Тому в процесі викладання економічних дисциплін у школі дуже важливо привчати учнів до різних форм письмового контролю. Наприклад, проводити фактологічний диктант з 5-ти
— 7-ми запитань на варіант. Серед запитань одне-два — на повторення. Робота ведеться в напруженому темпі, на роздуми дається обмаль час у, повинна працювати пам’ять школярів. Це досить жорстка форма роботи, коли списати просто немає часу. Після диктанту потрібно дати 2
—3 хвилини, щоб відійти від стресового стану, для того, щоб учитель не перевантажувався під час перевірки контрольних робіт.
А. Гін пропонує використовувати прийом вибіркового контролю. Для вибіркового контролю вчитель може взяти 5—6 робіт на власний розсуд або випа дкові. Чиї роботи перевірятимуться, ніхто не знає, але треба перелічити контрольні, бо якийсь хитрун може забрати свою роботу або не здати її взагалі, а вчитель вважатиме, що вона не потрапила до списку вибраних. Існують такі форми проведення контрольної роботи, як: бліцконтрольна; релейно-контрольна робота за текстами ран іше
розв’язаних задач. Термін «релейно-контрольна робота» взятий з книги А. М. Шаталова «Точка опори». Учитель задає домашнє завдання масивом. Не всі задачі розв’язуються обов’язково, можна виключити завдання, над якими працювали в класі. Чим більше розв’язав учень задач, чим уважнішим при цьому він був, тим більшою є ймовірність натр апити на знайому задачу й швидше з нею впоратися.
Застосовують ще такий прийом письмового опитування, коли учні можуть перевірити себе самі. Відомо, якщо всі помилки в контрольній роботі виправлені рукою вчителя, то інтерес учня до неї значно падає. Тому учні пишуть контрольні у двох примірниках під копіювальний папір. Учитель перевіряє перши й примірник, на другому тільки позначає кількість помилок. Учень сам познаходить свої помилки.
У процесі виконання навчальних тренінгів дуже важливо, щоб студенти давали письмові відповіді на завдання тренінгу. Цим ми досягаємо чіткості визначення основних понять, уникаємо нечесного дописування, створюємо позитивну атмосферу для організованого обговорення та колективного оцінювання. Письмові відповіді можуть стати матеріалом для подаль шого удосконалення методики проведення тренінгових занять. !
Психологічні експерименти показали, що легко досягнутий успіх під час розв’язання задач чи інших завдань знижує творчий потенціал учнів. Тому, створюючи масив навчальних завдань, викладач повинен передбачити в ньому творчі завдання, що відповідали б силам тих, хто навчається, збуджували їхню думку та ро звивали.
Корисно вести «Відкриту відомість», в якій учні самі відмічають свої досягнення. У В. Ф. Шаталова це був плакатик на стіні в класі, де кожен учень міг закреслити квадратик навпроти свого прізвища, коли він вирішив ще одне завдання.
У багаторічній практиці викладання я використовувала як контрольну (самостійну або колективну) з р ізних економічних дисциплін завдання на створення опорного конспекту-схеми конкретної теми з економіки або техніки мислення, карти конфлікту, на побудову «дерева цілей» і «дерева проблем» або на створення опорного конспекту-схеми економічного уроку і метод-карти уроку тощо. Цим прийомом користується вже багато викладачів нашого вищого навчального закладу.
Система контролю та оцінюва ння діє ефективніше, коли порядок контролю і критерії оцінювання відомі виконавцям
до початку роботи. (Хоча в деяких випадках невідомість стає стимулом більш високих творчих досягнень учнів.) Крім того, використання елементів конкуренції між груповими проектами теж підвищує якість результатів навчання.
В Україні викладачі на всіх рівнях опитують студентів на уроках та семінарах, викликають до дошки на очах у всього класу або групи, і ніхто не вб ачає в цьому жодної моральної чи іншої дискримінації.
Аналіз письмових відповідей
У вищих навчальних закладах США, наприклад, це абсолютно неможливо. Не можна ставити будь-кого у незручне становище, не можна оприлюднювати перед усім класом результати проміжних і фінальних іспитів.
