Posibniki.com.ua Філософія Методика викладання економічних дисциплін 10.2.Тест як форма навчання, контролю та оцінювання знань


< Попередня  Змiст  Наступна >

10.2.Тест як форма навчання, контролю та оцінювання знань


Навчання без тестування — це все одно, що гра в баскетбол без кидків м’яча в корзину.

Деніс Куі

Разом з ринковою економікою і ринковою педагогікою поширюється «повальне тестування», як би до нього не ставилися. І все більше поширюються технології тестування із застосуванням комп’ютерів і спеціалізованих програм. Тому кожний викладач повинен вміти скласти тест.

Складання тестів — це мистецтво

До змісту компетентності сучасного викладача економічних дисциплін обов’язково входить уміння скласти тест до різних форм економічних занять, а також для іспитів. Зараз існує таке словосполучення: МЗМО, що означає: «м’якину закладеш, м’якину отримаєш». З точки зору сучасної педагогіки це означає: які форми контролю і зміст контрольних завдань ми плануємо, такі знання ми отримаємо.

З історії тестів. Тест (англ. test

досвід або проба) являє собою мет од виявлення конкретних якостей особистості та інтенсивності їх вираженості, обсягу та якості знань, навичок і вмінь людини за допомогою спеціально підготовлених питань, задач, ситуацій тощо. Інші дослідники вважають, що слово «тест» прийшло зі старофранцузької мови. Воно означає невеличку посудину з випаленої глини, що використовувалась алхіміками. Історія тестів досить цікава й наївн а. Наприклад, арабські бедуїни примушували підозрюваного доторкнутись язиком до

розпеченого клинку і той, чий язик був обпеченим, визнавався винним. У древньому Китаї той, кого допитували, відповідав на питання з сухим рисом у роті, якщо він потім не міг повністю виплюнути рисові зерна, то його визнавали винним. У англосаксів під час допиту застосовувалась процедура «судовий шматок»: підозрюваного примушували з’їсти сухий хліб із сиром, тр уднощі при ковтанні розцінювались як ознака обману й вини. Існує легенда, що один східний князь придумав такий «тест на щирість». Кожному підозрюваному повідомляли, що зараз його заведуть у кімнату, де знаходиться священний осел. Цей осел обов’язково зареве, якщо за хвіст його потягне винний, і буде мовчати, коли це зробить неви нний. Кімната, в якій проводились іспити, була темною, хвіст осла був намазаний сажею. В основу цього тесту була покладена дуже проста логіка: винний побоїться потягнути осла за хвіст, і тоді руки в нього залишаться чистими.

У сучасній українській мові слово «тест» означає «проба», «іспит», «перевірка» і вживається (в ос новному) в галузях психології, педагогіки, медицини. У практиці тестування розрізняють психологічні й педагогічні тести.

Педагогічний тест — це система завдань специфічної форми, визначеного змісту, зростаючої трудності, яка дозволяє якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, умінь і навичок. У США створено понад 2500 тестових центрів, а розробка одного тесту коштує майже 20 тис. доларі в.

Як зазначає Стоун, найчастіше викладачі ставляться до тестів упереджено: «Розмовляючи з учителями, я інколи переконувався, що вони ставляться до об’єктивних тестів упереджено. Я вважаю, що ця упередженість спричинена відсутністю знань про ці тести, уявленням про них як про такі, що оцінюють низький рівень знань, головним чином механічне заучування. Цілком мо жливо, що у вчителів достатньо причин думати так, оскільки чимало об’єктивних тестів справді оцінюють лише механічне заучування. Але тоскна одноманітна форма визначається не природою об’єктивних тестів, а природою їхніх створювачів». Мистецтву складання тестів, питань та ситуацій для роздумів можна повчитися в Пола Хейне. Радимо студентам для підготовки тематичних ур оків з економіки використовувати його тести. Методику розроблення тестів докладно висвітлено також у розділі 16 вже неодноразово згадуваної книжки Стоуна. Певна річ, розробляючи тестові !

Сучасний тест — це стандартизований та обмежений за часом іспит, який дозволяє із заздалегідь встановленим ступенем вірогідності визначити актуальний, наявний у людини в даний час рівень знань, відносно стійкі особисті якості (у тому числі уміння й навички, а також зразки й стійкі риси пове дінки).

