Головним етапом у систематичному підході до навчання є саме визначення завдань. Не слід плутати завдання з метою. Мета — це широкий опис цілі курсу або окремого навчального заняття. Коли викладачі визначають завдання, вони дійсно визначають, чого мають досягти їхні слухачі. І ще варто пам’ятати відомий вислів Галілея що не можна примусити людину вчитися, можна тільки допомогти їй відкрити у собі здібності до навчання.
Вимогидо завдань І правило. Завдання має визначати, що саме повинен уміти робити слухач у кінці навчального заняття. ІІ правило. Завдання мають описувати деяку явну поведінку чи результат, деякі види діяльності, завдяки яким учасники матимуть змогу продемонструвати, що вони справді зрозуміли матеріал. ІІІ правило. Завдання мають визначати поведінку чи результати. IV правило. Визначайте точно, яку сферу предмета має розкривати завдання. V правило. Завдання мають включати в себе стандарти прийнятого виконання. VI правило. Завдання має визначати умови, у рамках яких учасник проявляє себе за складеним нами планом.
Розглянемо основні види самостійних робіт для школярів і сту дентів. Виконання самостійних робіт (в основному домашніх) школярами різного віку в процесі вивчення основ економіки може бути у формі: самостійної роботи з підручником або з економічним текстом, підготовки до практичного заняття-уроку, підготовки рефератів, підготовки до рольової гри, дискусії тощо. Цей перелік може бути нескінченним, тому що форму й зміст завдань для самостійної роботи викладачі створюють залежно від змісту матеріалу, віку та підготовленості тих, кого навчають.
456Якими повинні бути завдання для самостійної роботи? Взагалі підготовка домашніх завдань — це певне мистецтво, і кожний викладач любить свої методичні прийоми. Треба згадати Козьму Пруткова і його відоме «Вчи менше!» Шкідливий погляд на школу як на місце напруженої тяжкої праці треба змінювати. Необхідно створювати умови для розвитку культури й характеру особистості в процесі виконання корисних, цікавих і посильних для уч нів та студентів завдань. Не можна робити обсяг домашнього завдання формою покарання. Ми впевнені в тому, що задавати завдання треба тільки таке, у максимальній необхідності якого ви переконані. А коли ви вже задали його, обов’язково перевіряйте.
У зарубіжній літературі, як і в деякій су часній вітчизняній, обговорюються питання: чи задавати домашнє завдання? які допустимі обсяги цих завдань? як впливають ці завдання на успішність завдання? як створювати ситуацію успіху під час виконання домашніх завдань?
Навчальні завдання з економічних дисциплін мають спиратися на певні стандарти їх виконання і відповідати точно визначеній сфері предмета, який воно розкриває. Крім того, у завданні необхідно чітко визначити у мови, в яких певна система дій буде найбільш раціональною. Кожне завдання повинно точно визначати, чого навчиться учень, виконуючи його. Воно повинно визначати поведінку чи результати певних дій, завдяки яким учні можуть продемонструвати, що вони справді зрозу міли матеріал.
Важливий психологічний ефект — самостійний вибір завдання. Це дає додаткову можливість самореалізації та робить навчальний матеріал цікавішим. Крім того, з масиву знань учень вибирає той рівень складності, на який в нього буде достатньо знань і куражу. І таким чином учень сам відчуває рівень власної компетентності. !
Вирізняють 3 рівні домашніх завдань.
Перший рівень — обов’язковий мінімум. Завдання має бути абсолютно зрозумілим і під силу кожному учню, якого ви беретесь навчити (хоча є учні, за яких з цією метою краще і не братися і не мучити себе самого та учня).
Другий рівень — тренувальний. Завдання даного рівня викону ють учні, які бажають добре знати предмет і без особливих труднощів виконують програму. Учитель може звільнити таких учнів від виконання першого рівня програми.
Третій рівень — творче завдання. Завдання виконується на добровільних засадах і стимулюється тільки високою оцінкою та по
457хвалою. Треба зазначити, що деякі теми не завжди потребують завдань творчого рівня. Діапазон творчих завдань різноманітний: байки, казки, притчі, оповідання на економічні теми, чайнворди та кросворди; тематичні добірки цікавих цифр, фактів, прикладів, ситуацій та задач; збірка анотацій, статей на конкретну економічну тему; опорні схеми, плакати, мнемонічні формулювання; вірші, гімни тощо.