Традиційна система американських шкіл і вищих навчальних закладів — тільки письмові перевірки знань протягом курсу, тільки письмові іспити в кінці курсу, жодних усних іспитів, навіть опитувань, та ще, борони Боже, в присутності інших учнів. Звичайно, письмові іспити, коли всім студентам групи роздають аркуші з однаковими запитаннями, а студенти мають вписати туди короткі відповіді, мають багато привабливого, бо дають усім студентам однакові шанси, вик лючають будь-яку упередженість викладачів і позбавляють інтриганів (кількість яких в Америці щороку збільшується паралельно зі зростанням кількості юристів) змоги скаржитися на несправедливі оцінки через расові, релігійні чи інші можливі забобони.
Зараз і в нашій практиці дуже часто викладач вимагає письмових відповідей. Звичайно, письмові відповіді потребують більших зусиль для правильного формулювання св оєї думки. Попри всі позитивні якості така система має і глибоко приховані недоліки. Учень може дати правильну і досить повну відповідь, не володіючи відповідними знаннями, а механічно запам’ятавши факти і формулювання (не згадуючи вже про списування або підказку). Відсутність поетапної індивідуальної перевірки учня не дає змоги вчителю судити про те, чи уче нь дав помилкову відповідь через брак у нього потрібних знань, чи через погане фізичне самопочуття, психічний стан, невпевненість у собі тощо.
Дуже важливо організувати навчальну діяльність так, щоб учні могли якщо не уникнути помилки, то зробити з неї правильні висновки. Пошук причин типових помилок учнів — важлива частина методичної праці вчи теля. Звичайно, дорослому вчителю важко уявити всі ті реальні труднощі, на які натрапляє школяр. Це також приходить тільки з досвідом. Поки
що запам’ятайте типові помилки педагога під час оцінювання цілісного образу індивідуальності учня: ? переоцінювання інформативності зовнішнього вигляду;
Не є таємницею, що письмовий контроль дозволяє адекватніше перевіряти знання, ніж усне опитування. Мабуть, тому вступні іспити до університетів різних країн у більшості випадків є письмовими (письмові тренінги).
Методичні прийоми активізації письмового
Контроль не повинен бути несподіваним. Про нього треба завчасно попереджувати. Перед контрольною побажайте учням успіху. Не треба лякати їх міністерською перевіркою. У викладанні еко номічних дисциплін дуже важливою є обов’язкова та послідовна робота з термінологією.
Уміння правильно називати факти та явища, розуміти суть їх визначень, безумовно, є показником сформованої самоактивності та самоосвіти учня. На жаль, у практиці навчальних закладів робота з термінологією зводиться до традиційних вимог викладача (те ж саме повторюєтьс я в тестах на іспитах): «Дайте визначення...» Саме таким чином від учня чи студента вимагають механічно заученого правила.
Як зробити звичайну контрольну продуктивною? Контрольна робота повинна визначати запас умінь і навичок і водночас бути своєрідною формою самонавчання. Коротаєва пропонує деякі контрольні побудувати за блоковим принципом. Уся робота складається з 5 блоків, у то му числі термінологічного, «чистого знання», на розрахунки тощо. У кожному блоці від одного до трьох запитань або завдань для учнів. У сумі кожен блок дає 3 бали. Максимальне число балів,
яке відзначається відмінною оцінкою: 3 ? 5 = 15.
Кожен викладач знає, що всі учні мають різний рівень знань і розраховують на певну оцінку. Ось чому на таких контрольних роботах вводиться система змінних завдань, коли за дозволом викладача можна замінити те чи інше питання, іноді навіть блок, на додаткову задачу, яка раніше була записана в картці або на дошці. Це вважається повноправною заміною, оцінюється в 3 бали і не несе зниження загальної оцінки. Додаткову задачу може яке відзначається відмінною оцінкою: 3 ? 5 = 15.