Сучасні стандарти економічних знань не тільки є орієнтиром для розроблення економічних уроків, а й можуть бути базою для розроблення тесту на оцінювання економічних знань, навичок з виходом на економічну поведінку.

Критеріями якості тестів спеціалісти називають такі: ? об’єктивність — означає, що результати тестування повинні бути незалежними від того, хто проводить тест (бути інтерсуб’єктивними). Якщо даний тест проводять інші люди, то вони повинні отримати такі самі результати; ? валідність (від англ. валід — дійсний, придатний, те, що має чинність) — придатність тесту для виміру саме тієї якості, на оцінювання якої він спрямований. Валідність тесту дає відповідь на запитання: що вимірює тест та чи відповідає він тій меті, для якої використовується. Наприклад, якщо тест використовується для оцінювання знань людини у сфері управління персо налом, то тест повинен вимірювати саме ці знання, а не загальну ерудицію або знання у сфері психології або економіки.

Валідність визначається через кореляцію результатів тестування з виявленням даної якості на практиці. Валідність конкретних тестів може перевірятись за допомогою використання інших методик, які практично довели свою якість. Мірою валідності є коефіцієнт кореляції тесту; ? надійність — виражає ступінь точності й постійності, з якою вимірюються якості особистості, і характеризує свободу від погрішностей процедури тестування. Повторне тестування для перевірки надійності зазвичай проводиться за два тижні. У разі коефіцієнта кореляції вище 0,75 надійність тесту вважається досить прийнятною; ? репрезентативність — відповідність даного тесту нормам тестування, властивість вибіркової сукупності людей, тобто групи або низки груп, на основі аналізу якостей котрих розроблений тест. Тест репрезентативний тоді, коли під час його розроблення вибірка обґрунтована і властиві їй характеристики досить рівномірно розподілені в генеральній сукупності.

Основними етапами тестування можна назвати:

завдання, треба враховувати особливості національного менталітету, а не бездумно копіювати зарубіжний досвід. 1) вибір тестових методик;

2) інструктування тих, кого іспитують;

3) контроль за виконанням завдання;

4) інтерпретація результатів і підбиття підсумків тестування.

У даному разі ми теж не розкриваємо зміст етапів, а тільки нагадуємо їх студентам, які вивчають курс «Менеджмент освіти».

До загальних правил тестування спеціалісти відносять такі: стандартизованість, адаптованість, науковість. Перевагами тест ування спеціалісти вважають: 1) об’єктивність оцінки; 2) оперативність і швидкість оцінки; 3) простоту й доступність тестування; 4) можливість використання результатів тестування для комп’ютерної обробки та використання статистичних методів оцінки.

Основне правило: спочатку думай сам, а вже потім когось тестуй. Н. М. Олійником рекомендовано такий порядок розроблення тестів:

Алгоритм складання тестового

1) структурування навчального матеріалу.

Починаю чи складання тестів, насамперед необхідно встановити, що означає знати предмет. Коли дисципліна складається з кількох розділів, то до визначення поняття знання предмета має включатися і знання окремих його розділів;

2) встановлення логічних зв’язків між елементами та складання логіко-структурних схем. Після виділення логічних зв’язків складаються логіко-структурні схеми тем, розділів і предмета в цілому;

3) складання тестових з авдань на базі логіко-структурних схем. У схемах потрібно відібрати такі елементи, знання яких необхідно перевірити тестуванням;

4) вибір оптимальної форми тестових завдань;

5) складання плану тесту;

6) перевірка тестів у різних типах аудиторій, різних групах учнів (студентів).

Отже, в основу розробки тес тових завдань покладено розробку «дерева цілей» з кожної теми, а потім формування «дерева цілей» усього курсу. !

Розподіл тестових завдань за розділами (приклад)

468
І ІІ ІІІ ІV 12 18 24 6 20 30 40 10

Далі починають визначення, що саме треба перевіряти, враховуючи значущість тих чи інших умінь і навичок.