За змістом самостійна робота з економічних дисциплін може бути роботою з навчальним і довідковим матеріалом, аналізом графічного й статистичного матеріалу, виконанням практичних робіт тощо. Особливе значення в процесі вивчення економічних дисциплін має розв’язання економічних задач різного рівня складності, а також аналіз проблемних ситу ацій. Усі види завдань є важливими засобами розвитку економічного мислення й поведінки.
Розробляючи завдання для самостійної роботи сту дентів, важливо звернути увагу на результати дослідження психолога Рішара (1998 р.). Вивчаючи природу функціонування знань, він зробив висновок, що ті ж самі концептуальні знання змінюються залежно від того, чи існує перед учнем завдання тільки розуміння змісту тексту чи форму вання програми дій.
Основні вимоги до створення проблемних ситуацій: ? базою вирішення ситуації повинні бути знання й уміння, якими учень оволодів раніше; ? ситуація повинна мати узагальнювальний характер; ? розв’язання ситуації повинно викликати в учнів потребу в нових знаннях та способах дій; ? ситуація повинна бути пов’язана з реальними економічними принципами та явищами; ? важливо чітко й правильно формулювати саму суть проблемної ситуації.
Викладач, пояснюючи навчальні завдання й ситуації, повинен уникати загальних формулювань; риторичних висловів не по суті; обіцянок, які важко виконати; нагадувань про дисципліну тощо.
Усний виступ перед аудиторією теж може стати школою логічних розумних обговорень проблеми, школою своєрідної режисури, вміння керу вати групою людей. Ступінь досягнення цієї мети буде тим вищий, чим більше викладач навчиться бачити себе з боку, оцінювати свою взаємодію з іншими людьми як сторонній уважний аналітик.
458Особливий інтерес становлять завдання, які розвивають творче мислення учнів. Психологи вирізняють мислення інтелектуала як таке, в якому переважає конвергентне, або закрите, нетворче мислення. Він готовий розв’язувати задачі, досить складні, але вже ким-небудь розв’язані або поставлені, які мають технології розв’язування, так звані «закриті задачі».
Завдання на розвиток творчого економічного мислення
Люди креативного типу з переважним дивергентним мисленням спроможні самі ставити й розв’язувати задачі, що виходять за рамки вже поставлених умов.
Узагалі, кожна людина має інтелектуальні та креативні здібності, але вони по-різному розвинуті. В міру дорослішання вони «затухають», тому більшість старшокласників конформні, прагматичні, бояться самостійності, оригінального мислення, задовол ьняються банальним, розкладеним по поличках набором необхідної інформації. Невизначеність умов та варіативність розв’язання творчих проблем їх лякає (а може, це діє інстинкт самозбереження в умовах жахливого обсягу інформації?). !
Світова практика розвитку сучасної культури мислення свідчить, що заклики типу «Думай! Думай!» та їм подібні не дають ніяких результатів. Особливість творчості в тому, що в умовах постійного дефіциту інформації потрібні правила: «як думати?», «в якому напрямку?». Тобто потрібні інструменти або навички, щоб, відштовхуючись від них, можна б було запустити фантазію учнів, а потім рухатися далі в суворій відповідності з логікою. За допомогою цих інструментів мислення читач може починати роботу, не обмежу ючи, а навпаки, підвищуючи ступінь самостійності виконання навчальних завдань, створюючи умови для перенесення знань у сферу діяльності.
Наш досвід показує, що перші творчі завдання виконувати треба без оцінювання. Можливе тільки акцентування уваги на цікавих моментах, творчих знахідках тощо. У подальшому можна ввести критерії як для самооцінки, так і для взаємооцінки в процесі виділення творчих робіт. Головне під час навчання творчого мислення: оцінюючи, викладач повинен показати сенс творчої знахідки учня, залишати іншим сту дентам можливості доопрацювання та самовиявлення творчої особистості. Наприклад, цікаво й змістовно відбулися презентація творчих проектів та їх оцінювання всіма студентами й присутніми на грі-презентації. Критерії оцінювання, як і навчальні за!