Кожен викладач знає, що всі учні мають різний рівень знань і розраховують на певну оцінку. Ось чому на таких контрольних роботах вводиться система змінних завдань, коли за дозволом викладача можна замінити те чи інше питання, іноді навіть блок, на додаткову задачу, яка раніше була записана в картці або на дошці. Це вважається повноправною заміною, оцінюється в 3 бали і не несе зниження загальної оцінки. Додаткову задачу може
? неправомірно широке узагальнення фактів; ? «ефект ореола» як неправомірне поширення оцінки якоїсь риси (як позитивної, так і негативної) на всю індивідуальність (це буває і в особистому житті); ? інерція звичних уявлень; ? вплив соціальних стереотипів. розв’язати кожен студент, який боїться, що не набере залікової суми балів (15). Це дає учню не тільки свободу вибору й зміни завдання, а й можливість самому оцінити свою відповідь, свої здібності. Студент виступає не в ролі пасивної жертви, а як людина, що сама впливає на обставини і досягає успіху. Крім того, контрольна може бути показни ком, діагностикою розуміння того чи іншого розділу, можливо, до роз’яснення якихось завдань потрібно буде повернутися.
Як ви вважаєте: Що краще — встановити жорсткі часові обмеження виконання письмової роботи або ж якісні показники продуктивної роботи без вказівок на часові границі? І.П. Антипова та А.С. Морозов, вивчаючи вплив фактора часу на відповіді студентів, прийшли до висновку, що навіть значне збільшення часу на підготовку відповідей не веде до поліпшення якості відповідей студентів. Питання з п’ятьма вибірковими відповідями пропонували студентам на 10 хвилин роботи. Після закінчення цього часу відповіді збирались, а студентам пропонували попрацювати над рішенням цієї ж задачі ще 5 хвил ин. Потім відповіді збиралися знову, і процедура повторювалась ще раз. В результаті було встановлено, що через певний період роботи над питанням настає «час насичення» відповідей і подальше збільшення часу вже не впливає на їх якість.
Воно не спиняє антисоціальну поведінку і не запобігає їй.
Покарання (образливі вислови, ізоляція, позбавлення привілеїв, фізичні покарання) навіть якщо вони «справедливі» — це завжди чинник стримування природної жвавості й пригнічення почуттів. Багато хто з батьків і вчителів вимагають підкорення собі, зовнішніх виявів поваги до себе, тому, головним чином, що вони самі в собі невпевнені. Чи не тому викладач-початківець завжди суворий?
Кілька слів про покарання
Дуже цікавий факт відзначають психологи А. А. Бодальов та С.В. Кондратьєва. Вони виявили, що у педагогів-майстрів уявлення про можливі типи учнів-відмінників, «середнячків» та відстаючих набагато ширші, ніж у тих вчителів, які формально виконують свої обов’язки. Справжні педагоги диференціювали типи тих, хто відстає у навчанні, відповідно до причин неуспішності:
1) вади розвитку пізнавальної сф ери: ? неуважність, ? погана пам’ять,
2) вади емоційно-вольової сфери: ? надмірна загальмованість, ? надмірна збудженість, ? відсутність конкретних прагнень тощо;
3) слабко виражені інтегральні особистісні якості: ? пізнавальні інтереси, ? відповідальність, ? самостійність;
4) поєднання всіх недоліків.
Викладачі, які самі зірок з неба не хапають, назвали тільки два типи відстаючих: ледарі й тупиці!
Добрі вчителі володіють особливою професійною уявою. Вона виявляється в умінні викладача поставити себе на місце учня і вирішувати педагогічні проблеми з цих позицій. Про таких вчителів учні звичайно кажуть: «Вони все бач ать, від них не сховаєшся». Тому найважливішою умовою ефективного здійснення зворотного зв’язку є вміння глибоко проникати у психологію учнів та студентів, взагалі тих, кого навчаєш.
Як ми вже говорили, покарання не змінює поведінки людини у виробничій діяльності. У найкращому випадку людина починає вчитися, як уникнути покарання! І навпаки, кол и вчитель сподівається, що учні вчитимуться і поводитимуть себе добре, то дуже ймовірно, що його сподівання справдяться.
