Характеристика вторинного ринку цінних паперів
емісії ЦП або реквізитів емітента, якщо інформація, що змінена, зазначена у глобальному сертифікаті. При депонуванні переоформленого ГС депозитарій вилучає із сховища, погашає та передає до архіву депозитарію попередній ГС, про що здійснюється відповідний запис у журналі обліку внесення та вилучення до/зі сховища депозитарної установи депозитарних активів на паперовому носії.Вторинний ринок цінних паперів — це сукупність відносин між учасниками ринку, що виникають після процесу випуску (розміщення) ЦП, з приводу їх відчуження. Як правило, це відносини, що виникають між інвесторами, але на вторинному ринку можуть виникати також відносини між інвесторами та емітентами, наприклад, якщо цінний папір вилучається з обігу у зв’язку із закінченням терміном його обігу або за тимчасового вилучення ЦП з обігу. Таким чином, вторинний ринок можна розглядати не лише як ринок обігу ЦП, а й як ринок вилучення з обігу у вигляді тимчасового або повного погашення.
Відчуження ЦП є процесом, що пов’язаний зі зміною його власника та який може відбуватися в різних формах: купівля-продаж, міна (обмін), дарування, спадкування, конфіскація тощо. Головним ринковим способом переходу ЦП від одного власника до іншого є купівля-продаж, тому основою вторинного ринку є угоди щодо купівлі-продажу ЦП на біржовому та позабіржовому вторинному ринку.
Форма існування, форма випуску та характер розпорядження ЦП впливають на особливості передання прав за ЦП.
Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери в Україні встановлюються законом . Так, до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином. Згідно
із законодавством права на цінні папери — речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права), а права за цінними паперами
— права, що виникають із зобов’язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом і/або рішенням емітента).
Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, що передбачені законом. Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в документарній формі у паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі, а порядок переходу права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в документарній формі як електронний документ, визначається Національним банком України — для фінансових банківських векселів та Кабінетом Міністрів України — для фінансових казначейських векселів.
Права на цінний папір та права за цінним папером на пред’явника, що існує в бездокументарній формі, переходять у порядку, визначеному для переходу прав на іменні цінні папери. Перехід прав на знерухомлені цінні папери на пред’явника і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника. Реєстр власників цінних паперів на пред’явника не складається.
1
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 4; Закон України «Про депозитарну систему України».Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов’язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах такого власника.
Право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального запису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим — без зазначення особи, стосовно якої мають бути виконані зобов’язання, або ордерним — із зазначенням такої особи. Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та правочином.
Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента є виписка з рахунка в цінних паперах депонента. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передання від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Згідно з українським законодавством правочини щодо цінних паперів мають вчинятися за участі або за посередництва торговця цінними паперами, крім випадків:
• розміщення емітентом власних цінних паперів;
• викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
• здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів;
• внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
• дарування цінних паперів;
• успадкування та правонаступництва цінних паперів;
• вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень;
• вчинення правочинів у процесі приватизації.