У західній літературі досить ретельно розроблені специфічні рекомендації у сфері тестування стосовно навчального процесу. Ось одна з таких рекомендацій:

Рекомендації зі складання і використестнавчальномі

1) формулюйте кожне тестове завдання максимально просто; тання ів у у

2) не включайте до тексту тесту прямі цитати з книжок;

3) прагніть не використовувати у тесті завдання-пастки, провокаційні запитання тощо;

4) у тесті не повинні знаходитись завдання, що містять відповіді на інші запитання;

5) тестові завдання потрібно підбирати приблизно однакові за ступенем складності;

6) повинна бути лише одна правильна відповідь, що не викликає сумнівів;

7) питання повинні спонукати тих, кого іспит ують, використовувати отримані знання, але не робити перевірку запам’ятовування окремих фактів;

8) уникайте запитань, на які є можливість відповісти без спеціальних знань, що отримані під час вивчення даної дисципліни, на основі загальної ерудиції;

9) не включайте до тесту запитання, що стосуються деталей;

10) оригінальність і творчий підхід до постановки за питань підвищує їх привабливість. Там, де це можливо, доцільно використовувати діаграми, малюнки й графіки, що пояснюють завдання;

11) звертайте увагу на чіткість мови, однозначність термінології й чітку пунктуацію;

12) формулюйте кожне питання мовою звичайною і зрозумілою для того, кого іспитують;

13) використовуючи нескладні тести для майбутнього тренінгу, залучайте учнів до самостійного пі драхунку результатів

виконання тестового завдання. Це допомагає у створенні атмосфери довіри, включенні кожного до тренінгової ситуації, формуванні бажання самовдосконалення. Крім того, зберігає час, необхідний для проведення підсумку.

Дотримання цих і деяких інших рекомендацій допомагає викладачу не тільки компетентно оцінювати якість наявних тестів, а й самому конструювати прості тести, насамперед із перевірки знань студентів або інших учні в. І. П. Підласий наводить такі вимоги до складених тестів навчальних досягнень (навичок). Головна вимога до ітогових тестових завдань — це те, що вони повинні відповідати рівню національного стандарту освіти. Бажано зробити їх: ? короткостроковими, щоб витрати часу не були занадто великими; ? однозначними, тобто не приводити до свободного тлумачення тестового завдання; ? правильними, що виключають можливість формулювання багатозначущих відповідей; ? краткими, тобто вимагати чітких відповідей; ? інформаційними, тобто забезпечувати об’єктивність оцінювання та зручність в обробці результатів; ? стандартними, зручними для аналізу навченості великих груп, що отримують однаковий обсяг знань на певному рівні навчання.

Готуючи матеріали тестового контролю, корисно дотримуватись таких правил І. П. Підласого: ? не можна включати відповіді, неправильність яких на момент тестування не може бути обґрунтована студентами; ? неправильні відповіді повинні конструюватись на основі типових помилок і повинні бути схожими на правильні; ? правильні відповіді повинні розміщуватись у випадковому порядку; ? питання не повинні повторювати формулювання підручника (чи викладача); ? відповіді на одні запитання не повинні бути підказками для відповідей на інші; ? відповіді не повинні містить «пасток».

Цікаві методичні рекомендації щодо розробки тестових завдань наводить З. Є. Шершньова. Тестове завдання як форма перевірки відповідних знань і навичок з окремих розділів курсу будується за такими принципами: ? поступове ускладнення завдань від простіших до найскладніших;

1. Відкрите ТЗ першого рівня складності, зорієнтоване на вибір студентом однієї правильної відповіді з 3—4 або 5

—6 наведених.

2. Закриті ТЗ другого рівня складності, зорієнтовані на перевірку запам’ятовування (дописування пропущеного слова, речення, формули, дати).

3. ТЗ, що передбачають численний вибір або альтернативні варіанти від повідей.

4. ТЗ на зіставлення третього рівня складності, зорієнтоване на виявлення відповідності між, наприклад, формулами для розрахунків будь-яких показників більше трьох, що знаходяться в лівій частині аркуша, та відповідними визначеннями у випадковому порядку в правій стороні аркуша. За такою формою можна проводити контроль знань окремих складових схем, малюнків то що.