У книзі Т. Петерса і Р. Вотермена «У пошуках ефективного управління» наведено результати експериментальної перевірки школярів. Великі надії шкільних учителів на своїх вихованців привели до зростання коефіцієнта розумового розвитку останніх на 25 пунктів. Будь-яка лю дина, котру карають за помилки, часто страждає так, що це страждання блокує всяку можливість вчитися.
Психологи (Кіркланд, Стоун) вважають, що в учнів, які зазнали невдачі, знижується мотивація. Навіть просте повідомлення про невдачу може погіршити їх навчання. Невдача або віра в те, що він не впорався із завданням, впливає на уявлення учня про са мого себе (тобто на те, яким він себе бачить), ось чому важливо не забувати, що на наступну мотивацію і дії впливає не тільки сам факт успіху або невдачі, а й сприйняття учнями результатів свого навчання. Отже, будьмо оптимістами, і тоді збуватимуться тільки оптимістичні пророцтва щодо наших учнів! І ще од не. Навіть
? несформованість розумових операцій, ? прогалини в знаннях тощо; незначна недооцінка здібностей дитини значно гірша за їх переоцінку.
Переваги схвалення. Перевага схвалення перед покаранням в умовах добре організованого навчання відома багатьом і добре описана в педагогічній літературі. Слухаючи учня, потрібно утримуватись від прямих заперечень та категоричних тверджень. Навіть слова «ясна річ», «нема сумніву» краще замінити словами «як я уявляю собі», «на мою думку», «можливо» тощо. Розробляючи форми контролю знань і вмінь, потрібно пам’ятати, що кожна людина «повинна зберегти своє обличчя», дуже важливо враховувати потреби людини у самовиявленні.
Соціологічні дослідження свідчать: чим нижчий рівень суб’єкта впливу, тим більше він потребує примусу, і навпаки. Більші успіхи робить у навчанні не той, хто вчить ся «наввипередки» з кимось зі своїх товаришів, а той, хто змагається сам із собою.
Заклики типу «думайте!» та їм подібні не дають ніяких результатів. Особливість творчості в тому, що в умовах постійного дефіциту інформації потрібні правила «як думати?» і «в якому напрямку?» Тобто потрібні інструменти або навички, щоб, відшт овхуючись від них, можна було запустити фантазію, а потім рухатися далі в суворій відповідності з логікою.
Оцінювання виконання творчих завдань
Методика виконання вправи «ялинка асоціацій». За допомогою інструментів мислення даної методики читач може починати роботу, не обмежуючи, а, навпаки, підвищуючи ступінь самостійності виконання навчальних завдань, створюючи умови для перенесення знань у сферу діяльності.
Наш досв ід показує, що перші завдання виконувати треба без оцінювання. Можливе тільки акцентування уваги на цікавих моментах, творчих знахідках тощо. У подальшому можна ввести критерії як для самооцінки, так і для взаємооцінки з виділенням творчих робіт.
Головне під час навчання творчого мислення та оцінювання, показуючи сенс творчої знахідки, залишати іншим студентам можливість до опрацювання і самовиявлення творчої особистості. (Презентація творчих проектів та їх оцінювання всіма студентами і присутніми на гріпрезентації. Само собою, що критерії оцінки, як і навчальні завдання, повинні розроблятися з урахуванням вікових особливостей навчальної групи та її інтелектуального рівня.)
Я сподіваюсь, що застосування сучасних технік ефективного мислення в практиці викладання економічних дисциплін у школі, вищому навчальному закладі, технікумі чи в групі дорослих людей відбуватиметься не заради самих методичних прийомів, тобто штучним способом, а як органічна частина навчальної теми, виходячи зі змісту матеріалу.
Ми оцінюємо словами, жестами, мімікою, інтонацією, але головне в цьому оцінюванні — стимулювати інтерес до пізнання, створення ситуації успіху, яка, у свою чергу, створює бажання працювати, самопочуття і ставлення до світу в цілому.
Практика використання та створення майбутніми викладачами економічних казок як завдання з курсу «Методика викладання економічних дисциплін» з 1993 р. значно поширилась, тому зупинимось на системі оцінювання цих творчих завдань детальніше.
