще раз привертаючи увагу до логіки створення підприємства.
3. Учитель як домашнє завдання пропонує групам створити підприємство за запропонованою схемою й охарактеризувати особливості його функціонування.
Наступним завданням для студентів є колективна підготовка вступного або оглядового у року під умовною назвою: «Економіка — це...». Складність цього завдання полягає в умінні виділити головне в змісті курсу початкової економіки для школярів і в нескладній, змістовній та привабливій формі розтлумачити це учням. Для цього уроку студенти також готують методичне забезпечення. Наводимо приклад такої розробки студентів КНЕУ А.С. Скитевої, В.І. Максименко, Я. Б. Нидельської.
Методичне забезпечення колективної підготовки оглядових уроків з економіки
У процесі вивчення методики викладання економічних дисциплін ми навчаємо наших студентів принципів укладання опорних структурно-логічних схем, якими (у різних формах) можуть користуватися й викладачі, й учні (див. Додатки).
Крім того, ми навчаємо студентів складати методичну «карту закріплення знань» за матеріалами підготовленого сту дентами уроку. У ній має бути наведено:
1) основні терміни й поняття, які учень повинен знати й пригадати з попереднього матеріалу;
2) модель бази знань даного уроку;
3) план уроку;
4) резюме уроку;
5) література (для учня й учителя);
6) ілюстративний блок уроку;
7) мета уроку;
8) що повинен умі ти учень за темою уроку;
47610) форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання та ін.).
Блок-схему (таблицю опорних сигналів) «Око» призначено для роботи зі старшокласниками в класі на уроці «Економіка — це…».
Обґрунтування форми блок-схеми. Метою проведення уроку є не «завантаження» учнів економічним понятійно-категоріальним апаратом, а формування в них економічного способу бачення світу й зацікавленості у вивченні економіки.
Форму ока було вибрано саме через її простоту, «наочність» й досту пність для розуміння учнями.
Рис. 9.5. Блок-схема «Око»
Очі — дзеркало душі, яке відбиває внутрішній світ людини, а також її ставлення до оточення. Психологи також помітили, що вираз обличчя багато в чому визначає форма і позиція брів. Відтак головну проблему економіки ми розмістили в центрі «ока» («зіниця»), а головне завдання зобразили в формі «брови». «Повіки» в нас — це теоретичні й практичні складові економіки, оскільки без будь-якої з них обійтися неможливо.
Обґру нтування змісту блок-схеми. Існує багато різних визначень економіки. Але, мабуть, усі погодяться, що економіка — це все наше життя, зіткане із суперечностей. Тому головною проблемою економіки є суперечність («зіниця») між потребами —
477
безмежними, такими, що не можуть бути задоволені й постійно примножуються, та ресурсами — обмеженими, такими, що вичерпуються, й рідкісними («рогівка»). На розв’язання цієї суперечності й спрямовано економіку — оптимальне задоволення потреб за обмежених ресурсів («брова»).
Отже, як саме ми вивчатимемо економіку й навіщо її взагалі вивчати? Чи потрібно це? Економічна наука ґру нтується на різних теоріях, концепціях, поглядах, напрямах тощо. Проте вона не існує окремо від інших наук. Економіка тісно пов’язана з суспільними науками (політологія, право, соціологія), з науками про людину й довкілля (психологія, географія, біологія), з використанням математичних методів («вії» й «нижня повіка»).
Однак самого тільки знання теорії ще недостатньо. Необхідно перетворити знання у вміння й навички для використання їх у реальному житті. Тому розглянемо практичне застосу вання (значення) економіки в нашому житті («верхня повіка»). Значення економіки можна розглядати на двох рівнях: на рівні суспільства («довгі вії») й на рівні індивіда («короткі вії»).
Хоч це іноді й не сприймається як звичайна річ, але всі кричущі проблеми сьогодення — інфляція, безробіття, військові витрати, бюджетний дефіцит, бідність й нерівність, забруднення довкілля, у рядове регулювання бізнесу тощо — сягають своїм корінням проблем ефективного використання ресурсів для задоволення потреб суспільства. Тому, вирішуючи основні суперечності економіки, ми знаходимо відповіді на сьогоденні су спільні проблеми.
Економіка — це життя, й знання економіки необхідне кожній людині для раціональної поведінки й уміння приймати ефективні рішення. По суті, людям властиві як біологічні, так і соціально зумовлені потреби. Ми прагнемо придбати їжу, одяг, притулок, безліч товарів і послуг, що асоціюються з пристойним і високим рівнем життя. Ми також сподіваємось оптимально використати ті здібності й ті матеріальні блага, які в нас є. Напевно, прийшовши на цей у рок, ви вже ставили собі запитання: чому іноді жалкуєш, що зробив нібито необхідну покупку? чому влітку школярам важче знайти роботу? чому люди нагромаджують гроші або в щось вкладають, а не витрачають ус е зразу? як взагалі можна зберегти гроші й нагромадити певну їх суму? яку професію вибрати? як спланувати сімейний бюджет? Усі ці питання допоможе вирішити використання економіки на рівні індивіда.
Організація уроку. Схема «Око» (форматом А1) прикріплюється до дошки, основні контури «ока» діти замальовують у своїх зошитах. Учитель пояснює схему, деякі поняття записує на дошці й диктує визначення учням, а в кінці уроку задає домашнє завдання — питання для обговорення в малих групах, наприклад: взаємозв’язок економіки з іншими науками, для чого людині, зокрема конкретно вам, потрібна економіка, якою є ваша економічна роль у су спільстві тощо.
У практиці викладання економічних дисциплін автор поcібника застосовувала такі форми самостійної діяльності студентів: робота з матеріалом підручника; реферування проблемних ситуацій; робота з конспектом-схемою, розробленим викладачем, розробленим учнями (групою); аналіз виробничих ситу ацій; виконання індивідуальних завдань; побудова «дерева проблем» та «дерева цілей»; самоперевірка з програмованого контролю; розв’язування задач; складання завдань за темами; колоквіум; виступ із рефератом на лекції або семінарі; проведення проблемних семінарів; заняття у виробничих умовах; робота з ЕОМ; участь у навчально-виробничій грі.
Есе як ф орма активізації самостійної роботи студентів широко використовується нами в економічного навчанні. Наприклад, ми використовували завдання у формі есе з теми «Організація самостійної роботи студентів» і «Контроль і оцінювання знань в економічному навчанні». Приклади таких есе дивіться в Додатках.
На завершення цього розділу про самостійну роботу хочеться нагадати читачеві відоме китайське прислів’я: «Я можу розповісти тобі, як це робиться, — але ти забу деш. Я можу показати це тобі — і ти зробиш копію. І тільки тоді, коли ти це зробиш сам, ти в цьому дійсно розберешся».