5. ТЗ на послідовність дій третього

—четвертого рівня складності, зорієнтоване на перевірку знань порядку розвитку певних процесів: розрахунків поточної лінії, розроблення планів, алгоритмів виконання робіт. Розробляючи таке ТЗ, треба давати інструкцію з виконання, яка орієнтує студента на використання певних джерел. Завдань повинно бути не більше 10

—12 за видами робіт, які охо плюють основні блоки.

Особливе місце посідають тести на виявлення здібностей (на швидкість розв’язання або складність розв’язання задач), загальні тести досягнень (уміння концентруватися, пам’ять, увага). Існують тести професійних досягнень, що характеризують ступінь засвоєння тієї чи іншої сфери діяльності, наприклад, рівень засвоєння студентами економічних знань, спроможність керівника вирішувати професійні завда ння. Окремою групою тестів на виявлення здібностей можна назвати соціометричні методи соціодрами або психодрами, які переважно належать до ситуативних тестів.

Спеціальною групою стоять тести на інтелект, які оцінюють рівень інтелектуального розвитку людини. Ці тести оцінюють:

? рівномірне подання простих і складних завдань з обраних дисциплін; ? наявність завдань, різних за формою, зрозумілих за змістом та методами оцінки; ? відповідність обсягів завдань та часу на їх виконання. Існує декілька видів тестових завдань (ТЗ). глибину розуму — здатність проникати в суть явищ, розуміти їх причини, витоки; широту розуму — здатність бачити проблему в широкому контексті, у взаємозв’язку з іншими явищами; критичність — намагання піддавати сумніву досягнуті результати з метою підвищення об’єктивності пізнання, знаходження істини; гнучкість — спроможність переключатися з однієї ідеї на іншу, враховувати різні, у тому числі й про тилежні, погляди (синій капелюх); швидкість розв’язання задач — спроможність виконувати за конкретний час велику кількість розумових операцій, називати багато ідей; оригінальність — здатність створювати нові, нестандартні ідеї, що відрізняються від загальновідомих ідей; допитливість — прагнення до знаходження найкращих рішень, удосконалення висновків.

В американській практиці навчання використовуються різноманітні види тестових завдань. Тести, які розро бляють викладачі, — це тести для оцінювання ефективності навчання самими викладачами. Серед різних видів тестів найбільше поширення мають стандартизовані тести, нормативно-орієнтовані, критеріально-орієнтовані і процесуальні тести. Крім того, поширена практика розроблення викладачами тестових проектів.

Стандартизовані тести — це тести, розроблені професійно, які використовують норми, що визначають середню або очікувану успішність у групах з певних предметів у конкретних вік ових і рівневих групах учнів або студентів. Нормативно-орієнтований тест — це тест, в якому учень конкурує з іншими учнями, не з установленим критерієм. Критеріально-орієнтований тест — це тест, де результат оцінюється згідно з установленим критерієм, а не шляхом порівняння з результатами інших учнів. Спочатку вчитель вирішує, що є бажаним результатом, а потім перевіряє учня.

Процесу альні тести — це створення завдань, наближених до життя, це різного роду творчі роботи, які потім об’єднуються в портфоліо. Слід відзначити, що метод процесуального оцінювання ми використовували в практиці викладання курсу «Методика викладання економіки».

Тестові проекти викладачів — це спеціальні таблиці, які визначають завдання для перевірки когнітивних знань і вмінь, після вивчення певної теми або модуля, з точки зору знань,

розуміння застосування, аналізу, синтезу та оцінювання тієї чи іншої інформації. Кількість завдань від 1 до 10. Якісний тестовий проект дає інформацію про теми тестування, тип запитань та цілі навчання.

Як відомо, тести характеризуються показниками: валідність і надійність. Американці вважають, що, валідність показує те, що необхідно вимірювати. Це ступінь відповідності вимірювання тому, що планується вим ірювати. Наприклад, текст на інтелект валідний, якщо він вимірює тільки інтелект. Як вважають фахівці, освітні та психологічні тести мають досить низьку валідність. Надійність тесту виражається в постійності результату.

Деякі зарубіжні дослідження показали, що покращання результатів зі стандартизованих тестів супроводжує підвищення загального рівня академічної успішності. Таким чином, стандартизовані тести оцінюють основну загальну пам’ять і аналітичні зді бності учнів/студентів, а об’єктивні тести і есе можуть бути використані практично для будь-якого оцінювання. !