Коли ми поч инали читання цього курсу, одним із перших завдань на розвиток економічного мислення студентів як майбутніх викладачів економіки було створення економічної казки для школярів різного віку (молодший — середній — старший класи) групою студентів з 5—6 чоловік. При цьому необхідно було зробити методичне забезпечення проведення занять із казкою. Студенти мали визначити: 1) чи є казка авторс ькою, чи вона складена за мотивами іншої казки? 2) на який вік розрахована казка? 3) який час потрібен для проведення заняття з казкою? 4) які економічні поняття та етичні норми пояснюються й відпрацьовуються в казці? 5) форми закріплення матеріалу: ? запитання за змістом казки; ? записування економічних понять на дошці в процесі чита ння казки; ? інсценування; ? рольові ігри зі школярами; ? призи для школярів тощо; 6) резюме: економічний зміст і мораль казки; 7) наочні посібники і оформлення казки.
Спочатку справи йшли досить туго. І я почувала себе Березневим Зайцем із казки «Аліса в країні чудес», який вимагав: «Розказуй казку!» Але після того, як була створена казка про економік у як модель системи організму людини, «процес пішов». Тепер у мене є більше 200 «студентських казок з економіки» для різних вікових груп, які вони самі люблять перечитувати, а я деякі видала і мрію видати ще (з прізвищами авторів, звісно!!!). Ми ходили з цими казками в дитячі садки й школи, дит ячий будинок, організовували ярмарки педагогічних ідей та «Дні економіки в школі» тощо. !
Треба зазначити, що студенти отримують завдання скласти не тільки казку, можна написати байку, поему, притчу, гру, що завгодно, тільки педагогічне завдання повинне виконуватися. Крім цього, студенти створюють методичне забезпечення казки, ілюструють її, часто залучаючи своїх близьких (і це дуже добре), навіть казкові костюми і макети створюють самі.
Завдання зі створення образу, в нашому ви падку створення образу економічних понять, явищ або системи економічних відносин, є проміжним етапом для розроблення студентами (а фрагменти таких завдань можна напрацьовувати зі школярами в класі) авторських програм або творчих авторських уроків з економіки з різних тем.
Як з’ясувалося, коли вже організовані творчі групи з підготовки економічних казок, — тоді ст уденти виконують їх у домашній невимушеній обстановці за кавою та з фотоапаратом і, якщо спочатку процес іде в гумористичній формі, потім він стає більш творчим і продуктивним. На конкурсі студентських казок критерії оцінювання досить високі. Оцінюють усі студенти групи або курсу, відбувається процес навчання вмінню розповідати про економіку корисно й цікаво, врахову ючи вікові особливості аудиторії та специфіку економічних знань. І.Е. Артеменко разом зі студентами створила сайт, де подано кращі економічні казки студентів і через Інтернет можна проводити конкурс на кращу студентську економічну казку за наведеними далі критеріями.
Коли ми оцінюємо виконання студентами творчих завдань, я згадую вислів моєї студенти Г анни Грабчак про «квіти результатів». Напевно, це дуже точний вислів. Для оцінювання економічних казок, курсових робіт і проектів з курсу «Методики викладання економіки» нами розроблено 10 критеріїв, за якими оцінюється якість виконання курсових проектів. Зауважимо, що кожного року завдання курсової роботи уточнюються та змінюються. Це створює умови для самостійного виконання студента ми курсових робіт і проектів. Ми намагаємося роз’яснювати студентам, що кожну роботу, за висловом Куринського, треба «робити насправді і по-справжньому».
Досвід проведення аналізу проблемних економічних ситуацій, а також використання кейс-методів дозволяє запропонувати для оцінювання результатів економічних занять такі критерії оцінювання прийнятих рішень.