459вдання, мають розроблятися з урахуванням вікових особливостей навчальної групи та її інтелектуального рівня.
Я сподіваюсь, що застосування сучасних технік ефективного мислення в практиці викладання економічних дисциплін у школі, вищому навчальному закладі, технікумі чи в групі дорослих людей відбуватиметься не заради самих методичних прийомів, тобто штучним способом, а як органічна частина навчальної теми, виходячи зі змісту матеріалу.
За словами А. Гіна, не можна навчити птаха літати в клітці.
Не можна нарощу вати «творчий мускул», не вилітаючи з клітки на простір «відкритих» творчих задач і завдань, організаційнодіяльнісних ігор і проектів.
У школі та вищих навчальних закладах учні і студенти мають справу із «закритими» задачами (як і з закритими іграми, коли сту денти не знають правильного рішення, а викладач знає). Це створює умови нерівноправності між студентом і викладачем. Крім того, як відомо, життя ставить «відкриті» завдання й проблеми.
Протиріччя вже назріло, і час його розв’язання настає. Типи творчих задач
Не будемо ще раз звинувачувати школу. Як каже А. Гін, богатирів (як карасів) не вирощують на вінегреті! Творче мислення не може розвиватися на «закритих» задачах. Тому спочатку спробуємо розібратися, які бувають задачі відкритого типу.
Дуже цікавий підхід до аналізу і вирішення творчих задач продемонстрував А. Гін у своїй ТРИЗ-педагогіці. Він розподіляє типи творчих задач на: винахідницькі, дослідницькі, конструкторські, прогнозні та задачі з добудованими умо вами (рис.
9.4).
Винахідницька задача. Уявіть собі таку ситу ацію. Ви хочете їсти. На столі перед вами хліб. Як бути? Кінцева відповідь очевидна, задачі поки немає. Але от з’являється додаткова умова: біля столу — голодний лев, що теж хоче їсти і чекає, коли за хлібом прийдете ви. Як бути тепер? Це вже приклад винахідницької задачі. Тобто винахідницька задача ставить перед тим, хто навчається, питання: як бути, коли додаткові у мови роблять очевидне розв’язання задачі неможливим, коли грамотного вживання традиційних знань і вмінь недостатньо.
Типи творчих задач
460як бути, коли додаткові умови роблять явними розв’язання задачі? як це відбувається? чому? які причини? задача не має гострих суперечностей і припускає вибір рішення під задану мету умова такої задачі припускає кілька інтерпретацій аналіз проблем, які можуть виникнути в майбутньому
Рис. 9.4. Типи творчих задач
Як економічний приклад винахідницької задачі можна навести таку ситуацію. Туристична фірма планує ввести знижки на подорожі дітей з батьками. Це приверне нових клієнтів, але знижки зменшують можливий прибуток і можуть не компенсуватися підвищенням обсягу продажів. Якщо ж знижки не надавати, то гроші економляться, але можна програти в конкурентній боротьбі за клієнта. Як діяти, щоб зберегти гроші та в той же час зробити знижки для приваблення клієнтів?
Дослідницька задача. Даний тип задач припускає, що необхідно пояснити деяке явище і виявити його причини. При цьому використовувати питання типу: як це відбувається? Чому? Добре, якщо умова задачі припускає цілий набір відповідей-гіпотез.
Конструкторська задача. Цей тип задач не містить гострих протиріч і припускає створення приладів під задану мету (функцію).
Задача з добудованою умовою. Умова такої задачі допускає кілька інтерпретацій. Учень аналізує й сам вводить необхідні дані та обмеження. Наприклад, яку стратегію ціноутворення обрати фірмі під час впровадження на ринок нового продукту? Зрозуміло, що однієї відповіді бути не може, адже ситуація є неоднозначною і може розпастися на декілька: фірма є монополістом, а товар, що вона впроваджує, є унікальним і не має замінників; фірма працює в умовах олігополії, а для товару можливі замінники; фірма функціонує в умовах досконалої конкуренції, товар є унікальним тощо.