Звичайно, тести не є ідеальним засобом оцінювання знань.

Відомі й їхні недоліки: можливість угадування, відносна складність створення якісного тесту, помилки педагогічних вимірів тощо. Тестування не може дати повну картину ус пішності засвоєння навчального матеріалу. І.П. Підласий наводить такий приклад. Такий показник, як уміння конкретизувати свою відповідь прикладами, вміння логічно і доказово висловлювати свої думки, деякі характеристики знань, вмінь, навичок, тестуванням діагностувати неможливо. Це означає, що тестування повинно обов’язково доповнюватись іншими методами перевірки. Я повністю згодна з І.П. Підлас им, який впевнений, що правильно роблять ті викладачі, які використовуючи письмові тести, дають можливість студентам або учням усно обґрунтовувати свої відповіді. Тести як форма оцінювання знань

Дехто з викладачів і досі ставиться до тестів з певною недовірою. А справді, чи не будемо ми пригнічувати здатність особистості до логічного мислення, застосовуючи тести з готовими відповідями? На жаль, поки що іншого інстру менту вимірювання знань і складності завдань (крім «невловимої» інтуїції досвідчених учителів) немає. Загальновідомо, що різні вчителі за ту саму роботу ставлять різні оцінки. А оцінка,

що отримана за відповідь сьогодні, майже напевно відрізнятиметься від оцінки, що буде поставлена за таку саму відповідь через тиждень.

На екзаменатора впливає забагато суб’єктивних чинників: його добрий чи поганий настрій, фізичне самопочуття, підсвідомі симпатії чи антипатії (що вдієш — усі ми тільки люди!). Навіть почерк студента, його улюблені слівця чи мовні констр укції можуть стати причиною неусвідомленого роздратування або задоволення викладача (так званий галоефект). Крім того, різниця в запасі знань може компенсуватися здатністю до швидкого мислення та ін.

Фахівці наголошують на таких перевагах тестів перед традиційними формами контролю:

1) можливість кількісного вимірювання рівня знань і труднощів завдань. Тест дає змогу визначити не тільки ріве нь знань кожного з учнів, а й структуру, тобто систематичність його знань. Більше того, можна виявити учнів, які мають антизнання. Без аналізу структури знань педагог працює наосліп. Він не може коригувати навчальний процес у напрямі підвищення його ефективності, отже не може стати добрим педагогом;

2) об’єктивність і порівнянність оцінки та повне охоплення знань. Нині, коли існують різні типи шкіл, гімназій, бізнес-ліцеїв та ін., питання порівнянності рівнів підготовки в галузі початкової економіки стає дуже актуальним. Крім того, якщо з 30 екзаменаційних білетів учень відповідає лише на один, то невідомо, чи справді він знає відповідь і на решту. Особливо об’єктив ним є тестування за допомогою комп’ютерів. Це дає змогу уникнути не тільки суб’єктивізму, а й хабарництва, протекціонізму;

3) систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з іспитників. Тестування дозволяє контролювати навчальний процес на кожному занятті, індивідуалізувати підхід до кожного учня, не витрачати часу на рутинну працю з підрахунку балів. При цьому здібні учні не губляться у масі «се реднячків»;

4) технологічність тестів. Вона дозволяє повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами.

Таким чином, тести — це такий вид психологічних (предметних) та педагогічних іспитів, який потребує уваги до класифікації цих тестів, особливо якщо ми вивчаємо розвиток та

формування якостей людини. Застосування тестів буде найбільш ефективним та забезпечить надійні висновки тільки в умовах правильного сполучення різних груп тестів у вивченні конкретних економічних дисциплін.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
10.4.Сучасні методичні проблеми і активізація контролю та оцінювання знань
Частина 2. 10.4.Сучасні методичні проблеми і активізація контролю та оцінювання знань
Частина 3. 10.4.Сучасні методичні проблеми і активізація контролю та оцінювання знань
Модуль КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ РОЗДІЛ 11 Активізація навчання як чинник створення інноваційного середовища в економічній
11.2. Активізація навчання як педагогічна проблема
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)