Організація праці та нормування праці являють собою два взаємопов’язані напрямки однієї науки, які не можуть бути розірвані, оскільки в їх основі лежить праця
— найважливіший соціально-економічний процес у життєдіяльності суспільства. Організація праці та нормування праці пов’язані між собою, хоча є фахівці, які вважають, що їх необхідно розглядати окремо. Автори вважають, що це два боки однієї медалі, тому що без організації праці недоцільно встановлювати міру праці, а міра праці буде недоречна за відсутності необхідної організації. Усе повинно бути збалансованим, бо виробничий процес об’єднує всі сторони і всі його складові.
Доцільність і ефективність будь-якої суспільної праці та суспільного виробництва забезпечується насамперед його організацією.
У всіх напрямах виробничої діяльності існує необхідність визначення витрат ресурсів: нормативи використання сировини, палива, матеріалів, інструментів, обігових коштів. Але найважливішим питанням є встановлення міри праці, необхідної для виконання певного обсягу робіт. Це можна пояснити особливістю «людського фактора» на відміну від інших.
Завдання науки «Організація та нормування праці» полягає в тому, щоб озброїти майбутнього економіста теоретичними знаннями і практичними навичками дослідження і проектування виробничих і трудових процесів, методами вивчення сучасного досвіду, вмінням встановлювати, впроваджувати та обґрунтовано коригувати норми праці та використовувати набуті компетенції у практичній роботі, спрямованій на праце- та ресурсозбереження, на виконання найважливішого завдання
— забезпечення подальшого безперервного зростання продуктивності як конкретної, так і суспільної праці та сприяти інноваційному розвитку виробництва.
Необхідність нормування праці зумовлена його роллю в системі економічної роботи на підприємстві як основи планування обсягів праці, чисельності персоналу і фонду заробітної плати. За допомогою нормування праці визначають зміст, раціональну структуру і тривалість робочих процесів у часі; уточнюють виробничі плани підприємства та провідних його дільниць; створюють ефективну оплату праці персоналу; визначають науково обґрунтовану потребу підприємства та його підрозділів у трудівниках різних категорій, передусім
— робітниках. Нормування праці дозволяє оцінити ефективність праці за допомогою порівняння з нормами фактичних її витрат, зіставляти результати праці, продуктивність праці робітників різних професій, використати отримані знання для усунення збиткової внутрішньовиробничої чисельності робітників як форми неофіційного прихованого безробіття.
Підготовлений навчальний посібник, на думку авторів, дозволить студентам зрозуміти й опанувати знання з таких важливих і конче потрібних у сучасних умовах наук, як організація праці та її нормування.
Автори мають надію, що підготовлена праця буде позитивно сприйнята не тільки студентами, а й викладачами, економістами та всіма, хто цікавиться цими питаннями. Навчальний посібник є теоретичним підґрунтям практикуму, який уже видано.
?????? 1