461
Прогнозна задача. Припускають аналіз позитивних та негативних наслідків усіх відомих явищ, відкриттів або рішень. Наприклад, усім відомо, що надмірне використання ресурсів за сучасних економічних умов призводить до такого ж надмірного їх видобутку. У результаті цього з’являється величезна кількість величезних порожніх печер у товщі верхнього шару землі. Які можуть бути наслідки цього явища? Як економічно найефективніше використовувати ці простори?
Зрозуміло, що дана класифікація задач досить відносна (як і будь-яка інша). Адже вона включає в себе не всі, а тільки основні типи задач.
Вимоги до створення відкритої навчальної задачі. Усім відомі з дитинства задачки типу: зелене, маленьке, над полем літає (відповідь — сапер міну знайшов). Незважаючи на колоритний дитячий гумор, такі задачі являють собою яскравий приклад задач з недостатньою умовою. Хай той, хто вирішує, буде генієм, він жодними міркуваннями не вийде на правильну відповідь.
Для того щоб задача була цікавою, зрозумілою і принципово вирішуваною, незалежно від рівня її складності, умова задачі повинна відповідати певним вимогам: ? достатність умови; ? коректність запитання; ? наявність протиріч.
Розглянемо приклад створення відкритої творчої задачі на основі проблемної ситуації, що була в практиці одного з менеджерів фірми «RЕЕBOK». Більшу частину своєї продукції компанія виробляє у своїх філіях на Тайвані та в Таїланді. Основне місце її збуту — великі американські та європейські магазини. Але виникла проблема: не настільки свідомі, як їх американські колеги, робітники підприємств почали просто красти взуття для перепродажу. Керівництво фірми знайшло цікавий вихід: зараз на Тайвані виробляють тільки праву кросівку, а в Таїланді — ліву. Розкладають їх парами в США та Європі, безпосередньо в місцях продажу.
Як бачимо, дана ситуація відповідає вимогам, що були наведені вище, тобто без особливих зусиль можна створити відкриту навчальну задачу, зробивши лише певні корективи. Після їх внесення отримуємо остаточний текст умови: Американська фірма «RЕЕВОК», що випускає спортивне взуття, побудувала філії в Таїланді та на Тайвані і зіткнулася з проблемою: робітники фабрик-філіалів крадуть взуття. Якість взуття вражаюча, основне міс-
це збуту — великі європейські та американські магазини. Як бути? Найгірше рішення — вжити репресивних заходів.
Таким чином, дотримуючись вимог достатності, умови коректності та наявності протиріч, можна моделювати різноманітні проблемні ситуації, створюючи з них відкриті задачі, які з величезним успіхом можна використовувати в процесі вивчання різних дисциплін, у тому числі й економіки — що важливо для викладача економічних дисциплін. !
Майбутні викладачі економічних дисциплін повинні тренуватися в самостійному створенні задач і ситуацій відкритого типу. Саме тому в колективних курсових проектах кожен студент готував, як мінімум, три економічні завдання — ситуації для застосування того чи іншого прийому мислення. Взагалі задачу або ситуацію можна створити майже з будь-якого цікавого факту або економічної ситу ації.
Наведемо приклад. Нескінченна мережа газопроводів перетинає величезні простори. Час від часу в трубі створюються мікротріщини, їх важко виявити швидко. Будувати дорогі досліджувальні системи з багатьма тисячами датчиків? А чи можна зробити так, щоб природа сама підказувала місце витоку газу? Ще один варіант умови відкритої задачі? Наприклад, птахи зліталися б до цього місця і тим самим показували його обслу говому персоналу. Але природний газ не має запаху. Як бути?
Для розроблення навичок сильного мислення (термін ТРИЗ) необхідна велика картотека творчих задач, створена викладачами. ТРИЗ уже випущено 7 задачників. Але для потреб освіти необхідно більше. Ось шпаргалка А. Гіна для учасників нового проекту.
Як виникають цікаві задачі?
1. Із фактів помилкових висновків та пошуків у науці.
2. Із фактів невдалих рішень.
3. Із дослідницьких завдань на висування гіпотез.
4. Завдання на критичний аналіз гіпотез.