Таблиця 10.1
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ ГРУП У КЕЙС-МЕТОДІ
| Критерії |
Бали |
| 1. Глибина аналізу проблеми |
до 30 |
| 2. Чіткість формулювання проблеми та причин її виникнення |
до 10 |
| 3. Конструктивність рішення (та економічний ефект) |
до 15 |
| 4. Оригінальність рішення |
до 15 |
| 5. Уміння працювати в колективі та активність обговорення |
до 10 |
| 6. Дотримання регламенту |
до 5 |
| 7. Артистизм подачі рішення (емоційне) |
до 5 |
| 8. Якість резюме |
до 10 |
| РАЗОМ: |
100 |
Як уникнути проблеми трудомісткості розроблення великої кількості варіантів завдань для студентів? Цікавий приклад використання комп’ютерної техніки для спрощення розроблення нормативів індивідуалізації самостійної роботи студентів наводить О. Ю. Нечипорук. Задача планування витрат і собівартості продукції рослинництва, яка розробляється з використанням Exel у курсі «Аграрний менеджмент», видається кожному студенту індивідуально. Кожен студент має індивіду альні вихідні дані для розв’язання задачі, які зумовлюють різну потребу в обсягах виробництва продукції. Розрахована на основні потреби продукції рослинництва структура посівних площ є різною в усіх студентів. На наступному етапі визначення витрат на виробництво окремих видів продукції використовується єдина для всіх студентів електронна база (нормативи витрат на 1 га пло щі і посіву відповідної культури, розроблені професором В. М. Нелепом). При цьому всі студенти отримують індивідуальні результати розрахунків, які перебувають у межах, що відповідають реальному економічному стану підприємства.
Отже, методика виконання практичних робіт студентами, крім підвищення самостійності, має ще одну суттєву перевагу: є можливість порівняти вихідні дані для різних варіантів за вдання та їх результати і проілюструвати їх взаємозв’язок.
Прагнення України увійти до єдиного європейського простору вищої освіти та приєднатися до Болонського процесу змінює вимоги до професійної компетентності випускників університетів. Це потребує все більшої уваги до розвитку інтелектуальної творчості студентів. У зв’язку з цим підготовка до введення кредитної системи, яка закріплена Болонською декларацією, повинна включати не тільки вдосконалення загальної системи контролю якості знань, а й
Досвід з використання методики процесуального оцінювання знань та умінь студентів для розвитку їх
активізацію проблеми оцінювання інтелектуальної творчості в навчальній діяльності. Йдеться не тільки про участь студентів у науково-дослідній роботі, конференціях, олімпіадах, а й про виконання творчих робіт, що дало б можливість реалізувати концепцію «навчання протягом усього життя».
Методи контролю та оцінювання знань залежать насамперед від цілей, які ставить перед собою викладач. Якщо основною метою викладання дисципліни визначено, що студент повинен знати певний обсяг інформації, то відповідно до цієї мети викладач має використовувати такі методи контролю та оцінювання знань, які були б спрямовані на відтворення базового теоретичного матеріалу. Але коли викладач ставить за основну мету навчити студентів мислити, аналізувати, вирішувати проблемні ситуації, то традиційні методи контролю в цьому разі не можуть відобразити адекватної картини успішності та ефективності навчання студентів з дисципліни. жорстких умов контролю не може замінити іншої дуже важливої роботи — підвищення якості викладання. Хіба введення 12-бальної системи оцінювання знань в школі підвищило суттєво якість знань випускників українських школ?!
Не занижуючи значення системи контролю та оцінювання знань студентів хотілось би висловити таку точку зору. Захоплення удосконаленням і створення більш
На нашу думку певний інтерес являє собою система оцінювання успішності учнів, що діє в елітній київській Печерській міжнародній школі.
Згідно з програмою навчання, що розроблена в Швейцарії, в школі існує 7-бальна система оцінювання, яка доповнюється оцінками-буквами «А», «В» і «С». Вони характеризують дбайливість і старанність кожного учня. Наприклад, в документі про освіту (що, до речі, визнаються в любому ВНЗ Європи чи Америки) буде стояти «Математика — 5-А». Погодьтесь, це дуже
цікаве і плідне поєднання в оцінюванні здібностей і старанності учня, навчальної і виховної функції освіти.