5. Оригінальні завдання.
Наприклад, завдання «хвороба для обраних». Відомий учений запропонував гіпотезу: геніальність пов’язана із захворюванням остеохондрозом (подагрою). Підставою для такого висновку є вивчення біографій великих людей. Справді, Паганіні, Мікеланджело та деякі інші скаржилися на цю хворобу. Спробуйте сформулювати аргументи «за» і «проти» цієї гіпотези.
У практиці викладання економічних дисциплін дуже поширюється практика самостійних завдань студентам у формі есе. Есе — це коротке конкретне і обов’язково самостійне, виконане
письмово завдання з найважливіших проблемних питань предмета. Ця форма активізації мислення студентів і потребує якісної системи оцінювання.
Виконання курсової роботи з «Методики викладання економі
чних дисциплін» (можливо, за вибором студента) є дуже важливим етапом у психологопедагогічній підготовці майбутніх викладачів економічних дисциплін. про куу
Короткорсову робот
Курсова робота може виконуватись як індивідуально за затвердженою в поточному році тематикою та планом роботи, так і у формі колективних проектів, що в більшості мають дослідницький і творчий характер. Порядок виконання курсових робіт детально висвітлений у спеціальних Методичних рекомендаціях кафедри педагогіки і психології КНЕУ.
Коротко звернемо увагу читача на особливості підготовки економічного тексту взагалі. Основними моментами цього можна назвати: вдало обрану тему та основну ідею змісту ку рсової роботи; вибір структурної композиції (план, блокова побудова, структура); розробку основної логічної лінії економічного тексту; стиль написання. !
Складаючи текст курсової роботи, студенти мають звернути увагу на такі особливості економічного тексту, як: стислість тексту, вну трішня енергія тексту, звукова мелодія тексту, композиція всього тексту та його кожного аркуша. Цікаво, що в Англії курсові роботи мають містити не більше 2500 слів (стислість — сестра таланту), а тему дипломної роботи і дисертації студенти обирають самостійно.
Щодо грамотного написання письмових робіт. Це можна проілюстру вати прикладом використання коми у фразі: «Казнить нельзя помиловать». А головне: думайте про читача!
Педагогічна практика як форма набуття досвіду викладання економічних дисциплін — важлива складова навчального процесу, яка передбачає: викладання економіки в школах, ВНЗ та інших навчальних закладах, дитбудинку; проведення колективних психолого-економічних тренінгів для студентів і школярів; опитування сту дентів і школярів; самоаналіз проведених занять; оцінювання результатів педагогічної практики на базі проходження практики.
Педагогічна практика як форма самостійної роботи
Педагогічна практика студентів дає конкретну можливість майбутньому викладачеві перевірити свої здібності в дії. Але до певних організаційно-економічних труднощів на уро
464ках з економіки необхідно ретельно підготуватися. Детально про організацію практики та підготовку звіту читайте в Методичних рекомендаціях кафедри педагогіки і психології КНЕУ.
Пропозиції з удосконалення педагогічної практики студентів. Педагогічна практика студентів ІІІ курсу має характер т’юторської системи, яка є елементом системи післяшкільної освіти.
У т’юторській системі кожен студент закріплений за своїм т’ютором. Т’ютор раз на тиждень зустрічається з групою сту дентів у 5—7 осіб. Заняття мають характер практичних занять, консультацій або семінарів. Він допомагає студенту вирішувати питання як в навчальному процесі, так і в повсякденному житті. Т’юторами призначаються аспіранти, випускники коледжу, що ведуть наукову роботу, іноді лектори. У нас це можуть бути асистенти провідних кафедр та сту денти відповідної спеціальності ІІІ курсу в порядку педагогічної практики курсу «Методика викладання економічних дисциплін».
дентів) (цикл: 7 занять ? 4 = 28 тренінгів. 4 год: вступ — захист). Індивідуальне навчання — найстаріша форма навчального процесу. Ще з часів Давньої Греції учень виконував завдання індивідуально, користуючись при цьому тільки безпосередньою допомогою викладача. !
Зараз індивідуалізація навчального процесу знаходить відображення у формі консультацій, доповнюючи колективне навчання. Як відомо, структура навчального плану більшості вищих навчальних закладів країн Західної Європи побудована таким чином, що студенти протягом семестру вивчають 5—6 дисциплін, з яких 2—3 дисципліни є нормативними (обов’язковими), а решта — вибірковими. При цьому щотижневе аудиторне навантаження студентів не перевищує 15—18 годин. Весь інший час відводиться на самостійну роботу. Індивідуальноконсультативна робота викладача зі студентами
Поширення практики індивідуально-консультативної роботи зі студентами вимагає високої професійної компетентності від викладачів, а також певної психолого-педагогічної та ігротехнічної підготовки. Організація індивідуально-консультативної роботи в процесі підготовки магістрів має особливе значення в умовах різкого скорочення (до 12%) часу аудиторних занять і у
Я пропоную у формі педпрактики студентам ІІІ курсу проводити т’юторські заняття зі студентами І
—ІІ курсів з техніки розвитку економічного мислення (за бажанням студентів) (цикл: 7 занять ? 4 = 28 тренінгів. 4 год: вступ — захист). Індивідуальне навчання — найстаріша форма навчального процесу. Ще з часів Давньої Греції учень виконував завдання індивідуально, користуючись при цьому тільки безпосередньою допомогою викладача. !
Зараз індивідуалізація навчального процесу знаходить відображення у формі консультацій, доповнюючи колективне навчання. Як відомо, структура навчального плану більшості вищих навчальних закладів країн Західної Європи побудована таким чином, що студенти протягом семестру вивчають 5—6 дисциплін, з яких 2—3 дисципліни є нормативними (обов’язковими), а решта — вибірковими. При цьому щотижневе аудиторне навантаження студентів не перевищує 15—18 годин. Весь інший час відводиться на самостійну роботу. Індивідуальноконсультативна робота викладача зі студентами
Поширення практики індивідуально-консультативної роботи зі студентами вимагає високої професійної компетентності від викладачів, а також певної психолого-педагогічної та ігротехнічної підготовки. Організація індивідуально-консультативної роботи в процесі підготовки магістрів має особливе значення в умовах різкого скорочення (до 12%) часу аудиторних занять і у
зв’язку з відміною на п’ятому курсі семінарських і практичних занять.
Т.О. Кучерява і М.В. Сильченко пропонують такі складові індивідуалізації процесу навчання: урахування індивідуальнопсихологічних особливостей студента, зокрема, його інтелектуального рівня та здатності до продуктивного мислення; виконання індивідуальних завдань, рівень яких відповідає цим індивідуально-типологічним особливостям; індивідуальне спілкування викладач
—студент у процесі підготовки та захисту індивідуальних завдань. !
Так, у процесі викладання дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка» створюється тематика завдань креативпроектів з поглибленим або розширеним змістом програми дисципліни. Завдання мають проблемний характер, пов’язаний з реаліями економічного життя. Студент може сам шукати вирішення проблеми або користуватись певним алгоритмом виконання.
При цьому вміння та навички творчого мислення студентів формуються в три етапи: І — репродуктивний (формування початкових навичок на практичних заняттях; ІІ — продуктивний (закріплення навичок при виконанні індивідуальних завдань комплексного характеру) і ІІІ етап — участь у креативпроекті.
Як показує досвід І.О. Яроменюк, індивідуальні консультації студентів — це зовсім не нова форма роботи викладача і студента. Якщо вона проводиться неформально, викладач може вирішити цілу низку проблем підвищення ефективності економічного навчання, а саме:
— навчити ефективного пошуку потрібної інформації;
— навчити структурної побудови виступу, реферату, доповіді на конференції, культури полеміки;
— навчити культури конспектування різних навчальнонаукових джерел;
— навчити логіки мислення та прийомам аналізу.
Дуже важливо, що в процесі проведення систематичної індивідуально-консультативної роботи викладач може оцінити схильних наукових тем, визначаючи зі студентом тему дипломної роботи, яка далі може розвиватись у тему подальшої наукової роботи.