У такому ракурсі проблема полягає не стільки в тому, яку саме методику контролю та оцінювання знань обере викладач, а в тому, які за формою та змістом будуть запропоновані студентам завдання під час виконання контрольних або модульних робіт: чи то завдання типу «Які види інфляції ви знаєте?», чи «Проаналізуйте, як зміниться рівень доходів осіб із запропонованого переліку у разі переходу від помірної інфляції до гіперінфляції?» Перелік додається, наприклад: залізничник, член профспілки, фермер, який має велику заборгованість, пенсіонер, власник магазину. У першому випадку завдання дає змогу оцінити, наскільки студент знає теорію з конкретної теми, а в другому — як студент розуміє та може використати набуті знання з теми «Інфляція».
Переважно традиційні тести і контрольні роботи вимагають від студента відтворення однієї правильної, на думку викладача, відповіді. Це спрямовує студента на заучування і механічне запам’ятовування теоретичного матеріалу, а не на розвиток самостійного логічного осмислення теорії і креативного мислення. Мета курсу «Методика викладання економічних дисциплін» — навчити основних дидактичних принципів і методичних особливостей викладання економічних дисциплін, сформувати професійну компетентність викладача економіки шляхом реалізації цілей навчання та розвитку мислення тих, хто навчається. Ми застосовуємо елементи методики процесуального оцінювання, основою якої є виконання творчих робіт та формування з них портфоліо. На нашу думку, саме творчі письмові роботи дають викладачу можливість оцінити, наскільки студент здатен використати набуті теоретичні знання на практиці.
У сучасній педагогічній психології користуються терміном Гі Лефрансуа «процесуальне оцінювання» як оцінювання студентів під час виконання завдань у ситуаціях, наближених до життя.
Наш десятирічний досвід застосування даної методики оцінювання знань свідчить про доцільність її використання з метою підвищення ефективності навчання в цілому і системи контролю та оцінювання знань студентів зокрема, тому що викладач має можливість не тільки оцінити результат навчання, а й спостерігати за процесом його досягнення.
Для її запровадження у навчальний процес викладач повинен, по-перше, сформулювати мету викладання дисципліни (не тільки знання теорії, а й розвиток мислення студентів, тобто розуміння теорії, здатність аналізувати,
узагальнювати, оцінювати та використовувати набуті знання на практиці); по-друге, визначити, що оцінювати; по-третє, розробити відповідні завдання та критерії їх оцінювання.
Відповідно до системи творчих завдань для зменшення впливу на їх оцінку суб’єктивного чинника нами розроблено критерії, на
основі яких викладач та студенти можуть оцінювати отримані результати.
1. Змістовність — аналіз наданого навчального матеріалу за напрямами: актуальність обраної проблеми; обґрунтованість методики викладання даної теми; висвітлення основних складових теми; аналіз методичного забезпечення теми.
2. Адекватність віку — відповідність запропонованого навчального матеріалу, а також методики його викладання віковим особливостям аудиторії.
3. Логічність і послідовність викладення матеріалу — визначення чіткої послідовності певних складових творчої роботи; наявність логіки у розкритті теми з погляду методики викладання економічних дисциплін.
4. Розвиток економічного мислення — розроблення та презентування у творчих роботах таких матеріалів і типів завдань, які б стимулювали економічне мислення тих, хто навчається, сприяли б розвиткові творчості й формуванню їхньої компетентності.
5. Формування етичних цінностей — реалізація у роботах виховної функції економічної освіти, тобто наявність у них загальнолюдських цінностей, а також правил та етики ведення бізнесу.
6. Наочність — наявність у роботах наочних матеріалів, розроблених з метою активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається (рисунки, графіки, діаграми, схеми, таблиці, конспект-схеми, асоціативні малюнки тощо).
7. Коефіцієнт «корисно — цікаво» — визначає співвідношення корисної і цікавої інформації у запропонованих роботах (ідеальне співвідношення 50/50).
Крім того, запропоновано оцінювати три групи недоліків щодо виконання творчих робіт.
1. Великий обсяг роботи — наявність у роботі великого обсягу зайвої інформації, яка перешкоджає студентам дійти до суті проблеми, дає можливість їм проаналізувати велику кількість фактів, не зробивши при цьому узагальнень і, як наслідок, висновків щодо методики викладання даної проблеми.