льність студента до науково-дослідницької роботи. Якщо студент має таку схильність, є сенс поступово розвивати в ньому дослідницькі здібності, залучаючи його до кафедра
466Таким чином, індивідуально-консультативна робота може стати не лише дієвим інструментом фахового навчання майбутнього спеціаліста, а й стартовим майданчиком для розвитку творчих здібностей майбутніх науковців.
Як відомо, людина є носієм економічної культури, яка виявлясприйняття економічних знань та культури мислення. У разі відсутності наукових знань та уявлень індивід у своїх діях керується звичайною, буденною свідомістю.
ється через її вчинки. А здобуває культуру особистість значною мірою через виховання та освіту. Основою економічної культури особистості є економічна свідомість. У людини формується свій особистий суб’єктивний образ економічної реальності, виходячи з рівня
Модульний блок завдань з розвитку економічного мислення студентів
Економічна свідомість людини може формуватися як емпіричним шляхом (виходячи з її особистого досвіду, буденних уявлень), так і на наукових засадах (теоретичному підґрунті) шляхом вивчення та наукового пізнання економічних процесів і явищ. Отже, зрозуміло, що економічне мислення існує об’єктивно, але питання його формування й розвитку є дуже складним.
Якщо теоретичне формулювання цієї мети майже не викликає спротиву, то практична її реалізація — справді є проблемою. Досвід свідчить, що вивчення економічних дисциплін може бути ефективним тільки тоді, коли воно ґрунтується не на запам’ятовуванні маси понять, концепцій та принципів, а засноване на розвитку економічного мислення, в процесі якого використовуються набуті знання. Отже, якщо сам викладач економічних дисциплін не буде володіти економічним мисленням, то він не зможе ніколи навчити цього своїх учнів. !
Система самостійних завдань для учнів та студентів, які вивчають економічні дисципліни, повинна націлювати їх на розвиток економічного мислення та формування бази для раціональної економічної поведінки. Для студентів вищих навчальних закладів економічного профілю важливою є не стільки база економічних знань, скільки вміння передати ці знання іншим за принципом «корисно й цікаво», наявність власного економічного мислення тощо.
Коли наші студенти отримували завдання розробити методичні матеріали для проведення економічних уроків, їм потрібно було виділити базу основних понять, що стосуються конкретної теми (повторення), а також роз’яснення нових базових економічних понять і концепцій даної теми з прикладами та конкретними
467ситуаціями. Крім того, готуючи урок, студент мав передбачати труднощі в розумінні й помилки, які можуть виникнути в процесі вивчення даного навчального матеріалу. До методичного забезпечення уроку входять також різні форми закріплення навчального матеріалу уроку, починаючи від запитань з теми до навчальних ігор. Для структурування навчального матеріалу нами була запропонована методична карта уроку за відповідною схемою.
Суть самостійних завдань може змінюватися залежно від специфіки бази педагогічної практики. Так, у 2002 р. ми зі студентами вирішили проводити практику в школі № 240, де навчаються діти з дитячого будинку Києва. У зв’язку з тим, що в цій школі економіку не викладають взагалі, студенти готували для кожного віку й класу економічні казки, наочні посібники (які подарували кожному учню) і спеціальні тренінги для кожного класу за темами: «Що таке економіка і для чого її вивчати?», «Що таке економічне мислення і як його розвивати?», «Як стати успішним підприємцем?»
У першому завданні «Що таке економіка і для чого її вивчати?» студенти готували опорні конспекти-схеми, методкарту уроку та основні тези. Це був оглядовий урок з наочними посібниками. Урок-дискусія «Що таке економічне мислення і як його розвивати?» вимагав від майбутніх викладачів підготовки спеціальних економічних ситуацій, рольових вправ, тестів, творчих задач тощо. Тренінг «Як стати успішним підприємцем?» для кожного класу (від 5 до 11 кл.) вимагав розробки спеціальних дидактичних матеріалів, тестів, гри тощо.
Крім того, за бажанням студенти готували уроки з техніки мислення за такими методиками, як «Шість капелюхів мислення», методика ПНЦ (позитивно-негативно-цікаво), а також «Латеральне мислення». Практика в дитбудинку пройшла чудово. Діти, студенти, вчителі школи і я були дуже задоволені виконаною роботою. Студенти навіть підготували обід та подарунки для дітей.
